FEATURES OF HORMONAL HOMEOSTASIS AND VITAMIN D LEVELS IN PATIENTS OF REPRODUCTIVE AGE WITH OVARIAN ENDOMETRIOMAS

ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ ТА РІВНЯ ВІТАМІНУ D У ПАЦІЄНТОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З ЕНДОМЕТРІОМАМИ ЯЄЧНИКІВ DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXIV.4.94.2025.03Ключові слова: оваріальний резерв, антимюллерів гормон, вітамін D, лапароскопічна цистектомія, ендометріоми яєчників, склеротерапія, агоністи рилізинггормонів (а-ГнРг), ендометріоїдні кісти яєчниківАнотація Пошук методів збереження репродуктивного потенціалу у жінок з ендометріомами яєчників залишається однією з найбільш дискусійних тем сучасної гінекології. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю мінімізації негативного впливу лапароскопічної цистектомії на оваріальний резерв, який часто знижується внаслідок хірургічної травми. Особливої уваги заслуговує вивчення ролі супутньої недостатності вітаміну D, яка може бути додатковим патогенетичним фактором прогресування ендометріозу та зниження фертильності. Мета дослідження – порівняти особливості гормонального гомеостазу та рівня вітаміну D за даними ретроспективного аналізу у пацієнток репродуктивного віку з ендометріомами яєчників із використанням хірургічного лікування, без нього та групи контролю. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток стаціонарних пацієнток у медичному центрі «Інномед» за період 2019 – 2025 рр. Дослідження виконано з дотриманням положень Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (1964-2008 рр.), Конвенції ради Європи про права людини та біомедицину (1977 р.), відповідних положень ВООЗ, Міжнародної ради медичних наукових товариств, Міжнародного кодексу медичної етики (1983 р.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (зі змінами № 523 від 12.07.2012 р.). Рішенням комісії з питань біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (протокол № 1 від 16. 01. 2025 р.) дослідження схвалено. До дослідження було залучено 140 жінок репродуктивного віку (25-37 р.), які проходили лікування з приводу ендометріом яєчників. Сформовано чотири групи: перша – 41 пацієнтка з ендометріомами яєчників після лапароскопічної цистектомії і призначення агоністів рилізинг-гормону; друга – 37 пацієнток після лапароскопічної цистектомії без призначення а-ГнРГ; третя – 32 пацієнтки з ендометріомами яєчників без хірургічного лікування; четверта – контрольна (30 жінок репродуктивного віку з безпліддям трубного генезу). Досліджено гормональний фон та рівень вітаміну D, проведено порівняння між групами пацієнток із ендометріомами яєчників із застосуванням хірургічного лікування, без нього та групою контролю. Обробку результатів проводили за допомогою Microsoft Excel та Statistica. Для перевірки нормальності розподілу застосовували критерій Шапіро-Вілка, міжгрупові відмінності оцінювали за тестом КраскелаВолліса, а динаміку показників у межах груп – за критерієм Вілкоксона. Рівень статистичної значущості встановлено при p<0,05. Результати. Аналіз показників гормонального фону жінок, включених у дослідження показав, що в усіх основних групах зафіксовано суттєве зниження оваріального резерву: рівень антимюллерового гормону (АМГ) був мінімальним у першій групі (0,95 ± 0,15) нг/мл та дещо вищим у другій (1,11 ± 0,19) нг/мл і третій (1,29 ± 0,11) нг/мл порівняно з контролем (2,37 ± 0,11) нг/мл. Рівень ФСГ був статистично значуще вищим за контроль (7,15 ± 1,35) МО/л і становив (11,01 ± 1,75); (10,93 ± 1,51) та (10,15 ± 1,49) МО/л відповідно, демонструючи слабкий зворотний кореляційний зв’язок з АМГ. Концентрація ЛГ мала тенденцію до зниження (4,94 ± 2,08); (5,34 ± 1,79) та (5,41 ± 1,73) МО/л проти (5,95 ± 1,57) МО/л у контролі, що призвело до зменшення індексу ЛГ/ФСГ. Також у пацієнток основних груп виявлено вірогідне підвищення рівнів: естрадіолу: (48,7 ± 6,9); (54,9 ± 5,8) та (58,75 ± 4,7) пг/мл (контроль – (35,1 ± 21,9) пг/мл); пролактину: показники сягали верхньої межі норми (16,95 ± 3,8); (18,79 ± 3,51) та (17,31 ± 3,16) мкг/л проти (10,99 ± 2,31) мкг/л у контролі (р < 0,05); прогестерону: (1,21 ± 0,18); (1,17 ± 0,16) та (1,14 ± 0,17) нг/мл (контроль – (0,95 ± 0,17) нг/мл). Натомість рівень загального тестостерону був значно зниженим (0,37 ± 0,19); (0,45 ± 0,18) та (0,49 ± 0,17) нг/мл порівняно з (1,55 ± 0,37) нг/мл у контролі. Вміст вітаміну D (25(OH)D) в основних групах відповідав нестачі (20,16 ± 4,8); (23,79 ± 5,1) та (24,35 ± 4,7) нг/мл, тоді як у контрольній групі він був значно вищим – (51,19 ± 5,7) нг/мл. Висновки. Результати дослідження підтверджують негативний вплив лапароскопічної цистектомії на оваріальний резерв та гормональний дисбаланс у пацієнток з ендометріомами яєчників: зниження рівнів АМГ, ЛГ і тестостерону на тлі підвищення ФСГ, естрадіолу, пролактину та прогестерону, а також демонструють супутню недостатність вітаміну D у цих пацієнток. Посилання Taylor HS, Kotlyar AM, Flores VA. Endometriosis is a chronic systemic disease: clinical challenges and novel innovations. Lancet. 2021;397(10276):839-52. doi: 10.1016/s0140- (21)00389-5 Horne AW, Missmer SA. Pathophysiology, diagnosis, and management of endometriosis. BMJ [Internet]. 2022[cited 2025 Nov 29];379:e070750. Available from: https://www.bmj.com/content/379/bmj-2022-070750 doi: 10.1136/bmj-2022-070750 Smolarz B, Szyłło K, Romanowicz H. Endometriosis: Epidemiology, Classification, Pathogenesis, Treatment and Genetics (Review of Literature). Int J Mol Sci [Internet]. 2021[cited 2025 Nov ;22(19):10554. Available from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8508982/pdf/ijms-22- pdf doi: 10.3390/ijms221910554 Shafrir AL, Farland LV, Shah DK, Harris HR, Kvaskoff M, Zondervan K, Missmer SA. Risk for and consequences of endometriosis: A critical epidemiologic review. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018;51:1-15. doi: 1016/j.bpobgyn.2018.06.001 Nezhat FR, Cathcart AM, Nezhat CH, Nezhat CR. Pathophysiology and Clinical Implications of Ovarian Endometriomas. Obstet Gynecol. 2024;143(6):759-66. doi: 1097/aog.0000000000005587 Penzias A, Azziz R, Bendikson K, Falcone T, Hansen K, Hill M, et al. Testing and Interpreting Measures of Ovarian Reserve: A Committee Opinion. Fertil Steril. 2020;114(6):1151–7. doi: 10.1016/j.fertnstert.2020.09.134 Younis JS, Shapso N, Fleming R, Ben-Shlomo I, Izhaki I. Impact of unilateral versus bilateral ovarian endometriotic cystectomy on ovarian reserve: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 2019;25(3):375-91. doi: 10.1093/humupd/dmy049 Anh ND, Ha NTT, Tri NM, Huynh DK, Dat DT, Thuong PTH, et al. Long-Term Follow-Up Of Anti-Mullerian Hormone Levels After Laparoscopic Endometrioma Cystectomy. Int J Med Sci. ;19(4):651-8. doi: 10.7150/ijms.69830 Maignien C, Santulli P, Bourdon M, Korb D, Marcellin L, Lamau MC, et al. Deep Infiltrating Endometriosis: a Previous History of Surgery for Endometriosis May Negatively Affect Assisted Reproductive Technology Outcomes. Reprod Sci. 2020;27(2):545- doi: 10.1007/s43032-019-00052-1 Moreno-Sepulveda J, Romeral C, Niño G, Pérez-Benavente A. The Effect of Laparoscopic Endometrioma Surgery on Anti-Müllerian Hormone: A Systematic Review of the Literature and MetaAnalysis. JBRA Assist Reprod. 2022;26(1):88-104. doi: 5935/1518-0557.20210060 Gardella B, Dominoni M, Gritti A, Arrigo A, Antonucci S, Carletti GV, et al. Endometriosis pain and epithelial neutrophil activating peptide-78 levels. Scientific Reports [Internet]. 2022[cited 2025 Nov 29];12(1):3227. Available from: https://www.nature.com/articles/s41598-022-07349-3 doi: 1038/s41598-022-07349-3 Nezhat FR, Cathcart AM, Nezhat CH, Nezhat CR. Pathophysiology and Clinical Implications of Ovarian Endometriomas. Obstet Gynecol. 2024;143(6):759-66. doi: 1097/aog.0000000000005587 Atiakshin D, Patsap O, Kostin A, Mikhalyova L, Buchwalow I, Tiemann M. Mast Cell Tryptase and Carboxypeptidase A3 in the Formation of Ovarian Endometrioid Cysts. Int J Mol Sci [Internet]. [cited 2025 Nov 27];24(7):6498. Available from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10095096/pdf/ijms-24- pdf doi: 10.3390/ijms24076498 Lentzaris D, Gkrozou F, Skentou C, Koutalia N, Bais V, Vatopoulou A, Paschopoulos M. Future of Sclerotherapy in the Treatment of Endometriosis: A Narrative Literature Review. Cureus [Internet]. 2025[cited 2025 Nov 27];17(3):e81215. Available from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12022720/pdf/cureus0017-00000081215.pdf doi: 10.7759/cureus.81215 Cohen A, Almog B, Tulandi T. Sclerotherapy in the management of ovarian endometrioma: systematic review and meta-analysis. Fertil Steril. 2017;108(1):117-24. doi: 10.1016/j.fertnstert.2017.05.015 Ronsini C, Iavarone I, Braca E, Vastarella MG, De Franciscis P, Torella M. The Efficiency of Sclerotherapy for the Management of Endometrioma: A Systematic Review and Meta-Analysis of Clinical and Fertility Outcomes. Medicina (Kaunas) [Internet]. [cited 2025 Nov 27];59(9):1643. Available from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10535205/pdf/medicin a-59-01643.pdf doi: 10.3390/medicina59091643 Han K, Seo SK, Kim MD, Kim GM, Kwon JH, Kim HJ, et al. Catheter-directed Sclerotherapy for Ovarian Endometrioma: Shortterm Outcomes. Radiology. 2018;289(3):854-9. doi:10.1148/radiol.2018180606 Kim GH, Kim PH, Shin JH, Nam IC, Chu HH, Ko HK. Ultrasoundguided sclerotherapy for the treatment of ovarian endometrioma: an updated systematic review and meta-analysis. Eur Radiol. ;32(3):1726-37. doi: 10.1007/s00330-021-08270-5 Karadağ C, Demircan S, Turgut A, Çalışkan E. Effects of laparoscopic cystectomy on ovarian reserve in patients with endometrioma and dermoid cyst. Turk J Obstet Gynecol. ;17(1):15-20. doi: 10.4274/tjod.galenos.2020.37605 ##submission.downloads## Опубліковано Номер Розділ Ліцензія Авторське право (c) 2025 О.В. Булавенко, Ю.Ю. Лепетенко Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.