STATE OF CYTOKINE PROFILE IN PATIENTS WITH ADENOMYOSIS

СТАН ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ У ХВОРИХ НА АДЕНОМІОЗ DOI: https://doi.org/10.24061/2413-4260.XII.1.43.2022.8Ключові слова: аденоміоз; цитокіни; антимікробні пептиди; цервікальний слиз; матковий змив.Анотація Вступ. Аденоміоз є важливою проблемою сучасної гінекології, яка визиває значні порушення репродуктивної функції, призводить до інвадилізації, порушення функцій суміжних органів, зниження якості життя жінок. Мета дослідження: вивчити стан цитокінового профілю у хворих на аденоміоз. Матеріал та методи дослідження. Обстежено 35 пацієнток, з яких – 20 (57,1 %) з аденоміозом І ступеня (основна група), контрольна група – 15 (42,9 %) здорових жінок. Визначали імуноферментним методом вміст кателіцидину (LL-37) та β-дефензину, IL-1β, 4, 6, 10, 18, TFN-α, VEGF у сироватці крові, цервікальному слизу та матковому змиві. Для оцінки цитокінового дисбалансу використовували коефіцієнт співвідношення IL-1β/ IL-10, IL-6/IL-10, TFN-α/IL-10, IL-4/IFN-γ. У цервікальному слизу визначали методом ПЛР HSV-1,2, CMV. У периферичній крові – наявність специфічних IgM, IgG до HSV-1,2, CMV. Результати дослідження. Проведене визначення ДНК збудників HSV1,2, СMV методом ПЛР аналізу цер- вікального слизу хворих на аденоміоз показало наявність моно-вірусної контамінації HSV1,2 та СMV в 40 % випадків. Причому HSV1,2 виявлявся в 1,7 рази частіше, ніж СMV (р<0,05). Частка мікст-вірусної контамі- нації (HSV1,2+СMV) склала 20 %. У 6 (30 %) хворих на аденоміоз виявлено підвищення титру IgG до HSV1,2, у 5 (25 %) – IgG до СMV. IgM до HSV1,2, СMV виявлено не було. При вивченні цитокінового профілю в сироватці крові хворих на аденоміоз виявлено статистично значуще підвищення рівня про- та протизапальних цитокінів. При чому приріст про- запальних цитокінів спостерігався менш значущий, а концентрація протизапальних цитокінів була значно більшою (IL-10), що свідчить про цитокіновий дисбаланс переважно за Th2. Крім того, у жінок з аденоміозом у слизу цервікального каналу та матковому змиві спостерігається та- кож підвищення концентрації про- та протизапальних цитокінів, прочому динаміка корелювала з показника- ми в сироватці крові, ступень підвищення перевищувала показники в сироватці крові. Підвищення фактору ангіогенезу (VEGF) як в сироватці крові так і локально може сприяти активації зростання судин та екто- пічного ендометрію. З одного боку, антимікробні пептиди знижуючись у сироватці крові та більшою мірою локально (β-дефензин у цервікальному слизу: 384,5±39,1 пг/мл, в матковому змиві 252,2±24,8 пг/мл; у контр- ольній групі – 447,1±45,3 пг/мл, 446,2±39,3 пг/мл відповідно; LL-37 в цервікальному слизу – 41,5±4,3 пг/мл, в матковому змиві – 67,2±6,8 пг/мл, в контрольній групі – 62,2±6,1 пг/мл; 71,1±7,5 пг/мл відповідно) свідчать про погіршення місцевого імунітету, а накопичення прозапальних цитокінів сприяє проліферації. Цілком ймо- вірно, що ці імунні зміни через механізм епітеліально-мезенхімального переходу стимулюють міграцію клітин ендометрію до міометрія. Висновки. Результати досліджень показали виражений дисбаланс цитокінового профілю у хворих на аденоміоз за наявності генітальної інфекції. Імунні порушення, які формуються на тлі вірусних збудників, можуть сприяти пенетрації ендометрію в міометрій та розвитку захворюваня. Предметом подальших до- сліджень має стати пошук адекватних терапевтичних підходів, напавлених на регуляцію підвищенної про- ліферації та інвазії ендометрію. Посилання Cho S, Choi YS, Jeon YE, Im KJ, Choi YM, Yim SY, et al. Expression of vascular endothelial growth factor (VEGF) and its soluble receptor-1 in endometriosis. Microvasc Res. 2012;83(2):237-42. doi: 10.1016/j.mvr.2011.12.004 Kianpour M, Nematbakhsh M, Ahmadi SM, Jafarzadeh M, Hajjarian M, Pezeshki Z, et al. Serum and peritoneal fluid levels of vascular endothelial growth factor in women with endometriosis. Int J Fertil Steril. 2013;7(2):96-9. Pupo-Nogueira A, de Oliveira RM, Petta CA, Podgaec S, Dias JA Jr, Abrao MS. Vascular endothelial growth factor concentrations in the serum and peritoneal fluid of women with endometriosis. Int J Gynaecol Obstet. 2007;99(1):33-7. doi: 10.1016/j.ijgo.2007.04.033 Oppelt P, Strick R, Strissel PL, Winzierl K, Beckmann MW, Renner SP. Expression of the human endogenous retroviruse-W envelope gene syncytin in endometriosis lesions. Gynecol Endocrinol. 2009;25(11):741-7. doi: 10.3109/09513590903184142 Vestergaard AL, Knudsen UB, Munk T, Rosbach H, Bialasiewicz S, Sloots TP, et al. Low prevalence of DNA viruses in the human endometrium and endometriosis. Arch Virol. 2010;155(5):695-703. doi: 10.1007/s00705-010-0643-y Kodati VL, Govindan S, Movva S, Ponnala S, Hasan Q. Role of Shigella infection in endometriosis: a novel hypothesis. Med Hypotheses. 2008;70(2):239-43. doi: 10.1016/j.mehy.2007.06.012 Лесков ВП, Гаврилова ЕФ, Пищулин АА. Изменения иммунной системы при внутреннем эндометриозе. Проблемы репродукции. 1998;(4):26-30. Мамчур ВИ, Левых АЭ. Дефензины – эндогенные пептиды с антиинфекционными и противоопухолевыми свойствами: обзор литературы. Таврический медико-биологический вестник. 2012;15(2):315-21. Прилепская ВН, редактор. Патология шейки матки и генитальные инфекции. Москва: МЕД пресс-информ; 2008. 383 с. Oppelt P, Renner SP, Strick R, Valletta D, Mehlhorn G, Fasching PA, et al. Correlation of high-risk human papilloma viruses but not of herpes viruses or Chlamydia trachomatis with endometriosis lesions. Fertil Steril. 2010;93(6):1778-86. doi: 10.1016/j.fertnstert.2008.12.061 Адамян ЛВ, Кулаков ВИ, Андреева ЕН. Эндометриозы. 2-е изд., Москва: Медицина; 2006. 410 с. Унанян АЛ, Сидорова ИС, Коган ЕА, Демура ТА, Демура СА. Активный и неактивный аденомиоз: вопросы патогенеза и патогенетической терапии. Акушерство и гинекология. 2013;(4):10-3. Бурлев ВА. Роль растворимых и клеточных селектинов в наступлении беременности при лиганд-рецепторных взаимодействиях эмбриона и эндометрия. Проблемы репродукции. 2014;(5):66-72. Бурлев ВА. Воспалительный стресс: системный ангиогенез, белки острой фазы и продукты деструкции тка- ней у больных хроническим рецидивирующим сальпингоофоритом. Проблемы репродукции. 2011;(5):25-32. Бурлев ВА, Ильясова НА, Онищенко АС, Кузьмичев ЛН. Системные и локальные изменения L-селектина и лиганда МЕКА-79 при трубном бесплодии в программах ЭКО/ИКСИ. Проблемы репродукции. 2013;(6):43-50. Коган ЕА, Аскольская СИ, Бурыкина ПН, Файзулина НМ. Рецептивность эндометрия у женщин с миомой матки. Акушерство и гинекология. 2012;(8-2):42-8. Wang F, Li H, Yang Z, Du X, Cui M, Wen Z. Expression of interleukin-10 in patients with adenomyosis. Fertil Steril. 2009;91(5):1681-5. doi: 10.1016/j.fertnstert.2008.02.164 Rocha AL, Reis FM, Taylor RN. Angiogenesis and endometriosis. Obstet Gynecol Int[Internet]. 2013[cited 2022 Jan 25];2013:859619. Available from: https://www.hindawi.com/journals/ogi/2013/859619/ doi: 10.1155/2013/859619 Carrarelli P, Yen CF, Arcuri F, Funghi L, Tosti C, Wang TH, et al. Myostatin, follistatin and activin type II receptors are highly expressed in adenomyosis. Fertil Steril. 2015;104(3):744-52. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.05.032 Li T, Li YG, Pu DM. Matrix metalloproteinase-2 and -9 expression correlated with angiogenesis in human adenomyosis. Gynecol Obstet Invest. 2006;62(4):229-35. doi: 10.1159/000094426 Mu L, Ma YY. Expression of focal adhesion kinase in endometrial stromal cells of women with endometriosis was adjusted by ovarian steroid hormones. Int J Clin Exp Pathol. 2015;8(2):1810-5. Goteri G, Lucarini G, Montik N, Zizzi A, Stramazzotti D, Fabris G, et al. Expression of vascular endothelial growth factor (VEGF), hypoxia inducible factor-1alpha (HIF-1alpha), and microvessel density in endometrial tissue in women with adenomyosis. Int J Gynecol Pathol. 2009;28(2):157-63. doi: 10.1097/PGP.0b013e318182c2be ##submission.downloads## Опубліковано Як цитувати Номер Розділ Ліцензія Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: - Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. - Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). Критерії авторського права, форми участі та авторства Кожен автор повинен був взяти участь в роботі, щоб взяти на себе відповідальність за відповідні частини змісту статті. Один або кілька авторів повинні нести відповідальність в цілому за поданий для публікації матеріал - від моменту подачі до публікації статті. Авторитарний кредит повинен грунтуватися на наступному: - істотність частини вклада в концепцію і дизайн, отри-мання даних або в аналіз і інтерпретацію результатів дослідження; - написання статті або критичний розгляд важливості її інтелектуального змісту; - остаточне твердження версії статті для публікації. Автори також повинні підтвердити, що рукопис є дійсним викладенням матеріалів роботи і що ні цей рукопис, ні інші, які мають по суті аналогічний контент під їх авторством, не були опубліковані та не розглядаються для публікації в інших виданнях. Автори рукописів, що повідомляють вихідні дані або систематичні огляди, повинні надавати доступ до заяви даних щонайменше від одного автора, частіше основного. Якщо потрібно, автори повинні бути готові надати дані і повинні бути готові в повній мірі співпрацювати в отриманні та наданні даних, на підставі яких проводиться оцінка та рецензування рукописи редактором / членами редколегії журналу. Роль відповідального учасника. Основний автор (або призначений відповідальний автор) буде виступати від імені всіх співавторів статті в якості основного кореспондента при листуванні з редакцією під час процесу її подання та розгляду. Якщо рукопис буде прийнята, відповідальний автор перегляне відредагований машинописний текст і зауваження рецензентів, прийме остаточне рішення щодо корекції і можливості публікації представленої рукописи в засобах масової інформації, федеральних агентствах і базах даних. Він також буде ідентифікований як відповідальний автор в опублікованій статті. Відповідальний автор несе відповідальність за подтверждленіе остаточного варіанта рукопису. Відповідальний автор несе також відповідальність за те, щоб інформація про конфлікти інтересів, була точною, актуальною і відповідала даним, наданим кожним співавтором.Відповідальний автор повинен підписати форму авторства, що підтверджує, що всі особи, які внесли істотний внесок, ідентифіковані як автори і що отримано письмовий дозвіл від кожного учасника щодо публікації представленої рукописи.