CORRELATION RATIO OF CHRONIC ENDOMETRITIS WITH ANAMNESTIC FACTORS AND ULTRASOUND CHARACTERISTICS OF THE ENDOMETRIUM IN WOMEN OF REPRODUCTIVE AGE

КОРЕЛЯЦІЙНЕ СПІВВІДНОШЕННЯ ХРОНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ З АНАМНЕСТИЧНИМИ ФАКТОРАМИ ТА УЛЬТРАЗВУКОВОЮ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ СТАНУ ЕНДОМЕТРІЮ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.1.51.2024.10Ключові слова: хронічний ендометріоз; анамнестичні фактори; ультразвукова діагностикаАнотація Діагностика хронічного ендометриту є проблемною в зв’язку з безсимптомним перебігом та необхідністю інвазивних маткових втручань для гістологічної верифікації діагнозу. Тому важливим є виявлення факторів, які свідчать про високий ризик наявності цього захворювання. Мета і завдання дослідження: виявити фактори, які мають статистично значущий кореляційний зв’язок із наявністю хронічного ендометриту у жінок репродуктивного віку та перевірити їх репрезентативність за допомогою гістологічного дослідження ендометрію. Матеріал та методи дослідження. Проведений ретроспективний аналіз 400 історій хвороби жінок репродуктивного віку, яким з різноманітних причин була проведена гістероскопія та забір ендометрію для гістологічного дослідження. За результатами гістологічного дослідження у 154 жінок (38,5 %) був виявлений хронічний ендометрит (група жінок з хронічним ендометритом), а у 246 жінок (61,5 %) – інші стани, з хронічним ендометритом не пов’язані (група жінок без хронічного ендометриту). Аналіз анамнестичних факторів та ультразвукових критеріїв, які асоціюються з підвищеною ймовірністю хронічного ендометриту, проводили при порівнянні даних у жінок зазначених груп. Силу зв’язку між цими факторами, з одного боку, та розвитком хронічного ендометриту, з іншого боку, оцінювали шляхом розрахунку τ-коефіцієнта кореляції рангів за Кендалом; вона вважалася сильною при τ- коефіцієнті від 0,5 і більше, помірною при τ- коефіцієнті в межах від 0,2 до 0,499, слабкою – при значеннях τ- коефіцієнта від 0,1 до 0,199. Значення τ- коефіцієнта від 0 до 0,099 свідчили про відсутність зв’язку між фактором та хронічним ендометритом. Дослідження проводилося з дотриманням Правил гуманного ставлення до пацієнта, вимог Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародних рекомендацій Гельсинської декларації з прав людини, Конвенції Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законів України та вимог Етичного Кодексу лікаря України. Стаття виконана як фрагмент ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027 рр.) при співробітництві з кафедрою патологічної фізіології Полтавського державного медичного університету. Результати та їх обговорення. Були виділені фактори, сила зв’язку яких з хронічним ендометритом була найсильнішою. Серед них 5 інфектологічних факторів: цервіцит в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,625245229; р<1*10-32); хронічне запалення придатків матки (τ-коефіцієнт 0,522536031; р<1*10-32); захворювання, що передаються статевим шляхом в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,547218916; р<1*10-32); хронічні урогенітальні запальні захворювання у статевого партнера (τ-коефіцієнт 0,529314979; р<1*10-32); неодназове використання внутрішньоматкового контрацептиву в минулому (τ-коефіцієнт 0,502383401; р<1*10-32); 4 симптоматично- наслідкових факторів: непліддя в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,683492482; р<1*10-32); викидень, що не відбувся, в анамнезі (τ-коефіцієнт 0,644489429; р<1*10-32); звичне невиношування вагітності в ранні терміни (τ-коефіцієнт 0,625942138; р<1*10-32); аномальні маткові кровотечі (τ-коефіцієнт 0,650850348; р<1*10-32); а також 4 ультразвукових критеріїв, таких як наявність локального потовщення ендометрію у вигляді поліпу (τ-коефіцієнт 0,641820318; р<1*10-32); підвищена ехогенність ендометрія (τ-коефіцієнт 0,665249637; р<1*10-32); неоднорідність ехо-структури ендометрія з наявністю ділянок підвищеної і зниженої ехогенності (τ-коефіцієнт 0,693152163; р<1*10-32); гіперехогенні структури в базальному шарі ендометрія (τ-коефіцієнт 0,521658745; р<1*10-32). Ми вважаємо, що висока вірогідність хронічного ендометриту має місце при поєднанні одного інфектологічного або симптоматично- наслідкового фактору з одним ультразвуковим критерієм. В разі відсутності ультразвукових ознак про високий ризик наявності хронічного ендометриту свідчить поєднання 1 інфектологічного та 1 симптоматичнонаслідкового факторів. Для підтвердження репрезентативності цього методу, нами були досліджені біоптати ендометрію у 100 жінок, які мали вказане поєднання факторів. Діагноз був підтверджений гістологічно у 87 з них. Висновок. Запропонована нами оцінка критеріїв високого ризику хронічного ендометриту, що базується на поєднанні інфектологічних, симптоматично- наслідкових факторів та ультразвукових критеріїв, дає можливість без застосування інвазивних втручань передбачити наявність цієї патології у 87 % хворих на неї пацієнток. Це сприяє удосконаленню відбору пацієнтів для гістероскопії і дає змогу уникнути зайвих маткових втручань при діагностиці хронічного ендометриту у жінок, що планують вагітність. Посилання Xu Y, Mei J, Diao L, Li Y, Ding L. Chronic endometritis and reproductive failure: role of syndecan-1. Am J Reprod Immunol. 2020;84(3):e13255. doi:10.1111/aji.13255. Pirtea P, Cicinelli E, De Nola R, de Ziegler D, Ayoubi JM. Endometrial causes of recurrent pregnancy losses: endometriosis, adenomyosis, and chronic endometritis. Fertil Steril. 2021 Mar;115(3):546-60. Doi https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.12.010 Dorostghoal M, Ghaffari HO, Marmazi F, Keikhah N. Overexpression of endometrial estrogen receptor-alpha in the window of implantation in women with unexplained infertility. J Fertil Steril. 2018;12(1):37-42. doi:10.22074/ijfs.2018.5118 Moreno I, Cicinelli E, Garcia-Grau I, Gonzalez-Monfort M, Bau D, Vilella F, De Ziegler D, Resta L, Valbuena D, Simon C. The diagnosis of chronic endometritis in infertile asymptomatic women: a comparative study of histology, microbial cultures, hysteroscopy, and molecular microbiology. Am J Obstet Gynecol. 2018 Jun;218(6):602.e1-602. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.02.012 Sheikhansari G, Pourmoghadam Z, Danaii S, Mehdizadeh A, Yousefi M. Etiology and management of recurrent implantation failure: a focus on intra-uterine PBMC-therapy for RIF. J Reprod Immunol. 2020;139:103121. doi: https://doi.org/10.1016/j.jri.2020.103121 Giulini S, Grisendi V, Sighinolfi G, Di Vinci P, Tagliasacchi D, Botticelli L, La Marca A, Facchinetti F. Chronic endometritis in recurrent implantation failure: Use of prednisone and IVF outcome. J Reprod Immunol. 2022 Sep;153:103673. doi: 10.1016/j.jri.2022.103673 Kitaya K, Matsubayashi H, Yamaguchi K, Nishiyama R, Takaya Y, Ishikawa T, et al. Chronic endometritis: potential cause of infertility and obstetric and neonatal complications. Am J Reprod Immunol. 2016 Jan;75(1):13-22. doi: 10.1111/aji.12438 Khmilʹ S, Chudiyovych N. Khronichnyy endometryt yak odyn iz faktoriv nevdalykh sprob implantatsiyi embrioniv u prohramakh dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohiy [Chronic endometritis as one of the factors of unsuccessful embryo implantation attempts in programs of assisted reproductive technologies] Aktualʹni pytannya pediatriyi, akusherstva ta hinekolohiyi. 2019;(2):111-7. doi: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10930 (in Ukrainian) Kyshakevych IT, Kotsabyn NV, Radchenko VV. Endometriy u fokusi uvahy hinekoloha: rolʹ histeroskopiyi ta imunohistokhimiyi v diahnostytsi khronichnoho endometrytu, vybir likuvannya [The endometrium in the focus of attention of the gynecologist: the role of hysteroscopy and immunohistochemistry in the diagnosis of chronic endometritis, the choice of treatment]. Reproduktyvna endokrynolohiya. 2017 Feb;2(34):24-7. doi: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2017.34.24-27 (in Ukrainian) Guan W, Dong S, Wang Z, Jiao J, Wang X. Impact of a Lactobacillus dominant cervical microbiome, based on 16S-FAST profiling, on the reproductive outcomes of IVF patients. Front Cell Infect Microbiol. 2023 May 26;13:1059339. https://doi.org/10.3389/fcimb.2023.1059339 ESHRE Working Group on Recurrent Implantation Failure; Cimadomo D, de Los Santos MJ, Griesinger G, Lainas G, Le Clef N, McLernon DJ, Montjean D, Toth B, Vermeulen N, Macklon N. ESHRE good practice recommendations on recurrent implantation failure. Hum Reprod Open. 2023 Jun 15;2023(3):hoad023. https://doi.org/10.1093/hropen/hoad023 Espinós JJ, Fabregues F, Fontes J, García-Velasco JA, Llácer J, Requena A, Checa MÁ, Bellver J; Spanish Infertility SWOT Group (SISG). Impact of chronic endometritis in infertility: a SWOT analysis. Reprod Biomed Online. 2021 May;42(5):939-51. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2021.02.003 Margulies SL, Dhingra I, Flores V, Hecht JL, Fadare O, Pal L, Parkash V. The diagnostic criteria for chronic endometritis: a survey of pathologists. J Gynecol Pathol. 2021 Nov 1;40(6):556-62. https://doi.org/10.1097/pgp.0000000000000737 Klimaszyk K, Svarre Nielsen H, Wender-Ozegowska E, Kedzia M. Chronic endometritis - is it time to clarify diagnostic criteria? Ginekol Pol. 2023;94(2):152-7. https://doi.org/10.5603/gp.a2022.0147 Taranovska OО, Likhachov VК, Dobrovolska LМ, Makarov OG, Shymanska YV. Possibility for non-invasive diagnosis of chronic endometritis in women at risk during pregravid preparation. Wiad Lek. 2019;72(1):64-7. Tsonis O, Gkrozou F, Dimitriou E, Barmpalia Z, Tsonis K, Vatopoulou A, Paschopoulos M. Hysteroscopic features suggestive of chronic endometritis: a systematic review. Hum Fertil (Camb). 2023 Oct 9:1-14. doi:10.1080/14647273.2023.2265155 Kitaya K, Yasuo T. Immunohistochemistrical and clinicopathological characterization of chronic endometritis. Am J Reprod Immunol. 2011 Nov;66(5):410-5. doi: 10.1111/j.1600-0897.2011.01051.x Li D, Zheng L, Zhao D, Xu Y, Wang Y The role of immune cells in recurrent spontaneous abortion. Reprod Sci. 2021 Dec;28(12):3303-15. doi:10.1007/s43032-021-00599-y Ansariniya H, Zare F, Mosaffa N, Idali F, Shabani M, Hadinedoushan H. Immunologic deviations in recurrent spontaneous abortion mouse model. Am J Reprod Immunol. 2022 Dec;88(6):e13631. doi: 10.1111/aji.13631 Song D, Li TC, Zhang Y, Feng X, Xia E, Huang X, Xiao Y. Correlation between hysteroscopy findings and chronic endometritis. Fertil Steril. 2019 Apr;111(4):772-9. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.12.007 Santoro A, Travaglino A, Inzani F, Angelico G, Raffone A, Maruotti GM, Straccia P, Arciuolo D, Castri F, D'Alessandris N, Scaglione G, Valente M, Cianfrini F, Masciullo V, Zannoni GF. Тhe role of plasma cells as a marker of chronic endometritis: a systematic review and meta-analysis. Вiomedicines. 2023 Jun 15;11(6):1714. doi: 10.3390/biomedicines11061714 Taranovska ОO, Likhachov VК, Dobrovolska LМ, Makarov OG, Shymanska YV. The role of secreting function of decidua in the development of complications of gestation process in pregnant women with a past history of chronic endometritis. Wiad Lek.[Internet]. 2020[cited 2023 Sep 10];73(11):2416-20. Available from: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/16948 Faizi N, Alvi Y. Biostatistics Manual for Health Research A Practical Guide to Data Analysis. Elsevier Science. 2023; 290 p. doi: https://doi.org/10.1016/C2022-0-00374-3 Hirata K, Kimura F, Nakamura A, Kitazawa J, Morimune A, Hanada T, et al. Histological diagnostic criterion for chronic endometritis based on the clinical outcome. BMC Womens Health. 2021;21(1):94. doi: 10.1186/s12905-021-01239-y Vitagliano A, Cialdella M, Cicinelli R, Santarsiero CM, Greco P, Buzzaccarini G, Noventa M, Cicinelli E. Association between endometrial polyps and chronic endometritis: is it time for a paradigm shift in the pathophysiology of endometrial polyps in pre-menopausal women? Results of a systematic review and meta-analysis. Diagnostics (Basel). 2021 Nov 24;11(12):2182. doi: 10.3390/diagnostics11122182 ##submission.downloads## Опубліковано Як цитувати Номер Розділ Ліцензія Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: - Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. - Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). Критерії авторського права, форми участі та авторства Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному: - істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження; - написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту; - остаточне твердження версії статті для публікації. Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях. Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу. Роль відповідального учасника. Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.