ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ ТА ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ ТА ГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2024.1.14629Ключові слова: лейоміома матки, ендометріоз, поширеність, захворюваність, фактори ризикуАнотація Мета: проаналізувати сучасні літературні джерела про поширеність та основні фактори ризику лейоміоми матки та генітального ендометріозу. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останні роки, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були «лейоміома матки», «фіброміома матки», «ендометріоз», «поширеність», «захворюваність», «фактори ризику». Результати. Дані наукової літератури вказують, що частота супутніх лейоміоми матки та ендометріозу становить від 12 до 20 %. Дослідницька група з Фінляндії припустила, що симптоматичний ендометріоз збігається з симптомами міоми матки. У тайському дослідженні 28 % мали супутній ендометріоз і лейоміому матки. Інші дослідники повідомили про різноманітний ступінь коморбідності між ендометріозом та лейоміомою матки, коливаючись від 12 до 87,1 %. Польські дослідники показали, що коморбідність лейоміоми матки та ендометріозу складає 57,9 %, підтверджуючи, що гінекологічні симптоми часто не повʼязані лише з єдиною причиною. Дані ретроспективного дослідження встановили, що 25,8 % пацієнтів з ендометріозом були коморбідними з лейоміомою матки, порівняно з 9,3 % пацієнтів з ізольованим ендометріозом, тоді як 19,6 % хворих на лейоміому матки були коморбідні з ендометріозом, порівняно з 5,5 % з ізольованою лейоміомою матки. Проведене дослідження в Японії повідомило про високий ризик коморбідного перебігу ендометріозу з лейоміомою матки, який складає 4,47 (95 % ДІ 4,09–4,87). Висновки. Аналіз літературних джерел обґрунтовує актуальність дослідження впливу факторів ризику, які сприяють розвитку лейоміоми та ендометріозу. Покращення знань і підвищення обізнаності щодо досліджуваних патологій та їх коморбідного перебігу в суспільстві допоможуть краще зрозуміти фактори ризику цих захворювань. Глибше розуміння етіології і складності коморбідного перебігу лейоміоми матки та ендометріозу приведе до довгострокових результатів у профілактиці й лікуванні цих поширених патологій. Посилання Khmil, S.V., Korda, I.V., Drodzovska, Y.B., Khmil, M.S., & Chudiyovich, M.Y. (2018). Leiomyoma of the uterus and infertility: A literature review. Journal of Social Hygiene and Healthcare Organization, 4(74). DOI 10.11603/1681-2786.2017.4.8661 [in Ukrainian]. Golyanovsky, O.V., Kachur, O.Yu., Budchenko, M.A., Suprunyk, K.V., & Frolov, S.V. (2021). Leiomyoma of the uterus: contemporary aspects of clinical features, diagnosis, and treatment. Reproductive Health in Women, 5(50). DOI 10.1234/reprodhealthgender5.50.7-18 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2021.240017 Chubei, G.V. (2015). Current issues in the etiology and pathogenesis of leiomyoma in women of reproductive age. Womenʼs Health, 10(106), 10-15 [in Ukrainian]. Leyendecker, G., Bilgicyildirim, A., Inacker, M., Stalf, T., Huppert, P., Mall, G., … Wildt, L. (2015). Adenomyosis and endometriosis. Re-visiting their association and further insights into the mechanisms of auto-traumatisation. An MRI study. Archives of Gynecology and Obstetrics, 291, 917-932. DOI https://doi.org/10.1007/s00404-014-3437-8. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-014-3437-8 Lurie, S., Piper, I., Woliovitch, I., & Glezerman, M. (2005). Age-related prevalence of sonographically confirmed uterine myomas. Journal of Obstetrics and Gynaecology, 25, 42-44. DOI 10.1080/01443610400024583. DOI: https://doi.org/10.1080/01443610400024583 Agarwal, S.K., Chapron, C., Giudice, L.C., Laufer, M.R., Leyland, N., Missmer, S.A., … Taylor, H.S. (2019). Clinical diagnosis of endometriosis: a call to action. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 220, 354.e1-354.e12. DOI 10.1016/j.ajog.2018.12.039. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.12.039 Tore, U., Abilgazym, A., Asunsolo-Del-Barco, A., Terzic, M., Yemenkhan, Y., Zollanvari, A., & Sarria-Santamera, A. (2023). Diagnosis of Endometriosis Based on Comorbidities: A Machine Learning Approach. Biomedicines, 11(11). DOI 10.3390/biomedicines11113015. DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines11113015 Nagai, K., Hayashi, K., Yasui, T., Katanoda, K., Iso, H., Kiyohara, Y., … Mizunuma, H. (2015). Disease history and risk of comorbidity in womenʼs life course: a comprehensive analysis of the Japan Nursesʼ Health Study baseline survey. BMJ Open, 5. DOI 10.1136/bmjopen-2014-006360. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2014-006360 Yang, C.H., Lee, J.N., Hsu, S.C., Kuo, C.H., & Tsai, E.M. (2002). Effect of hormone replacement therapy on uterine fibroids in postmenopausal women–a 3-year study. Maturitas, 43(1), 35-39. DOI 10.1016/S0378-5122(02)00159-7. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-5122(02)00159-7 Zondervan, K.T., Becker, C.M., Missmer, S.A., & Longo, D.L. (2020). Endometriosis. The New England Journal of Medicine, 382, 1244-1256. DOI 10.1056/NEJMra1810764. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra1810764 Pavone, D., Clemenza, S., Sorbi, F., Fambrini, M., & Petraglia, F. (2018). Epidemiology and Risk Factors of Uterine Fibroids. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynecology, 46, 3-11. DOI 10.1016/j.bpobgyn.2017.09.004. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2017.09.004 Jayes, F.L., Liu, B., Feng, L., Aviles-Espinoza, N., Leikin, S., & Leppert, P.C. (2019). Evidence of biomechanical and collagen heterogeneity in uterine fibroids. PLoS One, 14(4). DOI 10.1371/journal.pone.0215646. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0215646 Gavli, M., Patel, H.R., & Anand, N. (2015). A retrospective study on sociodemographic and clinical profile of patients underwent for myomectomy. International Journal of Health Sciences and Research, 5(2), 106-110. Fuldeore, M., Yang, H., Du, E.X., Soliman, A.M., Wu, E.Q., & Winkel, C. (2015). Healthcare utilization and costs in women diagnosed with endometriosis before and after diagnosis: a longitudinal analysis of claims databases. Fertility and Sterility, 103, 163-171. DOI 10.1016/j.fertnstert.2014.10.011. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2014.10.011 Yatsenko, S.A., Mittal, P., Wood-Trageser, M.A., Jones, M.V., Surti, U., Edwards, R.P., … Rajkovic, A. (2017). Highly heterogeneous genomic landscape of uterine leiomyomas by whole exome sequencing and genome-wide arrays. Fertility and Sterility, 107(2), 457-466. DOI 10.1016/j.fertnstert.2016.10.035. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2016.10.035 Holdsworth-Carson, S.J., Ng, C.H.M., & Dior, U.P. (2022). Editorial: Comorbidities in Women With Endometriosis: Risks and Implications. Frontiers of Reproductive Health, 4. DOI 10.3389/frph.2022.875277. DOI: https://doi.org/10.3389/frph.2022.875277 Jamaluddin, M.F.B., Nahar, P., & Tanwar, P.S. (2018). Proteomic characterization of the extracellular matrix of human uterine fibroids. Endocrinology, 159(7), 2656-2669. DOI 10.1210/en.2018-00151. DOI: https://doi.org/10.1210/en.2018-00151 Maclaran, K., Agarwal, N., & Odejinmi, F. (2014). Co-existence of uterine myomas and endometriosis in women undergoing laparoscopic myomectomy: risk factors and surgical implications. The Journal of Minimally Invasive Gynecology, 21(6), 1086-1090. DOI 10.1016/j.jmig.2014.05.013. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmig.2014.05.013 McLeod, B.S., & Retzloff, M.G. (2010). Epidemiology of endometriosis: an assessment of risk factors. Clinical Obstetrics and Gynecology, 53, 389-396. DOI 10.1097/GRF.0b013e3181db7bde. DOI: https://doi.org/10.1097/GRF.0b013e3181db7bde Okolo, S. (2008). Incidence, aetiology and epidemiology of uterine fibroids. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 22(4), 571-588. DOI 10.1016/j.bpobgyn.2008.04.002. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2008.04.002 Kvaskoff, M., Han, J., Qureshi, A.A., & Missmer, S.A. (2014). Pigmentary traits, family history of melanoma and the risk of endometriosis: a cohort study of US women. International Journal of Epidemiology, 43, 255-263. DOI 10.1093/ije/dyt235. DOI: https://doi.org/10.1093/ije/dyt235 Prevalence and anatomical distribution of endometriosis in women with selected gynaecological conditions: results from a multicentric Italian study. Gruppo italiano per lo studio dell’endometriosi. Human Reproduction, 9(6), 1158-1162. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a138650 Tanmahasamut, P., Noothong, S., Sanga-Areekul, N., Silprasit, K., & Dangrat, C. (2014). Prevalence of endometriosis in women undergoing surgery for benign gynecologic diseases. Journal of the Medical Association of Thailand, 97(2), 147-152. DOI 10.1016/j.jmamth.2014.02.001. Szucio, W., Bernaczyk, P., Ponikwicka-Tyszko, D., Milewska, G., Pawelczyk, A., Wołczyński, S., & Rahman, N.A. (2024). Progesterone signaling in uterine leiomyoma biology: Implications for potential targeted therapy. Advances in Medical Sciences, 69(1), 21-28. DOI 10.1016/j.advms.2024.01.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.advms.2024.01.001 Rapkin, A.J., & Nathan L. (2012). Pelvic pain and dysmenorrhea. Gynecology, (15th ed.). Berek J., Novak E. (Ed.). Philadelphia. Horng, H.C., Wen, K.C., Su, W.H., & Chen, C.-S. (2012). Review of myomectomy. Taiwanese Journal of Obstetrics and Gynecology, 51, 7-11. DOI 10.1016/j.tjog.2012.01.003. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tjog.2012.01.003 Peterson, C.M., Johnstone, E.B., Hammoud, A.O., Stanford, J.B., Varner, M.W., Kennedy, A., … Sun, L. (2013). Risk factors associated with endometriosis: importance of study population for characterizing disease in the ENDO Study. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 208(6), 451.e1-451.e12. DOI 10.1016/j.ajog.2013.02.040. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2013.02.040 Romanek, K., Bartuzi, A., Bogusiewicz, M., & Rechberger, T. (2010). Risk factors for adenomyosis in patients with symptomatic uterine leiomyomas. Ginekologia Polska, 81, 678-680. DOI 10.1016/j.gpol.2010.08.001. Sabry, M., & Al-Hendy, A. (2012). Medical treatment of uterine leiomyoma. Reproductive Sciences, 19, 339-353. DOI 10.1177/1933719111432867. DOI: https://doi.org/10.1177/1933719111432867 Senthilkumar, S., & Sai Girisha, K. (2017). A prospective study on knowledge, attitude and perception towards uterine fibroids. Research Journal of Pharmacy and Technology, 10(11), 1-8. DOI 10.5958/0974-360X.2017.00680.1. DOI: https://doi.org/10.5958/0974-360X.2017.00680.1 Yan, W., Yuan, S., Zhou, D., Zhang, M., Yang, S., Wang, W., & Wang, S. (2024). Status and treatment of patients with uterine fibroids in hospitals in central China: a retrospective study from 2018 to 2021. BMJ Open, 14(1), e0256732. DOI 10.1136/bmjopen-2023-081736. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2023-081736 Stewart, E.A., Cookson, C.L., & Gandolfo, R.A. (2017). Epidemiology of uterine fibroids: a systematic review. BJOG: An International Journal of Obstetrics & Gynaecology, 124, 1501-1512. DOI 10.1111/1471-0528.14640. DOI: https://doi.org/10.1111/1471-0528.14640 Tinelli, A., Kosmas, I., Mynbaev, O.A., Favilli, A., Gimbrizis, G., Sparic, R., … Malvasi, A. (2018). Submucous fibroids, fertility, and possible correlation to pseudocapsule thickness in reproductive surgery. Biomed. Research International. DOI 10.1155/2018/2804830. DOI: https://doi.org/10.1155/2018/2804830 Taran, F.A., Stewart, E.A., & Brucker, S. (2013). Adenomyosis: epidemiology, risk factors, clinical phenotype and surgical and interventional alternatives to hysterectomy. Geburtshilfe Frauenheilkd, 73, 924-931. DOI 10.1055/s-0033-1350840. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0033-1350840 Selo-Ojeme, D., Lawal, O., Shah, J., Mandal, R., Pathak, S., Selo-Ojeme, U., & Samuel, D. (2008). The incidence of uterine leiomyoma and other pelvic ultrasonographic findings in 2,034 consecutive women in a North London hospital. Journal of Obstetrics and Gynaecology, 28, 421-423. DOI 10.1080/01443610802149863. DOI: https://doi.org/10.1080/01443610802149863 Amendola, I.L.S., Spann, M., Segars, J., & Singh, B. (2024). The Mediator Complex Subunit 12 (MED-12) Gene and Uterine Fibroids: а Systematic Review. Reproductive Sciences, 31(2), 291-308. DOI 10.1007/s43032-023-01297-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s43032-023-01297-7 Martin-Merino, E., Wallander, M.A., Andersson, S., Soriano-Gabarro, M., & Rodriguez, L.A.G. (2016). The reporting and diagnosis of uterine fibroids in the UK: an observational study. BMC Women’s Health, 16(45). DOI 10.1186/s12905-016-0320-8. DOI: https://doi.org/10.1186/s12905-016-0320-8 Tinelli, A., Mynbaev, O.A., & Sparic, R. (2017). Angiogenesis and vascularization of uterine leiomyoma: clinical value of pseudocapsule containing peptides and neurotransmitters. Current Protein & Peptide Science, 18(2), 129-139. DOI 10.2174/1389203717666160322150338. DOI: https://doi.org/10.2174/1389203717666160322150338 Tinelli, A., Favilli, A., & Lasmar, R.B. (2019). The importance of pseudocapsule preservation during hysteroscopic myomectomy. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 243, 179-184. DOI 10.1016/j.ejogrb.2019.09.008. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2019.09.008 Uimari, O., Järvelä, I., & Ryynänen, M. (2011). Do symptomatic endometriosis and uterine fibroids appear together? Journal of Human Reproductive Sciences, 4(1), 34-38. DOI 10.4103/0974-1208.82358. DOI: https://doi.org/10.4103/0974-1208.82358 Capezzuoli, T., Vannuccini, S., Fantappiè, G., Orlandi, G., Rizzello, F., Coccia, M.E., & Petraglia, F. (2020). Ultrasound findings in infertile women with endometriosis: evidence of concomitant uterine disorders. Gynecological Endocrinology, 36(9), 808-812. DOI 10.1080/09513590.2020.1736027. DOI: https://doi.org/10.1080/09513590.2020.1736027 Navarro, A., Bariani, M.V., Yang, Q., & Al-Hendy, A. (2021). Understanding the impact of uterine fibroids on human endometrium function. Frontiers in Cell and Developmental Biology, 9. DOI 10.3389/fcell.2021.633180. DOI: https://doi.org/10.3389/fcell.2021.633180 Armed Forces Health Surveillance Center (AFHSC). (2011). Uterine fibroids, active component females, US Armed Forces, 2001–2010. MSMR, 18, 10-13. Stewart, E.A., Laugh-Tommaso, S.K., Catherino, W.H., Lalitkumar, S., Gupta, D., & Vollenhoven, B. (2016). Uterine fibroids. Nature Reviews Disease Primers, 2. DOI 10.1038/nrdp.2016.43. DOI: https://doi.org/10.1038/nrdp.2016.43 Lin, K.-Y.-H., Yang, C.-Y., Lam, A., Chang, C.-Y.-Y., & Lin, W.-C. (2021). Uterine leiomyoma is associated with the risk of developing endometriosis: A nationwide cohort study involving 156,195 women. PLOS ONE, 16(8). DOI 10.1371/journal.pone.0256772. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0256772 Walker, C.L., & Stewart, E.A. (2005). Uterine fibroids: the elephant in the room. Science, 308(5728), 1589-1592. DOI 10.1126/science.1112063. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1112063 Whiteman, M.K., Kuklina, E., & Jamieson, D.J. (2010). Inpatient hospitalization for gynecologic disorders in the United States. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 202, 541.e1-541.e6. DOI 10.1016/j.ajog.2009.12.013. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2009.12.013 Wise, L.A., & Laughlin-Tommaso, S.K. (2016). Epidemiology of uterine fibroids: from menarche to menopause. Clinical Obstetrics & Gynecology, 59(1), 2-24. DOI 10.1097/GRF.0000000000000164. DOI: https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000164 Teng, S.W., Horng, H.C., Ho, C.H., Yen, M.S., Chao, H.T., Wang, P.H., … Wang, P.-H. (2016). Women with endometriosis have higher comorbidities: analysis of domestic data in Taiwan. Journal of Chinese Medical Association, 79, 577-582. DOI 10.1016/j.jcma.2016.04.006. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcma.2016.04.006 ##submission.downloads## Опубліковано Як цитувати Номер Розділ Ліцензія Авторське право (c) 2024 Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: 1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. 3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). ##plugins.generic.dates.accepted## 2024-05-03 ##plugins.generic.dates.published## 2024-04-30