COMPARATIVE CHARACTERISTICS (CASE - CONTROL) OF WOMEN WITH AND WITHOUT ENDOMETRIOID DISEASE
article
OA: diamond
CC0
⤵ 1 in-corpus citation
AI-generated summary
This case-control study identified occupational hazards, psychological overstrain, blood type O, prior chronic inflammation, and HPV infection as predictors of endometrioid disease, which is associated with somatic and gastrointestinal pathology, infertility, and reduced reproductive potential.
One-sentence paraphrase of the abstract; not a substitute for reading it. No clinical advice. How this works
AI-generated deep summary
The study conducted a case-control comparison of symptomatic and anamnestic features in 80 reproductive-age women, including 50 with endometrioid disease and 30 without, using interviews and comparative assessment of clinical presentation, family history, menstrual function, gynecologic/reproductive/infectious and somatic history, and self-reported psychological and physical overload. Reported potential predictors of endometrioid disease included higher professional harmful exposures among working women, psychological overload, blood group type 1, prior chronic inflammation of the adnexa, and current or prior human papillomavirus; as outcomes, women with endometrioid disease more often had somatic comorbidity, menstrual cycle disturbances and dysmenorrhea, and higher rates of infertility. A stated limitation is that several variables were obtained by subjective reports and the study design does not establish causality, and it also describes recurrence after conservative and/or surgical treatment in 28% of cases. This paper is centrally about endometriosis — it analyzes case–control predictors, clinical features, and consequences of endometrioid disease in relation to infertility and related symptoms.
Read from the paper's body, not the abstract. Not a substitute for reading the paper. No clinical advice. How this works
Abstract
Endometrioid disease today is ranking one of the leading positions in the structure of gynaecological diseases. The prevalence of this endometrioid disease reaches 10% among the female population and up to 70% among women of child-bearing age. Ambiguity in terms of the aetiology, pathogenesis, and predictors of the disease impedes the accurate and quick diagnosis and proper management of this disease.
The aim of this study is to analyze and to compare symptomatic and anamnestic data presented by women who have with endometrioid disease and have no it, and to identify and analyze predictors and consequences of endometrioid disease.
The study examined 80 women of reproductive age. The main group involved 50 women with endometrioid disease; the control group included 30 women without signs of endometrioid disease. All participants underwent clinical examination and were interviewed about symptoms, family history, menstrual function, past gynaecological, reproductive, infectious (infectious diseases, transferred in childhood), somatic diseases. The information about the presence of psychological and physical overstrain in women of both groups was obtained (subjectively from the words of women) and then assessed.
Contributory factors or predictors in the development and progression of endometrioid disease are as follows: an increased number of occupational hazards (22.6% versus 0%, respectively, p = 0.03) among working women with endometrioid disease; regular psychological overstrain, which can result from endometrioid disease on the one hand, and, contribute to its progression, on the other (70% versus 43.3%; p = 0.03); the presence of the 0 blood type (40% versus 16.7%; p = 0.029), the presence of chronic inflammation of the uterine appendages in the past (60% versus 36.6%; p = 0.04); human papilloma virus in past or present medical history (14% versus 0%; p = 0.04).
The possible consequences of endometrioid disease include somatic pathology prevailing in 1.3 times. Special attention should be paid to the average number of gastro-intestinal diseases in the women of main and control groups: 1.34 ± 1.3 versus 0.77 ± 1.1, respectively; p = 0.04. The prevalence of diseases of urinary system is as follows: 0.66 ± 0.68 versus 0.33 ± 0.54, respectively; p = 0.04. The menstruations are described as irregular, heaving bleedings often with dark brown discharge before menstruation, pain during menstruation. The study revealed a large percentage of infertility in patients with endometrioid disease (60% versus 33.3%, respectively; p = 0.02), reduced reproductive potential in general (the average number of pregnancies per woman in the control group is 1.9 times higher).
It should be noted that 14 (28%) women of the main group have relapse of endometrioid disease in the form of repeated cysts after conservative and / or surgical treatment. Thus, endometrioid disease was detected for the first time in 36 (72%) women of the main group.
The information obtained in the study can be helpful for medical practitioners as it deepens knowledge about possible predictor factors, premorbid background and the consequences of endometrioid disease, and, thus, will serve in customized management of such patients.
Full text
8,131 characters
· extracted from
oa-doi-fallback
· click to expand
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА (ВИПАДОК –КОНТРОЛЬ) ЖІНОК З ТА БЕЗ ЕНДОМЕТРІОЇДНОЇ ХВОРОБИ
DOI:
https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.3.93Ключові слова:
ендометріоїдна хвороба, больовий синдром, непліддя, предиктори, менструальний цикл.Анотація
Ендометріоїдна хвороба сьогодні продовжує займати одну з ведучих позицій в структурі гінекологічної захворюваності. Поширеність цієї хвороби сягає 10% серед жіночого населення та 70% жінок репродуктивного віку. Остаточна невизначеність етіологічних, патогенетичних моментів та предикторів хвороби є проблемою, що обмежує діагностичні та лікувальні можливості даної хвороби. Метою нашого дослідження було провести порівняльний аналіз симптоматичних та анамнестичних даних жінок з ендометріоїдною хворобою та при її відсутності. Виявити та проаналізувати предиктори та наслідки ендометріоїдної хвороби. Нами обстежено 80 жінок репродуктивного віку. До основної групи увійшли 50 жінок з ендометріоїдною хворобою. До групи контролю віднесені 30 жінок без ознак ендометріоїдної хвороби. Проведена співбесіда, порівняльна оцінка клінічної картини, сімейного анамнезу, менструальної функції, гінекологічного, репродуктивного, інфекційного(інфекційні хвороби перенесені в дитинстві), соматичного анамнезів, оцінена інформація стосовно наявності психологічного та фізичного перенавантаження жінок обох груп (суб’єктивно зі слів жінок). До сприятливого фону або предикторів у розвитку та прогресуванні ендометріоїдної хвороби можливо віднести: у працюючих жінок з ендометріоїдною хворобою підвищену кількість професійних шкідливостей (22,6% проти 0% відповідно, р=0,03); наявність превалюючого психологічного перенавантаження, що може виникати в тому числі через саму ендометріоїдну хворобу та в подальшому підтримувати її, як патологічний процес (70% проти 43,3%; р=0,03); наявність першої групи крові (40% проти 16,7%; р=0,029), наявність хронічного запалення додатків матки у минулому (60% проти 36,6%; р=0,04), перенесений та/або наявний вірус папіломи людини(14% проти 0%; р=0,04). Як наслідок ендометріоїдної хвороби, слід зазначити превалюючу в 1,3 рази соматичну патологію (особливу увагу привертає середня кількість патології органів травлення на одну жінку в основній та контрольній групах:1,34±1,3 та 0,77±1,1 відповідно; р=0,04, а також патології органів сечової системи – 0,66±0,68 проти 0,33±0,54 відповідно; р=0,04), характерні ознаки порушення менструального циклу (надмірні менструації, темно–коричневі виділення перед менструацією, больовий синдром під час менструації), а також великий відсоток непліддя при ендометріоїдній хворобі (60% проти 33,3% відповідно; р=0,02), знижений репродуктивний потенціал в цілому (середня кількість вагітностей на одну жінку в групі контролю більше в 1,9 разів). Слід зазначити, що у 14(28%) жінок основної групи ендометріоїдна хвороба дала рецидив у вигляді повторних кіст після проведеного консервативного та/або оперативного лікування. Таким чином вперше виявлена ендометріоїдна хвороба була у 36(72%) жінок основної групи. Таким чином надана інформація є доцільною для лікарів практичної охорони здоров’я тому як поглиблює знання щодо можливих факторів–предикторів, преморбідного фону та наслідків ендометріоїдної хвороби, та допоможе у індивідуалізації менеджменту таких пацієнтів, розширенню діагностичних та лікувальних таргетних можливостей.
Посилання
2. Veropotvelyan PN, Guzhevskaya IV, Veropotvelyan NP. Endometrioz u patsientok s otsrochennoy beremennost'yu, stradayushikh besplodiem [Endometriosis in women with delayed pregnancy and infertility]. Zdorov'ye zhenshchiny.2012; 5(71):155–159. (Russian).
3. Zaporozhan VM, Tatarchuk TF, Kaminskyi VV, et. al. Natsionalnyi konsensus shchodo vedennia patsiientok iz endometriozom [National consensus on the management of patients with endometriosis]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2015 Ver; 4 (24):7–12. (Ukrainian).
4. Unanyan AL. Endometrioz i reproduktivnoe zdorov'ye zhenshchin [Endometriosis and women's reproductive health]. Akusherstvo, ginekologiya i reproduktsiya.2010; 4(3):6–11. (Russian).
5. Hwang H, Chung YJ, Lee SR, Park HT, Song JY, Kim H et al. Clinical evaluation and management of endometriosis: guideline for Korean patients from Korean Society of Endometriosis. Obstet Gynecol Sci. 2018 Sep;61(5):553–564.
6. Ruzhenkov VA, Shvets KN. Mediko–psikhologicheskie kharakteristiki i psikhologicheskie rasstroystva pri genital'nom endometrioze (rasprostranennost', klinika i terapiya) [Medical and psychological characteristics and psychological disorders in case of genital endometriosis (prevalence, clinic and therapy)]. Nauchnye vedomosti BelGU. Ser.: Meditsina. Farmatsiya. 2016; 35(19):23–29. (Russian).
7. Parasar P, Ozcan P, Terry KL. Endometriosis: Epidemiology, Diagnosis and Clinical Management. Curr Obstet Gynecol Rep. 2017 Mar;6(1):34–41.
8. Malekzadeh F, Moini A, Amirchaghmaghi E, et al. The Association between ABO and Rh Blood Groups and Risk of Endometriosis in Iranian Women. Int J Fertil Steril. 2018 Jun;12(3):213–217.
9. Matalliotakis IM, Arici A, Cakmak H. Familial aggregation of endometriosis in the Yale Series. Arch Gynecol Obstet. 2008 Dec;278(6):507–11.
10. Bulun SE, Yilmaz BD, Sison C, et al. Endometriosis. Endocr Rev. 2019 Aug 1;40(4):1048–1079.
11. Yarmolinskaya MI, Rusina EI, Khachaturyan AR, Florova MS. Klinika i diagnostika genital'nogo endometrioza [Clinic and diagnosis of genital endometriosis]. Žurnal" akušerstva i Ženskikh" bolěznej. 2016; LXV (5):4–21. (Russian).
12. Paulson JD, Delgado M. The relationship between interstitial cystitis and endometriosis in patients with chronic pelvic pain. JSLS. 2007 Apr–Jun;11(2):175–81.
13. Karakhalis LYu, Mayorova A–MV, Klimova SV, Penzhoyan GA. Sravnitel'nyy analiz menstrual'noy funktsii patsientok s endometriozom i devushek, rozhdennykh ot materey s endometriozom [Comparative analysis of the menstrual function of patients with endometriosis and girls born to mothers with endometriosis]. Žurnal" akušerstva i Ženskikh" bolěznej. 2016; LXV(S): 48–49. (Russian).
14. Pechenikova VA, Kostyuchek DF, Durasova EN. Kliniko–morfologicheskie i morfofunktsional'nye osobennosti endometrioza yaichnikov [Clinical, morphological and functional features of ovarian endometriosis]. Žurnal" akušerstva i Ženskikh" bolěznej. 2010; LIX(5): 110–117. (Russian).
15. Padrul' MM, Shirokina EV. Makhmudova SE. Problema diagnostiki endometrioza v ramkakh sistemnogo zabolevaniya [The problem of diagnosing endometriosis in the framework of a systemic disease]. Permskiy meditsinskiy zhurnal. 2018; XXXV(1):21–26. (Russian).
16. Piscopo RC, Guimarães RV, Ueno J, Ikeda F, Bella ZIJ, Girão MJ et al. Increased prevalence of endocervical Mycoplasma and Ureaplasma colonization in infertile women with tubal factor. JBRA Assist Reprod. 2020 May 1;24(2):152–157.
17. Heidarpour M, Derakhshan M, Derakhshan–Horeh M, et al. Prevalence of high–risk human papillomavirus infection in women with ovarian endometriosis. J Obstet Gynaecol Res. 2017 Jan;43(1):135–139.
18. Kononov AV, Mozgovoy SI, Mozgovaya EI, Novikov DG. Endometrioz:teorii proiskhozhdeniya [Endometriosis: theories of origin]. Omskij nauchnyj vestnik. 2008; 1(65):32–36 (Russian)
19. Hill CJ, Fakhreldin M, Maclean A, Dobson L, Nancarrow L, Bradfield A et al. Endometriosis and the Fallopian Tubes: Theories of Origin and Clinical Implications. J Clin Med. 2020 Jun 18;9(6):1905.
20. Lin YH, Chen YH, Chang HY, Au HK, Tzeng CR, Huang YH. Chronic Niche Inflammation in Endometriosis–Associated Infertility: Current Understanding and Future Therapeutic Strategies. Int J Mol Sci. 2018 Aug 13;19(8):2385.
21. Unanyan AL, Sidorova IS, Kogan EA. Aktivnyy i neaktivnyy adenomioz: kliniko–morfologicheskie varianty razvitiya, differentsirovannyy podkhod k terapii [Active and inactive adenomyosis: clinical and morphological developmental options, differential approach to therapy]. Akusherstvo Ginekologiya Reproduktsiya. 2012; 6(2):25–30. (Russian).
22. Hryshchenkо VI, Shcherbyna MO. Akusherstvo i Hinekolohija. Kn.2:Hinekologiia: pidruchnyk [Obstetrics and Gynecology. Book 2: Gynecology: a textbook]. Kyiv: VSV «Medytsyna»; 2011. 376s. (Ukrainian).
Text is read by the "Ask this paper" AI Q&A widget below. Extraction quality varies by source — PMC NXML preserves structure cleanly, OA-HTML may include some navigation residue, and OA-PDF can have broken hyphenation. The publisher copy (via DOI) is the canonical version.
My notes (saved in your browser only)
Ask this paper
Answers must be backed by verbatim quotes from this paper's full text. Hallucinated quotes are dropped automatically; if no verbatim passage answers the question, we say so. How this works
Condition tags
Citation neighborhood
Papers in the corpus that this work cites (lower rings, blue) and that cite this one (upper rings, green). Dot size scales with the paper's in-corpus citation count — bigger dot = more influential within the endo/adeno field. Click a dot to open that paper. [ expand to 2 hops ] — adds papers reached through this work's immediate citers/citees. Heavier; up to 60 extra dots.
References (9)
- Chronic Niche Inflammation in Endometriosis-Associated Infertility: Current Understanding and Future Therapeutic Strategies via openalex
- Endometriosis and the Fallopian Tubes: Theories of Origin and Clinical Implications via openalex
- Endometriosis: Epidemiology, Diagnosis and Clinical Management via openalex
- Familial aggregation of endometriosis in the Yale Series via openalex
- Prevalence of high‐risk human papillomavirus infection in women with ovarian endometriosis via openalex
- The Association between ABO and Rh Blood Groups and Risk of Endometriosis in Iranian Women. via openalex
- The relationship between interstitial cystitis and endometriosis in patients with chronic pelvic pain. via openalex
- W3007685298 via openalex
- W6808345343 via openalex
Cited by (1)
Source provenance
- openalex
- last seen: 2026-06-10T17:14:06.276822+00:00
License: CC0
· commercial use OK