COMORBIDITY OF ADENOMYOSIS AND CHRONIC ENDOMETRITIS: CURRENT STATE OF THE PROBLEM AND ORIGINAL FINDINGS

КОМОРБІДНІСТЬ АДЕНОМІОЗУ ТА ХРОНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ТА ВЛАСНІ РЕЗУЛЬТАТИ DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XVI.3.61.2026.10Ключові слова: аденоміоз; хронічний ендометрит; ендоміометріальний інтерфейс – зона з'єднання; коморбідна патологія; етіопатогенез; CD-138Анотація Сучасна концепція розглядає аденоміоз як динамічний процес, у патогенезі якого ключову роль відводять зоні з'єднання. Її значення є особливо актуальним за поєднання аденоміозу з хронічним ендометритом. Аналіз світової літератури та власного ретроспективного дослідження (n = 276) висвітлює особливості супутнього перебігу цих патологій. Мета дослідження. Проаналізувати сучасний стан проблеми коморбідності аденоміозу та хронічного ендометриту, а також визначити частоту виявлення та специфіку клініко-анамнестичного портрета поєднаної патології на основі ретроспективного аналізу власного клінічного матеріалу. Матеріали та методи. Комплексний аналіз літератури за 2019–2026 рр. присвячено патогенезу та особливостям супутнього перебігу аденоміозу й хронічного ендометриту на рівні зони з’єднання. Клінічний блок базувався на ретроспективному дослідженні 276 пацієнток із хронічним ендометритом. Дослідження схвалено комісією з біоетики Тернопільського національного медичного університету (протокол № 85 від 01.04.2026 р.). Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програмного забезпечення STATISTICA 8.0 (StatSoft Inc., США). Перевірку розподілу кількісних показників на нормальність здійснювали за допомогою критерію Шапіро-Вілка. Описова статистика для якісних ознак представлена у вигляді абсолютних частот (n) та відносних частот у відсотках (%). Роботу виконано в межах міжкафедральної науково-дослідної теми кафедри акушерства та гінекології №2 та кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною ТНМУ імені І. Я. Горбачевського «Клініко-морфологічні аспекти захворювань ендометрія. Застосування нових інформаційних технологій для їх ранньої діагностики, лікування тa профілактики» (номер державної реєстрації 0124U000802, 2023–2026 рр.). Результати. Аналіз літературних джерел засвідчив відсутність єдиного патогенетичного розуміння розвитку аденоміозу (А) і ролі стану зони з’єднання (ЗЗ) в умовах коморбідності з хронічним ендометритом (ХЕ). Серед 276 випадків ізольований перебіг ХЕ виявлено у 38,04 % пацієнток, поєднання лише з А — у 2,17 %, а з двома і більше захворюваннями — у 59,79 % випадків. Висновки. 1. Висока коморбідність хронічного ендометриту (59,79 %) свідчить про його роль як тригера структурно-функціональних змін матки та предиктора поліморфних нозологій. 2. Ізольований перебіг хронічного ендометриту у 38,04 % пацієнток вказує на тривалий латентний період прихованих деструктивних змін до маніфестації супутньої патології. 3. Низька частота поєднання хронічного ендометриту з аденоміозом пов'язана з технічними труднощами його верифікації, малосимптомним перебігом на ранніх стадіях. Посилання Yang J, Li X, Peng Y, Sun Z, Zhang L, Duan J, et al. Pathogenesis of Adenomyosis: An Integrated Review of Cellular Origins, Molecular Mechanisms, and Intersecting Diseases. J Cell Mol Med. 2026;30(7):e71129. DOI: https://doi.org/10.1111/jcmm.71129 | Maruyama S, Imanaka S, Nagayasu M, Kimura M, Kobayashi H. Relationship between adenomyosis and endometriosis; Different phenotypes of a single disease? Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2020;253:191-7. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2020.08.019 | Guo SW. The Pathogenesis of Adenomyosis vis-à-vis Endometriosis. J Clin Med. 2020;9(2):485. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm9020485 | Stratopoulou CA, Donnez J, Dolmans MM. Origin and Pathogenic Mechanisms of Uterine Adenomyosis: What Is Known So Far. Reprod Sci. 2021;28(8):2087-97. DOI: https://doi.org/10.1007/s43032-020-00361-w | Camboni A, Marbaix E. Ectopic Endometrium: The Pathologist's Perspective. Int J Mol Sci. 2021;22(20):10974. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms222010974 | Dason ES, Maxim M, Sanders A, Papillon-Smith J, Ng D, Chan C, et al. Guideline No. 437: Diagnosis and Management of Adenomyosis. J Obstet Gynaecol Can. 2023;45(6):417-29.e1. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jogc.2023.04.008 | Beniuk VO, Kurochka VV, Susak KI. Faktory ryzyku adenomiozu v zhinok reproduktyvnoho viku. Ukrainskyi [Risk factors for adenomyosis in woman of reproductive age]. Ukr J Health Woman. 2024;3:12-6. DOI: https://doi.org/10.15574/HW.2024.172.12 (in Ukrainian) Antero MF, Ayhan A, Segars J, Shih IM. Pathology and Pathogenesis of Adenomyosis. Semin Reprod Med. 2020;38(2-03):108-18 DOI: https://doi.org/10.1055/s-0040-1718922 | Upson K, Missmer SA. Epidemiology of Adenomyosis. Semin Reprod Med. 2020;38(2-03):89-107. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0040-1718920 | Horton J, Sterrenburg M, Lane S, Maheshwari A, Li TC, Cheong Y. Reproductive, obstetric, and perinatal outcomes of women with adenomyosis and endometriosis: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 2019;25(5):592-632. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmz012 | Kahraman S, Duzguner I, Sahin Y. Effect of endometriosis and adenomyosis on oocyte quality: an evaluation of 205,978 oocytes. Reprod Biomed Online. 2026;52(3):105234. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2025.105234 | Harmsen MJ, Van den Bosch T, de Leeuw RA, Dueholm M, Exacoustos C, Valentin L, et al. Consensus on revised definitions of Morphological Uterus Sonographic Assessment (MUSA) features of adenomyosis: results of modified Delphi procedure. Ultrasound Obstet Gynecol. 2022;60(1):118-31. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.24786 | Liu L, Li W, Leonardi M, Condous G, Da Silva Costa F, et al. Diagnostic Accuracy of Transvaginal Ultrasound and Magnetic Resonance Imaging for Adenomyosis: Systematic Review and Meta-Analysis and Review of Sonographic Diagnostic Criteria. J Ultrasound Med. 2021;40(11):2289-306. DOI: https://doi.org/10.1002/jum.15635 | Kanti FS, Gorak Savard R, Bergeron F, Zomahoun HTV, Netter A, Maheux-Lacroix S. Transvaginal ultrasound and magnetic resonance imaging in the diagnosis of endometrioma: a systematic review and meta-analysis of diagnostic test accuracy studies. J Obstet Gynaecol. 2024;44(1):2311664. DOI: https://doi.org/10.1080/01443615.2024.2311664 | Hermens M, van Altena AM, Velthuis A, d'Hooghe TM, Massuger LF, Siebers AG. Increased incidence of ovarian cancer in both endometriosis and adenomyosis. Gynecol Oncol. 2021;162(3):735-42. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ygyno.2021.07.006 | Chapron C, Vannuccini S, Santulli P, Abrão MS, Carmona F, Fraser IS, et al. Diagnosing adenomyosis: an integrated clinical and imaging approach. Hum Reprod Update. 2020;26(3):392-411. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmz049 | Zhao Y, Liao Y, Xu G, Wang Y. Endometrial microbiota alteration in female patients with endometrial polyps based on 16S rRNA gene sequencing analysis. Front Cell Infect Microbiol. 2024;14:1351329. DOI: https://doi.org/10.3389/fcimb.2024.1351329 | Likhachov V, Taranovska O, Akimov O, Dobrovolska L, Makarov O. Correlation ratio of chronic endometritis with anamnestic factors and ultrasound characteristics of the endometrium in women of reproductive age. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine. 2024;14(1):69-75. DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.1.51.2024.10 Keyif B, Yavuzcan A, Yurtçu E, Başbuğ A, Düzenli F, Keyif E, et al. Exploring the Inflammatory Basis of Endometrial Polyps: Clinical Implications of Hematological Biomarkers in a Retrospective Study. J Clin Med. 2025;14(8):2754 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm14082754 | Tanos V, Lingwood L, Balami S. Junctional Zone Endometrium Morphological Characteristics and Functionality: Review of the Literature. Gynecol Obstet Invest. 2020;85(2):107-17. DOI: https://doi.org/10.1159/000505650 | Drizi A, Djokovic D, Laganà AS, van Herendael B. Impaired inflammatory state of the endometrium: a multifaceted approach to endometrial inflammation. Current insights and future directions. Prz Menopauzalny. 2020;19(2):90-100. DOI: https://doi.org/10.5114/pm.2020.97863 | Tanos V, Lingwood L, Balami S. The importance of the junctional zone of the endometrium in human reproduction. Hum Fertil (Camb). 2022;25(1):4-12. DOI: https://doi.org/10.1080/14647273.2020.1720316 | Wang S, Duan H. The role of the junctional zone in the management of adenomyosis with infertility. Front Endocrinol (Lausanne). 2023;14:1246819. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1246819 | Riemma G, Parry JP, De Franciscis P, Carugno J, Lettieri D, Cobellis L, et al. Hysteroscopic criteria for the diagnosis of chronic endometritis: a systematic review and diagnostic test accuracy meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 2025;233(1):12-24.e4. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2025.03.005 | Malanchuk A, Khrustavka R, Fedorovych M, Malanchuk L, Martyniuk V, Franchuk U, et al. Chronic endometritis as a challenge in modern reproductive medicine: diagnostic and pathogenetic aspect. Perspektyvy ta innovatsii nauky. 2025;10:2245-8. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-10(56)-2245-2258 ##submission.downloads## Опубліковано Як цитувати Номер Розділ Ліцензія Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: - Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. - Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). Критерії авторського права, форми участі та авторства Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному: - істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження; - написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту; - остаточне твердження версії статті для публікації. Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях. Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу. Роль відповідального учасника. Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.