MODERN APPROACHES TO THE TREATMENT OF ENDOMETRIOID CYSTS BEFORE CONTROLLED OVARIAN STIMULATION PROTOCOLS

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ЕНДОМЕТРІОЇДНИХ КІСТ ПЕРЕД ПРОТОКОЛАМИ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ (КОС) DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11496Ключові слова: ендометріоз, безпліддя, екстракорпоральне запліднення, склеротерапіяАнотація Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення – ендометріоз-асоційованому безпліддю. Протягом останніх років накопичилось багато інформації щодо етіології, діагностики та лікування генітального ендометріозу та ендометріоз-асоційованого безпліддя. За даними світових досліджень, ендометріоз залишається однією з найбільш актуальних проблем у сучасній гінекології. Про це свідчать статистичні дані, згідно з якими це захворювання зустрічається у кожної 10-ї жінки репродуктивного віку й загалом у 176 млн жінок у всьому світі. Приблизно у 20–50 % жінок, які входять у це число, виникає проблема безпліддя. З огляду на це, проблематика даного захворювання постає не лише медичною, а й соціальною проблемою. Висновки. Тактика лікування пацієнток із ендометріозом, які планують вагітність та включені в протоколи ДРТ, суттєво відрізняється від тактики лікування пацієнток, які вважають, що репродуктивну функцію виконали. Посилання Bulun, S.E. (2009). Endometriosis. N. Engl. J. Med., 360 (3), 268-279. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra0804690 Yureneva, S.V. (2011). Endometrioz – zabolevaniye “vne vozrasta” (ot pubertatnogo perioda do postmenopauzy) [Endometriosis – a disease “beyond age” (from puberty to postmenopause)]. Problemy reproduktsii – Reproduction Problems, 4, 67-74 [in Russian]. Burney, R.O., & Giudice, L.C. (2012). Pathogenesis and pathophysiology of endometriosis. Fertil. Steril., 98, 511-519. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2012.06.029 Ajayi, A., Ajayi, V., Oyetunji, I., Biobaku, O., Aikhuele,, H., Atiba, A., & Afolabi B.M. (2017). Endometriosis and assisted reproductive technology: a review article. Med. Clin. Rev., 3, 1. DOI: 10.21767/2471-299X.1000046. DOI: https://doi.org/10.21767/2471-299X.1000046 Abbas, S., Ihle, P., Koster, I., & Schubert, I. (2012). Prevalence and incidence of diagnosed endometriosis and risk of endometriosis in patients with endometriosis-related symptoms: findings from a statutory health insurancebased cohort in Germany. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 160, 79-83. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2011.09.041 Coccia, M.E., Rizzello, F., Cammilli, F., Bracco, G.L., & Scarselli, G. (2008). Endometriosis and infertility Surgery and ART: an integrated approach for successful management. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 138 (1), 54-59. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2007.11.010 Anate, M., & Olatinwo, A.W. (2016). Anovulatory infertility: a report of four cases and literature review. Niger. J. Med., 10, 2, 85-90. Giudice, L.C. (2010). Clinical practice: Endometriosis. N. Engl. J. Med., 362, 2389-2239. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMcp1000274 Marchenko, L.A., & Ilina, L.M. (2011). Sovremennyy vzglyad na otdelnyye aspekty patogeneza endometrioza (obzor literatury) [Modern view of certain aspects of the pathogenesis of endometriosis (literature review)]. Problemy reproduktsii – Reproduction Problems, 20-25 [in Russian]. Gupta, S., & Sinha, A. (2016). Potential markers of endometriosis: Latest update. J. Genit. Syst. Disord., 5, 3. Horban, N.Y., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. J. Med. Life, 12 (3), 266-270. Ahn, S.H., Khalaj, K., Young, S.L., Lessey, B.A., Koti, M., & Tayade, C. (2016). Immune-inflammation gene signatures in endometriosis patients. Fertil. Steril., 106, 1420-1431. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2016.07.005 Mansour, G., Aziz, N., Sharma, R., Falcone, T., Goldberg, J., & Agarwal, A. (2009). The impact of peritoneal fluid from healthy women and from women with endometriosis on sperm DNA and its relationship to the sperm deformity index. Fertil. Steril., 92, 61-67. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.05.048 Fadhlaoui, A., Bouquet de la Jolinière, J., & Feki, A. (2014). Endometriosis and infertility: How and when to treat? Front. Surg., 1, 24. Dunselman G. A., Vermeulen N., Becker C., Calhaz-Jorge, C., D'Hooghe, T., De Bie, B., …, & Nelen, W. (2014). ESHRE guideline: management of women with endometriosis. Hum. Reprod., 29, 400-412. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/det457 Kucheryna, N.S. (2009). Optymizatsiia laparoskopichnoho likuvannia khvorykh z apopleksiieiu yaiechnyka [Optimization of laparoscopic treatment of patients with ovarian apoplexy]. Candidate’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian]. Bungum, H.F., Vestergaard, C., & Knudsen, U.B. (2014). Endometriosis and type 1 allergies/immediate type hypersensitivity: A systematic review. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 179, 209-215. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.04.025 Nisenblat, V., Bossuyt, P.M., Shaikh, R., Farquhar, C., Jordan, V., Scheffers, C.S., …, & Hull, M.L. (2016). Blood biomarkers for the non-invasive diagnosis of endometriosis. Cochrane Database Syst. Rev., 5, CD012179. DOI: 10.1002/14651858.CD012179. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD012179 Kryvokulskyi, B.D., Zhulkevych, I.V., Kryvokulskyi, D.B., & Shkrobot, L.V. (2018). Vyvchennia vplyvu viku ta indeksu komorbidnosti na ryzyk trombotychnykh uskladnen u khvorykh na rak endometriia na dooperatsiinomu etapi [Studying the influence of age and comorbidity index on the thrombotic complications risk in patients with endometrial cancer at preoperative stage]. Visnyk naukovykh doslidzhen – Bull. Sci. Res., 2 (91), 151-153 [in Ukrainian]. Ulrich, U., Buchweitz, O., Greb, R., Keckstein, J., von Leffern, I., Oppelt, P., …, & Schweppe, K.-W. (2014). National German Guideline (S2k): Guideline for the Diagnosis and Treatment of Endometriosis: Long Version – AWMF Registry No. 015-045. Geburtshilfe Frauenheilkd, 74 (12), 1104-1118. Royal College of Obstetricians & Gynaecologists. Endometriosis, Investigation and management (Green-top Guideline No. 24). Retrieved from: https://www.rcog.org.uk/en/guidelines-research-services/guidelines/gtg24/. Benschop, L., Farquhar, C., van der Poel, N., & Heine-man, M.J. (2010). Interventions for women with endometrioma prior to assisted reproductive technology. Cochrane Database Syst. Rev., 10, CD008571. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD008571 Brosens, I., Bro-sens, J.J., & Benagiano, G. (2012). The eutopic endometrium in endometriosis: are the changes of clinical significance? Reprod. Biomed. Online, 24, 496-502. doi: 10.1016/j.rbmo.2012.01.022. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2012.01.022 Somigliana, E., Berlanda, N., Benaglia, L., Viganò, P., Vercellini, P., & Fedele, L. (2012). Surgical excision of endometriomas and ovarian reserve: a systematic review on serum antimullerian hormone level modifications. Fertil. Steril., 98, 1531-1538. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2012.08.009 Chen, Y., Pei, H., Chang, Y., Chen, M., Wang, H., Xie, H., & Yao, S. (2014). The impact of endometrioma and laparoscopic cystectomy on ovarian reserve and the exploration of related factors assessed by serum anti-Mullerian hormone: a prospective cohort study. J. Ovarian Res., 7, 108. DOI: 10.1186/s13048-014-0108-0. DOI: https://doi.org/10.1186/s13048-014-0108-0 Pabuccu, R., Onalan, G., & Kaya, C. (2007). GnRH agonist and antagonist protocols for stage I-II endometriosis and endometrioma in vitro fertilization/intracytoplasmic sperm injection cycles. Fertil. Steril., 88, 832-839. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2006.12.046 Kolibianakis, E.M., & Tarlatzis, B.C. (2006). Is it of value to treat endometriosis prior to IVF? Middle East Fertil. Soc. J., 11, 1, 24-29. Crochet, P., Lathi, R.B., Dahan, M.H., Ocampo, J., Nutis, M., & Nezhat, C.R. (2016). Control-matched surgical evaluation of endometriosis progres sion after IVF: a retrospective cohort study. Minerva Ginecol., 68, 481-486. Lapina, I.A., Ozolinya, L.A., & Patrushev, L.I. (2015). Osobennosti sistemy gemostaza u patsiyentok s endometrioidnymi kistami yaichnikov [Features of the hemostatic system in patients with endometrioid ovarian cysts]. Ginekologiya – Gynecology, 17, 9-12 [in Russian]. Nosenko, O.M. (2006). Sposib skleroterapii kist yayechnykiv [Method for sclerotherapy of ovarian cysts]. Application: UA20060005082U. 10 May 2006. PAT: UA18023U [in Ukrainian]. Castellarnau Visus, M., Ponce Sebastia, J., Carreras Collado, R., Font, E.C., Tejedor, A.G. (2015). Preliminary results: ethanol sclerotherapy after ultrasound guided fine needle aspiration without anesthesia in the management of simple ovarian cysts. J. Minim. Invasive Gynecol., 22, 475-482. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmig.2014.12.158 Mesogitis, S., Daskalakis, G., Pilalis, A., Papantoniou, N., Thomakos, N., Dessipris, N., ..., & Antsaklis, A. (2005). Management of ovarian cysts with aspiration and methotrexate injection. Radiology, 235, 2, 668-673. DOI: https://doi.org/10.1148/radiol.2352031442 Simi, G., Genazzani, A.R., Obino, M.E.R., Papini, F., Pinelli, S., Cela, V., & Artini, P.G. (2017). Inositol and in vitro fertilization with embryo transfer. Int. J. Endocrinol., 2017, 5469409. DOI: https://doi.org/10.1155/2017/5469409 ##submission.downloads## Опубліковано Як цитувати Номер Розділ Ліцензія Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: 1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. 3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). ##plugins.generic.dates.accepted## 2020-11-04 ##plugins.generic.dates.published## 2020-11-04