Якість життя та психоемоційний стан вагітних із гіперпроліферативними захворюваннями матки в динаміці обстеження за період 2018–2024 рр.
article
OA: green
CC0
Abstract
Quality of life (QL) is an indicator widely used worldwide to assess the physical, mental and social state of a person’s health, which is especially important for the expectant mother. During pregnancy, the most widely discussed area of QL is physical health. However, this does not diminish the important role of the psychological state and social relationships in pregnant womenThe objective: to study the QL and psycho-emotional state in pregnant women with urerine hyperproliferative diseases (HPD).Materials and methods. By means of a questionnaire during 2018–2024, 680 pregnant women with uterine HPD were examined. They were observed and delivered in the Department of purulent-inflammatory diseases in obstetrics and were undergoing treatment and examination in the Department of rehabilitation of women’s reproductive function or in the women’s consultation of the SI “Ukrainian Center of Maternity and Childhood of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”. The main group (MG) included 517 pregnant women with a combinated forms of HPD, which included: uterine endometriosis (adenomyosis), uterine leiomyoma (UL), endometrial polyps and/or glandular endometrial hyperplasia which were diagnosed before pregnancy. 82 pregnant women without uterine HPD (absent of adenomyosis, UL, endometrial polyps and/or glandular endometrial hyperplasia before pregnancy) included into the comparison group (CpmG). 81 pregnant women without uterine HPD (absent of adenomyosis, UL, endometrial polyps and/or glandular endometrial hyperplasia before pregnancy) and without pregnancy complications were included into the control group (CtrlG). The study is prospective, cohort randomized. Psychometric research methods were used, in particular, assessment of health-related QL by MOS SF-36 (Medical Outcomes Study Short Form) and the QL assessment scale (O. S. Chaban) and psychosomatic disorders using the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS).Results. QL indicators in pregnant women with uterine HPD significantly differed from those in healthy women and pregnant women without uterine HPD, which indicates negative changes in both physical health and mental health, especially due to such QL parameters as role-emotional functioning and vital activity. After 2022, 82% of pregnant women in the MG answered the question “Were you very nervous?” – “Most of the time” (until 2022 – 39%), and 76% of patients answered the question “Did you feel down or depressed?” – “All the time” (until 2022 – 27%). A low level of QL was found in 14% of pregnant women with uterine HPD, which indicates dissatisfaction with their lives, the presence of significant problems and those that are difficult to solve, and the lack of joy from life, which is perceived as a difficult struggle with an uncertain and mostly negative future. This indicator is 2.3 times higher than the similar one in the CtrlG (p < 0.05) and by 3% in the CpmG.Conclusions. In pregnant women with uterine HPD (UL, adenomyosis, endometrial polyps and/or endometrial hyperplasia), such indicators of QL as psychological health (according to the SF-36 scale), role-emotional functioning and vital activity are especially reduced.
Full text
11,648 characters
· extracted from
oa-html
· click to expand
Якість життя та психоемоційний стан вагітних із гіперпроліферативними захворюваннями матки в динаміці обстеження за період 2018–2024 рр.
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Якість життя (ЯЖ) є показником, що широко використовується в усьому світі для оцінки фізичного, психічного та соціального стану здоров’я людини, що має особливе значення для майбутньої матері. Під час вагітності ЯЖ найбільше обговорюється в контексті фізичного здоров’я. Однак це не применшує важливості психологічного стану та соціальних відносин у вагітних.
Мета дослідження: аналіз ЯЖ та психоемоційного стану вагітних із гіперпроліферативними захворюваннями матки (ГПЗМ).
Матеріали та методи. Шляхом анкетування упродовж 2018–2024 рр. було обстежено 680 вагітних із ГПЗМ, які перебували під наглядом та народжували у відділенні гнійно-запальних захворювань в акушерстві, проходили лікування та обстеження у відділенні реабілітації репродуктивної функції жінок або в жіночій консультації ДУ «Все-
український центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України». До основної групи (ОГ) увійшли 517 вагітних із поєднаними формами ГПЗМ, зокрема ендометріозом матки (аденоміозом), лейоміомою матки (ЛМ), перенесеними до вагітності поліпами ендометрія та/або залозистою гіперплазією ендометрія. До групи порівняння (ГП) увійшли 82 вагітні без ГПЗМ (відсутні аденоміоз, ЛМ, перенесені до вагітності поліпи ендометрія та/або залозиста гіперплазія ендометрія). Контрольну групу (КГ) склала 81 вагітна без ГПЗМ (відсутні аденоміоз, ЛМ, перенесені до вагітності поліпи ендометрія та/або залозиста гіперплазія ендометрія) та ускладнень вагітності. Дослідження було проспективним, когортним, рандомізованим. Використовувалися психометричні методи дослідження, зокрема оцінювання ЯЖ, пов’язаної зі здоров’ям, здійснювали за допомогою опитувальника MOS SF-36 (Medical Outcomes Study Short Form) та за шкалою оцінки ЯЖ (О. С. Чабан), а також визначали психосоматичні розлади за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS).
Результати. Показники ЯЖ у вагітних із ГПЗМ суттєво відрізнялися від показників у здорових жінок та вагітних без ГПЗМ, що свідчить про негативні зміни як фізичного компонента здоров’я, так і ментального здоров’я, особливо через такі параметри ЯЖ, як рольове емоційне функціонування та життєва активність. Після 2022 р. 82% вагітних ОГ на запитання «Чи сильно ви нервували?» відповіли «Більшу частину часу» (до 2022 р. – 39%), а 76% на запитання «Чи відчували ви занепад духу або депресію?» – «Весь час» (до 2022 р. – 27%). У 14% вагітних із ГПЗМ виявлено низький рівень ЯЖ, що свідчить про незадоволеність своїм життям, наявність значних проблем і таких, що складно розв’язуються, відсутність радості від життя, яке сприймається як тяжка боротьба з невизначеним і переважно негативним майбутнім. Цей показник у 2,3 раза перевищує аналогічний у КГ (p < 0,05) і на 3% – у ГП.
Висновки. У вагітних із ГПЗМ (ЛМ, аденоміозом, перенесеними до вагітності поліпами ендометрія та/або гіперплазією ендометрія) особливо зниженими є такі показники ЯЖ, як психологічне здоров’я (за шкалою SF-36), рольове емоційне функціонування та життєва активність.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
World Health Organization. WHOQOL: Measuring Quality of Life [Internet]. Geneva: WHO; 2020. 106 p. Available from: https://www.who.int/tools/whoqol.
Gimenez MC, Bosch AF, Torre CM, Garcia MM, Hidalgo JLT, Garcia SC, et al. Impact of pregnancy on women’s health-related lifestyle habits: Diet, physical activity, alcohol consumption, and smoking. Eur J Obst Gynecol Reprod Biol. 2024;299:182-7. doi: 10.1016/j.ejogrb.2024.06.021.
McAuliffe FM. Impact of pregnancy on long-term health: advances in postpregnancy care – An opportunity to improve long-term maternal health. Int J Gynecol Obst. 2023;160(1):4-6. doi: 10.1002/ijgo.14536.
Chauhan A, Potdar J. Maternal mental health during pregnancy: A critical review. Cureus. 2022;14(10):e30656. doi: 10.7759/cureus.30656.
Ishaq R, Shoaib M, Baloch NS, Sadiq A, Raziq A, Huma Z, et al. Profile and predictors of maternal quality of life during physiological pregnancy: A cross-sectional analysis. Front Public Health. 2022;9:801035. doi: 10.3389/fpubh.2021.801035.
Morin M, Claris O, Dussart C, Frelat A, de Place A, Molinier L, et al. Health-related quality of life during pregnancy: A repeated measures study of changes from the first trimester to birth. Acta Obstet Gynecol Scand. 2019;98(10):1282-91. doi: 10.1111/aogs.13624.
Mazuchova L, Kelcikova S, Dubovicka Z. Measuring women’s quality of life during pregnancy. Kontakt. 2018;20(1):e31-6. doi: 10.1016/j.kontakt.2017.11.004.
Ariasih A, Besral, Budiharsana M, Ronoatmodjo S. Common mental disor-
ders and associated factors during pregnancy and the postpartum period in Indonesia: An analysis of data from the 2018 basic health research. J Prev Med Public Health. 2024;57(4):388-98. doi: 10.3961/jpmph.24.082.
World Health Organization. Guide for integration of perinatal mental health in maternal and child health services [Internet]. Geneva: WHO; 2022. 66 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240057142.
Crispin J. Quality of life [Internet]. Encyclopaedia Britannica. 2025. Available from: https://www.britannica.com/topic/quality-of-life.
Haute Autorite de Sante. Evaluation of health technologies at HAS: Place of quality of life. Saint-Denis La Plaine: High Authority for Health; 2018. 50 p.
El Emrani L, Senhaji M, Bendriss A. Measuring health-related quality of life in the population of Tetouan, Morocco, by the SF-36: Normative data and the influence of gender and age. East Mediterr Health J. 2016;22(2):133-41.
Saridi M, Toska A, Latsou D, Chondropoulou MA, Matsioula A, Sarafis P. Assessment of quality of life and psycho-emotional burden in pregnant women in Greece. Eur J Midwifery. 2022;6:13. doi: 10.18332/ejm/145963.
Dodd JM, Newman A, Moran LJ, Deussen AR, Grivell RM, Yelland LN, et al. The effect of antenatal dietary and lifestyle advice for women who are overweight or obese on emotional well-being: the LIMIT randomized trial. Acta Obstet Gynecol Scand. 2016;95(3):309-18. doi: 10.1111/aogs.12832.
Chen YH, Huang JP, Au HK, Chen YH. High risk of depression, anxiety, and poor quality of life among experienced fathers, but not mothers: A prospective longitudinal study. J Affect Disord. 2019;242:39-47. doi: 10.1016/j.jad.2018.08.042.
Boutib A, Chergaoui S, Marfak A,
Hilali A, Youlyouz-Marfak I. Quality of life during pregnancy from 2011 to 2021: Systematic review. Int J Womens Health. 2022;14:975-1005. doi: 10.2147/IJWH.S361643.
Neumann B, Singh B, Brennan J, Blanck J, Segars JH. The impact of fibroid treatments on quality of life and mental health: a systematic review. Fertil Steril. 2024;121(3):400-25. doi: 10.1016/j.fertnstert.2024.01.021.
Tsikouras P, Oikonomou E, Bothou A, Chaitidou P, Kyriakou D, Nikolettos K, et al. The impact of endometriosis on pregnancy. J Pers Med. 2024;14(1):126. doi: 10.3390/jpm14010126.
Shafrir AL, Farland LV, Shah DK, Harris HR, Kvaskoff M, Zondervan K, et al. Risk for and consequences of endometriosis: A critical epidemiologic review. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018;51:1-15. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2018.06.001.
Bien A, Rzonca E, Zarajczyk M, Wilkosz K, Wdowiak A, Iwanowicz-Palus G. Quality of life in women with endometriosis: a cross-sectional survey. Qual Life Res. 2020;29(10):2669-77. doi: 10.1007/s11136-020-02515-4.
Kobayashi H, Kawahara N, Ogawa K, Yoshimoto C. A relationship between endometriosis and obstetric complications. Reprod Sci. 2020;27(3):771-8. doi: 10.1007/s43032-019-00118-0.
Farland LV, Prescott J, Sasamoto N, Tobias DK, Gaskins AJ, Stuart JJ, et al. Endometriosis and risk of adverse pregnancy outcomes. Obstet Gynecol. 2019;134:527-36. doi: 10.1097/AOG.0000000000003410.
Zullo F, Spagnolo E, Saccone G, Acunzo M, Xodo S, Ceccaroni M, et al. Endometriosis and obstetrics complications: a systematic review and meta-analysis. Fertil Steril. 2017;108(4):667-72.e5. doi: 10.1016/j.fertnstert.2017.07.019.
Warzecha D, Pietrzak B, Szymusik I, Smiech Z, Wielgos M. Should the patients with endometriosis be treated as a risk group of pregnancy complications? Single center experience and literature review and literature review. Ginekol Pol. 2020;91(7):383-8. doi: 10.5603/GP.a2020.0084.
Koninckx PR, Zupi E, Martin DC. Endometriosis and pregnancy outcome. Fertil Steril. 2018;110(4):406-07. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.06.029.
Lin YH, Chang SD, Hsieh WC, Chang YL, Chueh HY, Chao AS, et al. Persistent stress urinary incontinence during pregnancy and one year after delivery; its prevalence, risk factors and impact on quality of life in Taiwanese women: An observational cohort study. Taiwan J Obstet Gynecol. 2018;57(3):340-5. doi: 10.1016/j.tjog.2018.04.003.
Rajavuori A, Repo JP, Häkkinen A, Palonen P, Multanen J, Aukee P. Maternal risk factors of urinary incontinence during pregnancy and postpartum: A prospective cohort study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol X. 2021;13:100138. doi: 10.1016/j.eurox.2021.100138.
McHorney CA, Ware JE Jr, Lu JF, Sherbourne CD. The MOS 36-item Short-Form Health Survey (SF-36): III. Tests of data quality, scaling assumptions, and reliability across diverse patient groups. Med Care. 1994;32(1):40-66. doi: 10.1097/00005650-199401000-00004.
Chaban OS, Haustova OO, editors. Practical psychosomatics: Diagnostic scales: A textbook. 3rd Ed. Kyiv: Medkniga; 2021. 199 p.
Shevchuk OV, Dubchak AE, Tumanova LE. Influence of hyperproliferative diseases of the uterus on the course of the first trimester of pregnancy in women. Neonatol Surg Perinatal Med. 2025;1(55):84-9. doi: 10.24061/2413-4260.ХУ.1.55.2025.
Kovalenko VM, Kornatsky VM. Problems of health care in Ukraine in the context of the consequences of the COVID-19 pandemic and military operations: A manual. Cherkasy: Tretyakov OM; 2023. 180 p.
Ming WK, Wu H, Wu Y, Chen H, Meng T, Shen Y, et al. Health-related quality of life in pregnancy with uterine fibroid: A cross-sectional study in China. Health Qual Life Outcomes. 2019;17(1):89. doi: 10.1186/s12955-019-1153-6.
Della CL, Di Filippo C, Gabrielli O, Reppuccia S, La Rosa VL, Ragusa R, et al. The burden of endometriosis on women’s lifespan: a narrative overview on quality of life and psychosocial wellbeing. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(13):4683. doi: 10.3390/ijerph17134683.
Vitale SG, Capriglione S, Peterlunger I, La Rosa VL, Vitagliano A, Noventa M, et al. The role of oxidative stress and membrane transport systems during endometriosis: a fresh look at a busy corner. Oxid Med
Cell Longev. 2018;2018:7924021. doi: 10.1155/2018/7924021.
Puspitasari N. Development of indicators to measure quality of life for pregnant women (QOL-PW). J Prev Med Hyg. 2023;64(1):55-66. doi: 10.15167/2421-4248/jpmh2023.64.1.1777.
Bourdel N, Chauvet P, Billone V, Douridas G, Fauconnier A, Gerbaud L, et al. Systematic review of quality of life measures in patients with endometriosis. PLoS One. 2019;14(1):e0208464. doi: 10.1371/journal.pone.0208464.
Atif M, Farooq M, Shafiq M, Ayub G, Ilyas M. The impact of partner’s behaviour on pregnancy related outcomes and safe child-birth in Pakistan. BMC Pregnancy Childbirth. 2023;23(1):516. doi: 10.1186/s12884-023-05814-z.
Text is read by the "Ask this paper" AI Q&A widget below. Extraction quality varies by source — PMC NXML preserves structure cleanly, OA-HTML may include some navigation residue, and OA-PDF can have broken hyphenation. The publisher copy is the canonical version.
My notes (saved in your browser only)
Ask this paper
Answers must be backed by verbatim quotes from this paper's full text. Hallucinated quotes are dropped automatically; if no verbatim passage answers the question, we say so. How this works
Condition tags
Citation neighborhood (no data yet)
We don't have any in-corpus citations linked to this paper yet. This is a recent paper (2025) — citers typically take a year or two to land, and the OpenAlex reference graph may still be filling in.
Source provenance
- openalex
- last seen: 2026-05-11T08:17:39.977324+00:00
License: CC0
· commercial use OK