ХРОНІЧНИЙ ТАЗОВИЙ БІЛЬ У ЖІНОК, ЕТАПИ І МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) (Chronic Pelvic Pain in Women, Stages and Methods of Diagnosis (Literature Review))

Ukrainian Abstract: Зазвичай жінки, які страждають від хронічного тазового болю (ХТБ), відчувають його протягом певного часу і не звертаються по допомогу доти, поки біль не стане настільки сильним, що починає негативно впливати на нормальне щоденне функціонування, не дозволяючи жінці підтримувати звичайний спосіб життя, веде до розвитку хронічного больового синдрому. Синдром хронічного тазового болю часто супроводжується порушеннями поведінки, когнітивними, психоемоційними і сексуальними розладами, а також симптомами дисфункції нижніх відділів систем сечовиділення і травлення, органів тазового дна, гінекологічної дисфункції, які значною мірою є наслідком нейробіологічних, фізіологічних, а іноді й анатомічних змін в організмі та центральній нервовій системі. Розлади травної, урологічної та кістково-м’язової систем виявляють так само часто, як і розлади репродуктивної системи у жінок із ХТБ. Тому діагностичні заходи повинні бути спрямовані на виявлення усіх причин. У більшості випадків причини проблеми можуть бути встановлені під час ретельного збору анамнезу та фізикальному обстеженні, які повинні бути більш детальними, ніж зазвичай. Використання спеціально розроблених форм оцінювання та анкетування для пацієнтів з ХТБ може бути важливим і корисним для забезпечення охоплення всіх критичних моментів. Важливо враховувати ключову роль нервової системи у сприйнятті болю. Відчуття болю протягом тривалого часу може змінити те, як мозок сприймає та обробляє сигнали болю, що призводить до його посилення та міжорганної сенсибілізації. Складна диференційна діагностика часто обумовлює відсутність остаточного діагнозу у більшості пацієнток з ХТБ. Під час першого візиту хворої до лікаря іноді неможливо одразу визначити причину болю. Тому за наявності декількох етіопатогенетичних факторів лікування лише деяких з них може призвести до неповного полегшення. Під визначенням «хронічний тазовий біль» може ховатися багато захворювань, виявлення яких потребує залучення мультидисциплінарної команди за участю гінекологів, урологів, гастроентерологів, нефрологів, судинних хірургів, ортопедів, психіатрів, психологів та лікарів інших спеціальностей. Однак переважно саме гінекологи є спеціалістами, які першими контактують з даною патологією, позаяк у більшості випадків хворі на ХТБ насамперед звертаються по допомогу саме до них. Але лікарям часто не вистачає мультидисциплінарного підходу при менеджменті ХТБ, що, зі свого боку, ускладнює комплексне оцінювання, діагностику та лікування. English Abstract: Usually, women suffering from chronic pelvic pain experience it for some time and do not seek treatment until the pain becomes so severe that it adversely affects a woman’s normal daily functioning, preventing her from maintaining a normal lifestyle and leading to development of chronic pain syndrome. Chronic pelvic pain syndrome is often accompanied by behavioral disorders, cognitive, psychoemotional and sexual disorders, as well as symptoms of dysfunction of the lower urinary and digestive systems, pelvic organs, gynecological dysfunction, which are the result of neurobiological, physiological and sometimes anatomical changes in the body and central nervous system. Often a gynecologist automatically focuses exclusively on gynecological organs, assuming that they are the cause of the problem, but most often the cause of chronic pelvic pain is a group of factors. Disorders of the gastrointestinal, urological, and musculoskeletal systems are at least as common as disorders of the reproductive system in women with chronic pelvic pain. Therefore, diagnostic measures should be aimed at identifying all the causes which requires doctors to take a multidisciplinary approach to the diagnosis and management of chronic pelvic pain. The causes of the problem in most cases can be identified by a thorough history taking and physical examination, which should be more detailed than usual. As a diagnostic tool, it can minimize the need for expensive laboratory testing and imaging or risky surgery. The use of specialized assessment forms and questionnaires for chronic pelvic pain can be important and useful to ensure coverage of all critical points. When planning a diagnostic plan for women with chronic pelvic pain, it is important to consider the key role of the nervous system in the perception of pain. Experiencing pain for a long period of time can change how the brain perceives and processes pain signals, leading to an amplification of pain and cross-organ sensitization. Complicated differential diagnosis often causes the absence of a definitive diagnosis in most patients who complain of chronic pelvic pain. Therefore, during the first visit of the patient, it is sometimes impossible to immediately determine the cause of pain. Because the causes of many disorders associated with chronic pelvic pain have not been identified, most clinicians treat them empirically. Therefore, in the presence of several etio-pathogenetic factors, treatment of only some of them will lead to incomplete relief. The definition of «chronic pelvic pain» can hide many diseases, the detection of which requires the involvement of a multidisciplinary team of gynecologists, urologists, gastroenterologists, nephrologists, vascular surgeons, orthopedists, psychiatrists, psychologists and doctors of other specialties. However, it is mostly gynecologists who are the first to come into contact with this pathology because, in most cases, women who suffer from chronic pelvic pain first turn to them for help. That is why they should be the main members of the multidisciplinary team and take responsibility for its creation. Unfortunately, physicians often lack an interdisciplinary approach to the management of chronic pelvic pain, which complicates comprehensive assessment, diagnosis, and treatment and leads to frustration among women who go from one specialist to another without an adequate solution to their problem.