Differentiated approach to the treatment of external genital endometriosis as prevention of recurrence

G.О. Tolstanova
In: Reproductive health of woman · 2022 · pp. 66–72 · doi:10.30841/2708-8731.2.2022.261813 · W4289534112
article OA: diamond CC0 ⤵ 1 in-corpus citation
🔓 Open OA copy Full text JSON View on OpenAlex View at publisher
⚙ AI-generated summary by claude@2026-06, 2026-06-07 ⓘ

An optimized postoperative management approach, including more radical surgery and earlier hormonal therapy, reduced pain and recurrence rates in patients with external genital endometriosis compared to traditional treatment.

One-sentence paraphrase of the abstract; not a substitute for reading it. No clinical advice. How this works

⚙ AI-generated deep summary by claude@2026-06, 2026-06-07 · read from full text ⓘ

The paper evaluated a “differentiated/optimized” postoperative management approach for 207 women with external genital endometriosis (EGE) who had surgical removal of endometriotic foci, stratified intraoperatively into three groups by severity. The optimized approach (for severe and moderate disease) included more radical surgery where applicable, nonsteroidal anti-inflammatory drugs in the early postoperative period, earlier initiation of pathogenetic therapy (on postoperative days 2–3), dinogest 2 mg or GnRH agonists depending on circumstances, and more frequent follow-up, whereas the “traditional” approach used later initiation of hormonal therapy and less intensive observation; the study limitation explicitly includes short and nonuniform follow-up scheduling (1 month, then 1 year, then annually) and the grouping by severity rather than randomization. After 1 year, recurrence occurred in 13.43% (optimized severe), 12% (optimized moderate), and 24.61% (traditional severe comparison), and pain scores decreased, with NRS at 3.26, 2.47, and 1.59 respectively and Biberoglu/Behrman at 1.94, 1.61, and 1.40 respectively. This paper is centrally about endometriosis — it specifically tests an optimized prevention-of-recurrence postoperative regimen for external genital endometriosis.

Read from the paper's body, not the abstract. Not a substitute for reading the paper. No clinical advice. How this works

Abstract

The objective: to evaluate the effectiveness of a differentiated approach in the postoperative management of patients with external genital endometriosis (EGE) to determine the regression of clinical symptoms and reduce the number of recurrences. Materials and methods. 207 patients with different forms of EGE after surgical treatment of the endometriosis foci removal were examined. After the determination of the prevalence of the pathological process (intraoperatively), the subjects were divided into three groups. A1 group (n=67) included women with severe disease who had an optimized approach for postoperative management. A2 group (n=75) included patients with moderate severity of EGE and the traditional treatment approach. B group was a comparison group (n=65) and was formed from patients with severe disease who were traditionally treated.Clinical-anamnestic, laboratory, morphological, immunohistochemical methods, gynecological examination data, ultrasound examination of the pelvic organs were used during the examination of women with EGE; magnetic resonance imaging (MRI) – if necessary. The standard approach included surgical treatment (laparoscopic method), removal of visible endometrioid heterotopias and the medical treatment from the 1st day of the next menstrual cycle after surgery (progestins (dienogest 2 mg) for 6 months or gonadotropin-releasing agonists in the presence of comorbidity of hyperplastic processes for 3-6 months in combination with add-back therapy). In the absence of reproductive plans combined oral contraceptives or intrauterine levonorgestrel-releasing system were used. Patients were observed for 1 month, 1 year after surgery, and then once a year. The optimized approach included surgery (laparoscopy or laparotomy) with the removal of endometrioid heterotopias, use of nonsteroid anti-inflammatory drugs in the postoperative period for 5 days, then dienogest 2 mg for 3-6 months was used by the cases of algomenorrhea and other manifestations of pain. The pathogenetic therapy was started on the 2nd or 3rd day of the postoperative period. Patients were observed for 2 months after surgery, then every 3 months for 1 year. The severity of pain was assessed on the Biberoglu and Behrman (B’n’B) and Numerical Rating Scale (NRS) scales. Recurrence of the disease was diagnosed in the presence of endometrioid heterotopia according to ultrasound examination and/or MRI, as well as the appearance of clinical complaints (pain) in 6 months after their absence.Results. In one year after the first surgery, recurrence of the disease was found in 13.43 % of women in A1 group, 12 % – A2 group and 24.61 % – B group. The average value of pain on the NRS scale in 12 months after treatment was 3.26 points in A1 group, 2.47 – A2 group and 1.59 – B group, on the B’n’B scale - 1.94, 1.61, and 1.40 points, respectively. Conclusions. The applying an optimized approach in the management of patients with severe and moderate external genital endometriosis (more radical surgery, the prescription at once in the postoperative period the hormonal therapy and nonsteroid anti-inflammatory drugs, more frequent observation after surgery) compared with traditional treatment lead to decrease the pain severity on 3.26 points on the Biberoglu and Behrman scale and 1.94 points – the Numerical Rating Scale, and reduce the recurrence rate by 45.4%.
Full text 6,530 characters · extracted from oa-doi-fallback · click to expand
Диференційований підхід до лікування зовнішнього генітального ендометріозу як профілактика рецидивів Основний зміст сторінки статті Анотація Мета дослідження: оцінювання ефективності диференційованого підходу у післяоперативному веденні пацієнток із зовнішнім генітальним ендометріозом (ЗГЕ) для визначення регресу клінічної симптоматики і зменшення кількості рецидивів захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 207 пацієнток із різними варіантами ЗГЕ, яким виконано хірургічне лікування з видаленням вогнищ захворювання. Після визначення поширеності патологічного процесу (інтраопераційно) обстежуваних розподілили на три групи. До групи А1 (n=67) увійшли жінки з тяжким перебігом захворювання, у яких було застосовано оптимізований підхід щодо ведення після операції. До групи А2 (n=75) увійшли пацієнтки з помірним за тяжкістю ЗГЕ, у яких було застосовано традиційний підхід. У якості групи порівняння була сформована група Б (n=65) із пацієнток з тяжким перебігом захворювання, яких лікували традиційно. Під час обстеження жінок із ЗГЕ були використані клініко-анамнестичний, лабораторний, морфологічний, імуногістохімічний методи, дані гінекологічного огляду, ультразвукове дослідження органів малого таза; магнітно-резонансна томографія (МРТ) – за потреби. Стандартний підхід включав оперативне лікування (лапароскопічним методом), видалення видимих ендометріоїдних гетеротопій та медикаментозне лікування з 1-ї доби чергового менструального циклу після операції (прогестини (дієногест 2 мг) протягом 6 міс або агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (аГн-РГ) за наявності супутніх гіперпластичних процесів протягом 3–6 міс у поєднанні з add-back-терапією). За відсутності репродуктивних планів – комбіновані оральні контрацептиви або використання внутрішньоматкової левоноргестрел-рилізинг-системи. Спостереження за пацієнтками відбувалось протягом 1 міс, через 1 рік після операції, у подальшому – 1 раз на рік. Оптимізований підхід включав оперативне втручання (лапароскопія або лапаротомія) з видаленням ендометріоїдних гетеротопій, застосування нестероїдних протизапальних препаратів у післяопераційний період протягом 5 діб, у подальшому – при альгоменореї та інших проявах больового синдрому, дієногесту 2 мг протягом 6–12 міс або аГн-РГ протягом 3–6 міс. Патогенетичну терапію розпочинали на 2–3-ю добу післяопераційного періоду. Спостереження за пацієнтками здійснювали через 2 міс після операції, у подальшому – кожні 3 міс протягом 1 року. Вираженість больового синдрому оцінювали за шкалами Biberoglu and Behrman (B’n’B) і Numerical Rating Scale (NRS). Рецидив захворювання діагностували за наявності ендометріоїдної гетеротопії за даними УЗД та/або МРТ, а також за появи клінічних скарг (больового синдрому) через 6 міс після їхньої відсутності. Результати. Через 1 рік після першого оперативного втручання рецидив захворювання виявлено у 13,43 % жінок А1 групи, 12 % – А2 групи та 24,61 % – групи Б. Середнє значення больового синдрому за шкалою NRS через 12 міс після лікування становило 3,26 бала у А1 групі, 2,47 – у А2 групі та 1,59 – у групі Б, за шкалою B’n’B – 1,94, 1,61 та 1,40 бала відповідно. Висновки. Застосування оптимізованого підходу до ведення пацієнток з тяжким та середнього ступеня тяжкості зовнішнім генітальним ендометріозом (більш радикальне оперативне втручання, призначення одразу у післяопераційний період гормональної терапії та нестероїдних протизапальних препаратів, більш часте спостереження після операції) порівняно з традиційним підходом дозволяє зменшити вираженість больового синдрому на 3,26 бала за шкалою Biberoglu and Behrman і на 1,94 бала за шкалою Numerical Rating Scale та знизити частоту рецидивів захворювання на 45,4 %. Блок інформації про статтю Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі. Посилання Kalenska OV, Kurik OG. Endometriosis: etiology, pathogenesis, classification, morphofunctional characteristics. Archives of Clinical Medicine. 2008;2(14):8-16. Korchinska OO. Mashtepa AM, Voloshina UV [et al.]. Endometriosis as one of the urgent problems in gynecology and obstetrics (analytical survey of scientific literature). Ukraine. Health of the nation. 2015;2(34):104-15. Kodaman PH. Current strategies for endometriosis management. Obstet. Gynecol. Clin. North. Am. 2015;42(1):87-101. Chervak NM. Endometriosis: a camp of problems. Medical aspects of a woman’s health. 2014; 8(83):2-7. Olyynik ІYu. Immunocytochemistry of estrogen and progesterone receptors in retrocervical endometriosis. Pathology. 2012;3(26):31-33. Unanyan AL, Sidorova IS, Kogan EA. External endometriosis: issues of postoperative therapy. Russian Bulletin of Obstetrician-Gynecologist. 2013; 13(3):56-9. Hayasaka S, Ugajin T, Fujii O. Risk factors for recurrence and re-recurrence of ovarian endometriomas after laparoscopic excision. Obstet. Gynecol. Res. 2011;37(6):581-5. Kilico I [et al.]. Regression of experimentally induced endometriosis with a new selective cyclooxygenase-2 enzyme inhibitor. Gynecol. Obstet. Invest. 2014;77(1):35-9. Platteeuw L, Hooghe D. Novel agents for the medical treatment of endometriosis. Curr. Opin. Obstet. Gynecol. 2014; 26(4):243-52. Lindsay SF, Luciano DE, Luciano AA. 2015. Emerging therapy for endometriosis. Expert. Opin. Emerg. Drugs. 20(3):449-61. Coccia ME [et al.]. Long-term follow-up after laparoscopic treatment for endometriosis: multivariate analysis of predictive factors for recurrence of endometriotic lesions and pain. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 2011;157(1):78-83. Adamyan LB, Kulakov VI, Andreeva EN. Endometriosis: A Guide for Physicians. M: Medicine; 2006.411 s. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 04/06/2016 No. 319 of the Clinical Protocol of the First, Secondary (Specialized) and Third-Party (Highly Specialized) Medical Assistance «Tactics of maintaining patients with genetic endometriosis». Vercellini P [et al.]. Post-operative endometriosis recurrence a plea for prevention based on pathogenetic, epidemiological and clinical evidence. Reprod. Bio. Med. Online. 2010;21(2):259-65. Prudnikov PM. Rational aspects of the infusion of new methods of treatment of genetic endometriosis on the quality of life. Woman’s health. 2017;9(125):97-100.

Text is read by the "Ask this paper" AI Q&A widget below. Extraction quality varies by source — PMC NXML preserves structure cleanly, OA-HTML may include some navigation residue, and OA-PDF can have broken hyphenation. The publisher copy (via DOI) is the canonical version.

My notes (saved in your browser only)

⚙ Ask this paper AI returns verbatim quotes from the full text · source: oa-doi-fallback ⓘ

Answers must be backed by verbatim quotes from this paper's full text. Hallucinated quotes are dropped automatically; if no verbatim passage answers the question, we say so. How this works

Outcome instruments

NRS-pain Biberoglu-Behrman

Condition tags

endometriosis

Citation neighborhood

Papers in the corpus that this work cites (lower rings, blue) and that cite this one (upper rings, green). Dot size scales with the paper's in-corpus citation count — bigger dot = more influential within the endo/adeno field. Click a dot to open that paper. [ expand to 2 hops ] — adds papers reached through this work's immediate citers/citees. Heavier; up to 60 extra dots.

References (8)

Cited by (1)

Source provenance

openalex
last seen: 2026-06-10T17:14:06.276822+00:00
License: CC0 · commercial use OK