Cиндром хронічного тазового болю: етіопатогенез, діагностика, лікування та реабілітація

Дисертаційне дослідження присвячене підвищенню ефективності лікування, поліпшення психоемоційного стану та зниження частоти рецидивів у жінок з хронічним тазовим болем, на основі вивчення особливостей патофізіологічної ролі регуляторних і прозапальних цитокінів, морфогенезу еутопічного ендометрія, гормональних співвідношень, психоособистісних характеристик жінок з синдромом хронічного тазового болю. Отримані результати свідчать про те, що дисбаланс цитокінів в бік прозапальної ланки впливає як на ноцицептивну, так і на центральну нервову систему пацієнток з хронічним тазовим болем, які мають вищий рівень болю за ВАШ і тривожно-депресивні розлади. У жінок з генітальним ендометріозом у поєднанні з лейоміомою матки та гіперплазією ендометрія визначено проліферативну та запальну активність залозистого та стромального компонентів еутопічного ендометрія, наявність в ньому нервових волокон як механізмів формування хронічного тазового болю. Такі особливості свідчать про формування центральної сенситизації під час розвитку СХТБ. Запропонована лікувально-реабілітаційна програма з урахуванням патогенетичних передумов дозволила знизити рецидив ХТБ у 3,4 раза, оперативне лікування у 4 рази, у порівнянні з жінками, які отримали традиційне лікування. Зменшення реактивної тривожності і депресивних розладів до показників норми визначено у 86,18 % пацієнток, що свідчило про клінічну ефективність запропонованого способу лікування, який може бути рекомендований для впровадження в клінічну практику. The dissertation is devoted to the study of the features of the pathophysiological role of regulatory and proinflammatory cytokines, morphogenesis of eutopic endometrium, hormonal ratios, psycho - personality characteristics of women with chronic pelvic pain syndrome. The results indicate that the imbalance of the cytokines toward the proinflammatory component affects both the nociceptive and central nervous systems of patients with chronic pelvic pain who have higher levels of pain by VAS and anxiety-depressive disorders. In women with genital endometriosis, adenomyosis, in combination with uterine leiomyoma and endometrial hyperplasia, the proliferative and inflammatory activity of the glandular and stromal components of eutopic endometrium and the presence of nerve fibers as mechanisms of chronic pelvic pain have been determined. Such features testify to the formation of central sensitization during the development of CPP. The proposed therapeutic tactics, taking into account pathogenetic conditions, allowed to reduce the recurrence of CPP by 3.4 times, surgical treatment by 4 times, compared with women who received traditional treatment. Reduction of reactive anxiety and depressive disorders to the norm was identified in 86.18% of patients, which indicated the clinical effectiveness of the proposed treatment modality, which may be recommended for clinical practice.