Гормональний статус жінок репродуктивного віку з доброякісними проліферативними захворюваннями матки

Гормональний статус жінок репродуктивного віку з доброякісними проліферативними захворюваннями матки Основний зміст сторінки статті Анотація Проліферативні захворювання матки є найбільш поширеною гінекологічною патологією, а частота поєднаного розвитку гіперпластичних процесів ендо- і міометрія становить 63,0–73,0%. Лейоміома матки, аденоміоз та доброякісні гіперпластичні процеси ендометрія є проявами проліферативного синдрому в органах репродуктивної системи жінок і вказують на низку загальних рис патогенетичних механізмів їхнього розвитку. Мета дослідження: вивчення гормонального статусу жінок репродуктивного віку з поєднаними та солітарними проліферативними захворюваннями матки. Матеріали та методи. Обстежено 210 респонденток репродуктивного віку (19–35 років), з яких 30 – практично здорові жінки (контрольна група), 180 – з гіперпластичними процесами матки, зокрема 90 пацієнток із поєднаними (основна група) та 90 – з ізольованими проліферативними процесами матки (група порівняння). Проведено аналіз особливостей гормонального статусу шляхом визначення в сироватці крові рівня фолікулостимулювального гормону (ФСГ) та лютеїнізувального гормону (ЛГ), естрадіолу, прогестерону, пролактину, розрахунку індексу ЛГ/ФСГ і співвідношення естрадіолу/прогестерону з урахуванням даних ультразвукового дослідження органів малого таза. Статистичну обробку даних виконано з використанням комп’ютерної програми Statisticа 13.3.721. Результати. У разі поєднаної патології матки система гормонального гомеостазу зазнає значно більшого напруження, ніж при наявності солітарної патології, про що свідчить зниження частоти повноцінних менструальних циклів майже у кожної другої жінки. У жінок з ізольованими гіперпластичними процесами матки ановуляторні цикли й недостатність лютеїнової фази відзначаються практично з однаковою частотою, тоді як при поєднаних формах частота недостатності лютеїнової фази перевищує частоту ановуляторних циклів в 1,3 раза. Поєднані форми доброякісних проліферативних захворювань матки у жінок репродуктивного віку розвиваються на тлі оваріальної недостатності в 1,6 раза частіше, ніж солітарні форми. Висновки. Гормональну недостатність яєчників виявлено майже у кожної другої жінки репродуктивного віку з поєднаними гіперпластичними процесами ендо- і міометрія та у кожної третьої – із солітарними формами проліферативних захворювань матки. Ановуляція зафіксована у 21,1% пацієнток із поєднаними формами та у 15,6% – з ізольованими формами гіперпластичних процесів матки; недостатність лютеїнової фази – у 26,7% та 14,4% хворих відповідно (р < 0,05). Блок інформації про статтю Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі. Посилання Bulun SE, Yildiz S, Adli M, Chakravarti D, Parker JB, Milad M, et al. Endometriosis and adenomyosis: Shared pathophysiology. Fertil Steril. 2023;119(5):746-50. doi: 10.1016/j.fertnstert.2023.03.006. Borghese G, Doglioli M, Orsini B, Raffone A, Neola D, Travaglino A, et al. Progression of adenomyosis: Rate and associated factors. Int J Gynaecol Obstet. 2024;167(1):214-22. doi: 10.1002/ijgo.15572. Tsyndrenko NL, Romaniuk AM, Nikolayenko YR. Clinical, morphological, and epidemiological characteristics of endometrial hyperplastic processes in Sumy region. Eastern Ukr Med J. 2021;9(4):342-51. doi: 10.21272/eumj.2021;9(4):342-351. Weigel GM, Baison GN, Mihalov L, Mupombwa T. Prevalence of and risk factors for endometrial polyps among asymptomatic postmenopausal women with uterovaginal prolapse. Am J Obstet Gynecol. 2025;232(2):196.e1-e6. doi: 10.1016/j.ajog.2024.08.001. Kim MJ, Kim S, Kim JJ, Kim YS, Song JH, Lee JE, et al. Dietary intake is associated with the prevalence of uterine leiomyoma in Korean women: A retrospective cohort study. PLoS One. 2024;19(2):e0291157. doi: 10.1371/journal.pone.0291157. Akram S, Akmal A, Ahmad S, Ahmad H, Roohi N. Clinicopathological Patterns and Biochemical Markers in Serum of Uterine Leiomyoma Patients. Albus Sci. 2022;(2):1-7. doi: 10.56512/AS.2022.2.e221025. Yuan Y, Chen L, Zhao T, Yu M. Pathogenesis, diagnosis and treatment of uterine lipoleiomyoma: A review. Biomed Pharmacother. 2021;142:112013. doi: 10.1016/j.biopha.2021.112013. Pritts EA. Uterine Leiomyomas and Reproduction. Obstet Gynecol. 2025;145(1):39-45. doi: 10.1097/AOG.0000000000005748. Choi JH, Liu HJ, Heo SM, Kim SA. Hemoperitoneum Caused by Spontaneous Rupture of Uterine Leiomyoma in a Perimenopausal Woman. J Menopausal Med. 2021;27(1):42-5. doi: 10.6118/jmm.20037. Moawad G, Fruscalzo A, Youssef Y, Kheil M, Tawil T, Nehme J, et al. Adenomyosis: An Updated Review on Diagnosis and Classification. J Clin Med. 2023;12(14):4828. doi: 10.3390/jcm12144828. Pados G, Gordts S, Sorrentino F, Nisolle M, Nappi L, Daniilidis A. Adenomyosis and Infertility: A Literature Review. Medicina (Kaunas). 2023;59(9):1551. doi: 10.3390/medicina59091551. Harada T, Taniguchi F, Harada T. Increased risk of obstetric complications in patients with adenomyosis: A narrative literature review. Reprod Med Biol. 2022;21(1):e12473. doi: 10.1002/rmb2.12473. Wei WJ, Tian ZF, Liu H, Xiao CJ. The clinical efficacy and influencing factors of uterine artery embolization in the treatment of different types of uterine adenomyosis. Sci Rep. 2025;15(1):6027. doi: 10.1038/s41598-025-85823-4. Kolovos G, Dedes I, Imboden S, Mueller M. Adenomyosis – A Call for Awareness, Early Detection, and Effective Treatment Strategies: A Narrative Review. Healthcare (Basel). 2024;12(16):1641. doi: 10.3390/healthcare12161641. Parra-Herran C. A practical guide to the evaluation of benign endometrial conditions in biopsy and curettage material. Diagnostic Histopathol. 2022;28(8):369-79. doi: 10.1016/j.mpdhp.2022.05.008. Giri SK, Nayak BL, Mohapatra J. Thickened Endometrium: When to intervene? A Clinical Conundrum. J Obstet Gynaecol India. 2021;71(3):216-25. doi: 10.1007/s13224-020-01415-4. Petersdorf K, Groettrup-Wolfers E, Overton PM, Seitz C, Schulze-Rath R. Endometrial hyperplasia in pre-menopausal women: A systematic review of incidence, prevalence, and risk factors. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2022;271:158-71. doi: 10.1016/j.ejogrb.2022.02.015. Farzaneh F, Mirgaloybayat S, Niazi AA, Dehghan HJ, Ajdary M, Eslahi N, et al. Prevalence of Endometrial Hyperplasia and Its Related Factors in Patients with AUB. J Obst Gynecol Cancer Res. 2024;9(3):311-6. doi: 10.30699/jogcr.9.3.311. Wang L, Wei W, Cai M. A Review of the Risk Factors Associated with Endometrial Hyperplasia During Perimenopause. Int J Womens Health. 2024;16:1475-82. doi: 10.2147/IJWH.S481509. Lytvynenko MV, Narbutova TY, Vasylyev VV, Gargin VV. Indicators of proliferative activity of endometrium in women with immunodeficiency. Azerbaijan Med J. 2021;(3):693-5. Garrett AA, Bai S, Cascio S, Gupta N, Yang D, Buckanovich RJ. EGFL6 promotes endometrial cancer cell migration and proliferation. Gynecol Oncol. 2024;185:75-82. doi: 10.1016/j.ygyno.2024.02.016. Lomakina I, Rozhkovska N, Sytnikova V, Syviy S. A differentiated approach to the management of patients with hyperplastic diseases of the uterus complicated by abnormal uterine bleeding. J Educ Health Sport. 2023;13(5):169-82. doi: 10.12775/JEHS.2023.13.05.022. Khan D, Patel R. Role of immune dysregulation in the pathogenesis of endometrial hyperplasia. World J Pharm Res. 2022;11(7):143-58. doi: 10.20959/wjpr20227-24105. Bourdon M, Santulli P, Jeljeli M, Vannuccini S, Marcellin L, Doridot L, et al. Immunological changes associated with adenomyosis: a systematic review. Hum Reprod Update. 2021;27(1):108-29. doi: 10.1093/humupd/dmaa038. Salehi AM, Jenabi E, Farashi S, Aghababaei S, Salimi Z. The environmental risk factors related to uterine leiomyoma: An umbrella review. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 2023;52(1):102517. doi: 10.1016/j.jogoh.2022.102517. Lonky NM, Chiu V, Portugal C, Estrada EL, Chang J, Fischer H, et al. Adenomyosis in women undergoing hysterectomy for abnormal uterine bleeding associated with uterine leiomyomas. PLoS One. 2023;18(12):e0294925. doi: 10.1371/journal.pone.0294925. Habiba M, Guo SW, Benagiano G. Adenomyosis and Abnormal Uterine Bleeding: Review of the Evidence. Biomolecules. 2024;14(6):616. doi: 10.3390/biom14060616. Sidera A, Matalliotakis M, Tsakiridis I, Matalliotaki C, Krithinakis K, Dagklis T, et al. Coexistence of Gynecological Pathologies in Women With Cervical and Endometrial Polyps. Cureus. 2025;17(1):e77015. doi: 10.7759/cureus.77015. Evans-Hoeker E, Millner A, Lee G, Perry R, Kar A, Swaroop M, et al. Extent of Myometrial Resection With Various Surgical Methods for Endometrial Polypectomy Procedures. OG Open. 2024;1(3):021. doi: 10.1097/og9.0000000000000021. Wankhade R, Dawande P. Histopathological Analysis of Hysterectomy Specimens in a Tertiary Care Centre: A Retrospective Study. Cureus. 2023;15(12):e50497. doi: 10.7759/cureus.50497. Golyanovskiy О, Kachur O, Budchenko M, Supruniuk K, Frolov S. Uterine leiomyoma: modern aspects of clinic, diagnosis and treatment. Reprod Health Woman. 2021;(5):7-18. doi: 10.30841/2708-8731.5.2021.240017. Kornatska AH, Flaksemberh MA, Chubei GV, Brazhuk MV. Uterine leiomyoma at women of reproductive age: frequency and structure of concomitant pathology (Retrospective analysis). Reprod Health Woman. 2020;(5):42-7. doi: 10.30841/2708-8731.5.2021.224496. Beniuk V, Kurochka V, Susak K, Drupp Y, Bala O. Hormonal homeostasis in women of reproductive age with adenomyosis. Reprod Health Woman. 2022;(7):6-9. doi: 10.30841/2708-8731.7.2022.272463.