Analysis of diagnostic and treatment measures for chronic pelvic pain in women in routine clinical practice

S.О. Shurpyak, I.V. Kozlovskyi, V.І. Pyrohova, І.І. Okhabska
In: Reproductive health of woman · 2023 · pp. 23–28 · doi:10.30841/2708-8731.6.2023.289993 · W4388576784
article OA: diamond CC0 ⤵ 1 in-corpus citation
🔓 Open OA copy Full text JSON View on OpenAlex View at publisher
⚙ AI-generated summary by claude@2026-06, 2026-06-07 ⓘ

This retrospective study analyzed diagnostic and treatment measures for 557 women with chronic pelvic pain, finding gynecological pathologies like endometriosis and non-gynecological conditions such as interstitial cystitis and irritable bowel syndrome were common causes.

One-sentence paraphrase of the abstract; not a substitute for reading it. No clinical advice. How this works

⚙ AI-generated deep summary by claude@2026-06, 2026-06-07 · read from full text ⓘ

This retrospective study analyzed, in routine clinical practice, diagnostic and treatment measures for chronic pelvic pain in 557 women aged 19–49 presenting to gynecology services. Based on medical records, it found that pelvic pain was common even at younger ages, and among women whose complaints were limited to chronic pelvic pain, common diagnoses included interstitial cystitis, diverticulitis/dolichosigmoid, irritable bowel syndrome, myofascial pain, and low back/sacro-lumbar pathology, while many women also had gynecologic causes verified (including endometriosis and adenomyosis). A limitation explicitly implied by the design is that reliance on existing documentation and diagnostic verification within routine practice may miss or misclassify contributors, and 10% had chronic pelvic pain diagnosed without any gynecologic or non-gynecologic pathology. This paper is centrally about endometriosis and adenomyosis within the broader context of chronic pelvic pain in women, reporting how often endometriosis (24.2%) and adenomyosis (8.8%) appear among routine-practice causes.

Read from the paper's body, not the abstract. Not a substitute for reading the paper. No clinical advice. How this works

Abstract

Chronic pelvic pain (CPP) for a long time remains one of the important medical and social problems due to the variability of clinical manifestations, negative impact on reproductive health and quality of patient’s life. Epidemiological studies indicate that CPP occurs in 15-20% of women of reproductive age. According to many authors, diagnosis and treatment of CPP is not an easy task due to unclear diagnostic criteria, variety of symptoms, insufficient diagnostic tools, etc.The objective: to analyze the diagnostic and therapeutic measures of women with pelvic pain syndrome in routine clinical practice.Materials and methods. A retrospective study of the medical patient’s cards of 557 women of reproductive age (19–49 years old) who were consulted by a gynecologist for CPP was conducted.Results. A significant prevalence of pelvic pain syndrome in patients under 30 years of age (51.2%) was revealed. In 290 women with complaints only for CPP, in 15.9% of cases, in the absence of gynecological pathology, were diagnosed the following pathologies: interstitial cystitis (19.6%), diverticulitis and dolichosigma (17.4%), irritable bowel syndrome (23.9%), myofascial pain (15.2%), pathology of the lumbosacral spine (10.9%). In the same group of women the following gynecological pathologies were found: malformations of the genitourinary system (3.3%), anomalies of the development of the uterus (9.3%), endometriosis (24.2%), adenomyosis (8.8%), leiomyoma of the uterus (8.4%), combined proliferative benign diseases of the genitals (14.9%), pelvic inflammatory diseases (7.9%), pelvic adhesive process (9.8%), pelvic floor dysfunction (13.5%). The diagnosis of CPP was established in 10.0% of women in the absence of gynecological and non-gynecological pathology.Conclusions. Identifying the CPP reasons in women is a difficult diagnostic process, as it can be caused by the presence of endometriosis, combined proliferative benign diseases of the genital organs, anomalies of genitourinary system, adenomyosis, pelvic inflammatory diseases, pelvic adhesions, pelvic floor dysfunction, venocongestion. CPP in women is often a result of non-gynecological pathology or a combination of such with gynecological diseases, which determines the need for an interdisciplinary approach to both diagnosis and treatment of such patients. In routine clinical practice, not enough attention is paid to determine the intensity and characteristics of the pain syndrome, which is often combined with late referral of patients for examination. In more than half of the analyzed cases (51.5%), the reason for women’s referral for examination is not pelvic pain syndrome as such, but a pathology that could be related to or a consequence of diseases causing CPP (abnormal uterine bleeding, infertility, etc.).
Full text 9,255 characters · extracted from oa-doi-fallback · click to expand
Аналіз діагностично-лікувальних заходів при хронічному тазовому болю у жінок в рутинній клінічній практиці Основний зміст сторінки статті Анотація Хронічний тазовий біль (ХТБ) протягом тривалого часу залишається однією з важливих медико-соціальних проблем у зв’язку з варіабельністю клінічних проявів, негативним впливом на репродуктивне здоров’я і якість життя пацієнтів. Епідеміологічні дослідження свідчать, що ХТБ діагностують у 15–20% жінок репродуктивного віку. На думку багатьох авторів, діагностика та лікування ХТБ є нелегким завданням через нечіткі діагностичні критерії, різноманітність симптомів, недостатність діагностичних засобів тощо. Мета дослідження: аналіз діагностично-лікувальних заходів за наявності тазового больового синдрому у жінок у рутинній клінічній практиці. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження медичної документації 557 жінок репродуктивного віку (19–49 років), причиною звернення яких до гінеколога була наявність ХТБ. Результати. Виявлено значну поширеність тазового больового синдрому у пацієнток до 30 років (51,2%). У 290 жінок зі скаргами тільки на ХТБ у 15,9% випадків за відсутності гінекологічної патології діагностовано інтерстиціальний цистит (19,6%), дивертикуліт і доліхосигму (17,4%), синдром подразненої товстої кишки (23,9%), міофасціальний біль (15,2%), патологію попереково-крижового відділу хребта (10,9%). У цій самій групі жінок верифіковано різні види гінекологічної патології: вади розвитку сечостатевої системи (3,3%), аномалії розвитку матки (9,3%), ендометріоз (24,2%), аденоміоз (8,8%), лейоміому матки (8,4%), поєднані проліферативні доброякісні захворювання статевих органів (14,9%), хронічні запальні захворювання органів малого таза (7,9%), тазовий адгезивний процес (9,8%), дисфункцію тазового дна (13,5%). У 10,0% жінок діагноз СХТБ був встановлений за відсутності гінекологічної і негінекологічної патології. Висновки. Виявлення причин розвитку хронічного тазового болю (ХТБ) у жінок є складним діагностичним процесом, оскільки може бути спричинений наявністю ендометріозу, поєднаних проліферативних доброякісних захворювань статевих органів, аномаліями розвитку сечостатевої системи, аденоміозу, хронічних запальних захворювань органів малого таза, тазових адгезій, дисфункцією тазового дна, веноконгестією. ХТБ у жінок часто є наслідком негінекологічної патології або поєднання такої з гінекологічними захворюваннями, що визначає необхідність міждисциплінарного підходу як до діагностики, так і до лікування таких пацієнток. У рутинній клінічній практиці недостатньо уваги приділяється визначенню інтенсивності та характеристик больового синдрому, що часто поєднується із пізнім зверненням пацієнток з метою обстеження. Більш ніж у половині аналізованих випадків (51,5%) причиною звернення жінок з метою обстеження є не тазовий больовий синдром, а патологія, що могла бути пов’язана або бути наслідком захворювань, що зумовлюють розвиток ХТБ (аномальні маткові кровотечі, безпліддя тощо). Блок інформації про статтю Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі. Посилання Runner RV, Genyk NO. Pelvic pain and psychoemotional status in women with ovarian endometrioma combined with pelvic inflammatory disease: choice of treatment tactics. Clinical Experimental Pathol. 2021;21(1):130-2. doi: 10.24061/1727-4338.XXI.1.79.2022.02. Nikonenko AO, Havrylenko BS. Pelvic venous congestion syndrome: historical aspects and a modern view of the problem (literature review). Zaporizhia Med J. 2021;23(5):723-9. doi: 10.14739/2310-1210.2021.5.224621. Shurpyak SO, Solomko OB. Medico-social aspects in women of reproductive age with chronic pelvic pain. Women’s Reprod Health. 2021;6(51):71-6. doi: 10.30841/2708-8731.6.2021.244386. American College of Obstetricians and Gynecologists. Chronic Pelvic Pain: ACOG Practice Bulletin. Number 218. Obstetrics and Gynecology. 2020;135(3):98-109. doi: 10.1097/AOG.0000000000003717. Becker CM, Bokor A, Heikinheimo O, Horne A, Jansen F, Kiesel L, et al. ESHRE guideline: endometriosis. Hum Reprod Open. 2022;2022(2):hoac009. doi: 10.1093/hropen/hoac009. Cohen Ben-Meir L, Soriano D, Zajicek M, Yulzari V, Bouaziz J, Beer-Gabel M, et al. The Association Between Gastrointestinal Symptoms and Transvaginal Ultrasound Findings in Women Referred for Endometriosis Evaluation: A Prospective Pilot Study. Ultraschall Med. 2022;43(5):e81-9. doi: 10.1055/a-1300-1887. Cagnacci A, Della Vecchia E, Xholli A. Chronic pelvic pain improvement: impact on quality of life and mood. Gynecol Endocrinol. 2019;35(6):502-05. doi: 10.1080/09513590.2018.1540571. Chronic Pelvic Pain: ACOG Practice Bulletin, Number 218. Obstet Gynecol; 2020;135(3):e98-109. doi: 10.1097/AOG.0000000000003716. Doggweiler R, Whitmore KE, Meijlink JM, Drake MJ, Frawley H, Nordling J, et al. A standard for terminology in chronic pelvic pain syndromes: a report from the chronic pelvic pain working group of the international continence society. Neurourol Urodyn. 2017;36:984-1008. doi: 10.1002/nau.23072. Engeler D, Baranowski AP, Borovicka I. EAU guidelines on chronic pelvic pain. Chronic pelvic pain limited [Internet]. 2017. Available from: http://uroweb.org/wp-content/uploads/EAU-Guidelines-Chronic-Pelvic-Pain 2016.pdf. Gavorník P, Holomáň K, Gašpar Ľ, Dukát A, Komorníková A, Gavorník E. Pelvic venous congestion syndrome - diagnosis and management. Guidelines of the angiology section of slovak medical chamber. Vnitr Lek. 2015;61(3):244-50. Ghai V, Subramanian V, Jan H, Loganathan J, Doumouchtsis SK, Chorus R, et al. An International Collaboration for Harmonising Outcomes Evaluation of clinical practice guidelines (CPG) on the management of female chronic pelvic pain (CPP) using the AGREE II instrument. Int Urogynecol J. 2021;32(11):2899-912. doi: 10.1007/s00192-021-04848-1. Howard FM, Berkley K. Сhronic abdominopelvic pain in women. Pain 2012: refresher courses, 14th world congress on pain. Seattle: IASP Press; 2012, p. 209-25. Jung KJ, Yong TK. The Diagnosis of Chronic Pelvic Pain: How Can We Detect Urological Pain? Int Neurourol J. 2022;26(2):87-91. doi: 10.5213/inj.2142116.058. Latthe P, Latthe M, Say L, Gülmezoglu M, Khan KS. WHO systematic review of prevalence of chronic pelvic pain: a neglected reproductive health morbidity. BMC Public Health. 2006;6:177. doi: 10.1186/1471-2458-6-177. Leonardi M, Armour M, Gibbons T, Cave A, As-Sanie S, Condous G, et al. Surgical interventions for the management of chronic pelvic pain in women. Cochrane Database Syst Rev. 2021;12(12):CD008212. doi: 10.1002/14651858. Lin I, Wiles L, Waller R, Goucke R, Nagree Y, Gibberd M, et al. What does best practice care for musculoskeletal pain look like? Eleven consistent recommendations from high-quality clinical practice guidelines: systematic review. Br J Sports Med. 2020;54(2):79-86. doi: 10.1136/bjsports-2018-099878. Loving S, Thomsen T, Jaszczak P, Nordling J. Pelvic floor muscle dysfunctions are prevalent in female chronic pelvic pain: A cross-sectional population-based study. Eur J Pain. 2014;18(9):1259-70. doi: 10.1002/j.1532-2149.2014.485.x. Maddern J, Grundy L, Castro J, Brierley SM. Pain in Endometriosis. Front Cell Neurosci. 2020;14:590823. doi: 10.3389/fncel.2020.590823. Mardon AK, Leake HB, Szeto K, Astill T, Hilton S, Moseley GL, et al. Treatment recommendations for the management of persistent pelvic pain: a systematic review of international clinical practice guidelines. BJOG. 2022;129(8):1248-60. doi: 10.1111/1471-0528.17064. Abreu-Mendes P, Baranowski AP, Berghmans B, Borovicka J, Cottrell AM, Dinis-Oliveira P, et al. Myofascial Pelvic Pain: Best Orientation and Clinical Practice. Position of the European Association of Urology Guidelines Panel on Chronic Pelvic Pain. Eur Urol Focus. 2023;9(1):172-7. doi: 10.1016/j.euf.2022.07.007. Piontek K, Ketels G, Albrecht R, Schnurr U, Dybowski C, Brünahl CA, et al. Somatic and psychosocial determinants of symptom severity and quality of life in male and female patients with chronic pelvic pain syndrome. J Psychosom Res. 2019;120:1-7. doi: 10.1016/j.jpsychores.2019.02.010. Singh SS, Gude K, Perdeaux E, Gattrell WT, Becker CM. Surgical Outcomes in Patients With Endometriosis: A Systematic Review. J Obstet Gynaecol Can. 2020;42(7):881-8.e11. doi: 10.1016/j.jogc.2019.08.004. Shurpyak SО. The substantiation of differentiated therapy of the combined disgormonal pathology of reproductive organs in women of reproductive age with comorbid conditions. Women’s Reprod Health.2020;2(42):5-10. Till SR, Wahl HN, As-Sanie S. The role of nonpharmacologic therapies in management of chronic pelvic pain: what to do when surgery fails. Curr Opin Obstet Gynecol. 2017;29(4):231-9. doi: 10.1097/GCO.0000000000000376. Yosef A, Allaire C, Williams C, Ahmed AG, Al-Hussaini T, et al. Multifactorial contributors to the severity of chronic pelvic pain in women. Amer J Obstet Gynecol. 2016;215(6):760.e1-760.e14. doi: 10.1016/j.ajog.2016.07.023.

Text is read by the "Ask this paper" AI Q&A widget below. Extraction quality varies by source — PMC NXML preserves structure cleanly, OA-HTML may include some navigation residue, and OA-PDF can have broken hyphenation. The publisher copy (via DOI) is the canonical version.

My notes (saved in your browser only)

⚙ Ask this paper AI returns verbatim quotes from the full text · source: oa-doi-fallback ⓘ

Answers must be backed by verbatim quotes from this paper's full text. Hallucinated quotes are dropped automatically; if no verbatim passage answers the question, we say so. How this works

Condition tags

endometriosisadenomyosischronic_pelvic_paininterstitial_cystitisirritable_bowel_syndromeinfertility

Citation neighborhood

Papers in the corpus that this work cites (lower rings, blue) and that cite this one (upper rings, green). Dot size scales with the paper's in-corpus citation count — bigger dot = more influential within the endo/adeno field. Click a dot to open that paper. [ expand to 2 hops ] — adds papers reached through this work's immediate citers/citees. Heavier; up to 60 extra dots.

References (22)

Cited by (1)

Source provenance

openalex
last seen: 2026-06-10T17:14:06.276822+00:00
License: CC0 · commercial use OK