{"paper_id":"10e927e1-5a67-4357-892c-468f2d254d37","body_text":"ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ\nhttp://med-expert.com.ua\nISSN: 1992-5891     ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ  • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ  • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 201930\nОсобливості перебігу вагітності у жінок\nз безплідністю ендокринного та запального ґенезу\nв анамнезі залежно від способу запліднення\n(дані архівів: ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка\nО.М. Лук'янової НАМН України» та репродуктивної клініки «Надія»)\n1ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ\n2Репродуктивна клініка «Надія», м. Київ, Україна\nУДК 618.3:618.177(089.888.11:618.177(002:616.4/(071.1\nЛ.Є.  Туманова 1, О.В. Коломієць 1, О.П. Рябенко 2, О.О.  Молчанова 2\nМета — вивчити особливості перебігу вагітності у жінок із безплідністю ендокринного та запального ґенезу в анамнезі залежно від способу заплід%\nнення.\nПацієнти та методи. Перебіг вагітності вивчено в трьох групах (шести підгрупах): І група — вагітні, які мали в анамнезі ендокринну безплідність: Іа —\n50 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), Іб — 50 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ;\nІІ група — вагітні, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу: ІІа — 100 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), ІІб — 100 пацієнток, які завагітніли само%\nстійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІІ група — вагітні, які мали в анамнезі поєднану безплідність —\nзапального та ендокринного ґенезу, ІІІа — 30 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), ІІІб — 30 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірур%\nгічного лікування безплідності, але без ДРТ. \nРезультати.До 70–80% пацієнток усіх груп найчастіше у віці 31–40 років зверталися по консервативне та хірургічне лікування безплідності, а також\nдо ДРТ. Аналізуючи гінекологічний анамнез, у вагітних ІІ та ІІІ груп спостерігалося 60–90% хронічних сальпінгоофоритів, хронічних метритів, трубних\nвагітностей. Також у жінок ІІ та ІІІ груп до вагітності у 15–33,3% відмічалася лейоміома або ендометріоз. У вагітних І та ІІІ груп у 16,6–23,3% — гіпо%\nплазія матки. Вагітні І та ІІІ груп мали частіше метаболічні ускладнення:  гестаційний діабет — 32%, ожиріння — 70%. Найвища частота загрози ран%\nнього і пізнього викиднів та передчасних пологів була в І та ІІІ групах. У І триместрі цей показник становив понад 90%. Кожна четверта вагітність\nу І групі та кожна третя в ІІІ групі закінчилася передчасними пологами незалежно від методу запліднення. Ускладнення запального характеру у вагіт%\nних частіше виявлялися у ІІ та ІІІ групах. \nВисновки. Таким чином, перебіг вагітності у жінок із безпліддям різного ґенезу в анамнезі супроводжується високою частотою акушерських усклад%\nнень, зокрема: загрозою раннього і пізнього викиднів, передчасних пологів, передчасного розриву плідних оболонок, гіпертензивними розладами,\nметаболічними порушеннями, на які не впливає метод запліднення, а які залежать від чинника неплідності.\nКлючові слова: перебіг вагітності, безплідність, ДРТ, невиношування, спосіб запліднення.\nPeculiarities of the course of pregnancy in women with infertility of the endocrine and inflammatory genes in the\nhistory, depending on the method of fertilization\n(archives data: SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O.M. Lukyanova NAMS of Ukraine» and the reproduction clinic «Nadiya»)\nL.E. Tumanova1, O.V. Kolomiets1, O.P. Ryabenko2, O.O. Molchanova2\n1SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O.M. Lukyanova NAMS of Ukraine», Kyiv\n2Reproductive Clinic «Nadiya», Kyiv\nPurpose — to study the peculiarities of the course of pregnancy in women with infertility of the endocrine and inflammatory genes in hi story, depending on\nthe method of fertilization.\nPatients and methods. The study of the course of pregnancy was conducted in three groups (six subgroups): And the group — pregnant women who had an\nendocrine infertility history: Ia — 50 patients after the IVF, Ib — 50 patients who conceived independently after conservative and surgical treatment of inferti%\nlity, but without IVF; The second group — pregnant women who had a history of infertility of inflammatory genesis: IIa — 100 pa tients after the IVF, ІІb —\n100 patients who became pregnant independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF; III group — pregnant women who had\na history of combined infertility, inflammatory genesis with endocrine, ІІІa — 30 patients after IVF, ІІIb IVF — 30 patients wh o conceived independently after\nconservative and surgical treatment of infertility, but without IVF.\nResults. Up to 70–80% of patients in all groups most often at the age of 31–40 years applied for conservative and surgical treatment of infertility, as well as to\nIVF. Analyzing the gynecological history, in pregnant II and III groups there were 60–90% of chronic salpingophoritis, chronic metritis, tubal pregnancies.\nAlso in women of ІІ and ІІІ groups, 15–33.3% of cases were leiomyoma or endometriosis before pregnancy. In pregnant I and III groups, 16.8–23.3% had hypo%\nplasia of the uterus. Pregnant I and III groups had more metabolic complications: gestational diabetes — 32% and obesity — 70%.  The highest frequency\nof threatening early and late miscarriages and premature births was in the I and III groups. In the first trimester, this figur e was over 90%. Each fourth preg%\nnancy in group I and every third in group III ended in preterm labor, regardless of the fertilization method. Complications of inflammatory nature in pregnant\nwomen were more frequent in ІІ and ІІІ groups.\nConclusions. Thus, the course of pregnancy in women with infertility of different genesis in history is accompanied by a high frequency of o bstetric complica%\ntions, namely: threatening early and late miscarriage, premature delivery, premature outflow of amniotic fluid, hypertension di sorders, metabolic disorders not\naffected by the fertilization method, and which depend on the infertility factor.\nKey words: pregnancy, infertility, IVF, non%pregnancy, method of fertilization.\nОсобенности течения беременности у женщин с бесплодием эндокринного и воспалительного генеза в\nанамнезе в зависимости от способа оплодотворения\n(данные архивов: ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины»  и репродуктивной клиники «Надия»)\nЛ.Е. Туманова 1, А.В. Коломиец 1, О.П. Рябенко 2, А.А. Молчанова 2\n1ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины», г. Киев\n2Репродуктивная клиника «Надия», г. Киев, Украина\nЦель — изучить особенности течения беременности у женщин с бесплодием эндокринного и воспалительного генеза в анамнезе в зависимости от\nспособа оплодотворения.\nПациенты и методы. Изучение течения беременности проведено в трёх группах (шести подгруппах): I группа — беременные, имеющие в анамнезе\nэндокринное бесплодие: Іа — 50 пациенток после ВРТ (ЭКО), Iб — 50 пациенток, забеременевших самостоятельно после консервативног о и хирур%\nгического лечения бесплодия, но без ВРТ; II группа — беременные, в анамнезе которых бесплодие воспалительного генеза: IIа — 100 пациенток после\nPERINATOLOGIYA AND PEDIATRIYA.2019.1(77):30б35; doi 10.15574/PP.2019.77.30\n\nОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ\nhttp://med-expert.com.ua\nISSN: 1992-5891     ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ  • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ  • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 2019 31\nА\nктуальність проблеми безплідного\nшлюбу не викликає сумніву. У тепе(\nрішній час в Європі безплідними є близько\n15% подружніх пар, у США — 10–15%, у Кана(\nді — близько 17%. За даними Державної служ(\nби статистики України, частота безпліддя\nв Україні становить 17–19,5% загальної попу(\nляції сімейних пар. Серед країн світу Україна\nпосідає 211(те із 222 місць за показником\nфертильності (Юзько О.М., 2013). В окремих\nрегіонах України цей показник наближається\nдо 20% — критичного рівня, що негативно\nвпливає на демографічні показники.\nПричиною безплідного шлюбу в 40–50%\nє патологія репродуктивної системи  в одного\nз подружжя, у 25–30% — в обох, а 15–20% ви(\nпадків припадає на безпліддя невизначеного\nґенезу [1]. У 50–82% випадків у жінок має\nмісце поєднане безпліддя. У разі поєднаного\nбезпліддя перше місце серед жіночих чинників\nпосідає трубно(перитонеальний — 43%, друге —\nендокринне безпліддя (до 30%), третє — ендо(\nметріоз (25%), (Козуб М.І., 2014). Ефек(\nтивність консервативного лікування трубно(\nперитонеального безпліддя досягає 21–47%,\nу зв'язку з низькою ефективністю для більшо(\nсті пацієнток показане застосування допоміж(\nних репродуктивних технологій (ДРТ),\n(Камінський В.В., 2014).\nЗа класифікацією Всесвітньої організації\nохорони здоров'я жінок, виділяють 22 чинники\nжіночої та 16 — чоловічої безплідності. Багато(\nрічні дослідження, проведені в Інституті\nпедіатрії, акушерства і гінекології АМН Украї(\nни, показали, що безплідність у більшості\nвипадків пов'язана з перенесеними запальними\nзахворюваннями, імунними та гормональними\nрозладами (Іванюта Л.І., 2014). Наші дослі(\nдження засвідчили, що найпоширенішою фор(\nмою безплідності є трубно(перитонеальні пато(\nлогії — 35%, у тому числі сактосальпінкси —\n23,7%; безплідність, пов'язана із синдромом\nполікістозних яєчників (СПКЯ), тобто ендо(\nкринна — 32%, з ендометріозом — 21%, з фібро(\nміомою матки — 9,4%, з аномаліями розвитку\nматки — 4,6%. Також це дало змогу визначити,\nщо тільки у 25% жінок із безплідністю запаль(\nного ґенезу гормональна функція відповідала\nтакій у здорових жінок, а у переважної більшо(\nсті (75%) вона була порушена. Менструальні\nцикли перебігали за типом недостатності обох\nфаз (32%) або другої фази (44%). Відмічалися\nзміни циркадних ритмів та фолікулогенезу.\nРозбалансованість циркадних ритмів гормонів\nчастіше спостерігалася в жінок із безплідністю,\nщо тривала понад 5 років. Найчастіше (72%)\nспостерігалися поєднані форми неплідності\n(Корнацька А.Г., 2017).\nНа сьогоднішній день досить поширені\nінфекції, що передаються статевим шляхом\n(ІПСШ): гонорея, хламідіоз, уреаплазмоз,\nгеніальний мікоплазмоз, гарднерельоз, герпес(\nвірусна інфекція [2]. Саме вони і є причиною\nбезплідності запального ґенезу: гострого\nта хронічного сальпінгоофориту, хронічного\nметриту, ускладнень післяабортного періоду\n[3]. Хронічні інфекції, що існують тривалий\nчас, здатні викликати соматичні мутації клітин,\nпригнічення Т(клітинного імунітету, дефекти\nформування первинної імунної відповіді, змен(\nшення фагоцитарної активності нейтрофілів\nі макрофагів [4].\nЗагальновідомо, що будь(яка вагітність,\nнавіть у здорової жінки, супроводжується знач(\nними гормональними перетвореннями [5].\nА вагітність, яка наступила після лікування\nбезплідності, як ендокринного, так і запального\nґенезу, вирізняється значним відсотком аку(\nшерських і перинатальных ускладнень,\nзокрема: раннім і пізнім викиднями, істміко(\nцервікальною недостатністю, передчасними\nпологами, багато( та маловоддям, передчасним\nрозривом плідних оболонок (ПРПО), внутріш(\nньоутробним інфікуванням плода, низькою\nплацентацією та передлежанням плаценти,\nплацентарною дисфункцією, затримкою вну(\nВРТ (ЭКО), IIб — 100 пациенток, забеременевших самостоятельно после консервативного и хирургического лечения бесплодия, но без ВРТ; III груп%\nпа — беременные, в анамнезе которых совмещенное бесплодие — воспалительного и эндокринного генеза, Ша — 30 пациенток после ВРТ (ЭКО),\nIIIб — 30 пациенток, забеременевших самостоятельно после консервативного и хирургического лечения бесплодия, но без ВРТ.\nРезультаты. До 70–80% пациенток всех групп чаще всего в возрасте 31–40 лет обращались за консервативным и хирургическим лечением беспло%\nдия, а также к ВРТ. Анализируя гинекологический анамнез, у беременных II и III групп наблюдалось 60–90% хронических сальпингооф оритов, хро%\nнических метритов, трубных беременностей. Также у женщин II и III групп до беременности в 15–33,3% отмечалась лейомиома или энд ометриоз.\nУ беременных I и III групп в 16,6–23,3% — гипоплазия матки. Беременные I и III групп имели чаще метаболические осложнения: гест ационный диа%\nбет — 32%, ожирение — 70%. Наиболее высокая частота угрозы раннего и позднего выкидышей и преждевременных родов была в I и III группах.\nВ I триместре этот показатель составил более 90%. Каждая четвертая беременность в І группе и каждая третья в III группе закончилась преждевре%\nменными родами независимо от метода оплодотворения. Осложнения воспалительного характера у беременных были чаще во II и III гру ппах.\nВыводы. Таким образом, течение беременности у женщин с бесплодием различного генеза в анамнезе сопровождается высокой частотой акушерских\nосложнений, а именно: угрозой раннего и позднего выкидышей, преждевременных родов, преждевременного излития околоплодных вод, гипертензив%\nными расстройствами, метаболическими нарушениями, на которые не влияет метод оплодотворения, а которые зависят от фактора бесплодия.\nКлючевые слова: течение беременности, бесплодие, ВРТ, невынашивание, способ оплодотворения.\n\nОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ\nhttp://med-expert.com.ua\nISSN: 1992-5891     ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ  • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ  • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 201932\nтрішньоутробного розвитку та дистресом\nплода, слабкістю пологової діяльності, які роз(\nвиваються у 21–55% пацієнток [6, 7].\nНа сьогоднішній день залишаються  від(\nкритими питання перебігу вагітності у жінок\nіз поєднаним безпліддям, своєчасної діагности(\nки і лікування невиношування вагітності при\nгіперандрогенії та гіперпролактинемії [8, 9].\nСаме вивченню перелічених питань і присвяче(\nна дана робота, а все  викладене вище визначає\nїї актуальність.\nМета дослідження — вивчити особливості\nперебігу вагітності у жінок із безплідністю\nендокринного та запального ґенезу в анамнезі\nзалежно від способу запліднення.\nМатеріали та методи дослідження \nПроведено ретроспективний клініко(ста(\nтистичний аналіз перебігу вагітностей у 360 жі(\nнок із безплідністю в анамнезі (дані архівів за\n10 років: ІПАГ ім. акад. О.М. Лук'янової\nі репродуктивної клініки «Надія» з 2008 по\n2018 рр.). \nВ основі розподілу вагітних на групи покла(\nдено спосіб запліднення: Іа, ІІа, ІІІа —\n180 жінок (архів репродуктивної клініки\n«Надія»), які мали в анамнезі ендокринну,\nзапального ґенезу та поєднану безплідність,\nале, незважаючи на лікування, завагітніли тіль(\nки після ДРТ (ЕКЗ); Іб, ІІб, ІІІб — 180 пацієн(\nток, які мали в анамнезі ендокринну, запаль(\nного ґенезу та поєднану безплідність, але\nзавагітніли самостійно після консервативного\nта хірургічного лікування безплідності і без\nДРТ (архів ІПАГ ім. акад. О.М. Лук'янової).\nВивчення перебігу вагітності проведено\nв трьох групах (шести підгрупах): І група —\nвагітні, які мали в анамнезі ендокринну без(\nплідність: Іа — 50 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ),\nІб — 50 пацієнток, які завагітніли самостійно\nпісля консервативного та хірургічного лікуван(\nня безплідності, але без ДРТ; ІІ група — вагітні,\nякі мали в анамнезі безплідність запального\nґенезу: ІІа — 100 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ),\nІІб — 100 пацієнток, які завагітніли самостійно\nпісля консервативного та хірургічного лікуван(\nня безплідності, але без ДРТ; ІІІ група — вагіт(\nні, які мали в анамнезі поєднану безплідність —\nзапального ґенезу з ендокринною, ІІІа —\n30 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), ІІІб —\n30 пацієнток, які завагітніли самостійно після\nконсервативного та хірургічного лікування\nбезплідності, але без ДРТ. \nДо групи з ендокринною безплідністю\nв анамнезі (І групи) увійшли вагітні із: СПКЯ,\nгіперпролатинемією (ГП) та їх поєднанням.\nДо ІІ групи із запальним ґенезом безплідності\nувійшли вагітні, які мали в анамнезі: позамат(\nкову вагітність, сактосальпінгс, хронічний\nрецидивний сальпінгоофорит, хронічний\nметрит. До ІІІ групи увійшли найтяжчі\nпацієнтки, які мали в анамнезі поєднання\nгормонального (СПКЯ та ГП) і запального\nчинника безплідності перед цією вагітністю.\nДостовірність для відносних величин оціне(\nно методом кутового перетворення Фішера.\nДослідження виконано згідно з принципами\nГельсінської Декларації. Протокол досліджен(\nня ухвалено Локальним етичним комітетом\nзазначених у роботі установ. На проведення\nдосліджень отримано поінформовану згоду\nжінок.\nРезультати дослідження та їх обговорення\nУ таблиці 1 наведено розподіл вагітних\nза віком і способом запліднення. Встановлено,\nщо кількість жінок віком до 30 років після кон(\nсервативного лікування ендокринного безплід(\nдя сягала 66,7%, із безпліддям запального ґене(\nзу — 71,4%, із поєднаним безпліддям — 75%,\nвіком 31–40 років співвідношення було 50% на\n50%; питома вага пацієнток віком від 41 року\nіз різними формами безплідності та ДРТ відпо(\nвідно становила 66,7%, 80% та 70%.\nДосить цікавим стало дослідження гінеколо(\nгічного анамнезу досліджуваних жінок.\nЗа даними таблиці 2, різноманітні гінекологічні\nзахворювання часто зустрічалися в жінок усіх\nТаблиця 1\nРозподіл вагітних за віком і способом запліднення, абс. (%)\nВік (роки)\nГрупа обстежених жінок\nІ ІІ ІІІ\nІа\nn=50\nІб\nn=50\nІІа\nn=100\nІІб\nn=100\nІІІа\nn=30\nІІІб\nn=30\n21–30 5 (10) 0 10 (20) Δ 10 (10) 0 25 (25) Δ 1 (3,3) 3 (10)\n31–40 35 (70) 35 (70) 70 (70) 70 (70) 22 (73,4) 24 (80)\nВід 41 10 (20) 0 5 (10) 20 (20) 0 5 (5) 7 (23,3) 0 3 (10)\nПримітки: * — різниця достовірна відносно ІІ групи; 0 — різниця достовірна відносно ІІІ групи; Δ — різниця достовірна між підгрупами а і б.\n\nОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ\nhttp://med-expert.com.ua\nISSN: 1992-5891     ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ  • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ  • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 2019 33\nгруп. Особливо значною була частота хроніч(\nних запальних процесів матки та її додатків\nу жінок із безплідністю запального та поєдна(\nного ґенезу, що може відбиватися не тільки на\nперебігу вагітності, але й на стані плода. Відпо(\nвідно в цих пацієнток реєструвалася велика\nчастка позаматкових вагітностей: у пацієнток\nІІа та ІІІа груп — 95% і 83,3%; ІІб і ІІІб груп —\n60% і 66,6%. Тоді як пацієнтки з ендокринною\nбезплідністю в анамнезі мали поодинокі трубні\nвагітності: Іа — 2%, Іб — 0%.\nЦікаво, що лейоміома або ендометріоз матки\nнайчастіше спостерігалися в пацієнток\nіз запальним і поєднаним безпліддям: ІІа група —\n15% і 20%, ІІб група — 15% і 20%, ІІІа і ІІІб гру(\nпа — 16,6% і 33,3%; тоді як у пацієнток\nз ендокринною безплідністю ці хвороби реєс(\nтрувалися рідше: Іа група — 4% і 10%;\nІб група — 6%.\nЧастота СПКЯ у Іа групі сягала 80%,\nу Іб групі — 70%, у ІІІа групі — 66,6%, у ІІІб гру(\nпі — 76,7%, а ГП — відповідно 20%, 30%,\n16,6%, 33,3%. Гіпоплазія матки частіше спосте(\nрігалася в жінок із СПКЯ, тобто показники\nу І та ІІІ групах були значно вищими за такі\nу ІІ групі: у Іа групі — 20%, у Іб групі — 20%,\nу ІІІа групі — 23,3%, у ІІІб групі — 16,6%, тоді\nяк у ІІа і ІІб групах — по 2,0%.\nСамовільний викидень найчастіше відмічав(\nся в пацієнток із тяжким поєднаним безплід(\nдям в анамнезі: у ІІІа групі — 33,3%, у ІІІб групі\n— 23,3%, тоді як у Іа групі — 20%, у Іб групі —\n14%, у ІІа групі — 20%, у ІІб групі — 15%.\nПацієнтки всіх трьох груп мали в анамнезі\nІПСШ, але більше у ІІ та ІІІ групах, ніж\nу І групі. Так, у ІІа та Іб групах — 100%, у ІІІа та\nІІІб групах — 100%, тоді як у Іа групі — 20%,\nу Іб групі — 30%.\nПатологія шийки матки частіше зустрічала(\nся в І та ІІІ групах, ніж у ІІ групі. Дисгормо(\nнальні ектопії циліндричного епітелію шийки\nвідмічалися: у Іа групі — 30%, у Іб групі — 40%,\nу ІІІа групі — 23,3%, у ІІІб групі — у 16,6%, тоді\nяк у ІІа групі — 5%, у ІІб групі — 10%.\nОчікувано, що після ДРТ частота двієнь\nу жінок з ендокринною безплідністю в анамне(\nзі сягнула 42%, запального характеру — 35%,\nз поєднаним безпліддям — 33,4% (табл. 3). Але\nі в Іб та ІІІб групах, які завагітніли без ДРТ,\nчастота двієнь теж не мала: у Іб групі — 20%,\nТаблиця 2\nГінекологічний анамнез вагітних, абс. (%)\nГінекологічна патологія\nГрупа обстежених жінок\nІ ІІ ІІІ\nІа n=50 Іб n=50 ІІа n=100 ІІб n=100 ІІІа n=30 ІІІб n=30\nПозаматкова вагітність 1 (2)* Δ 0 (0)* Δ 95 (95) 0 60 (60) 25 (83,3)0 20 (66,6)\nМедичний аборт 2 (4) 3 (6) 10 (10) 15 (15) 7 (23,3) 5 (16,6)\nСамовільний викидень 10 (20) Δ 7 (14) 20 (20) Δ 15 (15) 10 (33,3) 7 (23,3)\nЛейоміома матки 2 (4)* Δ 3 (6)* Δ 15 (15) Δ 20 (20) Δ 10 (33,3) 10 (33,3)\nЕндометріоз 5 (10)* 3 (6)* Δ 20 (20) 15 (20) 59 (16,6) 5 (16,6)\nГінекологічна операція 40 (80)*Δ0 20 (40) 99 (99) 0 60 (60) Δ 30 (100)0 25 (83,3)\nГіпоплазія матки, аномалія розвитку матки 10 (20)* 10 (20)* 2 (2) Δ 2 (2) Δ 7 (23,3) 5 (16,6)\nХронічний сальпінгоофорит 0 (0) 0 (0) 100 (100) 100 (100) 100 (100) 100 (100)\nХронічний метрит 0 (0) 0 (0) 60 (60) Δ0 40 (40) Δ 25 (83,3) 23 (76,7)\nСПКЯ 40 (80) 35 (70) 0 (0) 0 (0) 20 (66,6) 23 (76,7)\nГП 10 (20) 15 (30) 0 (0) 0 (0) 5 (16,6) 10 (33,3)\nІПСШ 10 (20)*Δ 15 (30)*Δ 100 (100) 100 (100) 30 (100) 30 (100)\nЕктопія циліндричного епітелію шийки матки 15 (30) 20 (40) 5 (5) 10 (10) 7 (23,3) 5 (16,6)\nПримітки: * — різниця достовірна відносно ІІ групи; Δ — різниця достовірна відносно ІІІ групи; 0 — різниця достовірна між підгрупами а і б.\nТаблиця 3\nБагатоплідність по групах, абс. (%)\nКількість плодів\nГрупа обстежених жінок\nІ ІІ ІІІ\nІа n=50 Іб n=50 ІІа n=100 ІІб n=100 ІІІа n=30 ІІІб n=30\nОдноплідна вагітність 29 (58) 0 40 (80)* Δ 65 (65) 0 95 (95) 20 (66,6) 0 27 (90)\nДвійня 21 (42) 0 10 (20)* Δ 35 (35) 0 5 (5) 10 (33,4) 0 3 (10)\nРедукція ембріонів 3 (6) 0 (0) 5 (5) 0 (0) 2 (6,6) 0 (00)\nПримітки: * — різниця достовірна відносно ІІ групи; Δ — різниця достовірна відносно ІІІ групи; 0 — різниця достовірна між підгрупами а і б.\n\nОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ\nhttp://med-expert.com.ua\nISSN: 1992-5891     ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ  • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ  • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 201934\nу ІІІб групі — 10%, тоді як у ІІб — 5%. Це можна\nпояснити застосуванням препаратів для сти(\nмуляції овуляції в жінок з ендокринним та\nпоєднаним безпліддям.\nАналіз даних про метаболічні порушення\n(рис. 1) у досліджуваних жінок показав високу\nчастоту гестаційного діабету в І та ІІІ групах\n(понад 30%), тоді як у ІІ групі — 5–6%. Ожирін(\nня також частіше зустрічалося у І та ІІІ групах\nпорівняно з ІІ групою.\nУ таблиці 4 наведено показники ускладнень\nвагітності. За отриманими даними, акушерські\nускладнення виявлені у всіх групах жінок.\nНайвища частота загрози раннього і пізньо(\nго викиднів, передчасних пологів відмічалася\nу І та ІІІ групах. У І триместрі цей показник\nсягнув понад 90%. Кожна четверта вагітність\nу І групі та кожна третя у ІІІ групі закінчилася\nпередчасними пологами незалежно від методу\nзапліднення.\nНавпаки, передчасні розриви плідних оболо(\nнок частіше спостерігалися у ІІ та ІІІ групах —\n25–40%.\nСлід зазначити, що спостерігалася незначна\nтенденція до збільшення частки ускладнень,\nпов'язаних із загрозою переривання вагітності,\nу вагітних після ДРТ порівняно із самостійною\nвагітністю.\nГіпертонічні акушерські розлади (рис. 2)\nнайчастіше зустрічалися у І та ІІІ групах\n(від 60% до 80%) і значно рідше — у ІІ групі\n(до 15%). Необхідно звернути увагу і на тяж(\nкість перебігу цих станів. Так, преклампсія\nтяжкого ступеня спостерігалася у 14% і 16% жі(\nнок Іа та ІІб груп, у 16,6% і 20% пацієнток ІІІа\nі ІІІб груп; прееклампсія середньої тяжкості —\nу 36% і 40% вагітних Іа та Іб груп, а також у 40%\nі 50% жінок ІІІа і ІІІб груп відповідно.\nУскладнення запального характеру (табл. 5)\nчастіше відмічалися у ІІ та ІІІ групах.\nРис. 1. Метаболічні гестаційні порушення у вагітних, %\nТаблиця 4\nСтани, пов'язані із загрозою переривання вагітності, абс. (%)\nСтан загрози переривання\nГрупа обстежених жінок\nІ ІІ ІІІ\nІа n=50 Іб n=50 ІІа n=100 ІІб n=100 ІІІа n=30 ІІІб n=30\nЗагроза раннього викидня 48 (96)* 45 (90)* 70 (70) Δ 65 (65) Δ 27 (90) 24 (80)\nЗагроза пізнього викидня 30 (60)*Δ 25 (50)*Δ 25 (25) 20 (20) 8 (26,6) 7 (23,3)\nЗагроза передчасних пологів 20 (40)* 16 (32)* 15 (15) Δ 10 (10) Δ 10 (33,3) 8 (26,6)\nПРПО 7 (14)* 6 (12)* Δ 25 (25) Δ 25 (25) Δ 12 (40) 10 (33,3)\nПередчасні пологи 12 (24)* 11 (22)* 12 (12) Δ 12 (12) Δ 9 (30) 9 (30)\nПримітки: * — різниця достовірна відносно ІІ групи; Δ — різниця достовірна відносно ІІІ групи; 0 — різниця достовірна між підгрупами а і б.\nРис. 2. Гіпертензивні розлади у вагітних, %\n\nОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ\nhttp://med-expert.com.ua\nISSN: 1992-5891     ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ  • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ  • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 2019 35\nБезсимптомна бактерійурія та гестаційний\nпієлонефрит відмічалися у ІІа групі у 10%\nі 25% жінок, у ІІб групі — у 10% і 15% пацієн(\nток, у ІІІа групі — у 33,3% і 36,7%, а\nу ІІІб групі — у 16,6% і 20% вагітних; тоді як\nу Іа групі — у 4% і 6% пацієнток, у Іб групі —\nу 2% і 4% жінок. Загострення хронічного\nпієлонефриту у ІІ і ІІІ групах спостері(\nгалося у 10–15% жінок, а в І групі — лише\nу 4%.\nВагініт мав місце у 40–50% вагітних ІІ і\nІІІ груп, і у 10–14% жінок І групи.\nВисновки\nТаким чином, перебіг вагітності у жінок із\nбезпліддям різного ґенезу в анамнезі супрово(\nджується високою частотою акушерських\nускладнень, зокрема: загрозою раннього та\nпізнього викидня, передчасних пологів, перед(\nчасного розриву плідних оболонок, гіпертен(\nзивними розладами, метаболічними порушен(\nнями, на які не впливає метод запліднення, а\nякі залежать від чинника безплідності.\nАвтори заявляють про відсутність конфлік-\nту інтересів.\nТаблиця 5\nГ естаційні запальні ускладнення у вагітних різних груп, n (%)\nУскладнення\nГрупа обстежених жінок\nІ ІІ ІІІ\nІа n=50 Іб n=50 ІІа n=100 ІІб n=100 ІІІа n=30 ІІІб n=30\nБезсимптомна бактерійурія 2 (4) Δ 3 (6)* Δ 20 (10) Δ0 25 (25) Δ 10 (33,3) 11 (36,7)\nГестаційний пієлонефрит 1 (2) Δ 2 (4)* Δ 10 (10) 15 (15) 5 (16,6) 6 (20)\nЗагострення хронічного пієлонефриту 2 (4)* 2 (4)* 10 (10) 15 (15) 2 (6,6) 3 (10)\nВагініт 5 (10)* Δ 7 (14)* Δ 40 (40) 50 (50) 14 (46,6) 15 (50)\nПримітки: * — різниця достовірна відносно ІІ групи; Δ — різниця достовірна відносно ІІІ групи; 0 — різниця достовірна між підгрупами а і б.\n1. Граділь ОГ . (2015). Оваріальний резерв та його гормональна\nкорекція при використанні програм допоміжних репродуктивних\nтехнологій. Автореф. дис. … канд. мед. наук. Харків: 23.\n2. Калугіна ЛВ, Татарчук ТФ. (2018). Нові можливості корекції\nметаболічних порушень у жінок з СПКЯ. Репродуктивна\nендокринологія. 1 (39): 27–32.\n3. Молчанова ОВ. (2015). Профілактика акушерських та перинатальних\nускладнень у жінок після екстракорпорального запліднення\nметодом інтрацитоплазматичного введення сперматозоїдів у\nяйцеклітину. Автореф. дис. канд. мед. наук. Київ: 18.\n4. Національний консенсус щодо ведення пацієнток з\nгіперандрогенією (2016). Репродуктивна ендокринологія.\n4 (30): 15.\n5. Подзолкова НМ, Кузнецова ИВ, Колода ЮА. (2015). Эндокринное\nбесплодие от программируемого зачатия до экстракорпорального\nоплодотворения. Москва: Г эотарСМедиа: 109.\n6. Сидельникова ВМ. (2009). Эндокринология беременности в норме\nи при патологии. Москва: МедпрессСинформ: 351.\n7. Bargiota A., DiamantiСKandarakis E. (2012). The effects of old, new and\nemerging medicines on metabolic aberrations in PSOS. The Adv\nEndocrinol Metab 3.1: 27–47.\n8. Conway G, Dewailly D, DiamantiСKandarakis E et al. (2014). The polycysС\ntic ovary syndrome a position statement from the European Society of\nEndocrinology. Eur J Endocrinol. 171.4: 1–29.\n9. Pal L. (2014). Polycystic ovary syndrome: current and emerging conС\ncepts. New York. Springer: 340.\nЛІТЕРАТУРА\nТуманова Лариса Евгеньевна — д.мед.н., проф., зав. отделением профилактики и лечения гнойноСвоспалительных заболеваний в акушерстве ГУ «ИПАГ\nимени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины». Адрес: г . Киев, ул. П. Майбороды, 8.\nКоломиец Елена Владимировна — к.мед.н., ст .н.с. отделения профилактики и лечения гнойноСвоспалительных заболеваний в акушерстве ГУ «ИПАГ\nимени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины». Адрес: г . Киев, ул. П. Майбороды, 8.\nРябенко Елена Павловна — к.мед.н., зав. женской консультации Репродуктивной клиники «Надія». Адрес: г . Киев, ул. М. Кривоноса, 19а.\nМолчанова Елена Александровна — к.мед.н., врач женской консультации Репродуктивной клиники «Надія». Адрес: г . Киев, ул. М. Кривоноса, 19а.\nСтатья поступила в редакцию 12.10.2018 г .; принята в печать 11.03.2019 г .\nСведения об авторах:","source_license":"CC0","license_restricted":false}