Peculiarities of the course of pregnancy in women with infertility of the endocrine and inflammatory genes in the history, depending on the method of fertilization (archives data: SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O.M. Lukyanova NAMS of Ukraine» and the reproduction clinic «Nadiya»)

ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ http://med-expert.com.ua ISSN: 1992-5891 ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 201930 Особливості перебігу вагітності у жінок з безплідністю ендокринного та запального ґенезу в анамнезі залежно від способу запліднення (дані архівів: ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України» та репродуктивної клініки «Надія») 1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ 2Репродуктивна клініка «Надія», м. Київ, Україна УДК 618.3:618.177(089.888.11:618.177(002:616.4/(071.1 Л.Є. Туманова 1, О.В. Коломієць 1, О.П. Рябенко 2, О.О. Молчанова 2 Мета — вивчити особливості перебігу вагітності у жінок із безплідністю ендокринного та запального ґенезу в анамнезі залежно від способу заплід% нення. Пацієнти та методи. Перебіг вагітності вивчено в трьох групах (шести підгрупах): І група — вагітні, які мали в анамнезі ендокринну безплідність: Іа — 50 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), Іб — 50 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІ група — вагітні, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу: ІІа — 100 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), ІІб — 100 пацієнток, які завагітніли само% стійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІІ група — вагітні, які мали в анамнезі поєднану безплідність — запального та ендокринного ґенезу, ІІІа — 30 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), ІІІб — 30 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірур% гічного лікування безплідності, але без ДРТ. Результати.До 70–80% пацієнток усіх груп найчастіше у віці 31–40 років зверталися по консервативне та хірургічне лікування безплідності, а також до ДРТ. Аналізуючи гінекологічний анамнез, у вагітних ІІ та ІІІ груп спостерігалося 60–90% хронічних сальпінгоофоритів, хронічних метритів, трубних вагітностей. Також у жінок ІІ та ІІІ груп до вагітності у 15–33,3% відмічалася лейоміома або ендометріоз. У вагітних І та ІІІ груп у 16,6–23,3% — гіпо% плазія матки. Вагітні І та ІІІ груп мали частіше метаболічні ускладнення: гестаційний діабет — 32%, ожиріння — 70%. Найвища частота загрози ран% нього і пізнього викиднів та передчасних пологів була в І та ІІІ групах. У І триместрі цей показник становив понад 90%. Кожна четверта вагітність у І групі та кожна третя в ІІІ групі закінчилася передчасними пологами незалежно від методу запліднення. Ускладнення запального характеру у вагіт% них частіше виявлялися у ІІ та ІІІ групах. Висновки. Таким чином, перебіг вагітності у жінок із безпліддям різного ґенезу в анамнезі супроводжується високою частотою акушерських усклад% нень, зокрема: загрозою раннього і пізнього викиднів, передчасних пологів, передчасного розриву плідних оболонок, гіпертензивними розладами, метаболічними порушеннями, на які не впливає метод запліднення, а які залежать від чинника неплідності. Ключові слова: перебіг вагітності, безплідність, ДРТ, невиношування, спосіб запліднення. Peculiarities of the course of pregnancy in women with infertility of the endocrine and inflammatory genes in the history, depending on the method of fertilization (archives data: SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O.M. Lukyanova NAMS of Ukraine» and the reproduction clinic «Nadiya») L.E. Tumanova1, O.V. Kolomiets1, O.P. Ryabenko2, O.O. Molchanova2 1SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O.M. Lukyanova NAMS of Ukraine», Kyiv 2Reproductive Clinic «Nadiya», Kyiv Purpose — to study the peculiarities of the course of pregnancy in women with infertility of the endocrine and inflammatory genes in hi story, depending on the method of fertilization. Patients and methods. The study of the course of pregnancy was conducted in three groups (six subgroups): And the group — pregnant women who had an endocrine infertility history: Ia — 50 patients after the IVF, Ib — 50 patients who conceived independently after conservative and surgical treatment of inferti% lity, but without IVF; The second group — pregnant women who had a history of infertility of inflammatory genesis: IIa — 100 pa tients after the IVF, ІІb — 100 patients who became pregnant independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF; III group — pregnant women who had a history of combined infertility, inflammatory genesis with endocrine, ІІІa — 30 patients after IVF, ІІIb IVF — 30 patients wh o conceived independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF. Results. Up to 70–80% of patients in all groups most often at the age of 31–40 years applied for conservative and surgical treatment of infertility, as well as to IVF. Analyzing the gynecological history, in pregnant II and III groups there were 60–90% of chronic salpingophoritis, chronic metritis, tubal pregnancies. Also in women of ІІ and ІІІ groups, 15–33.3% of cases were leiomyoma or endometriosis before pregnancy. In pregnant I and III groups, 16.8–23.3% had hypo% plasia of the uterus. Pregnant I and III groups had more metabolic complications: gestational diabetes — 32% and obesity — 70%. The highest frequency of threatening early and late miscarriages and premature births was in the I and III groups. In the first trimester, this figur e was over 90%. Each fourth preg% nancy in group I and every third in group III ended in preterm labor, regardless of the fertilization method. Complications of inflammatory nature in pregnant women were more frequent in ІІ and ІІІ groups. Conclusions. Thus, the course of pregnancy in women with infertility of different genesis in history is accompanied by a high frequency of o bstetric complica% tions, namely: threatening early and late miscarriage, premature delivery, premature outflow of amniotic fluid, hypertension di sorders, metabolic disorders not affected by the fertilization method, and which depend on the infertility factor. Key words: pregnancy, infertility, IVF, non%pregnancy, method of fertilization. Особенности течения беременности у женщин с бесплодием эндокринного и воспалительного генеза в анамнезе в зависимости от способа оплодотворения (данные архивов: ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины» и репродуктивной клиники «Надия») Л.Е. Туманова 1, А.В. Коломиец 1, О.П. Рябенко 2, А.А. Молчанова 2 1ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины», г. Киев 2Репродуктивная клиника «Надия», г. Киев, Украина Цель — изучить особенности течения беременности у женщин с бесплодием эндокринного и воспалительного генеза в анамнезе в зависимости от способа оплодотворения. Пациенты и методы. Изучение течения беременности проведено в трёх группах (шести подгруппах): I группа — беременные, имеющие в анамнезе эндокринное бесплодие: Іа — 50 пациенток после ВРТ (ЭКО), Iб — 50 пациенток, забеременевших самостоятельно после консервативног о и хирур% гического лечения бесплодия, но без ВРТ; II группа — беременные, в анамнезе которых бесплодие воспалительного генеза: IIа — 100 пациенток после PERINATOLOGIYA AND PEDIATRIYA.2019.1(77):30б35; doi 10.15574/PP.2019.77.30 ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ http://med-expert.com.ua ISSN: 1992-5891 ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 2019 31 А ктуальність проблеми безплідного шлюбу не викликає сумніву. У тепе( рішній час в Європі безплідними є близько 15% подружніх пар, у США — 10–15%, у Кана( ді — близько 17%. За даними Державної служ( би статистики України, частота безпліддя в Україні становить 17–19,5% загальної попу( ляції сімейних пар. Серед країн світу Україна посідає 211(те із 222 місць за показником фертильності (Юзько О.М., 2013). В окремих регіонах України цей показник наближається до 20% — критичного рівня, що негативно впливає на демографічні показники. Причиною безплідного шлюбу в 40–50% є патологія репродуктивної системи в одного з подружжя, у 25–30% — в обох, а 15–20% ви( падків припадає на безпліддя невизначеного ґенезу [1]. У 50–82% випадків у жінок має місце поєднане безпліддя. У разі поєднаного безпліддя перше місце серед жіночих чинників посідає трубно(перитонеальний — 43%, друге — ендокринне безпліддя (до 30%), третє — ендо( метріоз (25%), (Козуб М.І., 2014). Ефек( тивність консервативного лікування трубно( перитонеального безпліддя досягає 21–47%, у зв'язку з низькою ефективністю для більшо( сті пацієнток показане застосування допоміж( них репродуктивних технологій (ДРТ), (Камінський В.В., 2014). За класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я жінок, виділяють 22 чинники жіночої та 16 — чоловічої безплідності. Багато( річні дослідження, проведені в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН Украї( ни, показали, що безплідність у більшості випадків пов'язана з перенесеними запальними захворюваннями, імунними та гормональними розладами (Іванюта Л.І., 2014). Наші дослі( дження засвідчили, що найпоширенішою фор( мою безплідності є трубно(перитонеальні пато( логії — 35%, у тому числі сактосальпінкси — 23,7%; безплідність, пов'язана із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), тобто ендо( кринна — 32%, з ендометріозом — 21%, з фібро( міомою матки — 9,4%, з аномаліями розвитку матки — 4,6%. Також це дало змогу визначити, що тільки у 25% жінок із безплідністю запаль( ного ґенезу гормональна функція відповідала такій у здорових жінок, а у переважної більшо( сті (75%) вона була порушена. Менструальні цикли перебігали за типом недостатності обох фаз (32%) або другої фази (44%). Відмічалися зміни циркадних ритмів та фолікулогенезу. Розбалансованість циркадних ритмів гормонів частіше спостерігалася в жінок із безплідністю, що тривала понад 5 років. Найчастіше (72%) спостерігалися поєднані форми неплідності (Корнацька А.Г., 2017). На сьогоднішній день досить поширені інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): гонорея, хламідіоз, уреаплазмоз, геніальний мікоплазмоз, гарднерельоз, герпес( вірусна інфекція [2]. Саме вони і є причиною безплідності запального ґенезу: гострого та хронічного сальпінгоофориту, хронічного метриту, ускладнень післяабортного періоду [3]. Хронічні інфекції, що існують тривалий час, здатні викликати соматичні мутації клітин, пригнічення Т(клітинного імунітету, дефекти формування первинної імунної відповіді, змен( шення фагоцитарної активності нейтрофілів і макрофагів [4]. Загальновідомо, що будь(яка вагітність, навіть у здорової жінки, супроводжується знач( ними гормональними перетвореннями [5]. А вагітність, яка наступила після лікування безплідності, як ендокринного, так і запального ґенезу, вирізняється значним відсотком аку( шерських і перинатальных ускладнень, зокрема: раннім і пізнім викиднями, істміко( цервікальною недостатністю, передчасними пологами, багато( та маловоддям, передчасним розривом плідних оболонок (ПРПО), внутріш( ньоутробним інфікуванням плода, низькою плацентацією та передлежанням плаценти, плацентарною дисфункцією, затримкою вну( ВРТ (ЭКО), IIб — 100 пациенток, забеременевших самостоятельно после консервативного и хирургического лечения бесплодия, но без ВРТ; III груп% па — беременные, в анамнезе которых совмещенное бесплодие — воспалительного и эндокринного генеза, Ша — 30 пациенток после ВРТ (ЭКО), IIIб — 30 пациенток, забеременевших самостоятельно после консервативного и хирургического лечения бесплодия, но без ВРТ. Результаты. До 70–80% пациенток всех групп чаще всего в возрасте 31–40 лет обращались за консервативным и хирургическим лечением беспло% дия, а также к ВРТ. Анализируя гинекологический анамнез, у беременных II и III групп наблюдалось 60–90% хронических сальпингооф оритов, хро% нических метритов, трубных беременностей. Также у женщин II и III групп до беременности в 15–33,3% отмечалась лейомиома или энд ометриоз. У беременных I и III групп в 16,6–23,3% — гипоплазия матки. Беременные I и III групп имели чаще метаболические осложнения: гест ационный диа% бет — 32%, ожирение — 70%. Наиболее высокая частота угрозы раннего и позднего выкидышей и преждевременных родов была в I и III группах. В I триместре этот показатель составил более 90%. Каждая четвертая беременность в І группе и каждая третья в III группе закончилась преждевре% менными родами независимо от метода оплодотворения. Осложнения воспалительного характера у беременных были чаще во II и III гру ппах. Выводы. Таким образом, течение беременности у женщин с бесплодием различного генеза в анамнезе сопровождается высокой частотой акушерских осложнений, а именно: угрозой раннего и позднего выкидышей, преждевременных родов, преждевременного излития околоплодных вод, гипертензив% ными расстройствами, метаболическими нарушениями, на которые не влияет метод оплодотворения, а которые зависят от фактора бесплодия. Ключевые слова: течение беременности, бесплодие, ВРТ, невынашивание, способ оплодотворения. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ http://med-expert.com.ua ISSN: 1992-5891 ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 201932 трішньоутробного розвитку та дистресом плода, слабкістю пологової діяльності, які роз( виваються у 21–55% пацієнток [6, 7]. На сьогоднішній день залишаються від( критими питання перебігу вагітності у жінок із поєднаним безпліддям, своєчасної діагности( ки і лікування невиношування вагітності при гіперандрогенії та гіперпролактинемії [8, 9]. Саме вивченню перелічених питань і присвяче( на дана робота, а все викладене вище визначає її актуальність. Мета дослідження — вивчити особливості перебігу вагітності у жінок із безплідністю ендокринного та запального ґенезу в анамнезі залежно від способу запліднення. Матеріали та методи дослідження Проведено ретроспективний клініко(ста( тистичний аналіз перебігу вагітностей у 360 жі( нок із безплідністю в анамнезі (дані архівів за 10 років: ІПАГ ім. акад. О.М. Лук'янової і репродуктивної клініки «Надія» з 2008 по 2018 рр.). В основі розподілу вагітних на групи покла( дено спосіб запліднення: Іа, ІІа, ІІІа — 180 жінок (архів репродуктивної клініки «Надія»), які мали в анамнезі ендокринну, запального ґенезу та поєднану безплідність, але, незважаючи на лікування, завагітніли тіль( ки після ДРТ (ЕКЗ); Іб, ІІб, ІІІб — 180 пацієн( ток, які мали в анамнезі ендокринну, запаль( ного ґенезу та поєднану безплідність, але завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності і без ДРТ (архів ІПАГ ім. акад. О.М. Лук'янової). Вивчення перебігу вагітності проведено в трьох групах (шести підгрупах): І група — вагітні, які мали в анамнезі ендокринну без( плідність: Іа — 50 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), Іб — 50 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікуван( ня безплідності, але без ДРТ; ІІ група — вагітні, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу: ІІа — 100 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), ІІб — 100 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікуван( ня безплідності, але без ДРТ; ІІІ група — вагіт( ні, які мали в анамнезі поєднану безплідність — запального ґенезу з ендокринною, ІІІа — 30 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), ІІІб — 30 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ. До групи з ендокринною безплідністю в анамнезі (І групи) увійшли вагітні із: СПКЯ, гіперпролатинемією (ГП) та їх поєднанням. До ІІ групи із запальним ґенезом безплідності увійшли вагітні, які мали в анамнезі: позамат( кову вагітність, сактосальпінгс, хронічний рецидивний сальпінгоофорит, хронічний метрит. До ІІІ групи увійшли найтяжчі пацієнтки, які мали в анамнезі поєднання гормонального (СПКЯ та ГП) і запального чинника безплідності перед цією вагітністю. Достовірність для відносних величин оціне( но методом кутового перетворення Фішера. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол досліджен( ня ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Результати дослідження та їх обговорення У таблиці 1 наведено розподіл вагітних за віком і способом запліднення. Встановлено, що кількість жінок віком до 30 років після кон( сервативного лікування ендокринного безплід( дя сягала 66,7%, із безпліддям запального ґене( зу — 71,4%, із поєднаним безпліддям — 75%, віком 31–40 років співвідношення було 50% на 50%; питома вага пацієнток віком від 41 року із різними формами безплідності та ДРТ відпо( відно становила 66,7%, 80% та 70%. Досить цікавим стало дослідження гінеколо( гічного анамнезу досліджуваних жінок. За даними таблиці 2, різноманітні гінекологічні захворювання часто зустрічалися в жінок усіх Таблиця 1 Розподіл вагітних за віком і способом запліднення, абс. (%) Вік (роки) Група обстежених жінок І ІІ ІІІ Іа n=50 Іб n=50 ІІа n=100 ІІб n=100 ІІІа n=30 ІІІб n=30 21–30 5 (10) 0 10 (20) Δ 10 (10) 0 25 (25) Δ 1 (3,3) 3 (10) 31–40 35 (70) 35 (70) 70 (70) 70 (70) 22 (73,4) 24 (80) Від 41 10 (20) 0 5 (10) 20 (20) 0 5 (5) 7 (23,3) 0 3 (10) Примітки: * — різниця достовірна відносно ІІ групи; 0 — різниця достовірна відносно ІІІ групи; Δ — різниця достовірна між підгрупами а і б. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ http://med-expert.com.ua ISSN: 1992-5891 ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 2019 33 груп. Особливо значною була частота хроніч( них запальних процесів матки та її додатків у жінок із безплідністю запального та поєдна( ного ґенезу, що може відбиватися не тільки на перебігу вагітності, але й на стані плода. Відпо( відно в цих пацієнток реєструвалася велика частка позаматкових вагітностей: у пацієнток ІІа та ІІІа груп — 95% і 83,3%; ІІб і ІІІб груп — 60% і 66,6%. Тоді як пацієнтки з ендокринною безплідністю в анамнезі мали поодинокі трубні вагітності: Іа — 2%, Іб — 0%. Цікаво, що лейоміома або ендометріоз матки найчастіше спостерігалися в пацієнток із запальним і поєднаним безпліддям: ІІа група — 15% і 20%, ІІб група — 15% і 20%, ІІІа і ІІІб гру( па — 16,6% і 33,3%; тоді як у пацієнток з ендокринною безплідністю ці хвороби реєс( трувалися рідше: Іа група — 4% і 10%; Іб група — 6%. Частота СПКЯ у Іа групі сягала 80%, у Іб групі — 70%, у ІІІа групі — 66,6%, у ІІІб гру( пі — 76,7%, а ГП — відповідно 20%, 30%, 16,6%, 33,3%. Гіпоплазія матки частіше спосте( рігалася в жінок із СПКЯ, тобто показники у І та ІІІ групах були значно вищими за такі у ІІ групі: у Іа групі — 20%, у Іб групі — 20%, у ІІІа групі — 23,3%, у ІІІб групі — 16,6%, тоді як у ІІа і ІІб групах — по 2,0%. Самовільний викидень найчастіше відмічав( ся в пацієнток із тяжким поєднаним безплід( дям в анамнезі: у ІІІа групі — 33,3%, у ІІІб групі — 23,3%, тоді як у Іа групі — 20%, у Іб групі — 14%, у ІІа групі — 20%, у ІІб групі — 15%. Пацієнтки всіх трьох груп мали в анамнезі ІПСШ, але більше у ІІ та ІІІ групах, ніж у І групі. Так, у ІІа та Іб групах — 100%, у ІІІа та ІІІб групах — 100%, тоді як у Іа групі — 20%, у Іб групі — 30%. Патологія шийки матки частіше зустрічала( ся в І та ІІІ групах, ніж у ІІ групі. Дисгормо( нальні ектопії циліндричного епітелію шийки відмічалися: у Іа групі — 30%, у Іб групі — 40%, у ІІІа групі — 23,3%, у ІІІб групі — у 16,6%, тоді як у ІІа групі — 5%, у ІІб групі — 10%. Очікувано, що після ДРТ частота двієнь у жінок з ендокринною безплідністю в анамне( зі сягнула 42%, запального характеру — 35%, з поєднаним безпліддям — 33,4% (табл. 3). Але і в Іб та ІІІб групах, які завагітніли без ДРТ, частота двієнь теж не мала: у Іб групі — 20%, Таблиця 2 Гінекологічний анамнез вагітних, абс. (%) Гінекологічна патологія Група обстежених жінок І ІІ ІІІ Іа n=50 Іб n=50 ІІа n=100 ІІб n=100 ІІІа n=30 ІІІб n=30 Позаматкова вагітність 1 (2)* Δ 0 (0)* Δ 95 (95) 0 60 (60) 25 (83,3)0 20 (66,6) Медичний аборт 2 (4) 3 (6) 10 (10) 15 (15) 7 (23,3) 5 (16,6) Самовільний викидень 10 (20) Δ 7 (14) 20 (20) Δ 15 (15) 10 (33,3) 7 (23,3) Лейоміома матки 2 (4)* Δ 3 (6)* Δ 15 (15) Δ 20 (20) Δ 10 (33,3) 10 (33,3) Ендометріоз 5 (10)* 3 (6)* Δ 20 (20) 15 (20) 59 (16,6) 5 (16,6) Гінекологічна операція 40 (80)*Δ0 20 (40) 99 (99) 0 60 (60) Δ 30 (100)0 25 (83,3) Гіпоплазія матки, аномалія розвитку матки 10 (20)* 10 (20)* 2 (2) Δ 2 (2) Δ 7 (23,3) 5 (16,6) Хронічний сальпінгоофорит 0 (0) 0 (0) 100 (100) 100 (100) 100 (100) 100 (100) Хронічний метрит 0 (0) 0 (0) 60 (60) Δ0 40 (40) Δ 25 (83,3) 23 (76,7) СПКЯ 40 (80) 35 (70) 0 (0) 0 (0) 20 (66,6) 23 (76,7) ГП 10 (20) 15 (30) 0 (0) 0 (0) 5 (16,6) 10 (33,3) ІПСШ 10 (20)*Δ 15 (30)*Δ 100 (100) 100 (100) 30 (100) 30 (100) Ектопія циліндричного епітелію шийки матки 15 (30) 20 (40) 5 (5) 10 (10) 7 (23,3) 5 (16,6) Примітки: * — різниця достовірна відносно ІІ групи; Δ — різниця достовірна відносно ІІІ групи; 0 — різниця достовірна між підгрупами а і б. Таблиця 3 Багатоплідність по групах, абс. (%) Кількість плодів Група обстежених жінок І ІІ ІІІ Іа n=50 Іб n=50 ІІа n=100 ІІб n=100 ІІІа n=30 ІІІб n=30 Одноплідна вагітність 29 (58) 0 40 (80)* Δ 65 (65) 0 95 (95) 20 (66,6) 0 27 (90) Двійня 21 (42) 0 10 (20)* Δ 35 (35) 0 5 (5) 10 (33,4) 0 3 (10) Редукція ембріонів 3 (6) 0 (0) 5 (5) 0 (0) 2 (6,6) 0 (00) Примітки: * — різниця достовірна відносно ІІ групи; Δ — різниця достовірна відносно ІІІ групи; 0 — різниця достовірна між підгрупами а і б. ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ http://med-expert.com.ua ISSN: 1992-5891 ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 201934 у ІІІб групі — 10%, тоді як у ІІб — 5%. Це можна пояснити застосуванням препаратів для сти( муляції овуляції в жінок з ендокринним та поєднаним безпліддям. Аналіз даних про метаболічні порушення (рис. 1) у досліджуваних жінок показав високу частоту гестаційного діабету в І та ІІІ групах (понад 30%), тоді як у ІІ групі — 5–6%. Ожирін( ня також частіше зустрічалося у І та ІІІ групах порівняно з ІІ групою. У таблиці 4 наведено показники ускладнень вагітності. За отриманими даними, акушерські ускладнення виявлені у всіх групах жінок. Найвища частота загрози раннього і пізньо( го викиднів, передчасних пологів відмічалася у І та ІІІ групах. У І триместрі цей показник сягнув понад 90%. Кожна четверта вагітність у І групі та кожна третя у ІІІ групі закінчилася передчасними пологами незалежно від методу запліднення. Навпаки, передчасні розриви плідних оболо( нок частіше спостерігалися у ІІ та ІІІ групах — 25–40%. Слід зазначити, що спостерігалася незначна тенденція до збільшення частки ускладнень, пов'язаних із загрозою переривання вагітності, у вагітних після ДРТ порівняно із самостійною вагітністю. Гіпертонічні акушерські розлади (рис. 2) найчастіше зустрічалися у І та ІІІ групах (від 60% до 80%) і значно рідше — у ІІ групі (до 15%). Необхідно звернути увагу і на тяж( кість перебігу цих станів. Так, преклампсія тяжкого ступеня спостерігалася у 14% і 16% жі( нок Іа та ІІб груп, у 16,6% і 20% пацієнток ІІІа і ІІІб груп; прееклампсія середньої тяжкості — у 36% і 40% вагітних Іа та Іб груп, а також у 40% і 50% жінок ІІІа і ІІІб груп відповідно. Ускладнення запального характеру (табл. 5) частіше відмічалися у ІІ та ІІІ групах. Рис. 1. Метаболічні гестаційні порушення у вагітних, % Таблиця 4 Стани, пов'язані із загрозою переривання вагітності, абс. (%) Стан загрози переривання Група обстежених жінок І ІІ ІІІ Іа n=50 Іб n=50 ІІа n=100 ІІб n=100 ІІІа n=30 ІІІб n=30 Загроза раннього викидня 48 (96)* 45 (90)* 70 (70) Δ 65 (65) Δ 27 (90) 24 (80) Загроза пізнього викидня 30 (60)*Δ 25 (50)*Δ 25 (25) 20 (20) 8 (26,6) 7 (23,3) Загроза передчасних пологів 20 (40)* 16 (32)* 15 (15) Δ 10 (10) Δ 10 (33,3) 8 (26,6) ПРПО 7 (14)* 6 (12)* Δ 25 (25) Δ 25 (25) Δ 12 (40) 10 (33,3) Передчасні пологи 12 (24)* 11 (22)* 12 (12) Δ 12 (12) Δ 9 (30) 9 (30) Примітки: * — різниця достовірна відносно ІІ групи; Δ — різниця достовірна відносно ІІІ групи; 0 — різниця достовірна між підгрупами а і б. Рис. 2. Гіпертензивні розлади у вагітних, % ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ http://med-expert.com.ua ISSN: 1992-5891 ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 2019 35 Безсимптомна бактерійурія та гестаційний пієлонефрит відмічалися у ІІа групі у 10% і 25% жінок, у ІІб групі — у 10% і 15% пацієн( ток, у ІІІа групі — у 33,3% і 36,7%, а у ІІІб групі — у 16,6% і 20% вагітних; тоді як у Іа групі — у 4% і 6% пацієнток, у Іб групі — у 2% і 4% жінок. Загострення хронічного пієлонефриту у ІІ і ІІІ групах спостері( галося у 10–15% жінок, а в І групі — лише у 4%. Вагініт мав місце у 40–50% вагітних ІІ і ІІІ груп, і у 10–14% жінок І групи. Висновки Таким чином, перебіг вагітності у жінок із безпліддям різного ґенезу в анамнезі супрово( джується високою частотою акушерських ускладнень, зокрема: загрозою раннього та пізнього викидня, передчасних пологів, перед( часного розриву плідних оболонок, гіпертен( зивними розладами, метаболічними порушен( нями, на які не впливає метод запліднення, а які залежать від чинника безплідності. Автори заявляють про відсутність конфлік- ту інтересів. Таблиця 5 Г естаційні запальні ускладнення у вагітних різних груп, n (%) Ускладнення Група обстежених жінок І ІІ ІІІ Іа n=50 Іб n=50 ІІа n=100 ІІб n=100 ІІІа n=30 ІІІб n=30 Безсимптомна бактерійурія 2 (4) Δ 3 (6)* Δ 20 (10) Δ0 25 (25) Δ 10 (33,3) 11 (36,7) Гестаційний пієлонефрит 1 (2) Δ 2 (4)* Δ 10 (10) 15 (15) 5 (16,6) 6 (20) Загострення хронічного пієлонефриту 2 (4)* 2 (4)* 10 (10) 15 (15) 2 (6,6) 3 (10) Вагініт 5 (10)* Δ 7 (14)* Δ 40 (40) 50 (50) 14 (46,6) 15 (50) Примітки: * — різниця достовірна відносно ІІ групи; Δ — різниця достовірна відносно ІІІ групи; 0 — різниця достовірна між підгрупами а і б. 1. Граділь ОГ . (2015). Оваріальний резерв та його гормональна корекція при використанні програм допоміжних репродуктивних технологій. Автореф. дис. … канд. мед. наук. Харків: 23. 2. Калугіна ЛВ, Татарчук ТФ. (2018). Нові можливості корекції метаболічних порушень у жінок з СПКЯ. Репродуктивна ендокринологія. 1 (39): 27–32. 3. Молчанова ОВ. (2015). Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок після екстракорпорального запліднення методом інтрацитоплазматичного введення сперматозоїдів у яйцеклітину. Автореф. дис. канд. мед. наук. Київ: 18. 4. Національний консенсус щодо ведення пацієнток з гіперандрогенією (2016). Репродуктивна ендокринологія. 4 (30): 15. 5. Подзолкова НМ, Кузнецова ИВ, Колода ЮА. (2015). Эндокринное бесплодие от программируемого зачатия до экстракорпорального оплодотворения. Москва: Г эотарСМедиа: 109. 6. Сидельникова ВМ. (2009). Эндокринология беременности в норме и при патологии. Москва: МедпрессСинформ: 351. 7. Bargiota A., DiamantiСKandarakis E. (2012). The effects of old, new and emerging medicines on metabolic aberrations in PSOS. The Adv Endocrinol Metab 3.1: 27–47. 8. Conway G, Dewailly D, DiamantiСKandarakis E et al. (2014). The polycysС tic ovary syndrome a position statement from the European Society of Endocrinology. Eur J Endocrinol. 171.4: 1–29. 9. Pal L. (2014). Polycystic ovary syndrome: current and emerging conС cepts. New York. Springer: 340. ЛІТЕРАТУРА Туманова Лариса Евгеньевна — д.мед.н., проф., зав. отделением профилактики и лечения гнойноСвоспалительных заболеваний в акушерстве ГУ «ИПАГ имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины». Адрес: г . Киев, ул. П. Майбороды, 8. Коломиец Елена Владимировна — к.мед.н., ст .н.с. отделения профилактики и лечения гнойноСвоспалительных заболеваний в акушерстве ГУ «ИПАГ имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины». Адрес: г . Киев, ул. П. Майбороды, 8. Рябенко Елена Павловна — к.мед.н., зав. женской консультации Репродуктивной клиники «Надія». Адрес: г . Киев, ул. М. Кривоноса, 19а. Молчанова Елена Александровна — к.мед.н., врач женской консультации Репродуктивной клиники «Надія». Адрес: г . Киев, ул. М. Кривоноса, 19а. Статья поступила в редакцию 12.10.2018 г .; принята в печать 11.03.2019 г . Сведения об авторах: