Ефективність лапароскопічної корекції ніші після кесаревого розтину

Ефективність лапароскопічної корекції ніші після кесаревого розтину Основний зміст сторінки статті Анотація Частота виникнення ніші після кесаревого розтину (НПКР) становить 25–85% і залежить від багатьох факторів, збільшуючись при кожному повторному кесаревому розтині, що може бути причиною хронічних аномальних маткових кровотеч, тазового болю, субфертильності. Мета дослідження: оцінювання найближчих і віддалених результатів розробленого методу лапароскопічної корекції симптомної НПКР. Матеріали та методи. Під проспективним спостереженням протягом 2022–2024 рр. у клініках Одеського національного медичного університету перебувало 58 пацієнток репродуктивного віку: 28 спостережуваних (основна група) з НПКР і 30 практично здорових жінок того ж віку з рубцем на матці, що звернулися для обстеження з приводу чоловічого фактора неплідності (контрольна група). Проведено комплексне оцінювання рубця на матці, довжини, глибини, ширини ніші та товщини резидуального міометрія за допомогою ультразвукового дослідження. Вивчено гістологічну структуру ендометрія та міометрія. Усім пацієнткам основної групи проведено лапароскопічну істмопластику за розробленою методикою (накладання дворядних окремих вікрилових (2,0) швів із відстроченим зав’язуванням 1-го ряду швів). Результати. Ніша при трансвагінальному ультразвуковому дослідженні візуалізувалась як дефект міометрія в передній стінці матки трикутної, овальної або неправильної форми, глибиною 6,3 ± 1,6 мм, товщина резидуального міометрія становила від 2 до 4 мм, у середньому 3,0 ± 0,3 мм. Найчастішими симптомами НПКР були: менорагії – 35,7%, міжменструальні кровотечі – 32,1%, перименструальні мажучі виділення – 67,9%, хронічний тазовий біль – 57,1%, дисменорея – 64,3%, диспареунія – 53,6%, хронічні вагінальні виділення – 28,6% і субфертильність – 53,6% випадків. Лапароскопічна істмопластика за розробленою методикою вже через 3 міс. після операції сприяла достовірному зменшенню частоти менорагій у 3,3 раза (p < 0,01), міжменструальних кровотеч – у 3,0 рази (p < 0,01), перименструальних мажучих виділень – у 3,2 раза (p < 0,01), хронічного тазового болю – у 2,7 раза (p < 0,01), дисменореї – у 2,2 раза (p < 0,05), диспареунії – у 2,5 раза (p < 0,05), хронічних вагінальних виділень зі стійким клінічним ефектом через 6 та 12 міс. після операції. Товщина резидуального міометрія після лапароскопічної істмопластики збільшилася з 3,0 ± 0,6 до 4,5 ± 0,4 мм через 3 міс., до 5,2 ± 0,6 мм через 6 міс. і до 5,9 ± 0,5 мм через 12 міс. після лапароскопічного лікування (p < 0,01). Висновки. Лапароскопічна корекція симптомної НПКР за розробленою методикою сприяє зменшенню симптомів аномальних маткових кровотеч, тазового болю, збільшенню товщини резидуального міометрія та покращує частоту настання вагітності в пацієнток із субфертильністю. Блок інформації про статтю Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі. Посилання Ministry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care “Caesarean section” [Internet]. 2022. Order No. KN 2022-8; 2022 Jan 05. Available from: https://www.dec.gov.ua/mtd/kesariv-roztyn/. Golyanovskiy О, Kachur O, Mehedko V, Supruniuk K, Frolov S. Modern aspects of cesarean section. Reprod Health Woman. 2021;(7-8):7-15. doi: 10.30841/2708-8731.7-8.2021.250825. Nazarenko L, Nedorezova K, Dubrova L. The prevention of infectious complications of caesarean section in the context of the global rise of antibiotic resistance. Reprod Health Woman. 2024;(3):33-40. doi: 10.30841/2708-8731.3.2024.306401. Verberkt C, Lemmers M, de Vries R, Stegwee SI, de Leeuw RA, Huirne JAF. Aetiology, risk factors and preventive strategies for niche development: A review. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2023;90:102363. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2023.102363. Zampieri G, Nitescu B, Pacu I, Neacsu A, Ionescu CA. Isthmocele – An iatrogenic pathology: A prospective study in a tertiary unit. Biomed Rep. 2024;22(1):2. doi: 10.3892/br.2024.1881. Fakhr MS, Mozafari M, Rezvanfar K, Amini Z, Amiri K, Hosseini RS, et al. Investigating the risk factors for isthmocele development after cesarean delivery. AJOG Glob Rep. 2023;4(2):100299. doi: 10.1016/j.xagr.2023.100299. Kulshrestha V, Agarwal N, Kachhawa G. Post-caesarean Niche (Isthmocele) in Uterine Scar: An Update. J Obstet Gynaecol India. 2020;70(6):440-6. doi: 10.1007/s13224-020-01370-0. Ahamed FM, Solkar S, Stevikova M, Moya BP. Link between cesarean section scar defect and secondary infertility: Case reports and review. JBRA Assist Reprod. 2023;27(1):134-41. doi: 10.5935/1518-0557.20220009. Calzolari S, Sisti G, Pavone D, Ciocia E, Bianchini N, Cozzolino M. Prevalence of infertility among patients with isthmocele and fertility outcome after isthmocele surgical treatment: A Retrospective study. Ochsner J. 2019;19(3):204-09. doi: 10.31486/toj.18.0048. Golyanovskiy O, Klyuzko I, Gubar I, Skutnieva A, Fedorenko D. Isthmotsele: Modern aspects of diagnosis, therapy and prevention of complications (Literature review). Reprod Health Woman. 2024;(7):73-82. doi: 10.30841/2708-8731.7.2024.315441. Nezhat C, Falik R, Li A. Surgical management of niche, isthmocele, uteroperitoneal fistula, or cesarean scar defect: A critical rebirth in the medical literature. Fertil Steril. 2017;107(1):69-71. doi: 10.1016/j.fertnstert.2016.10.017. Nezhat C, Zaghi B, Baek K, Nezhat A, Nezhat F, Lindheim S, et al. Outcomes of laparoscopic cesarean scar defect repair: Retrospective and observational study. J Clin Med. 2023;12(11):3720. doi: 10.3390/jcm12113720. Akdemir A, Sahin C, Ari SA, Ergenoglu M, Ulukus M, Karadadas N. Determination of isthmocele using a foley catheter during laparoscopic repair of cesarean scar defect. J Minim Invasive Gynecol. 2018;25(1):21-2. doi: 10.1016/j.jmig.2017.05.017. Zhang NN, Wang GW, Zuo N, Yang Q. Novel laparoscopic surgery for the repair of cesarean scar defect without processing scar resection. BMC Pregnancy Childbirth. 2021;21(1):815. doi: 10.1186/s12884-021-04281-8. Dominguez JA, Pacheco LA, Moratalla E, Carugno JA, Carrera M, Perez-Milan F, et al. Diagnosis and management of isthmocele (Cesarean scar defect): A SWOT analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2023;62(3):336-44. doi: 10.1002/uog.26171. Jordans IPM, de Leeuw RA, Stegwee SI, Amso NN, Barri-Soldevila PN, van den Bosch T, et al. Sonographic examination of uterine niche in non-pregnant women: a modified Delphi procedure. Ultrasound Obstet Gynecol. 2019;53(1):107-15. doi: 10.1002/uog.19049. Verberkt C, Jordans IPM, Van den BT, Timmerman D, Bourne T, de Leeuw RA, et al. How to perform a standardized sonographic examination of uterine niche in non-pregnant women. Ultrasound Obstet Gynecol. 2022;60(3):420-4. doi: 10.1002/uog.24953. Bar-El L, Chu A, Goldstein K, Seckin S, Seckin T. Isthmocele endometriosis: The relationship between cesarean section and endometriosis. Fertil Steril. 2022;117(6):1334-36. doi: 10.1016/j.fertnstert.2022.02.024. Tatarchuk TF, Kosei NV, Khabrat BV, Tutchenko TM, Zenkina LМ, Hlamazda MI, et al. Outcomes after hysteroscopic repair of symptomatic isthmocele: A single center experience in Ukraine. Reprod Endocrinol. 2019;(50):8-11. doi: 10.18370/2309-4117.2019.50.8-11. Donnez O. Cesarean scar disorder: Management and repair. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2023;90:102398. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2023.102398. Klein Meuleman SJM, Min N, Hehenkamp WJK, Post Uiterweer ED, Huirne JAF, de Leeuw RA. The definition, diagnosis, and symptoms of the uterine niche – A systematic review. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2023;90:102390. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2023.102390. Amro B, Ramirez M, Farhan R, Abdulrahim M, Hakim Z, Alsuwaidi S, et al. Isthmoceles – Accuracy of imaging diagnosis and clinical correlation with histology: A prospective cohort study. Facts Views Vis Obgyn. 2024;16(2):173-83. doi: 10.52054/FVVO.16.2.021. Gornet ME, Abhari S, Christianson MS. Isthmocele endometriosis: When two is definitely not better than one. Fertil Steril. 2022;117(6):1337-38. doi: 10.1016/j.fertnstert.2022.04.011. Chen H, Wang W, Wang H, Wang X. Association between the occurrence of adenomyosis and the clinical outcomes of vaginal repair of cesarean section scar defects: An observational study. BMC Pregnancy Childbirth. 2022;22(1):187. doi: 10.1186/s12884-022-04529-x. Timmermans M, Nisolle M, Brichant G, Henry L, Gillet E, Kellner B, et al. Impact of adenomyosis and endometriosis on chronic pelvic pain after niche repair. J Clin Med. 2023;12(10):3484. doi: 10.3390/jcm12103484.