ВПЛИВ ЕНДОМЕТРІОЗУ НА ГОРМОНАЛЬНУ СИСТЕМУ ЖІНОК: КЛІНІЧНІ НАСЛІДКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЛІКУВАННЯ

ВПЛИВ ЕНДОМЕТРІОЗУ НА ГОРМОНАЛЬНУ СИСТЕМУ ЖІНОК: КЛІНІЧНІ НАСЛІДКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЛІКУВАННЯ DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.2.14796Ключові слова: ендометріоз, безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, екстракорпоральне запліднення, жіноча гормональна системаАнотація Мета: дослідити проблему та вплив ендометріозу на гормональну систему жінок у сучасній науковій літературі. Матеріали і методи. Було проаналізовано 25 джерел сучасної іноземної наукової літератури. Для цього застосували бібліосемантичний метод. Результати. Ендометріоз є складним захворюванням, яке впливає на різні аспекти гормональної регуляції жіночого організму. У даному огляді літератури висвітлено такі аспекти, як: - Рівні гормонів: при ендометріозі спостерігається дисбаланс гормонів, зокрема зниження рівнів тестостерону і збільшення активності гонадотропінів. - Вплив на яєчники: жінки з ендометріозом часто мають зміни у функції яєчників, такі як прискорене виснаження резерву яєчників та зменшення передовуляторних фолікулів. - Апоптоз фолікулів: підвищення проапоптотичних факторів у фолікулярній рідині сприяє атрезії фолікулів у жінок з ендометріозом. - Звʼязок із клінічними проявами: дослідження показують, що гормональні зміни, повʼязані з ендометріозом, можуть бути повʼязані з клінічними проявами, такими як проблеми із фертильністю та біль. Ці результати дозволяють краще зрозуміти механізми взаємодії ендометріозу з гормональною системою та можливі шляхи впливу на це захворювання через регулювання гормонального балансу. Висновки. Отримані результати дозволяють краще зрозуміти механізми взаємодії ендометріозу з гормональною системою та можливі шляхи впливу на це захворювання через регулювання гормонального балансу. Отже, подальші дослідження зорієнтовані на розуміння глибших молекулярних механізмів взаємодії між ендометріозом і гормональною системою, що дозволить розробити нові ефективні стратегії лікування і покращити клінічний прогноз для пацієнток із цим захворюванням. Посилання Zondervan, K.T., Becker, C.M., & Missmer, S.A. (2020). Endometriosis. The New England journal of medicine, 382(13), 1244-1256. DOI 10.1056/NEJMra1810764. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra1810764 Bulun S.E. (2009). Endometriosis. The New England journal of medicine, 360(3), 268-279. DOI 10.1056/NEJMra0804690. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra0804690 Giudice, L.C., & Kao, L.C. (2004). Endometriosis. Lancet (London, England), 364(9447), 1789-1799. DOI 10.1016/S0140-6736(04)17403-5. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(04)17403-5 Olive, D.L., & Schwartz, L.B. (1993). Endometriosis. The New England journal of medicine, 328(24), 1759-1769. DOI 10.1056/NEJM199306173282407. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM199306173282407 Eskenazi, B., Warner, M., Bonsignore, L., Olive, D., Samuels, S., & Vercellini, P. (2001). Validation study of nonsurgical diagnosis of endometriosis. Fertility and sterility, 76(5), 929-935. DOI 10.1016/s0015-0282(01)02736-4. DOI: https://doi.org/10.1016/S0015-0282(01)02736-4 Abbott, D.H., Dumesic, D.A., & Levine, J.E. (2019). Hyperandrogenic origins of polycystic ovary syndrome – implications for pathophysiology and therapy. Expert review of endocrinology & metabolism, 14(2), 131-143. DOI 10.1080/17446651.2019.1576522. DOI: https://doi.org/10.1080/17446651.2019.1576522 de Carvalho, B.R., Rosa-e-Silva, A.C., Rosa-e-Silva, J.C., dos Reis, R.M., Ferriani, R.A., & Silva-de-Sá, M.F. (2010). Increased basal FSH levels as predictors of low-quality follicles in infertile women with endometriosis. International journal of gynaecology and obstetrics: the official organ of the International Federation of Gynaecology and Obstetrics, 110(3), 208-212. DOI 10.1016/j.ijgo.2010.03.033. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2010.03.033 González-Fernández, R., Peña, Ó., Hernández, J., Martín-Vasallo, P., Palumbo, A., & Ávila, J. (2011). Patients with endometriosis and patients with poor ovarian reserve have abnormal follicle-stimulating hormone receptor signaling pathways. Fertility and sterility, 95(7), 2373-2378. DOI 10.1016/j.fertnstert.2011.03.030. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2011.03.030 Cahill, D.J., Wardle, P.G., Maile, L.A., Harlow, C.R., & Hull, M.G. (1995). Pituitary-ovarian dysfunction as a cause for endometriosis-associated and unexplained infertility. Human reproduction (Oxford, England), 10(12), 3142-3146. DOI 10.1093/oxfordjournals.humrep.a135876. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a135876 Sánchez-Ferrer, M.L., Mendiola, J., Hernández-Peñalver, A.I., Corbalán-Biyang, S., Carmona-Barnosi, A., Prieto-Sánchez, M.T., … Torres-Cantero, A.M. (2017). Presence of polycystic ovary syndrome is associated with longer anogenital distance in adult Mediterranean women. Human reproduction (Oxford, England), 32(11), 2315-2323. DOI 10.1093/humrep/dex274. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/dex274 Romanski, P.A., Brady, P.C., Farland, L.V., Thomas, A.M., & Hornstein, M.D. (2019). The effect of endometriosis on the antimüllerian hormone level in the infertile population. Journal of assisted reproduction and genetics, 36(6), 1179-1184. DOI 10.1007/s10815-019-01450-9. DOI: https://doi.org/10.1007/s10815-019-01450-9 Sánchez-Ferrer, M.L., Jiménez-Velázquez, R., Mendiola, J., Prieto-Sánchez, M.T., Cánovas-López, L., Carmona-Barnosi, A., … Torres-Cantero, A.M. (2019). Accuracy of anogenital distance and anti-Müllerian hormone in the diagnosis of endometriosis without surgery. International journal of gynaecology and obstetrics: the official organ of the International Federation of Gynaecology and Obstetrics, 144(1), 90-96. DOI 10.1002/ijgo.12691. DOI: https://doi.org/10.1002/ijgo.12691 Muzii, L., Di Tucci, C., Di Feliciantonio, M., Galati, G., Di Donato, V., Musella, A., … Panici, P.B. (2018). Antimüllerian hormone is reduced in the presence of ovarian endometriomas: a systematic review and meta-analysis. Fertility and sterility, 110(5), 932-940. DOI 10.1016/j.fertnstert.2018.06.025. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.06.025 Straub R.H. (2014). Interaction of the endocrine system with inflammation: a function of energy and volume regulation. Arthritis research & therapy, 16(1), 203. DOI 10.1186/ar4484. DOI: https://doi.org/10.1186/ar4484 Takeuchi, A., Koga, K., Satake, E., Makabe, T., Taguchi, A., Miyashita, M., … Osuga, Y. (2019). Endometriosis Triggers Excessive Activation of Primordial Follicles via PI3K-PTEN-Akt-Foxo3 Pathway. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 104(11), 5547-5554. DOI 10.1210/jc.2019-00281. DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2019-00281 Sinaii, N., Plumb, K., Cotton, L., Lambert, A., Kennedy, S., Zondervan, K., & Stratton, P. (2008). Differences in characteristics among 1,000 women with endometriosis based on extent of disease. Fertility and sterility, 89(3), 538-545. DOI 10.1016/j.fertnstert.2007.03.069. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2007.03.069 Stratton, P., & Berkley, K.J. (2011). Chronic pelvic pain and endometriosis: translational evidence of the relationship and implications. Human reproduction update, 17(3), 327-346. DOI 10.1093/humupd/dmq050. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmq050 Vercellini, P., Fedele, L., Aimi, G., De Giorgi, O., Consonni, D., & Crosignani, P.G. (2006). Reproductive performance, pain recurrence and disease relapse after conservative surgical treatment for endometriosis: the predictive value of the current classification system. Human reproduction (Oxford, England), 21(10), 2679-2685. DOI 10.1093/humrep/del230. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/del230 Seachrist, D.D., & Keri, R.A. (2019). The Activin Social Network: Activin, Inhibin, and Follistatin in Breast Development and Cancer. Endocrinology, 160(5), 1097-1110. DOI 10.1210/en.2019-00015. DOI: https://doi.org/10.1210/en.2019-00015 Becker, C.M., Bokor, A., Heikinheimo, O., Horne, A., Jansen, F., Kiesel, L., … Vermeulen, N. (2022). ESHRE guideline: endometriosis. Human reproduction open, 2. DOI 10.1093/hropen/hoac009. DOI: https://doi.org/10.1093/hropen/hoac009 Somigliana, E., Arnoldi, M., Benaglia, L., Iemmello, R., Nicolosi, A.E., & Ragni, G. (2008). IVF-ICSI outcome in women operated on for bilateral endometriomas. Human reproduction (Oxford, England), 23(7), 1526-1530. DOI 10.1093/humrep/den133. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/den133 Moreno-Sepulveda, J., Romeral, C., Niño, G., & Pérez-Benavente, A. (2022). The Effect of Laparoscopic Endometrioma Surgery on Anti-Müllerian Hormone: A Systematic Review of the Literature and Meta-Analysis. JBRA assisted reproduction, 26(1), 88-104. DOI 10.5935/1518-0557.20210060. DOI: https://doi.org/10.5935/1518-0557.20210060 Miquel, L., Preaubert, L., Gnisci, A., Resseguier, N., Pivano, A., Perrin, J., & Courbiere, B. (2020). Endometrioma ethanol sclerotherapy could increase IVF live birth rate in women with moderate-severe endometriosis. PloS one, 15(9). DOI 10.1371/journal.pone.0239846. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0239846 André, G.M., Vilarino, F.L., Christofolini, D.M., Bianco, B., & Barbosa, C.P. (2011). Aspiration and ethanol sclerotherapy to treat recurrent ovarian endometriomas prior to in vitro fertilization – a pilot study. Einstein (Sao Paulo, Brazil), 9(4), 494-498. DOI 10.1590/S1679-45082011AO2081. DOI: https://doi.org/10.1590/s1679-45082011ao2081 Cohen, A., Almog, B., & Tulandi, T. (2017). Sclerotherapy in the management of ovarian endometrioma: systematic review and meta-analysis. Fertility and sterility, 108(1), 117-124. DOI 10.1016/j.fertnstert.2017.05.015. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2017.05.015 ##submission.downloads## Опубліковано Як цитувати Номер Розділ Ліцензія Авторське право (c) 2024 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: 1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. 3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). ##plugins.generic.dates.accepted## 2024-07-18 ##plugins.generic.dates.published## 2024-07-19