ПОКАЗНИКИ ЦИТОКІНОВОГО СТАТУСУ (IL-6 ТА IL-10) У ХВОРИХ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ В УМОВАХ ЗАГАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ

РЕЗЮМЕ. З огляду на поширеність післяопераційної когнітивної дисфункції, актуальним є встановлення факторів ризику її розвитку з метою корекції та профілактики. Мета – встановити діагностичну цінність визначення вмісту IL-6 та IL-10 для прогнозування розвитку ПОКД. Матеріал і методи. У 32 хворих, які зазнали оперативного втручання в умовах загальної анестезії, дослідили вміст IL-6 та IL-10 в сироватці крові в перед- та ранньому післяопераційному періоді. Середній вік хворих – (52,28±2,13) років. Середня тривалість оперативного втручання – (78,91±5,04) хвилин. Тривалість дії анестезії – (103,91±6,59) хвилин. Розподіл за видом оперативного втручання: ендопротезування – 17 хворих (53,13 %), металоостеосинтез – 15 хворих (46,87 %). З метою оцінки стану когнітивних функцій використовували Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій (МоСА), для визначення рівня тривожності та депресії – Госпітальну шкалу тривожності і депресії (HADS). До контрольної групи увійшли 22 практично здорові особи, репрезентативні за віком та статтю. Результати. До оперативного втручання у пацієнтів основної групи, в порівнянні з контрольною, вміст IL-6 був достовірно вищим, що можна розцінювати як реакцію на травму. Оперативне втручання сприяло зростанню рівня прозапального цитокіну IL-6 в 3,57 раза на тлі помірного зростання протизапального – IL-10 (в 1,2 раза). Післяопераційний вміст IL-6 був достовірно вищим у групі з ендопротезуванням (р=0,04). Встановлено кореляційний зв’язок між рівнем IL-6 і тривалістю операції (r=0,77, р=0,001), рівнем IL-10 і депресією (r=0,64, р=0,013). Висновок. Оперативне втручання в умовах загальної анестезії сприяло зростанню рівня прозапального цитокіну IL-6 та тлі помірного зростання протизапального – IL-10. Достовірно вищий рівень післяопераційного IL-6 був у пацієнтів з тривалістю анестезії понад 120 хвилин, негативно корелюючи з результатом МоСА-тесту (r=-0,57, р=0,035). Установлено особливості реагування системи цитокінового статусу залежно від характеру патології, з приводу якої виконувалося ортопедичне втручання.