Management of vitamin D deficiency and hypothyroidism in pre-pregnancy preparation of women with sexual dysfunction associated with endometriosis

Менеджмент дефіциту вітаміну D та гіпотиреозу в прегравідарній підготовці жінок із сексуальною дисфункцією в поєднанні з ендометріозом DOI: https://doi.org/10.30978/CEES-2025-1-13Ключові слова: ендометріоз, жіноча сексуальна дисфункція, гіпотиреоз, прегравідарна підготовка, вітамін DАнотація У сучасних умовах у жінок із безпліддям відзначається висока частота «захворювань цивілізації» — автоімунних розладів роботи щитоподібної залози (ЩЗ), дисметаболічних процесів, ендометріозу, жіночої сексуальної дисфункції. Установлено роль дефіциту чи недостатності вітаміну D у маніфестації цих патологічних станів. Відсутність інтегральної оцінки здоров’я та чіткого персоніфікованого підходу при призначенні лікування надає патологічному процесу хронічного характеру та іноді призводить до стійкої втрати фертильності. Мета роботи — визначити зв’язок між особливостями гормонального забезпечення репродуктивної функції в контрольні терміни терапії в жінок із сексуальною дисфункцією (ЖСД) з ендометріозом і без нього. Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження із залученням 130 жінок репродуктивного віку. Стратифікацію пацієнток на три групи виконали відповідно до діагностованої ЖСД і зовнішнього генітального ендометріозу: група ІА (основна) — 70 жінок із поєднанням ЖСД та зовнішнього генітального ендометріозу, група ІБ (порівняння) — 30 жінок із ЖСД без зовнішнього генітального ендометріозу, група ІІ (контрольна) — 30 здорових, репродуктивно активних жінок. Менеджмент знижених рівнів вітаміну D та гіпофункції ЩЗ здійснювали в складі комплексної терапії порушення гормонального гомеостазу. Кінцевими точками дослідження були рівень вітаміну D, антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ‑ТПО), тиреотропного гормону (ТТГ), ЖСД. Ці показники досліджували до лікування та в контрольні терміни терапії (через 3, 6 та 9 міс). Біохімічні дослідження проведено в клінічній лабораторії біохімічних, гормональних та імунологічних досліджень ДНП «Український науково‑практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України». Наявність ЖСД визначали за допомогою опитувальника з підрахунком балів на онлайн‑калькуляторі. Наявність ЖСД визначали при величині індексу жіночої статевої функції (FSFI) <26,55 балів. Статистичний аналіз виконували за допомогою спеціалізованого пакета статистичних програм SPSS 25.0 (StatSoft Inc., США). Результати. У жінок із ЖСД незалежно від наявності ендометріозу статистично значущого (p<0,001) підвищення рівня вітаміну D вдалося досягти через 3 міс від початку терапії зі збереженням позитивної динаміки до 9‑го місяця. У групах порівняння в ці терміни зареєстрували зміни гормонального профілю ЩЗ: статистично значуще зменшення середніх значень АТ‑ТПО через 3 міс (p<0,001) і ТТГ через 6 міс (p<0,001) від початку лікування. У пацієнток групи ІА концентрація ТТГ була статистично значущо більшою, ніж у групі ІБ, через 6 міс (р=0,006) і 9 міс (р=0,018). Зазначені лабораторні показники були статистично значущо (p<0,001) вищими в жінок із ЖСД порівняно з контрольною групою впродовж усього періоду спостереження. Аналіз частоти діагностування ЖСД у пацієнток з ендометріозом залежно від зміни рівня лабораторних показників у контрольний термін 6 міс показав, що ЖСД зберігалась у 97,9% (n=47) та 81,3% (n=39) пацієнток зі зниженим вмістом вітаміну D і функціонально підвищеним рівнем ТТГ. У більшості пацієнток групи ІА відзначено клінічно значуще збільшення концентрації АТ‑TПО незалежно від наявності ЖСД. У пацієнток групи ІБ через 6 міс від початку лікування частота виявлення ЖСД статистично значущо не залежала від рівнів вітаміну D, ТТГ і АТ‑TПО (p>0,05), але в жінок, у яких зберігалася ЖСД, статистично значущо частіше виявляли дефіцит вітаміну D (p<0,05). Використання бінарної логістичної регресії дало змогу виявити, що лише збереження функціонально підвищеного рівня ТТГ є прогностичним чинником збереження ЖСД у цієї когорти хворих. Лінійний регресійний аналіз показав, що у пацієнток з ендометріозом лише підвищення рівня вітаміну D статистично значущо впливало на поліпшення оцінки за всіма категоріями опитувальника щодо наявності ЖСД. Висновки. Комбінована корекція рівнів вітаміну D і ТТГ дає змогу досягти позитивного терапевтичного ефекту в жінок як із ендометріозом, так і в моноформі. Зниження концентрації ТТГ у жінок з/без ендометріозу статистично значущо впливає на частоту виявлення ЖСД на тлі лікування та поліпшує її вияви за категоріями «Бажання», «Змащення», «Оргазм» та «Біль» у пацієнток без ендометріозу. Збереження функціонально підвищеного рівня ТТГ є прогностичним чинником збереження ЖСД у жінок. Ендометріоз погіршує відповідь організму жінки на лікування, що потребує індивідуалізованої лікарської тактики на прегравідарному етапі. Посилання Kryzhanovska O. Female sexual dysfunction as a multidisciplinary problem of reproductive health disorders in women of reproductive age. Review. Clin Endocrinol Endocr Surg (Ukraine). 2023;(4):32-8. http://doi.org/10.30978/CEES-2023-4-32. Ukrainian. Romero-Gómez B, Guerrero-Alonso P, Carmona-Torres JM, Laredo-Aguilera JA, Pozuelo-Carrascosa DP, Cobo-Cuenca AI. Sexual function in levothyroxine-treated hypothyroid women and women without hypothyroidism: a case-control. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(12):4325. http://doi.org/10.3390/ijerph17124325. Bortun AC, Ivan V, Navolan DB, Dehelean L, Borlea A, Stoian D. Thyroid autoimmune disease-impact on sexual function in young women. J Clin Med. 2021;10(2):369. http://doi.org/10.3390/jcm10020369. De Leo S, Pearce EN. Autoimmune thyroid disease during pregnancy. Lancet Diabetes Endocrinol. 2018;6(7):575-86. http://doi.org/10.1016/S2213-8587(17)30402-3. Busnelli A, Paffoni A, Fedele L, Somigliana E. The impact of thyroid autoimmunity on IVF/ICSI outcome: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 2016 Nov;22(6):775-790. http://doi.org/10.1093/humupd/dmw019. Epub 2016 Jun 20. Erratum in: Hum Reprod Update. 2016 Nov;22(6):793-794. http://doi.org/10.1093/humupd/dmw034. PMID: 27323769. Kvaskoff M, Mu F, Terry KL, et al. Endometriosis: a high-risk population for major chronic diseases? Hum Reprod Update. 2015;21(4):500-16. http://doi.org/10.1093/humupd/dmv013.». García D, Brazal S, Rodríguez A, Prat A, Vassena R. Knowledge of age-related fertility decline in women: A systematic review. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2018 Nov;230:109-18. http://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2018.09.030. Epub 2018 Sep 14. PMID: 30248536. Semeniuk LМ, Yuzvenko TY, Borodkin HO, Kryzhanovskaya OI. Determination of the risks of infertility in women with thyroid pathology and hypoandrogenic ovrian dysfunction. World of Medicine and Biology. 2020;3(73):111-5. http://doi.org/10.26724/2079-8334-2020-3-73-111-115. Nnoaham KE, Hummelshoj L, Webster P, et al. Impact of endometriosis on quality of life and work productivity: a multicenter study across ten countries. Fertil Steril. 2011;96(2):366-373.e8. http://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2011.05.090. Agarwal SK, Chapron C, Giudice LC, et al. Clinical diagnosis of endometriosis: a call to action. Am J Obstet Gynecol. 2019;220(4):354.e1-354.e12. http://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.12.039. Kryzhanovska OI. Clinical characteristics of women with female sexual dysfunction and endometriosis. Ukrainian Journal Health of Woman. 2024;(1):32-7. https://doi.org/10.15574/HW.2024.170.32. Ukrainian. Statistical data analysis. Taras Shevchenko National University of Kyiv: Kyiv; 2019 [cited 2024 May 2]. Ukrainian. Available from: https://csc.knu.ua/media/filer_public/19/d5/19d56780-269a-4eef-bb3b-48ec8da23859/intelektualnaobrobkadanikh.pdf. Weinberger J, Houman М, Caron J, Anger АТ. Female sexual dysfunction: a systematic review of outcomes across various treatment modalities. Sexual medicine reviews. 2019;7(2):223-50. https://doi.org/10.1016/j.sxmr.2017.12.004. Rafati M, Bazrafshan E, Shaki F, Ghalini-Moghaddam T, Moghimi M. The relationship between serum vitamin D, testosterone, and oxidative stress levels in women with sexual dysfunction: A case-controlled study. Taiwanese journal of obstetrics & gynecology. 2024;63(5):673-8. https://doi.org/10.1016/j.tjog.2024.06.004. Jalali-Chimeh F, Gholamrezaei A, Vafa M, et al. Effect of vitamin D therapy on sexual function in women with sexual dysfunction and vitamin D deficiency: a randomized, double-blind, placebo controlled clinical trial. The Journal of Urology. 2019;201(5):987-93. https://doi.org/10.1016/j.juro.2018.10.019. Colonese F, Laganà AS, Colonese E, et al. The pleiotropic effects of vitamin D in gynaecological and obstetric diseases: an overview on a hot topic. Biomed Res Int. 2015;2015:986281. http://doi.org/10.1155/2015/986281. Semeniuk L, Pankiv V, Chernukha L, Yuzvenko T. Adolescent menstrual dysfunction as a marker of future disorders of women’s sexual and reproductive health. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2023;19(2):131-6. https://doi.org/10.22141/2224-0721.19.2.2023.1258. Ukrainian. Semenyuk L, Kozachuk Y, Kryzhanovska O. Individualized approach in the management of women with female sexual dysfunction, external genital endometriosis and hyperhomocysteinemia. Clin Endocrinol Endocr Surg (Ukraine). 2024;(4):51-6. https://doi.org/10.30978/CEES-2024-4-51. Ukrainian. ##submission.downloads## Опубліковано Як цитувати Номер Розділ Ліцензія Авторське право (c) 2025 Автори Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.