АНАЛІЗ КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНИХ ДАНИХ І ПРЕМОРБІДНОГО ФОНУ ПРИ АДЕНОМІОЗІ

АНАЛІЗ КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНИХ ДАНИХ І ПРЕМОРБІДНОГО ФОНУ ПРИ АДЕНОМІОЗІ DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11493Ключові слова: аденоміоз, преморбідний фон, анамнез, фактори ризикуАнотація Мета дослідження – вивчити вплив клініко-анамнестичних аспектів, особливостей преморбідного фону на формування і перебіг аденоміозу. Матеріали та методи. У дослідження включено 160 пацієнток, з яких 130 – хворі на аденоміоз різного ступеня поширення (основна група). Контрольну групу склали 30 практично здорових жінок. Середній вік хворих склав (39,5±5,7) року. Використовували клініко-анамнестичні дані та стан преморбідного фону і результати гістологічного дослідження. Результати дослідження та їх обговорення. Серед пацієнток з аденоміозом значну частину становлять хворі, молодші 35 (28,8 %) років, які мали порушення менструального циклу (92,3 %) з періоду менархе за типом менорагії; патологію ендометрія (поліпи ендометрія – 37,7 %, гіперплазію ендометрія – 22,3 %); часті вишкрібання матки (78,5 %); ДЕК шийки матки (65 %); наявність пологів (49,2 %), які в 75 % випадків ускладнилися оперативними втручаннями; захворювання шлунково-кишкового тракту (57,7 %). Обтяжений гінекологічний і соматичний анамнез проявляється низьким індексом здоров᾽я, спадкова обтяженість пухлинними захворюваннями є сприятливим фактором, а висока поширеність перенесених оперативних втручань, хронічні запальні процеси геніталій створюють сприятливий фон для розвитку і прогресування аденоміозу. Висновок. Детальне вивчення особливостей клініко-анамнестичних даних, преморбідного фону в пацієнток з аденоміозом дозволить лікарям прогнозувати і своєчасно проводити патогенетичну терапію, що особливо актуально для пацієнток фертильного віку. Посилання Zegers-Hochschild, F., Adamson, G.D., Dyer, S., Racowsky, C., de Mouzon, J., Sokol, R., …, & van der Poel, S. (2017). The international glossary on infertility and fertility care. Human. Reprod., 32 (9), 1786-1801. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/dex234 Seidman, J.D., & Kjerulff, K.H. (1996). Pathologic findings from the Maryland Women᾽s Health Study: practice patterns in the diagnosis of adenomyosis. Int. J. Gynecol. Pathol., 15 (3), 217-221. DOI: https://doi.org/10.1097/00004347-199607000-00005 Vercellini, P., Vigano, P., Somigliana, E., Daguati, R., Abbiati, A., & Fedele, L. (2006). Adenomyosis: epidemiological factors. Best. Pract. Res. Clin. Obstet. Gynaecol., 20 (4), 465-477. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2006.01.017 Vercellini P, Parazzini F, Oldani S, Panazza S, Bramante T, Crosignani PG, ..., & Oldani, S. (1995). Surgery: Adenomyosis at hysterectomy: a study on frequency distribution and patient characteristics. Human. Reprod., 10 (5), 1160-1162. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a136111 Pinzauti, S., Lazzeri, L., Tosti, C., Centini, G., Orlandini, C., Luisi, S., …, & Petraglia, F. (2015). Transvaginal sonographic features of diffuse adenomyosis in 18–30-year-old nulligravid women without endometriosis: association with symptoms. Ultrasound Obstet. Gynecol., 46 (6), 730-736. Chapron, C., Tosti, C., Marcellin, L., Bourdon, M., Lafay-Pillet, M.C., Millischer, A.E., …, & Santulli, P. (2017). Relationship between the magnetic resonance imaging appearance of adenomyosis and endometriosis phenotypes. Human. Reprod., 32 (7), 1393-1401. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/dex088 Strizhakov, A.N., & Davydov, A.I. (1996). Endometrioz. Klinicheskiye i teoreticheskiye aspekty [Endometriosis. Clinical and theoretical aspects]. Moscow: Meditsyna [in Russian]. Dzhamalutdinova, K.M., Kozachenko, I.F., Gus, A.I., & Adamyan, L.V. (2018). Sovremennyye aspekty patogeneza i diagnostiki adenomioza [The pathogenesis and diagnosis of adenomyosis: current aspects]. Akusherstvo i ginekologiya – Obstetrics and Gynecology, 1, 29-34. Retrieved from: https://doi.org/10.18565/aig.2018.1.29-34 [in Russian]. DOI: https://doi.org/10.18565/aig.2018.1.29-34 Horban, N.Y., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. J. Med. Life, 12 (3), 266-270. DOI: 10.25122/jml-2019-0074. DOI: https://doi.org/10.25122/jml-2019-0074 Gorban, N.Y., Zadorozhna, T.D., Vovk, I.B., & Zhulkevych, I.V. (2019). Morphological features of uterine polyps in females of reproductive age. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 2, 47-52. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10267 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10267 Kryvokulsky, B.D., Zhulkevych, I.V., Kryvokulsky, D.B., & Shkrobot, L.V. (2018). Vyvchennia vplyvu viku ta indeksu komorbidnosti na ryzyk trombotychnykh uskladnen u khvorykh na rak endometriia na dooperatsinomu etapi [Studying the influence of age and comorbidity index on the thrombotic complications risk in patients with endometrial cancer at preoperative stage]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bulletin of Scientific Research, 2, 151-153. https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9212 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9212 Brun, J.-L., Botolahy, Z.A., Benjoar, M., Marty, M., & Bazot, M. (2014). Diagnosis of adenomyosis. EMC - Gynecology-Obstetrics, 50 (4), 1-10. Lacheta, J. (2019). Uterine adenomyosis: Pathogenesis, diagnostics, symptomatology and treatment. Ceska Gynekologie, 84 (3), 240-246. Martínez Camilo, R.V. (2015). Adenomyosis in climacteric women. Revista Cubana de Obstetricia y Ginecologia, 41 (3), 234-240. Gordts, S., Grimbizis, G.F., & Campo, R. (2018). Symptoms and classification of uterine adenomyosis, including the place of hysteroscopy in diagnosis. Fertility and Sterility, 109 (3), 380-388. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.01.006 Arutyunyan, A.F. (2017). Osobennosti dopplerometricheskikh pokazateley pri razlichnykh stepenyakh adenomioza [Features of dopplerometric indicators at various degrees of adenomyosis]. Zdorovye i obrazovaniye – Health and Education, 19, 10, 32-36 [in Russian]. Damirov, M.M. (2015). Sovremennaya taktika vedeniya bolnykh s adenomiozom: prakticheskoye rukovodstvo [Modern tactics of management of patients with adenomyosis: a practical guide]. Moscow: Iz-vo BINOM [in Russian]. Arutyunyan, A.F. (2018). Adenomioz: molekulyarno-geneticheskiye, immunologicheskiye i gemodinamicheskiye faktory razvitiya, taktika vedeniya [Adenomyosis: molecular genetic, immunological and hemodynamic development factors, management tactics]. Doctor᾽s thesis. Saint Petersburg [in Russian]. Arutyunyan, A.F., Gaidukov, S.N., & Kostyushov, V.E. (2015). Adenomyosis: Algorithms complex conservative treatment. Proceedings from: VIII International Research and Practice Conference. Munich, Germany. Arutyunyan, A.F., Gaidukov, S.N., Pavlova, N.G., & Kostyushov, E.V. (2016). Transvaginal color doppler ultrasonography significance for prediction fibroids relapse after organ surgery on the uterus patients with adenomyosis. Proceedings from: VII International Scientific Conference. Chicago, USA. Zhang, J., Yu, J., Zhang, D., & Xia, W. (2019). Treatment of adenomyosis by hysteroscope. J. Minim. Invasive Gynecol., 26 (7), s193. Mikos, T., Lioupis, M., Anthoulakis, C., & Grimbizis, G.F. (2020). The outcome of fertility-sparing and nonfertility-sparing surgery for the treatment of adenomyosis: A systematic review and meta-analysis. J. Minim. Invasive Gynecol., 27 (2), 309-331.e3. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmig.2019.08.004 Choi, E.Ji., Cho, S.B., Lee, S.R., Lim, Y.M., Jeong, K., Moon, H.-S., & Chung, H. (2017). Comorbidity of gynecological and non-gynecological diseases with adenomyosis and endometriosis. Obstetrics & Gynecology Science, 60 (6), 579-586. DOI: https://doi.org/10.5468/ogs.2017.60.6.579 Che, X., Wang, J., He, J., Guo, X., Li, T., & Zhang, X. (2020). The new application of mifepristone in the relief of adenomyosis-caused dysmenorrhea. Int. J. Med. Sci., 17 (2), 224-233. Retrieved from: http://www.medsci.org/v17p0224.htm DOI: https://doi.org/10.7150/ijms.39252 Naftalin, J., Hoo, W., Pateman, K., Mavrelos, D., Holland, T., & Jurkovic, D. (2012). How common is adenomyosis? A prospective study of prevalence using transvaginal ultrasound in a gynaecology clinic. Hum. Reprod., 27, 3432-3439. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/des332 Garcia, L., & Isaacson, K. (2011). Adenomyosis: review of the literature. J. Minim. Invasive Gynecol., 18, 428-437. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmig.2011.04.004 Pinzauti, S., Lazzeri, L., Tosti, C., Centini, G., Orlandini, C., Luisi, S., …, & Petraglia, F. (2015). Transvaginal sonographic features of diffuse adenomyosis in 18-30-year-old nulligravid women without endometriosis: association with symptoms. Ultrasound Obstet. Gynecol., 46, 730-736. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.14834 Puente J.M., Fabris A., Patel J., Patel A., Cerrillo M., Requena A., & Garcia-Velasco, J.A. (2016). Adenomyosis in infertile women: prevalence and the role of 3D ultrasound as a marker of severity of the disease. Reprod. Biol. Endocrinol., 14, 60. DOI: https://doi.org/10.1186/s12958-016-0185-6 Spitz, I.M., Grunberg, S.M., Chabbert-Buffet, N., Lindenberg, T., Gelber, H., & Sitruk-Ware, R. (2005). Management of patients receiving long-term treatment with mifepristone. Fertil. Steril., 84, 1719-1726. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2005.05.056 Li, L., Leng, J., Jia, S., & Lang, J. (2019). Treatment of symptomatic adenomyosis with the levonorgestrel-releasing intrauterine system. Int. J. Gynaecol. Obstet., 146 (3), 357-363. DOI: https://doi.org/10.1002/ijgo.12887 Vargas, M.V., & Huang, K. (2019). Endometriosis and adenomyosis. Evidence-based Obstetrics and Gynecology. E. Norwitz, D. Miller, C. Zelop, D. Keefe (Eds.). Ch. 8. John Wiley & Sons, Ltd. Retrieved from: https://doi.org/10.1002/9781119072980.ch8. DOI: https://doi.org/10.1002/9781119072980.ch8 van den Bosch, V.T., Cornelis, A., van Schoubroeck, D., van Pachterbeke, C., & Timmerman, D. (2014). OP 16.08: Three-dimensional (3D) in vitro ultrasound examination in adenomyosis. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology., 44 (1), 113. ##submission.downloads## Опубліковано Як цитувати Номер Розділ Ліцензія Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: 1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. 3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). ##plugins.generic.dates.accepted## 2020-11-03 ##plugins.generic.dates.published## 2020-11-03