ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ АГОНІСТА ДОФАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ

In: Здобутки клінічної і експериментальної медицини · 2019 · pp. 75–82 · doi:10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10372 · W2989463939
article OA: diamond CC0
AI-generated summary by claude@2026-06, 2026-06-08

This study investigated the effects of dopamine agonist cabergoline on experimental endometriosis in rats, finding it significantly reduced lesion formation, size, and epithelial cell activity.

One-sentence paraphrase of the abstract; not a substitute for reading it. No clinical advice. How this works

AI-generated deep summary by claude@2026-06, 2026-06-14 · read from full text

The paper studied the effectiveness of the dopamine receptor agonist cabergoline in a rat experimental model of endometriosis, using 21 female Wistar rats with endometrioid lesions assessed by macroscopic and histologic examination and compared with a control group (20 rats). After 14 days of cabergoline at 0.03 mg/kg, lesion evaluation showed fewer cyst-like structures and reduced macroscopic lesion size/volume, and histology revealed flattened secretory glandular epithelium with significantly decreased epithelial and secretory pole heights and nuclear area versus controls. The study’s limitation is that the abstract describes mainly morphological outcomes rather than explicit mechanistic measures (e.g., angiogenesis markers) or detailed dose/grouping specifics beyond the reported regimen. This paper is centrally about endometriosis — it tests cabergoline’s impact on cyst formation and epithelial morphology in experimentally induced endometriosis in rats.

Read from the paper's body, not the abstract. Not a substitute for reading the paper. No clinical advice. How this works

Abstract

Ендометріоз – це хронічний доброякісний гормонозалежний стан, при якому за межами слизової оболонки матки відбувається розростання тканини, за морфологічними та функціональними властивостями ідентичної ендометрію. Одним із перспективних напрямків консервативного лікування зовнішнього генітального ендометріозу є пригнічення ангіонеогенезу шляхом застосування агоністів дофаміну. Мета – визначення ефективності застосування агоністів дофаміну на експериментальній моделі ендометріозу на самках білих щурів. Матеріал і методи. 21 особина статевозрілих нелінійних білих щурів Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі масою 170–200 г, макроскопічне та гістологічне дослідження ендометріоїдних уражень. Особини були рандомізовано поділені на контрольну (20 щурів) та дослідну групу (21 щур). Результати. При визначенні типів уражень отримані такі дані: у 72,5 % не визначено кістозних структур у місцях автотрансплантованих імплантів або визначено дрібні карункулярні структури без ознак розвитку, у 17,5 % визначено кісти з прозорим вмістом на місці імплантів, а у 10 % визначено кісти з мутним вмістом. При мікроскопічному дослідженні ендометріоїдних уражень у групі тварин, яким застосували каберголін, спостерігали сплющений залозистий секретуючий епітелій. При проведенні порівняльного аналізу морфометричних показників у даної групи тварин, порівняно із контрольною, визначено, що висота епітеліоцитів (18,06 мкм проти 50,01 мкм), висота секреторного полюсу епітеліоцитів (4,83 мкм проти 16,3 мкм) та площа ядра (18,71 мкм2 проти 76,27 мкм2) були достовірно меншими (p<0,0001), ніж у контрольній групі. Натомість, відносна щільність ядра у групі досліду була вищою (93,65 проти 84,92), ніж у контролі (p<0,05). Висновки. Застосування каберголіну у щурів із індукованим експериментальним ендометріозом у дозі 0,03 мг/кг маси тіла протягом 14 днів привело до достовірного зменшення утворення кістоподібних утворень на місці імплантів, зменшення макроскопічних розмірів та об’єму уражень, зменшення розмірів епітеліоцитів та їх активності.
Full text 5,001 characters · extracted from oa-doi-fallback · click to expand
ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ АГОНІСТА ДОФАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10372Ключові слова: щури, ендометріоз, карбеголін, кістиАнотація Ендометріоз – це хронічний доброякісний гормонозалежний стан, при якому за межами слизової оболонки матки відбувається розростання тканини, за морфологічними та функціональними властивостями ідентичної ендометрію. Одним із перспективних напрямків консервативного лікування зовнішнього генітального ендометріозу є пригнічення ангіонеогенезу шляхом застосування агоністів дофаміну. Мета – визначення ефективності застосування агоністів дофаміну на експериментальній моделі ендометріозу на самках білих щурів. Матеріал і методи. 21 особина статевозрілих нелінійних білих щурів Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі масою 170–200 г, макроскопічне та гістологічне дослідження ендометріоїдних уражень. Особини були рандомізовано поділені на контрольну (20 щурів) та дослідну групу (21 щур). Результати. При визначенні типів уражень отримані такі дані: у 72,5 % не визначено кістозних структур у місцях автотрансплантованих імплантів або визначено дрібні карункулярні структури без ознак розвитку, у 17,5 % визначено кісти з прозорим вмістом на місці імплантів, а у 10 % визначено кісти з мутним вмістом. При мікроскопічному дослідженні ендометріоїдних уражень у групі тварин, яким застосували каберголін, спостерігали сплющений залозистий секретуючий епітелій. При проведенні порівняльного аналізу морфометричних показників у даної групи тварин, порівняно із контрольною, визначено, що висота епітеліоцитів (18,06 мкм проти 50,01 мкм), висота секреторного полюсу епітеліоцитів (4,83 мкм проти 16,3 мкм) та площа ядра (18,71 мкм2 проти 76,27 мкм2) були достовірно меншими (p<0,0001), ніж у контрольній групі. Натомість, відносна щільність ядра у групі досліду була вищою (93,65 проти 84,92), ніж у контролі (p<0,05). Висновки. Застосування каберголіну у щурів із індукованим експериментальним ендометріозом у дозі 0,03 мг/кг маси тіла протягом 14 днів привело до достовірного зменшення утворення кістоподібних утворень на місці імплантів, зменшення макроскопічних розмірів та об’єму уражень, зменшення розмірів епітеліоцитів та їх активності. Посилання Guidice, L.C. (2010). Endometriosis. Lancet, 362, 2389-2398. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMcp1000274 Novella-Maestre, E., Carda, C., Noguera, J., Ruiz-Sauri, A., & Garcia-Valsce, J. (2009). Dopamine agonist administration causes a reduction in endometrial implants through modulation of angiogenesis in experimentally induced endometriosis. Human Reproduction, 24 (5), 1025-1035. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/den499 Macer, M.L., & Taylor, H.S. (2012). Endometriosis and infertility: A review of the pathogenesis and treatment of endometriosis-associated infertility. Obstetrics and Gynecology Clinics of North America, 39 (4), 535-549. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ogc.2012.10.002 Stryzhakov, A.G., & Davydov, A.I. (1998). Endometrioz. Klinicheskiye i teoreticheskiye aspekty [Endometriosis. Clinical and theoretical aspects]. Moscow: Meditsina [in Russian]. Ishchenko, A.I., & Kudrina, E.A. (2002). Endometrioz: diagnostika i lecheniye [Endometriosis: diagnostics and treatment]. Moscow: GEOTAR-MED [in Russian]. Ranney, B. (1988). Endometriosis: pathogenesis, sympyoms, and findings. Clinical Obstetrics & Gynecology, 23 (3), 865-874. Donnwez, J. (1990). Endometriosis: pathogenesis and pathophysiology. New Jersey: RW Shaw. Turner, H.E. (2000). Angiogenesis in pituitary adenomas – relationship to endocrine function, treatment and outcome. Journal of Endocrinology, 165, 475-481. DOI: https://doi.org/10.1677/joe.0.1650475 Nagai, Y. (2000). Plasma levels of vascular endothelial growth factor in patients with acromegaly. Hormone and Metabolic Research, 32, 326-329. DOI: https://doi.org/10.1055/s-2007-978645 Berkman, R.A., & Oldfield, R.H. (1993). Expression of vascular permeability factor / vascular endothelial growth factor gene in central nervous system neoplasms. Journal of Clinical Investigations, 91, 153-159. DOI: https://doi.org/10.1172/JCI116165 Golan, A., Winston, R.M., & Dragenio, R. (1984). Experimental endometriosis: a microsurgical animal model in rats. Israel Journal of Medical Sciences, 20, 1094-1096. Hirata, T., Osuga, Y., Yoshino, O., Hirota, Y., Harada, M., Takemura, Y., & Morimoto, C. (2005). Development of an experimental model of endometriosis using mice that ubiquitously express green fluorescent protein. Human Reproduction, 20, 2092-2096. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/dei012 Olivares, C., Ricci, A., Bilotas, M., Baranao, R., & Meresman, G. (2011). The inhibitory effect of celecoxib and rosiglitazone on expermimental endometriosis. Fertility and Sterility, 96 (2), 428-433. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2011.05.063 ##submission.downloads## Опубліковано Як цитувати Номер Розділ ##plugins.generic.dates.accepted## 2019-08-20 ##plugins.generic.dates.published## 2019-08-20

Text is read by the "Ask this paper" AI Q&A widget below. Extraction quality varies by source — PMC NXML preserves structure cleanly, OA-HTML may include some navigation residue, and OA-PDF can have broken hyphenation. The publisher copy (via DOI) is the canonical version.

My notes (saved in your browser only)

Ask this paper AI returns verbatim quotes from the full text · source: oa-doi-fallback

Answers must be backed by verbatim quotes from this paper's full text. Hallucinated quotes are dropped automatically; if no verbatim passage answers the question, we say so. How this works

Citation neighborhood

Papers in the corpus that this work cites (lower rings, blue) and that cite this one (upper rings, green). Dot size scales with the paper's in-corpus citation count — bigger dot = more influential within the endo/adeno field. Click a dot to open that paper. [ expand to 2 hops ] — adds papers reached through this work's immediate citers/citees. Heavier; up to 60 extra dots.

References (9)

Source provenance

openalex
last seen: 2026-06-10T17:14:06.276822+00:00
License: CC0 · commercial use OK