Dysmenorrhea in Patients with Adenomyosis: Clinical Manifestations and Pathophysiological Mechanisms

Дисменорея у хворих на аденоміоз: клінічні вияви та патофізіологічні механізми Анотація Вступ. Аденоміоз (А) є найчастішою локалізацією генітального ендометріозу і становить 70,0–80,0 % усіх його форм. За наявности А виникають гетеротопічні вогнища у м’язовій оболонці матки, її перешийку та інтерстиційному відділі маткових труб. Дисменорея (Д) є порушенням менструального циклу (МЦ), яке виявляється переймоподібним, рідше – ниючим болем унизу живота, в ділянці крижів, попереку під час менструації і супроводжується загальним нездужанням у жінок із А. Д належить до найпоширеніших скарг серед хворих на А й у 10,0 % випадків біль є дуже інтенсивним, що призводить до втрати працездатности. Очікування жінкою з А на щомісячний біль впливає на загальне самопочуття, емоційну й психічну сфери, що порушує внутрішньосімейні та трудові відносини. Патофізіологія Д у хворих на А не з’ясована. Мета. Дослідити клінічні вияви та патофізіологічні механізми дисменореї у хворих на аденоміоз. Матеріяли й методи. Дослідження проводили у КНП «Хмельницький міський перинатальний центр», м. Хмельницький. Дослідження відповідають принципам Гельсінкської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицину, відповідним законам України, сучасним біоетичним нормам безпеки для здоров’я пацієнток, з отриманням інформованої згоди та конфіденційности особистої і медичної інформації. У дослідженні взяли участь 60 жінок репродуктивного віку (29–36 років), яких поділили на дві групи. До дослідної групи (ДГ) увійшли 30 жінок із Д та наявністю А, до контрольної (КГ) – 30 практично здорових жінок. Групи пацієнток співвимірні за віком, соціяльним статусом, відсутністю екстрагенітальних уражень і масо-ростовими показниками. Діягностику А здійснювали на підставі критеріїв Настанови Європейського товариства з репродукції людини та ембріології (European Society of Human Reproduction and Embryology - ESHRE, 2022). Больовий синдром оцінювали за шкалою A Visual Analogue Scale [6]. Біль від 0 до 2 балів оцінювали як слабкий, від 2 до 4 – помірний, від 6 до 8 – сильний, від 8 до 10 балів – нестерпний. Ультрасонографічне обстеження внутрішніх статевих органів проводили за допомогою апарата Aloka SSD-2000. Визначали вміст гормонів, окситоцину, вазопресину, простагландинів у сироватці крови обстежуваних жінок на 2-й і 22-й дні МЦ. Статистичне опрацювання отриманих показників проводили за допомогою стандартних методів описової і категоріяльної статистики й пакета сертифікованих програм Statistica for Windows 13.0 (Statsoft Inc., USA). Результати. Усі пацієнтки 100,0 % (30/30) ДГ скаржились на болісні менструації, у 50,0 % (15/30) з них біль з’явився через 1 рік після менархе, у 50,0 % (15/30) – через 1,5 року. Біль виникав напередодні менструації або у 1–2-й день МЦ, був сильним, локалізувався в гіпогастрії. У жінок із Д і А порівняно зі здоровими у другій фазі МЦ виявлено зменшення вмісту Пг, збільшення вмісту Е2, Прл, К (p < 0,05). На 2-й день МЦ фіксували значне зменшення вмісту Пг, Е2, збільшення вмісту Прл, К, Тс, Адр порівняно зі здоровими жінками та порівняно з другою фазою МЦ (p < 0,05). Результати визначення вмісту окситоцину показали, що порівняно із здоровими жінками у пацієнток із Д на тлі А є зменшення вмісту в першій у другій фазах МЦ (p < 0,001). Уміст вазопресину у жінок із Д підвищувався у другій фазі МЦ порівняно з КГ (p < 0,001). Уміст простагландину F2α зменшувався лише на 22-й день МЦ (p < 0,001). Висновки. У хворих із дисменореєю за наявности аденоміозу виявляли емоційно-психічні симптоми (дратівливість, депресія, безсоння, булімія, сонливість) у 23,0 %, вегетативні розлади (найчастіше нудота, гикання, діарея, пітливість, мерзлякуватість, відчуття сухости в роті, припливи, часте сечовиділення, здуття живота) – у 10,0 %, вегетативно-судинні симптоми (найчастіше запаморочення, непритомність, біль голови, тахікардія, відчуття затерпання кінцівок) – у 17,0 %, симптоми обмінно-ендокринного характеру (різка слабість, блювання, свербіж шкіри, набряки повік, обличчя, поліурія, біль у суглобах, найчастіше в кульшових та плечових) – у 13,0 %. У 37,0 % пацієнток із дисменореєю та аденоміозом фіксували поєднання різних груп симптомів. У хворих із дисменореєю на тлі аденоміозу у другій фазі менструального циклу порівняно зі здоровими жінками зменшувався вміст прогестерону, збільшувався вміст естрадіолу і пролактину (p < 0,05). Гормональні обстеження на другий день менструального циклу у хворих із дисменореєю та аденоміозом виявили значне зменшення вмісту прогестерону, зменшення вмісту естрадіолу, стан відносної гіперестрогенії, збільшення вмісту адреналіну, кортизолу, пролактину, загального тестостерону порівняно зі здоровими жінками (p < 0,05). Ці гормональні зміни слід розглядати як патофізіологічні ланки виникнення дисменореї за наявности аденоміозу. Великий уміст вазопресину в сироватці крови жінок із аденоміозом може бути чинником ризику виникнення дисменореї. Посилання Akerlund M. Vasopressin and oxytocin in normal reproduction and in the pathophysiology of preterm labour and primary dysmenorrhea. Development of receptor antagonists for theurapeutic use in these conditions. Rocz Acad Med Bialymst. 2024;49:18-21. Armour M, Parry K, Manohar N, Holmes K, Ferfolja T. The prevalence and academic impact of dysmenorrhea in 21,573 young women: A systematic review and meta-analysis. J Women Health. 2019;28:1161-1171. Bajalan Z, Moafi F, MoradiBaglooei M, Alimoradi Z. Mental health and primary dysmenorrhea: A systematic review. J Psychosom Obstet Gynecol. 2018;40:1-10. Burnett M, Lemyre M. Primary dysmenorrhea consensus guideline. J Obstet Gynaecol Can. 2017;39:585-595. Christian M. Becker, Attila Bokor, Oskari Heikinheimo, Andrew Horne, Femke Jansen, Ludwig Kiesel et al. ESHRE guideline: endometriosis. Hum Reprod Open. 2022;2022(2):hoac009. doi: 10.1093/hropen/hoac009. Droz J., Howard F. Use of the Short-Form McGill Pain Questionnaire as a diagnostic tool in women with chronic pelvic pain. J Minimally Invasive Gynecol. 2011;18(2):211-217. doi: 10.1016/j.jmig.2010.12.009. Escobar LK. Two new species of Passsiflora (Passifloraceae) from Northern South America. Phytologia. 2019;69:364-367. Femandez-Martinez E, Abreu-Sanchez A, Velarde-Garcia JF, Iglesias-Lopez MT, Perez-Corrales J. Living with restrictions. The perspective of nursing students with primary dysmenorrhea. Int J Enviromental Res Publ Health. 2020;17(22):8527. Heskes AM, Sundram TCM, Boughton BA, Jensen NB, Hansen NL. Biosynthesis of bioactive diterpenoids in the medicinal plant Vitex agnus castus. Plant J. 2018;93(5):943-948. Irmasanti F, Gemini A, Andi Nilawati U. Prostaglandin level of primary dysmenorrhea pain sufferers. Enfermeria Clinica. 2020;30(2):5-9. doi: 10.1016/j.enfcli.2019.07.016. Jiang J, Si S, Cheng H, Alifu X, Mo M, Zhou H et al. The association of reproductive hormones during the menstrual period with primary dysmenorrhea. Int J Women’s Health. 2023;15:1501-1514. doi: 10.2147/IJWH.S421950 Li AD, Bellis EK, Girling JE, Jayasinghe YL, Grover SK. Unmet needs and experiences of adolescent girls with heavy menstrual bleending and dysmenorrhea: A qualitative study. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2020;33:278-284. Lundstrom V, Green K. Endogenous levels of prostaglandin F2alpha and its main matabolites in plasma and endometrium of normal and dysmenorrheic women. Am J Obstet Gynecol. 2023;130(6):640-646. doi: 10.1016/0002-9378(78)90320-4. Makino S, Zaragosa DB, Mitchell BF. Decidual activation: abundance and localization of prostaglandin F2alpha receptor (FP) mRNA and protein and uterine activation proteins in human decidua at preterm birth and term birth. Placenta. 2017;28(5-6):557-565. doi: 10.1016/j.placenta.2006.2006.06.010 Matthewman G, Lee A, Kaur JG, Daley AJ. Physical activity for primary dysmenorrhea: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Am J Obstet Gynecol. 2018;219:e1-e255. Rafieian-Kopaei M, Movahedi A. Electron Physician. 2017;9(1):3685-3689. Rafique N, Al-Sheikh MH. Prevalence of primary dysmenorrhea and its relationship with body mass index. J Obstet Gynaecol Res. 2018;44:1773-1778. Rolland A, Fleurentin J, Lanhers MC, Misslin R, Mortier F. Neurophysiological effects of extract of Eschscholzia Californica Cham. Phytotherapy Research. 2001;15(5):377-381. Ryan SA. The treatment of dysmenorrhea. Pediatr Clin Am. 2017;64:331-342. Semenyna HB, Korytko OO. Effectiveness of vitex agnus castus extract in the treatment of primary dysmenorrhea. Int J Endocrinol. 2022;18(1);17-21. doi: 10.22141/2224-0721.18.1.2022.1141. Xin Q, Bai B, Liu W. The analgesic effects of oxytocin in the peripheral and central nervous system. Neurochem Int. 2017;103:57-64. doi: 10.1016/j.neuint.2016.12.021. Авторське право (c) 2025 І. М. Мандзій Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.