Rational antimicrobal therapy of inflammatory diseases of the pelvic organs

26 В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ №1 (147)/2020 ISSN 2307-5074 (Online), ISSN 1992-5921 (Print) УДК 618. 13-002.3-085 Раціональна терапія гнійно-запальних захворювань малого таза Т.Г. Романенко, Г.М. Жалоба, Н.В. Єсип Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ Мета дослідження: оцінювання ефективності препарату Тазпен ® (піперацилін/тазобактам) у лікуванні хронічних запальних захво- рювань органів малого таза. Матеріали та методи. Обстежені 67 пацієнток репродуктивного віку із загостреннями неспецифічних запальних захворювань органів малого таза неспецифічної етіології (сальпінгіт та сальпінгоофорит). Антибактеріальну терапію проводили диференційовано у двох групах – у першій, що включала 35 жінок, призначали цефалоспорин ІІІ покоління цефтріаксон згідно із загальноприйня- тою схемою (2,0 г на добу: по 1,0 г двічі на день вранці та увечері внутрішньовенно); у другій, яка налічувала 32 жінки, призначали комбінований препарат Тазпен ® (піперацилін+тазобактам) у дозі 4,5 г кожні 6–8 год внутрішньовенно. Оцінювання ефективності лікування проводили на підставі аналізу даних тривалості перебування пацієнток у стаціонарі, оцінки ступеня прояву больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) під час госпіталізації, а також показників тривалості гіпертермії, рівня лейкоцитозу із урахуванням кількості паличкоядерних форм під час госпіталізації, на 3, 6-й день лікування та при виписці. Результати. Клінічна картина загострення хронічних запальних захворювань органів малого таза включала загальну слабкість, гіпертермію, тягнучий біль унизу живота, наявність патологічних виділень зі статевих шляхів, диспареунію. Установлено, що у ході лікування інтенсивність тазового болю зменшувалася, причому показники болю за ВАШ достовірно відрізнялися у першій та другій групах на шосту добу лікування та на момент виписки: показник становив 33,7±1,9 мм та 29,7±2,4 мм на шосту добу лікування у першій і другій групах відповідно, а на момент виписки показник болю за ВАШ становив 14,0±0,8 мм у першій групі та 8,8±1,3 мм у другій групі (p<0,05). Тривалість гіпертермії від моменту госпіталізації становила 2,16±0,21 доби у групі пацієнток, які лікувалися комбінацією піпера цилін/ тазобактам, що достовірно менше (p<0,05) від такого показника серед пацієнток, які отримували цефтріаксон, – 3,09±0,17 доби. Показник кількості лейкоцитів з врахуванням паличкоядерних форм, оцінений до початку лікування, зменшувався при проведенні терапії та досягнув референтних значень на момент виписки в обох групах пацієнток. Тривалість перебування у стаціонарі також достовірно відрізнялася між групами: для тих пацієнток, що лікувалися цефалоспори- ном ІІІ генерації, даний параметр вирахуваний на рівні середнього значення – 10,71±0,42 доби, в той час як жінки, що лікувалися комбінованим препаратом у складі піперацилін/тазобактам, перебували у стаціонарі у середньому 7,34±0,32 доби. З першої групи в однієї (2,9%) пацієнтки було відзначене прогресування захворювання з розвитком тубооваріальних абсцесів, у той час як із другої групи (терапія комбінацією піперацилін/тазобактам) у жодної із жінок не розвинулося дане ускладнення. Заключення. Комбінований препарат Тазпен ® демонструє схожі, а в значній кількості випадків – і значно кращі показники ефективності лікування хронічних запальних захворювань органів малого таза у порівнянні з препаратами класичних схем. Зменшення системних проявів запального процесу поряд зі скороченням тривалості перебування у стаціонарі свідчить на користь перспективності розши- рення показань до використання даного препарату та потреби у проведенні подальших клінічних досліджень. Ключові слова: хронічні запальні захворювання органів малого таза, тазовий біль, антибіотики широкого спектра, піперацилін, тазобак- там, лікування. Rational antimicrobal therapy of inflammatory diseases of the pelvic organs T.H. Romanenko, G.M. Zhaloba, N.V. Yesyp The objective: to evaluate the efficacy of Tazpen ® (piperacillin/tazobactam) for the treatment of chronic inflammatory diseases of the pelvic organs. Materials and methods. 67 women of reproductive age with exacerbation of chronic inflammatory diseases the pelvic organs (salpingitis, salpingoophoritis) were examined. Antimictobal therapy was different in two groups: first that include 35 patients was treated with third generation cephalosporine ceftriaxone (2,0 grams daily: 1,0 gram each 12 hours intravenously), for the second group with 32 wom en Tazpen ® (piperacillin/tazobactam) was prescribed (4,5 grams each 6–8 hours intravenously). Efficacy assessment was based on analysis of duration the hospitalization and the pain level according to The Visual Analogue Scale (VAS) on the admission day, 3rd, 6th day and the day of discharge, duration of hyperthermia, leucocyte level with number of band neutrophils on the admission day, 3rd day and the day of discharge. Results. Clinical signs of exacerbation of chronic inflammatory diseases of the pelvic organs included general weakness, hyperthermia, pelvic pain, pathological discharges, dyspareunia. During the treatment the intensity of pelvic pain decreased, difference of pain levels according to VAS between two groups of study was statistically significant on the 6th day of hospitalization and the day of discharge, that accounts 33,7±1,9 mmand 29,7±2,4 mmon the 6th day in first and second group respectfully, and on the day of discharge –14,0±0,8 mmin first group and 8,8±1,3 mmin second group (p<0,05). Duration of hyperthermia from the day of admission was 3,09±0,17 days in the group of ceftriaxone that is statistically greater than in the group of Tazpen – 2,16±0,21 days (p<0,05).The number of leukocytes and band neutrophils were measured before the treatment, this mark er was also decreased in the process of treatment and reached reference intervals on the day of the discharge in both groups. Duration of hospitalization differed in two groups with statistical significance: it accounted 10,71±0,42 days in the first gro up, treated with ceftriaxone, and 7,34±0,32 days in the second group, treated with piperacillin/tazobactam. One patient (2,9%) from the first group has developed such complication as tubo-ovarian abscess while no one from the second group had such complication. Conclusions. Combination drug Tazpen ® (piperacillin/tazobactam) demonstrate comparable or even superior efficacy of treatment of chronic inflammatory diseases of the pelvic organs in comparison with medications of classical schemes. Diminished systemic indicators of inflammatory process alongside with decreased duration of hospitalization evidences the perspective of widening the clinical indicators for Tazpen® prescription and shows an importance of further clinical researches. Key words: chronic inflammatory diseases of the pelvic organs, pelvic pain, broad-spectrum antibiotics, piperacillin, tazobactam, treatment. 27 В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ №1 (147)/2020 ISSN 2307-5074 (Online), ISSN 1992-5921 (Print) Рациональная терапия гнойно-воспалительных заболеваний органов малого таза Т.Г. Романенко, Г.Н. Жалоба, Н.В. Есип Цель исследования: оценка эффективности препарата Тазпен ® (пиперациллин/тазобактам) в лечении хронических воспалительных за- болеваний органов малого таза. Материалы и методы. Обследованы 67 пациенток репродуктивного возраста с обострениями неспецифических воспалительных за- болеваний органов малого таза неспецифической этиологии (сальпингит и сальпингоофорит). Антибактериальную терапию проводили дифференцированно в двух группах – в первой, включающей 35 женщин, назначали цефалоспорин III поколения цефтриаксон по обще- принятой схеме (2,0 г в сутки: по 1,0 г два раза в день утром и вечером внутривенно); во второй, которая насчитывала 32 женщины , на- значали комбинированный препарат Тазпен ® (пиперациллин + тазобактам) в дозе 4,5 г каждые 6–8 ч внутривенно. Оценку эффективности лечения проводили на основе анализа данных продолжительности пребывания пациенток в стационаре, оценки степени проявления болевого синдрома по визуальной аналоговой шкале (ВАШ) при госпитализации, на 3, 6-й день лечения и при вы- писке, а также показателей продолжительности гипертермии, уровня лейкоцитоза с учетом количества палочкоядерных форм при госпи- тализации, на 3-й день лечения и при выписке. Результаты. Клиническая картина обострения хронических воспалительных заболеваний органов малого таза включала общую сла- бость, гипертермию, тянущую боль внизу живота, наличие патологических выделений из половых путей, диспареунию. Установлено, что в ходе лечения интенсивность тазовой боли уменьшалась, причем показатели боли по ВАШ достоверно отличались в первой и второй группах на шестые сутки лечения и на момент выписки: показатель составлял 33,7±1,9 мм и 29,7±2,4 мм на шестые с утки лечения в первой и второй группах соответственно, а на момент выписки показатель боли по ВАШ составлял 14,0±0,8 мм в первой гру ппе и 8,8±1,3 мм во второй группе (p<0,05). Продолжительность гипертермии с момента госпитализации составляла 2,16±0,21 дня в группе пациенток, лечившихся комбинацией пи- перациллин/тазобактам, что достоверно меньше (p<0,05) такого показателя среди пациенток, получавших цефтриаксон, – 3,09±0,17 дн я. Показатель количества лейкоцитов с учетом палочкоядерных форм, оцененный до начала лечения, уменьшался при проведении терапии и достиг референтных значений на момент выписки в обеих группах пациенток. Продолжительность пребывания в стационаре также достоверно отличалась между группами: для пациенток, лечившихся цефалоспори- ном ІІІ поколения, данный параметр вычислен на уровне среднего значения 10,71±0,42 дня, в то время как женщины, которые лечилис ь комбинированным препаратом в составе пиперациллин/тазобактам, находились в стационаре в среднем 7,34±0,32 дня. Из первой группы у одной (2,9%) пациентки было отмечено прогрессирование заболевания с развитием тубоовариальных абсцессов, в то время как из вт о- рой группы (терапия комбинацией пиперациллин/тазобактам) ни у одной из женщин не развилось данное осложнение. Заключение. Комбинированный препарат Тазпен ® демонстрирует сравниваемые, а в значительном количестве случаев – и улучшенные показатели эффективности лечения хронических воспалительных заболеваний органов малого таза по сравнению с препаратами клас- сических схем. Уменьшение системных проявлений воспалительного процесса наряду с сокращением продолжительности пребывания в стационаре свидетельствует в пользу перспективности расширения показаний к применению данного препарата и необходимости в проведении дальнейших клинических исследований. Ключевые слова: хронические воспалительные заболевания органов малого таза, тазовая боль, антибиотики широкого спектра, пипера- циллин, тазобактам, лечение. З апальні захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ) зали- шаються однією із найбільш поширених груп гінекологічних захворювань. Дане поняття об’єднує увесь спектр запальних процесів верхнього відділу репродуктивного тракту у жінок, як у вигляді окремих нозологічних форм, так і у різних можливих варіантах комбінацій [1]. Попри наявне різноманіття вклю- чених до цієї категорії патологій, в останні роки визначається певна спільна тенденція до зміни «портрету» даної групи захво- рювань: рідкісний розвиток класичних форм, збільшення вало- вої частки хронічних форм з рецидивним перебігом та у цілому стерта клінічна картина, що робить надзвичайно проблемним процес діагностики даної патології [2]. Акцентується увага на полімікробній етіології захворювання зі зростанням впливу ен- терококів – мікроорганізмів, резистентних до цефалоспоринів, що тривалий час застосовувалися як в амбулаторній практиці, так і в гінекологічних стаціонарах [3, 4]. Ефективна антибактеріальна терапія ЗЗОМТ з ліквіда- цією інфекційного вогнища є критично важливою для по- передження розвитку серйозних ускладнень, що стосуються репродуктивного здоров’я та погіршують якість життя в ці- лому. Унаслідок утворення спайок у 20% жінок із ЗЗОМТ, підтвердженими лапароскопічно, діагностують безплідність, 18% страждають від тазового болю, у 9% згодом розвивається позаматкова вагітність [5]. Тому, зважаючи на проблемність виділення домінуючого збудника та поєднаний вплив мікроорганізмів різних груп, постає питання пошуку антибактеріального препарату, що, на відміну від класичних схем, ефективно боротиметься із відповідними мікроорганізмами. Проблемою у лікуванні ЗЗОМТ також є застосування неефективних схем антибактеріальної терапії у минулому, які не дозволили досягти санації вогнища і разом з тим спри- чинювали стійкі дисбіотичні порушення генітального трак- ту [6]. Згідно з рекомендаціями CDC від 2015 р., лікування ЗЗОМТ зі ступенем тяжкості стану пацієнтки від легкого до помірного можливе в амбулаторних умовах [7]. Лікування в умовах стаціонару дозволяє провести комп- лексне оцінювання наявних клініко-лабораторних показників активності процесу, вчасно діагностувати ускладнення, наяв- ність супутньої патології, використати максимально ефектив- ний шлях доставки ліків (внутрішньовенне уведення). Мета дослідження: оцінювання ефективності препарату Тазпен ® (піперацилін/тазобактам) у лікуванні хронічних за- пальних захворювань органів малого таза. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ Були обстежені 67 пацієнток репродуктивного віку із за- гостреннями ЗЗОМТ неспецифічної етіології, що проходили стаціонарне лікування на базі КЗ КОР «КОЦОЗМІД». Се- ред нозологій, що були діагностовані, виявляли сальпінгіт та сальпінгоофорит. Пацієнтки достовірно не відрізнялися за показниками віку, ІМТ, не мали аномалій будови репродук- тивної системи. Антибактеріальну терапію проводили диференційовано у двох групах: – у першій, що включала 35 жінок, призначали цефало- спорин ІІІ покоління цефтріаксон згідно із загально- прийнятою схемою (2,0 г на добу: по 1,0 г двічі на день вранці та ввечері внутрішньовенно) , – у другій групі, яка налічувала 32 жінки, призначали ком- бінований препарат Тазпен ® (піперацилін+тазобактам) у дозі 4,5 г кожні 6–8 год внутрішньовенно. Алергійних реакцій на препарати серед включених у до- слідження пацієнток виявлено не було. 28 В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ №1 (147)/2020 ISSN 2307-5074 (Online), ISSN 1992-5921 (Print) Тазпен – комбінований антибактеріальний препарат, до складу якого входять: піперацилін – напівсинтетичний пені- цилін широкого спектра дії, віднесений до класу уреїдопені- цилінів, що чинить бактерицидну дію шляхом пригнічення синтезу клітинної стінки, і тазобактам – речовина /g69-лактамної структури, що є інгібітором багатьох /g69-лактамаз, які зазвичай зумовлюють стійкість до пеніцилінів і цефалоспоринів [9]. Спектр активності даного препарату включає наступні мікроорганізми: – грампозитивні аероби (S.pneumoniae, Enterocoсcus faecalis, Staphylocoсcus), – анаероби (Сlostridiumspp., Bacteriodeas), – грамнегативні аероби (E.coli, Klebsiella, Proteus, Serratia, Enterobacter, P.aeruginosa, N.gonorrhoea, H.influenza, Acinetobacter). Препарат демонструє наступні рівні активності щодо мікроорганізмів різних груп: >90% – проти грампозитивної аеробної мікрофлори, 98% – проти грамнегативної, а також 100% – проти анаеробів [9]. Піперацилін/тазобактам широко застосовують як препа- рат першої лінії при різноманітних бактеріальних захворю- ваннях, включаючи інтраабдомінальні інфекції, госпітальні пневмонії, інфекції шкіри та м’яких тканин, а також у пацієн- тів із фебрильною нейтропенією [10]. В акушерсько-гінеко- логічній практиці препарат наявний у клінічних настановах та рекомендаціях, присвячених веденню пацієнток із після- пологовими септичними ускладненнями, його використову- ють у тому числі для лікування акушерського сепсису. Дана лікарська форма використовується для приготуван- ня інфузій з подальшим внутрішньовенним струминним або краплинним уведенням. Окрім антибактеріальної терапії, до схеми лікування були включені НПЗП, десенсибілізуючі препарати та засоби для проведення парентеральної дезінтоксикації, схеми вико- ристання яких не відрізнялися у групі цефалоспорину ІІІ по- коління та комбінації піперацилін/тазобактам. Оцінювання ефективності лікування проводили на підставі аналізу даних тривалості перебування пацієнток у стаціонарі, оцінки ступеня прояву больового синдрому за візуальною ана- логовою шкалою (ВАШ), а також показників тривалості гіпер- термії, рівня лейкоцитозу із врахуванням кількості паличкоя- дерних форм. Візуальна аналогова шкала представляла собою лінію завдовжки 10 см із сантиметровими позначками. Позначку 0 трактували як відсутність болю взагалі, позначку 10 – як максимально можливий біль. Жінкам пропонували оцінити ступінь вираженості больового синдрому шляхом встанов- лення відмітки на відповідному значенні [11]. Бальне оцінювання больового синдрому проводили на момент госпіталізації у стаціонар, на 3, 6-й день перебування у стаціонарі та у день виписки. Аналогічно рівень лейкоцитів моніторували до початку лікування у стаціонарі, на 3-й день госпіталізації та перед випискою. Для статистичного оцінювання за умов нормального роз- поділення даних та рівності дисперсій використовували пар- ний критерій Стьюдента, обрахунки проводили у програмно- му середовищі Microsoft Office Excel. За рівень статистичної значущості були прийняті достовірні значення при p<0,05. РЕЗУЛЬ ТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Клінічна картина загострення хронічних ЗЗОМТ включала загальну слабкість, гіпертермію, тягнучий біль унизу живота, на- явність патологічних виділень зі статевих шляхів, диспареунію. Одним з найбільш вагомих проявів був саме тазовий біль, інтенсивність якого достовірно зменшувалася у ході ліку- вання. Зазначений показник до моменту лікування становив 61,4±2,3 мм у першій групі хворих та 60,3±2,4 мм – у другій групі хворих. На 3-й день показник становив 42,6±2,0 мм та 40,9±2,7 мм у першій і другій групах відповідно. На шосту добу лікування показник тазового болю становив 33,7±1,9 мм та 29,7±2,4 мм у першій і другій групах відповідно, показники достовірно відрізняються (p<0,05). Статистично достовірна різниця між групами також була виявлена і на момент випис- ки: показник болю за ВАШ становив 14,0±0,8 мм у першій групі та 8,8±1,3 мм – у другій групі (p<0,05). На загальний стан пацієнток значною мірою впливав гі- пертермічний синдром, купірування якого також оцінювали як індикатор ефективності боротьби із запальним проце- сом. Тривалість гіпертермії від моменту госпіталізації була 2,16±0,21 доби у групі пацієнток, які лікувалися комбінацією піперацилін/тазобактам, що достовірно менше (p<0,05) від такого показника серед пацієнток, які отримували цефтріак- сон, – 3,09±0,17 доби. Підвищений рівень лейкоцитів із зсувом лейкоцитарної формули вліво також є важливим маркером гострого запаль- ного процесу. Середній показник у першій групі до лікуван- ня становив 10,1±0,29 Г/л, у другій групі – 9,78±0,19 Г/л. Оцінка параметра на 3-ю добу лікування відобразила за- гальну тенденцію до зменшення, у першій групі він стано- вив 7,93±0,17 Г/л із середньою кількістю паличкоядерних лейкоцитів 5,54±0,12 порівняно з 6,66±0,39 до лікування, у другій групі –7,48±0,2 Г/л з наявністю паличкоядерних лей- коцитів у середній кількості 5,16±0,15 на 3-ю добу лікування та 6,38±0,14 – до лікування. Нормалізацію кількості палич- коядерних форм до моменту виписки відзначали у всіх паці- єнток, рівень лейкоцитозу становив 5,37±0,18 Г/л у першій групі та 4,88±0,12 Г/л – у другій групі. Показник тривалості перебування хворої у стаціонарі є важливим індикатором успішності лікування. У групі пацієн- ток, що лікувалися цефалоспорином ІІІ генерації, даний пара- метр вирахуваний на рівні середнього значення – 10,71±0,42 доби, у той час як жінки, що лікувалися комбінованим препа- ратом у складі піперацилін/тазобактам, перебували у стаціона- рі у середньому 7,34±0,32 доби, що достовірно менше (p<0,05). Слід зазначити, що з першої групи в однієї (2,9%) пацієнт- ки було відзначено прогресування захворювання з розвит ком тубооваріальних абсцесів, що потребували хірургічного ліку- вання, у той час як із другої групи (терапія комбінацією піпе- рацилін/тазобактам) у жодної з жінок не розвинулося дане ускладнення. Пацієнтки після завершення лікування виписані додому у задовільному стані з нормалізацією показників лейкогра- ми, а також з відсутністю патологічних виділень зі статевих шляхів. ВИСНОВКИ Лікування рецидивних загострень хронічних запальних за- хворювань органів малого таза є важливою медико-економіч- ною проблемою, яка вимагає пошуку нових рішень для підви- щення ефективності проведеної терапії. Використання альтер- нативних антибактеріальних препаратів дозволяє не лише лік- відувати широкий спектр можливих збудників, а й скоротити тривалість лікування, пришвидшити регрес основних клінічних проявів захворювання, полегшуючи стан пацієнтки в цілому. Комбінований препарат Тазпен ® відповідає критеріям без- пеки використання і демонструє покращені показники ефек- тивності лікування порівняно з препаратами класичних схем. Зменшення системних проявів запального процесу на тлі наяв- ності хронічного вогнища інфекції демонструє його ефективну санацію та можливе попередження рецидивів у майбутньому. Отримані результати свідчать на користь перспективнос- ті розширення показань до використання даного препарату та потребу у проведенні подальших клінічних досліджень. ТАЗПЕН Piperacillin 4g + Tazobactam 500 mg Для ін’єкцій та інфузій Широкий спектр активності Ефективний проти псевдомонад, клебсієл, змішаних аеробно-анаеробних інфекцій Потужний синергізм відносно більшості штамів мікроорганізмів, які продукують β-лактамази і є стійкими до піперациліну Присутність тазобактаму значно розширює спектр дії піперацилліну Представництво в Україні: “Діа Фарма Лімітед”, Суррей, Великобританія www. diapharma.ua Витяг з ІНСТРУКЦІї для медичного застосування препарату ТАЗПЕН (TAZPEN) Склад : діючі речовини: piperacillin sodium, tazobactam sodium; 1 флакон містить піперацилін натрію еквівалентно піперациліну 4 г та тазобактам натрію еквівалентно тазобактаму 500 мг (0,5 г). Лікарська форма. Порошок для розчину для ін'єкцій та інфузій. Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни. Піперацилін та інгібітор ферменту. Код АТС J01C R05. Клінічні характеристики. Показання. Лікування інфекцій, спричинених грампозитивною та грамнегативною аеробною та анаеробною флорою, чутливих до піперациліну або піперациліну/тазобактаму. Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до бета-лактамних антибіотиків або інгібіторів бета-лактамаз. Спосіб застосування та дози. Перед застосуванням препарату слід зробити шкірну пробу на переносимість. Тазпен необхідно вводити внутрішньовенно краплинно протягом приблизно 20-30 хвилин або внутрішньовенно струминно повільно як мінімум протягом 3-5 хвилин. Дозу слід вводити протягом 3-5 хвилин. Для внутрішньовенного краплинного введення вміст флакона, що містить 4 г/500 мг препарату, розводять відповідно у 10 мл або 20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, далі одержаний розчин можна розвести до бажаного об'єму (наприклад від 50 мл до 150 мл) одним із сумісних розчинників для внутрішньовенного введення. Термін придатності 2 роки. Умови зберігання: Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці. Виробник: Астрал стерітек Прайвіт Лімітед. Аstral steritech Private Limited Ефективна комбінація для лікування полімікробних інфекцій Інформація призначена виключно для медичних працівників РП №UA/12570/01/02. Рішення про державну перереєстрацію лікарського засобу затверджене наказом МОЗ України від 17.11.2017р №1426 30 В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ ЗДОРОВ’Я ЖІНКИ №1 (147)/2020 ISSN 2307-5074 (Online), ISSN 1992-5921 (Print) Сведения об авторах Романенко Тамара Григорьвена – Кафедра акушерства и гинекологии № 1 Национальной медицинской академии по- следипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, 04112, г. Киев, ул. Дорогожицкая, 9; тел.: (067) 700-03-47. Е-mail: [email protected] Жалоба Галина Николаевна – Кафедра акушерства и гинекологии № 1 Национальной медицинской академии последи- пломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, 04112, г. Киев, ул. Дорогожицкая, 9 Есип Наталья Владимировна – Кафедра акушерства и гинекологии № 1 Национальной медицинской академии последи- пломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, 04112, г. Киев, ул. Дорогожицкая, 9 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Гомберг М.А. Рациональная анти- биотикотерапия воспалительных за- болеваний малого таза / М.А. Гомберг, А.М. Соловьев // Медицинский совет. – 2008. – № 5–6. – С. 13–16. 2. Авраменко Н.В. Воспалительные заболевания органов малого таза у женщин как ведущий фактор фор- мирования трубно-перитонеального бесплодия [Текст] / Н.В. Авраменко // Запорожский медицинский журнал. – 2014. – № 4 (85). – С. 63–68. 3. Актуальные проблемы антими- кробной терапии и профилактики ин- фекций в акушерстве, гинекологии и неонатологии / В.И. Кулаков, Б.Л. Гур- товой, А.С. Анкирская // Акушерство и гинекология. – 2004. – № 1. – С. 3–6. 4. Применение антибиотиков в аку- шерстве и гинекологии / Б.Л. Гурто- вой, В.И. Кулаков, С.Д. Воропаева. – М.: Триада-Х., 2004. – 176 c. 5. Westrom LV, Berger GS, eds. Con- séquence soft pelvic inflammatory dis- ease. NewYork: RavenPress, 1992:101- 1 14. 10. 6. Носенко Е.Н. Комбинация пре- паратов Левоксимед и Секнидокс в лечении воспалительных заболева- ний органов малого таза (ВЗОМТ) / Е.Н. Носенко // Здоровье женщины. – 2016. – № 7. – С. 115–120. 7. Centers for Disease Control and Preven- tion. Sexually 2015 STD Treatment Guide- lines – Pelvic Inflammatory Disease(PID) https: //www. cdc. gov/ std/tg2015/ pid. htm 8. Ross J, Judlin P, Jensen J. European guideline for the management of pelvic inflammatory disease.Int J STD AIDS. 2014; 25(1): 17. 9. https://www.astralpharma.com/com- pany.htm 10. Culver SM, Martens MG. Piperacillin/ tazobactam (ZOSYN). Infectious Diseases in Obstetrics and Gynecology. 2004; 4(5). 11. Haefeli M, Elfering A. Pain assess- ment. Eur Spine J. 2006;15Suppl 1(Sup- pl 1):S17–S24. Статья поступила в редакцию 20.01.2020