Особливості перебігу вагітності, пологів та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз

Особливості перебігу вагітності, пологів та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз DOI: https://doi.org/10.15574/HW.2019.138.67Ключові слова: вагітність, пологи, фетоплацентарний комплекс, дифузна дисплазія грудних залоз, лейоміома матки, аденоміозАнотація Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності, пологів та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз. Матеріали та методи. Було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 120 жінок, яких залежно від наявності доброякісної патології грудних залоз і матки було розподілено на відповідні групи і підгрупи. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, допплерометричні, кардіотокографічні, ендокринологічні, біохімічні та статистичні методи. Результати. Результати досліджень свідчать про пряму залежність частоти акушерських і перинатальних ускладнень від наявності поєднаної патології з явною перевагою при поєднанні дифузної дисплазії грудних залоз та аденоміозу. Результати комплексного оцінювання функціонального стану фетоплацентарного комплексу у пацієнток із поєднаною патологію свідчать про наявність особливостей плацентарної дисфункції, яка відсутня у пацієнток тільки із дифузною дисплазією грудних залоз, набуває компенсованого характеру у жінок при поєднанні з лейоміомою матки, а при поєднанні з аденоміозом є основною причиною високої частоти перинатальної патології. Заключення. Отримані результати треба ураховувати під час розроблення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз. Посилання Zaporozhan VM, Hladchuk IZ, Rozhkovska NM ta in. 2014. Novi tekhnolohii u khirurhichnomu likuvanni hlybokoho infiltratyvnoho i poverkhnevoho perytonealnoho endometriozu. Reproduktyvnaia еndokrynologiia 2 (16): 7–9. Zakharenko NF, Kovalenko NV, Manoliak IP. 2015. Do pytannia kompleksnoi terapii endometriozu. Reproduktyvna endokrynolohiia 3 (23): 28–33. Vandermeulen L, Cornelis A, Kjaergaard Rasmussen C et al. 2017. Guiding histological assessment of uterine lesions using 3D in vitro ultrasonography and stereotaxis. Facts Views Vis Obgyn. 9 (2): 77–84. Ferenczy A. 2018. Pathophysiology of uterine patology. Hum Reprod Update. 4: 312–322. https://doi.org/10.1093/humupd/4.4.312; PMid:9825847 Benson RC, Sneeden VD. 2017. Dysplasia of mammary glands and adenomyosis: a reappraisal of symptomatology. Am J. Obstet Gynecol. 76: 1044–1057. https://doi.org/10.1016/0002-9378(58)90186-8 Klinicheskie rekomendatsii. Akusherstvo i ginekologiya. Pod red. Savelevoy GM, Serova VN, Suhih GT. 4-e izd., pererab. i dop. M, GEOTAR-Media: 1024. 2015. Zaporozhan VM, Chaika VK, Markin LB ta in. 2013. Akusherstvo ta hinekolohiia: u 4-kh t.: natsionalnyi pidruchnyk za red. akad. NAMN Ukrainy, prof. V.M. Zaporozhana. K, VSV «Medytsyna»:1032 + 4 s. kolor. vkl. Nakaz MOZ Ukrainy vid 02.11.2015 r. № 709 «Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry vysokomu perynatalnomu ryzyku (Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Vysokyi perynatalnyi ryzyk». ##submission.downloads## Опубліковано Номер Розділ Ліцензія Авторське право (c) 2019 Здоров’я жінки Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.