Симультанна лапароскопічна хірургія хронічного тазового болю у жінок у контексті поєднання гінекологічної патології та пахвинних гриж

Симультанна лапароскопічна хірургія хронічного тазового болю у жінок у контексті поєднання гінекологічної патології та пахвинних гриж Основний зміст сторінки статті Анотація Хронічний тазовий біль (ХТБ) є поширеною проблемою серед жінок, яка може бути спричинена низкою захворювань. Відповідні захворювання часто можуть комбінуватися в одного пацієнта та потенціювати один одного. Симультанна хірургія поєднує лікування кількох патологій та може бути ефективним підходом у пацієнток із комбінацією гінекологічної патології і пахвинної грижі. Мета дослідження: висвітлити та оцінити результати симультанного лікування пацієнток із хірургічною гінекологічною патологією в комбінації з пахвинною грижею, які мали прояви хронічного тазового болю. Матеріали та методи. У дослідженні були оцінені результати лікування 19 пацієнток із симптомами ХТБ, що мали гінекологічну патологію та пахвинну грижу. Пацієнтки були розділені на дві групи. У І групі (n = 8) пахвинна грижа була виявлена інтраопераційно, як знахідка, та була усунена лише гінекологічна патологія. У ІІ групі (n = 11) при проведенні магнітно-резонансної томографії діагностовано наявність коморбідності (гінекологічна патологія та пахвинна грижа) та запропоновано й виконано лікування обох патологій одномоментно, під час первинного хірургічного втручання. Усім пацієнткам визначено ступінь анестезіологічних ризиків за шкалою Американської асоціації анестезіологів, тривалість хірургічного втручання і стаціонарного лікування, рівень больових відчуттів відповідно до Analogue Chromatic Continuous Scale станом на 24-ту годину з моменту завершення хірургічного втручання, рівень ранніх і віддалених післяопераційних ускладнень, а також визначено готовність пацієнток до виписування за допомогою опитування згідно з анкетою оцінювання готовності пацієнтів до виписування зі стаціонару (PT-RHDS). Результати. Середня тривалість операцій у І групі становила 53,37 ± 8,78 хв, а в ІІ групі – 79,63 ± 7,59 хв. Ускладнення у вигляді нудоти і блювання спостерігались у 3 пацієнток І групи і в 4 – ІІ групи. Середній рівень болю наприкінці першої післяопераційної доби становив 17,62 ± 4,80 бала для І групи і 19,54 ± 4,86 бала для ІІ групи. Готовність до виписування становила 7,06 ± 0,36 бала для І групи і 7,03 ± 0,33 бала для ІІ групи. Рецидив симптомів ХТБ був виявлений у 3 пацієнток І групи, яким проведено повторне втручання з метою лікування пахвинної грижі, після чого пацієнтки відзначили регрес симптомів ХТБ. Висновки. Симультанна хірургія є ефективним підходом для лікування пацієнток із поєднаними гінекологічними патологіями та пахвинною грижею і демонструє позитивні результати, знижуючи ризик персистування симптомів ХТБ. Блок інформації про статтю Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі. Посилання Allaire C, Williams C, Bodmer-Roy S, Zhu S, Arion K, Ambacher K, et al. Chronic pelvic pain in an interdisciplinary setting: 1-year prospective cohort. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(1):114.e1-e12. doi: 10.1016/j.ajog.2017.10.002. Juganavar A, Joshi KS. Chronic Pelvic Pain: A Comprehensive Review. Cureus. 2022;14(10):e30691. doi: 10.7759/cureus.30691. Hutton D, Mustafa A, Patil S, Rathod S, Shrikhande G, Advincula A, et al. The burden of Chronic Pelvic Pain (CPP): Costs and quality of life of women and men with CPP treated in outpatient referral centers. PLoS One. 2023;18(2):e0269828. doi: 10.1371/journal.pone.0269828. Dydyk AM, Gupta N. Chronic Pelvic Pain [Internet]. In: StatPearls Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK554585/. Köckerling F, Koch A, Lorenz R. Groin Hernias in Women-A Review of the Literature. Front Surg. 2019;6:4. doi: 10.3389/fsurg.2019.00004. Hammoud M, Gerken J. Inguinal Hernia [Internet]. In: StatPearls Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK513332/. Perry CP, Echeverri JD. Hernias as a cause of chronic pelvic pain in women. JSLS. 2006;10(2):212-5. European Association Urology. EAU Guidelines. In: Material EAU Annual Congress Paris 2024 [Internet]. Netherlands: EAU; 2024. Available from: https://uroweb.org/guidelines/chronic-pelvic-pain. Allaire C, Yong PJ, Bajzak K, Jarrell J, Lemos N, Miller C, et al. Guideline No. 445: Management of chronic pelvic pain. J Obst Gynaecol Canada. 2023;46(1):102283. doi: 10.1016/j.jogc.2023.102283. De Cassai A, Boscolo A, Tonetti T, Ban I, Ori C. Assignment of ASA-physical status relates to anesthesiologists’ experience: a survey-based national-study. Korean J Anesthesiol. 2019;72(1):53-9. doi: 10.4097/kja.d.18.00224. Doyle DJ, Hendrix JM, Garmon EH. American Society of Anesthesiologists Classification [Internet]. In: StatPearls Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK441940/. Grossi E, Borghi C, Cerchiari EL, Della Puppa T, Francucci B. Analogue chromatic continuous scale (ACCS): a new method for pain assessment. Clin Exp Rheumatol. 1983;1(4):337-40. De Lange JS, Jacobs J, Meiring N, Moroane B, Verster T, Olorunju S, et al. Reliability and validity of the Readiness for Hospital Discharge Scale in patients with spinal cord injury. S Afr J Physiother. 2020;76(1):1400. doi: 10.4102/sajp.v76i1.1400. Nelson G, Bakkum-Gamez J, Kalogera E, Glaser G, Altman A, Meyer LA, et al. Guidelines for perioperative care in gynecologic/oncology: Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) Society recommendations-2019 update. Int J Gynecol Cancer. 2019;29(4):651-68. doi: 10.1136/ijgc-2019-000356. Ushnevych Z, Matolinets N, Khomyak V. Current approaches to perioperative management of patients with inguinal hernias (literature review). Emerg Med. 2022;18(3):22-7. doi: 10.22141/2224-0586.18.3.2022.1485. Wu H, Liu Q, Zhang N, Chen J, Chen G, Xiong L, et al. Road of recovery in gastrointestinal surgery: From ERAS to FRAS. Gastroenterol Endoscopy. 2024;2(2):84-9. doi: 10.1016/j.gande.2024.03.007. Klinge U, Klosterhalfen B. Modified classification of surgical meshes for hernia 20 repair based on the analyses of 1,000 explanted meshes. Hernia. 2012;16(3):251-8. doi: 10.1007/s10029-012-0913-6. Claus C, Furtado M, Malcher F, Cavazzola LT, Felix E. Ten golden rules for a safe MIS inguinal hernia repair using a new anatomical concept as a guide. Surg Endosc. 2020;34(4):1458-64. doi: 10.1007/s00464-020-07449-z. Farell RJ, Ruiz-Funes Molina AP, Meza Carmona J. Transabdominal preperitoneal (TAPP) inguinal hernia repair: how we do it. Ann Laparosc Endosc Surg 2021;6:12. doi: 10.21037/ales-20-109. Szigethy E, Knisely M, Drossman D. Opioid misuse in gastroenterology and non-opioid management of abdominal pain. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2018;15(3):168-80. doi: 10.1038/nrgastro.2017.141. Mathias SD, Kuppermann M, Liberman RF, Lipschutz RC, Steege JF. Chronic pelvic pain: prevalence, health-related quality of life, and economic correlates. Obstet Gynecol. 1996;87(3):321-7. doi: 10.1016/0029-7844(95)00458-0. Ter Kuile MM, Weijenborg PT, Spinhoven P. Sexual functioning in women with chronic pelvic pain: the role of anxiety and depression. J Sex Med. 2010;7(5):1901-10. doi: 10.1111/j.1743-6109.2009.01414.x. Goesling J, Henry MJ, Moser SE, Rastogi M, Hassett AL, Clauw DJ, et al. Symptoms of depression are associated with opioid use regardless of pain severity and physical functioning among treatment-seeking patients with chronic pain. J Pain. 2015;16(9):844-51. doi: 10.1016/j.jpain.2015.05.010. Orr NT, Davenport DL, Roth JS. Outcomes of simultaneous laparoscopic cholecystectomy and ventral hernia repair compared to that of laparoscopic cholecystectomy alone. Surg Endosc. 2013;27(1):67-73. doi: 10.1007/s00464-012-2408-z. Strik C, Stommel MW, Schipper LJ, van Goor H, Ten Broek RP. Risk factors for future repeat abdominal surgery. Langenbecks Arch Surg. 2016;401(6):829-37. doi: 10.1007/s00423-016-1414-3.