Уміст натуральних кілерів і прозапальних цитокінів у сироватці крови хворих на генітальний ендометріоз, ефективність комплексного лікування з використанням імуномодулятора «Ліастен»

L. Мarkin, Halyna Semenyna
In: Lviv clinical bulletin · 2024 · pp. 8–13 · doi:10.25040/lkv2024.02.008 · W4400679521
article OA: diamond CC0
🔓 Open OA copy Full text JSON View on OpenAlex View at publisher
⚙ AI-generated summary by gemini-2.5-flash-lite, 2026-06-09 ⓘ

Genital endometriosis is associated with reduced natural killer cells and increased pro-inflammatory cytokines, and treatment with immunomodulator "Liasten" restored NK cells, reduced cytokines, and improved pain.

One-sentence paraphrase of the abstract; not a substitute for reading it. No clinical advice. How this works

⚙ AI-generated deep summary by claude@2026-06, 2026-06-12 · read from full text ⓘ

The paper studied immune-cell and cytokine profiles in 67 reproductive-age women with genital endometriosis who received treatment according to national/ESHRE-GDG recommendations, either traditional therapy alone or traditional therapy plus the immunomodulator “Ліастен,” compared with 30 healthy controls. NK(CD56+) levels were markedly lower in women with genital endometriosis, and several pro-inflammatory interleukins (IL‑1β, IL‑4, IL‑6) were elevated; after traditional therapy alone, NK and these cytokines remained different from controls, whereas the Ліастен add-on increased NK(CD56+) into reference ranges and normalized the cytokines to control-like values. Pain outcomes were also reported to improve in both groups, with effects differing between groups, and no adverse effects were observed. The authors relate these findings to an immune imbalance in genital endometriosis, but the study’s limitation is that it provides limited information beyond laboratory measures and clinical response within the reported design. This paper is centrally about endometriosis — it evaluates NK (CD56+) and pro-inflammatory cytokines and tests the effect of комплексне лікування with the immunomodulator “Ліастен” in women with genital endometriosis.

Read from the paper's body, not the abstract. Not a substitute for reading the paper. No clinical advice. How this works

Abstract

Вступ. Генітальний ендометріоз (ГЕ) – гінекологічна хвороба, яка характеризується розростанням тканини, гістологічно подібної на ендометрій, за межами порожнини матки. Поширеність недуги зросла до 30,0 % у пацієнток із безпліддям і до 45,0 % – у пацієнток із хронічним тазовим болем, що певною мірою визначає якість життя жінок, впливає на кар’єру, повсякденну діяльність, сексуальні та соціяльні стосунки, фертильність. Набуває актуальности імунологічна теорія виникнення ендометріозу. Мета. Дослідити вміст натуральних кілерів і прозапальних цитокінів у сироватці крови хворих на генітальний ендометріоз, з’ясувати ефективність його комплексного лікування з використанням імуномодулятора «Ліастен». Матеріяли й методи. Під спостереженням перебували 67 жінок репродуктивного віку (29–31 рік) із діягнозом ГЕ, яких лікували відповідно до Національного консенсусу щодо ведення пацієнток із ендометріозом, узгодженого з настановою Європейського товариства з репродукції людини та ембріології (ESHRE, 2022) та згідно з настановою Групи розробки рекомендацій із ендометріозу (Guideline Development Group, GDG, 2022). У рандомізований спосіб пацієнток поділили на групи. Перша група (37 жінок) отримувала традиційне лікування, друга (30 жінок) – традиційне лікування, доповнене лікарським засобом мурамілпеп тидного ряду «Ліастен» (5 ін’єкцій по 0,002 г з інтервалом сім діб, далі – перорально по 2,0 мг двічі на добу впродовж 10 днів). До контрольної групи увійшли 30 здорових жінок такого ж віку. Ефективність лікування оцінювали за змінами лабораторних показників і за клінічними показниками. Результати. Аналіз результатів обстеження пацієнток із ГЕ засвідчив залученість імунної системи до патофізіології. Вміст NK(CD56+) у сироватці крови жінок із ГЕ виявився зменшеним більш ніж утричі (р* 0,05) і різко відрізнявся від показників контрольної групи (р* < 0,001). Роль цитокінів у патофізіології ГЕ очевидна і виявляється зростанням кількох фракцій: IL-1β, IL-4, IL-6. Після завершення традиційного медикаментозного лікування ГЕ у жінок першої групи вміст IL-1β, IL-4, IL-6 відрізнявся від показників контрольної групи (р* < 0,05). У жінок другої групи після імунологічного лікування концентрація NK(CD56+) значно зросла (р** 0,05) й увійшла у межі референтних значень (5–15 %). Прозапальні інтерлейкіни у жінок другої групи відреагували на доповнену імунокоригувальну терапію (р** 0,05). Оцінювання больового синдрому показало, що біль послабився з нестерпного до помірного у 23 (62,2 %) пацієнток першої групи, з сильного до помірного – у 11 (29,7 %), з сильного до слабкого – у 3 (8,1 %) і від новився через місяць після завершення лікування. Біль послабився з нестерпного до помірного у 3 (10,0 %) жінок другої групи, з нестерпного до слабкого – у 18 (60,0 %), з сильного до слабкого – у 9 (30,0 %) й не посилювався впродовж трьох місяців спостереження, що відрізнялось від показників першої групи (р < 0,05). Побічних ефектів не зауважила жодна пацієнтка. Висновки. У жінок із генітальним ендометріозом визначили порушення імунного балансу, яке виявляється зменшенням вмісту натуральних кілерів (CD56+) у сироватці крови утричі (р < 0,001) та збільшенням вмісту прозапальних цитокінів: IL-1β – у 4,2 разу (р < 0,001), IL-4 – у 3,7 разу (р < 0,001), IL-6 – у 4,7 разу (р < 0,001). Зменшення виражености больового синдрому до слабкого у 27 (90,0 %) жінок сприяло поліпшенню якости життя. Відсутність побічних ефектів, задоволення результатом лікування уможливлюють рекомендувати комплексне лікування ендометріозу з використанням імуномодулювального лікарського засобу «Ліастен».
Full text 7,082 characters · extracted from oa-doi-fallback · click to expand
Уміст натуральних кілерів і прозапальних цитокінів у сироватці крови хворих на генітальний ендометріоз, ефективність комплексного лікування з використанням імуномодулятора «Ліастен» Анотація Вступ. Генітальний ендометріоз (ГЕ) – гінекологічна хвороба, яка характеризується розростанням тканини, гістологічно подібної на ендометрій, за межами порожнини матки. Поширеність недуги зросла до 30,0 % у пацієнток із безпліддям і до 45,0 % – у пацієнток із хронічним тазовим болем, що певною мірою визначає якість життя жінок, впливає на кар’єру, повсякденну діяльність, сексуальні та соціяльні стосунки, фертильність. Набуває актуальности імунологічна теорія виникнення ендометріозу. Мета. Дослідити вміст натуральних кілерів і прозапальних цитокінів у сироватці крови хворих на генітальний ендометріоз, з’ясувати ефективність його комплексного лікування з використанням імуномодулятора «Ліастен». Матеріяли й методи. Під спостереженням перебували 67 жінок репродуктивного віку (29–31 рік) із діягнозом ГЕ, яких лікували відповідно до Національного консенсусу щодо ведення пацієнток із ендометріозом, узгодженого з настановою Європейського товариства з репродукції людини та ембріології (ESHRE, 2022) та згідно з настановою Групи розробки рекомендацій із ендометріозу (Guideline Development Group, GDG, 2022). У рандомізований спосіб пацієнток поділили на групи. Перша група (37 жінок) отримувала традиційне лікування, друга (30 жінок) – традиційне лікування, доповнене лікарським засобом мурамілпеп тидного ряду «Ліастен» (5 ін’єкцій по 0,002 г з інтервалом сім діб, далі – перорально по 2,0 мг двічі на добу впродовж 10 днів). До контрольної групи увійшли 30 здорових жінок такого ж віку. Ефективність лікування оцінювали за змінами лабораторних показників і за клінічними показниками. Результати. Аналіз результатів обстеження пацієнток із ГЕ засвідчив залученість імунної системи до патофізіології. Вміст NK(CD56+) у сироватці крови жінок із ГЕ виявився зменшеним більш ніж утричі (р* 0,05) і різко відрізнявся від показників контрольної групи (р* < 0,001). Роль цитокінів у патофізіології ГЕ очевидна і виявляється зростанням кількох фракцій: IL-1β, IL-4, IL-6. Після завершення традиційного медикаментозного лікування ГЕ у жінок першої групи вміст IL-1β, IL-4, IL-6 відрізнявся від показників контрольної групи (р* < 0,05). У жінок другої групи після імунологічного лікування концентрація NK(CD56+) значно зросла (р** 0,05) й увійшла у межі референтних значень (5–15 %). Прозапальні інтерлейкіни у жінок другої групи відреагували на доповнену імунокоригувальну терапію (р** 0,05). Оцінювання больового синдрому показало, що біль послабився з нестерпного до помірного у 23 (62,2 %) пацієнток першої групи, з сильного до помірного – у 11 (29,7 %), з сильного до слабкого – у 3 (8,1 %) і від новився через місяць після завершення лікування. Біль послабився з нестерпного до помірного у 3 (10,0 %) жінок другої групи, з нестерпного до слабкого – у 18 (60,0 %), з сильного до слабкого – у 9 (30,0 %) й не посилювався впродовж трьох місяців спостереження, що відрізнялось від показників першої групи (р < 0,05). Побічних ефектів не зауважила жодна пацієнтка. Висновки. У жінок із генітальним ендометріозом визначили порушення імунного балансу, яке виявляється зменшенням вмісту натуральних кілерів (CD56+) у сироватці крови утричі (р < 0,001) та збільшенням вмісту прозапальних цитокінів: IL-1β – у 4,2 разу (р < 0,001), IL-4 – у 3,7 разу (р < 0,001), IL-6 – у 4,7 разу (р < 0,001). Зменшення виражености больового синдрому до слабкого у 27 (90,0 %) жінок сприяло поліпшенню якости життя. Відсутність побічних ефектів, задоволення результатом лікування уможливлюють рекомендувати комплексне лікування ендометріозу з використанням імуномодулювального лікарського засобу «Ліастен». Посилання Becker ChM, Bokor A, Heikinheimo O, Horne A, Jansen F, Kiesel L et al. ESHRE guideline: Endometriosis. Hum Reprod Open. 2022;2022(2):hoac009. De Villiers WJ, Fraser IP, Gordon S. Cytokine and growth factor regulation of macrophage scavenger receptor expressin and function. Immunol Lett. 2024;43(1-2):73-79. Dmowski W P, Ding J, Shen J, Rana N, Fernandez BB, Braun DP. Apoptosis in endometrial glandular and stromal cells in women with and without endometriosis. Hum Reprod. 2021;16(9):1802-1808. Droz J, Howard F. Use of the Short-Form McGill Pain Questionnaire as a diagnostic tool in women with chronic pelvic pain. J Minimally Invasive Gynecol. 2011;18(2):211-217. Febbraio M, Hajjar DP, Silverstein RL. CD36: A class B scaverger receptor involved in angiogenesis, atherosclerosis, inflammation, and lipid metabolism. J Clin Invest. 2021;108(6):785-791. Fehervari Z, Sakaguchi S. CD4 Tregs and immune control. J Clin Invest. 2024;114(9):1209-1217. Lebovic DI, Mwenda JM, Chai DC, Santi A, Xu X, D’hooghe T. Peroxisome proliferator-activated receptor ligand partially prevents the development of endometrial explants in baboons: A prospective, randomized, placebo-controlled study. Endocrinology. 2020;151(4):1846-1852. Oosterlynck DJ, Meuleman C, Waer M. The natural killer activity of peritoneal fluid lymphocytes is decreased in women with endometriosis. Fertil Steril. 2022;58(2);290-295. Parveen Parasar, Pinar Ozcan, Kathryn L.Terry. Endometriosis: Epidemiology, diagnosis and clinical management. Current Obstet Gynecol Reports. 2017;1:34-41. Rana N, Braun DP. Basal and stimulated secretion of cytokines by peritoneal macrophages in women with endometriosis. Fertil Steril. 2026;65(5):925-930. Semenyna H, Doroshenko-Kravchyk M, Fartushok T, Varvarych L. The lates views on the treatment of endometriosis. International Sci J "Grail of Science". 2023;33:402-407. Semenyna HB, Hrytsko MI, Doroshenko-Kravchyk MV, Korytko OO, Fartushok TV. New opportunities for correction of hormonal disorders and oxidative stress in women with genital endometriosis. International J Endocrinol. 2024;20(1):41-47. Semenyna HB, Korytko OO. Effectiveness of vitex agnus castus extract in the treatment of primary dysmenorrhea. International J Endocrinol. 2022;18(1):17-21. Somigliana E, Vigano P, Gaffuri B. human endometrial stromal cells as a source of soluble intercellular adhesion molecule-1 molecules. Hum Reprod. 2020;11(6):1190-1194. Vallve-Juanico J, Houshdaran S, Giudice LG. The endometrial immune environment of women with endometriosis. Hum Reprod Update. 2019;25(5):564-591. Vigano P. Expression of intercellular adhesion molecule-1 mRNA and protein is enhanced in endometriosis versus endometrial stromal cells in culture. Mol Hum Reprod. 2020;4(12):1150-1156. Wenshu Li, Aimin Lin, Lin Qi. Immunotherapy: A promising novel endometriosis therapy. Front Immunol. 2023.17:14:1128301. Авторське право (c) 2024 Л. Б. Маркін, Г. Б. Семенина Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Text is read by the "Ask this paper" AI Q&A widget below. Extraction quality varies by source — PMC NXML preserves structure cleanly, OA-HTML may include some navigation residue, and OA-PDF can have broken hyphenation. The publisher copy (via DOI) is the canonical version.

My notes (saved in your browser only)

⚙ Ask this paper AI returns verbatim quotes from the full text · source: oa-doi-fallback ⓘ

Answers must be backed by verbatim quotes from this paper's full text. Hallucinated quotes are dropped automatically; if no verbatim passage answers the question, we say so. How this works

Citation neighborhood

Papers in the corpus that this work cites (lower rings, blue) and that cite this one (upper rings, green). Dot size scales with the paper's in-corpus citation count — bigger dot = more influential within the endo/adeno field. Click a dot to open that paper. [ expand to 2 hops ] — adds papers reached through this work's immediate citers/citees. Heavier; up to 60 extra dots.

References (16)

Source provenance

openalex
last seen: 2026-06-10T17:14:06.276822+00:00
License: CC0 · commercial use OK