PATHOGENETIC SUBSTANTIATION OF OPTIMISATION OF DIAGNOSIS AND TREATMENT OF ADENOMYOSIS

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ АДЕНОМІОЗУ DOI: https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(54).2024.321628Ключові слова: аденоміоз, імунні розлади, мікробіоценоз жіночих статевих органів, гормональне та імунокоригуюче лікуванняАнотація Актуальність вивчення проблеми полягає в тому, що питання патогенетичних чинників аденоміозу залишаються невирішеними, що ускладнює вибір адекватної лікувальної тактики ведення хворих. Мета роботи: підвищення якості діагностики та ефективності лікування хворих на аденоміоз шляхом патогенетичного обгрунтування оптимізації тактики ведення хворих / Матеріал та методи: обстежено 115 пацієнток репродуктивного віку. І клінічну групу (контрольну) склали 30 здорових фертильних жінок. До ІІ клінічної групи увійшли 85 хворих на аденоміоз. Серед хворих на аденоміоз виділено дві підгрупи. У підгрупі порівняння – 40 пацієнток, яким проводилося традиційне лікування згідно з наказом МОЗ України №319 від 06.04.2016р. В основній підгрупі – 45 пацієнток отримували комплексне лікування (гормональне та імунокоригуюче). З метою корекції порушень в імунореактивності організму додатково до базисної гормональної терапії застосовували імуностимулюючий препарат та індуктор синтезу ендогенних інтерферонів. Всім пацієнткам проводилися клініко-лабораторні, інструментальні, клініко-генеалогічні, імунологічні, біохімічні, мікробіологічні, патоморфологічні дослідження. Отримані дані оброблено статистичними методами. Результати дослідження. Проведене дослідження показало, що комплексна терапія має більш ранній та стабільний клінічний ефект, порівняно з традиційним лікуванням. Відбувається більш швидке та суттєве зниження больового синдрому, покращення імунологічного статусу, виявлено нормалізацію показників фагоцитарної та кисневої активності нейтрофілів та моноцитів у периферичній крові. Висновки. На підставі одержаних результатів роботи оптимізовано підходи до лікування хворих на аденоміоз, обґрунтовано доцільність застосування імунокоригуючих препаратів для лікування захворювання. Посилання Gunther R, Walker C. Adenomyosis. [Updated 2023 Jun 12]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Parazzini F, Esposito G, Tozzi L, Noli S, Bianchi S. Epidemiology of endometriosis and its comorbidities. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2017 Feb;209:3-7. doi: 10.1016/j.ejogrb.2016.04.021. PMID: 27216973. Puente JM, Fabris A, Patel J, Patel A, Cerrillo M, Requena A, Garcia-Velasco JA. Adenomyosis in infertile women: prevalence and the role of 3D ultrasound as a marker of severity of the disease. Reprod Biol Endocrinol. 2016 Sep 20;14(1):60. doi: 10.1186/s12958-016-0185-6. Vannuccini S, Tosti C, Carmona F, Huang SJ, Chapron C, Guo SW, Petraglia F. Pathogenesis of adenomyosis: an update on molecular mechanisms. Reprod Biomed Online. 2017 Nov;35(5):592-601. doi: 10.1016/j.rbmo.2017.06.016. Bersinger NA, Dechaud H, McKinnon B, Mueller MD. Analysis of cytokines in the peritoneal fluid of endometriosis patients as a function of the menstrual cycle stage using the Bio-Plex® platform. Arch Physiol Biochem. 2012 Oct;118(4):210-8. doi: 10.3109/13813455.2012.687003. PMID: 22632541. Buffie CG, Pamer EG. Microbiota-mediated colonization resistance against intestinal pathogens. Nat Rev Immunol. 2013 Nov;13(11):790-801. doi: 10.1038/nri3535. PMID: 24096337; PMCID: PMC4194195 Khan KN, Fujishita A, Hiraki K, Kitajima M, Nakashima M, Fushiki S, Kitawaki J. Bacterial contamination hypothesis: a new concept in endometriosis. Reprod Med Biol. 2018 Jan 18;17(2):125-133. doi: 10.1002/rmb2.12083. PMID: 29692669; PMCID: PMC5902457. Xie Q, He H, Wu YH, Zou LJ, She XL, Xia XM, Wu XQ. Eutopic endometrium from patients with endometriosis modulates the expression of CD36 and SIRP-α in peritoneal macrophages. J Obstet Gynaecol Res. 2019 May;45(5):1045-1057. doi: 10.1111/jog.13938. Gordts S, Grimbizis G, Campo R. Symptoms and classification of uterine adenomyosis, including the place of hysteroscopy in diagnosis. Fertil Steril. 2018 Mar;109(3):380-388.e1. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.01.006. PMID: 29566850. Kishi Y, Suginami H, Kuramori R, Yabuta M, Suginami R, Taniguchi F. Four subtypes of adenomyosis assessed by magnetic resonance imaging and their specification. Am J Obstet Gynecol. 2012 Aug;207(2):114.e1-7. doi: 10.1016/j.ajog.2012.06.027. Epub 2012 Jun 19. PMID: 22840719. Pistofidis G, Makrakis E, Koukoura O, Bardis N, Balinakos P, Anaf V. Distinct types of uterine adenomyosis based on laparoscopic and histopathologic criteria. Clin Exp Obstet Gynecol. 2014;41(2):113-8. PMID: 24779231.12. Holt J, editor. Bergey's manual of Determinative Bacteriology. Mir; 1997. 2 vol. Kolisnyk NV, Omelianchyk LO. Metody laboratornoi imunolohii. Zaporizhzhia: ZNU; 2010. 116 s. Popov MM, Skliar FI. Fahotsytarna aktyvnist monotsytiv peryferychnoi krovi u khvorykh na HBV-infektsiiu. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia. 2017;16(3):42-7. ##submission.downloads## Опубліковано Номер Розділ Ліцензія Авторське право (c) 2024 М.О. ЩЕРБИНА, Л.В. ПОТАПОВА, І.М. ЩЕРБИНА, О.В МЕРЦАЛОВА, А.О. ЧЕХУНОВА Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Наше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу. Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: - Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі. - Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома. - Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу. - Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій. - Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі. - Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті. - Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.