ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ ВИЛІКУВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ НА ТЛІ СИНДРОМУ ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЇ

О. М. Носенко, О. В. Мартиновська
In: Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології · 2024 · pp. 53–62 · doi:10.11603/24116-4944.2024.1.14750 · W4401620123
article OA: diamond CC0
🔓 Open OA copy Full text JSON View on OpenAlex View at publisher
⚙ AI-generated summary by claude@2026-06, 2026-06-12 ⓘ

This study investigated pregnancy outcomes in women with cured hyperprolactinemia-induced infertility treated with cabergoline and, in one group, didrogesterone, finding fewer complications with didrogesterone.

One-sentence paraphrase of the abstract; not a substitute for reading it. No clinical advice. How this works

⚙ AI-generated deep summary by claude@2026-06, 2026-06-12 · read from full text ⓘ

The paper investigated pregnancy course and delivery outcomes in 78 women with cured infertility due to idiopathic hyperprolactinemia or microprolactinomas, all achieving pregnancy after cabergoline treatment. Women in the main group (n=32) received dydrogesterone through 20 weeks plus vitamin-mineral support, and cabergoline when prolactin levels were high until normalization, while the comparison group (n=30) followed existing standard pregnancy management; a control group (n=30) consisted of fertile women without neuroendocrine disorders. The authors report that baseline endocrine abnormalities in the infertility cohort included elevated prolactin and free testosterone with reduced gonadotropins and estradiol/progesterone, and that the proposed regimen was associated with lower frequencies of miscarriage-related and placental complications (including threat of miscarriage, miscarriage, placenta dysfunction, and preterm rupture of membranes), with all deliveries in the main group being term versus 36.36% preterm in the comparison group. This paper is centrally about endometriosis or adenomyosis; it does not explicitly discuss endometriosis or adenomyosis and was included in the corpus via a keyword match in the upstream search index.

Read from the paper's body, not the abstract. Not a substitute for reading the paper. No clinical advice. How this works

Abstract

Мета дослідження – визначити особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із вилікуваним безпліддям внаслідок синдрому гіперпролактинемії (СГПРЛ) на тлі ідіопатичної гіперпролактинемії (ІГ) або мікропролактином (МП) й ефективність гормональної підтримки такої вагітності дидрогестероном. Матеріали та методи. Спостереження охоплювало 78 безплідних жінок із СГПРЛ внаслідок МП або ІГ, у яких внаслідок лікування каберголіном настала вагітність. Після настання вагітності жінки основної групи О (n=32) отримували дидрогестерон до 20 тижнів вагітності, вітамінно-мінеральні комплекси, при високих цифрах сироваткового пролактину (ПРЛ) – каберголін до нормалізації рівнів ПРЛ; жінок групи порівняння П (n=30) вели відповідно до існуючих стандартів ведення вагітності. Контрольну групу К склали 30 умовно здорових фертильних жінок без нейроендокринних порушень. Досліджено гормональний профіль сироватки периферичної крові в динаміці лікування безпліддя, сироваткові рівні ПРЛ у терміни вагітності 11–12, 18–20, 30–31 і 36–37 тижнів, результати перебігу вагітності та пологів. Результати дослідження та їх обговорення. До початку лікування гормональний статус безплідних жінок із СГПРЛ характеризувався підвищеним рівнем ПРЛ та вільного тестостерону, зниженими сироватковими концентраціями фолікулостимулювального та лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу та прогестерону. Безперервне лікування каберголіном займало в середньому (6,21±0,16) міс. Овуляція відновилася через (5,27±0,13) міс. Вагітність була досягнута при СГПРЛ через (8,04±0,19) міс. Проведення запропонованого лікування привело у групі О до зниження частоти загрози викидня у 3,47 раза (СШ 0,1868 [0,0610–0,5723]), дисфункції плаценти у 5,07 раза (CШ 0,0827 [0,0266–0,2567]), викиднів у 12,92 раза (CШ 0,0585 [0,0069–0,4971]), передчасного розриву плодових оболонок у 3,60 раза (CШ 0,2121 [0,0585–0,7686]). Передчасні пологи у групі П були у 36,36 % випадків, у групі О усі пологи були терміновими (p<0,01). Висновки. Тривале лікування каберголіном у жінок із безпліддям на тлі ІГ та МП відновлює фертильність, а застосування дидрогестерону в першій половині вагітності призводить до вірогідного зниження гестаційних та акушерських ускладнень.
Full text 15,111 characters · extracted from oa-doi-fallback · click to expand
ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ ВИЛІКУВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ НА ТЛІ СИНДРОМУ ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЇ DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.1.14750Ключові слова: безпліддя, ідіопатична гіперпролактинемія, мікропролактинома, каберголін, ускладнення вагітності, викидні, передчасні пологи, дидрогестеронАнотація Мета дослідження – визначити особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із вилікуваним безпліддям внаслідок синдрому гіперпролактинемії (СГПРЛ) на тлі ідіопатичної гіперпролактинемії (ІГ) або мікропролактином (МП) й ефективність гормональної підтримки такої вагітності дидрогестероном. Матеріали та методи. Спостереження охоплювало 78 безплідних жінок із СГПРЛ внаслідок МП або ІГ, у яких внаслідок лікування каберголіном настала вагітність. Після настання вагітності жінки основної групи О (n=32) отримували дидрогестерон до 20 тижнів вагітності, вітамінно-мінеральні комплекси, при високих цифрах сироваткового пролактину (ПРЛ) – каберголін до нормалізації рівнів ПРЛ; жінок групи порівняння П (n=30) вели відповідно до існуючих стандартів ведення вагітності. Контрольну групу К склали 30 умовно здорових фертильних жінок без нейроендокринних порушень. Досліджено гормональний профіль сироватки периферичної крові в динаміці лікування безпліддя, сироваткові рівні ПРЛ у терміни вагітності 11–12, 18–20, 30–31 і 36–37 тижнів, результати перебігу вагітності та пологів. Результати дослідження та їх обговорення. До початку лікування гормональний статус безплідних жінок із СГПРЛ характеризувався підвищеним рівнем ПРЛ та вільного тестостерону, зниженими сироватковими концентраціями фолікулостимулювального та лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу та прогестерону. Безперервне лікування каберголіном займало в середньому (6,21±0,16) міс. Овуляція відновилася через (5,27±0,13) міс. Вагітність була досягнута при СГПРЛ через (8,04±0,19) міс. Проведення запропонованого лікування привело у групі О до зниження частоти загрози викидня у 3,47 раза (СШ 0,1868 [0,0610–0,5723]), дисфункції плаценти у 5,07 раза (CШ 0,0827 [0,0266–0,2567]), викиднів у 12,92 раза (CШ 0,0585 [0,0069–0,4971]), передчасного розриву плодових оболонок у 3,60 раза (CШ 0,2121 [0,0585–0,7686]). Передчасні пологи у групі П були у 36,36 % випадків, у групі О усі пологи були терміновими (p<0,01). Висновки. Тривале лікування каберголіном у жінок із безпліддям на тлі ІГ та МП відновлює фертильність, а застосування дидрогестерону в першій половині вагітності призводить до вірогідного зниження гестаційних та акушерських ускладнень. Посилання Faron-Górecka, A., Latocha, K., Pabian, P., Kolasa, M., Sobczyk-Krupiarz, I., & Dziedzicka-Wasylewska, M. (2023). The involvement of prolactin in stress-related disorders. International journal of environmental research and public health, 20(4), 3257. DOI: 10.3390/ijerph20043257. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20043257 Flores-Espinosa, P., Méndez, I., Irles, C., Olmos-Ortiz, A., Helguera-Repetto, C., Mancilla-Herrera, I., … Zaga-Clavellina, V. (2023). Immunomodulatory role of decidual prolactin on the human fetal membranes and placenta. Frontiers in immunology, 14, 1212736. DOI: 10.3389/fimmu.2023.1212736. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1212736 Szukiewicz, D. (2024). Current insights in prolactin signaling and ovulatory function. International journal of molecular sciences, 25(4), 1976. DOI: 10.3390/ijms25041976. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms25041976 Glezer, A., Mendes Garmes, H., Kasuki, L., Martins, M., Condé Lamparelli Elias, P., Dos Santos Nunes Nogueira, V., … Prestes Nácul, A. (2024). Diagnosis of hyperprolactinemia in women: A Position Statement from the Brazilian Federation of Gynecology and Obstetrics Associations (Febrasgo) and the Brazilian Society of Endocrinology and Metabolism (SBEM). Archives of endocrinology and metabolism, 68, e230502. DOI: 10.20945/2359-4292-2023-0502. DOI: https://doi.org/10.20945/2359-4292-2023-0502 Glezer, A., Garmes, H. M., Kasuki, L., Martins, M., Elias, P. C. L., Nogueira, V. D. S. N., … Nácul, A. P. (2024). Hyperprolactinemia in women: diagnostic approach. Revista brasileira de ginecologia e obstetricia : revista da Federacao Brasileira das Sociedades de Ginecologia e Obstetricia, 46, e-FPS04. DOI: 10.61622/rbgo/2024FPS04. DOI: https://doi.org/10.61622/rbgo/2024FPS04 Tronko, M. D., Antipkin, Yu. G., Kaminsky, V.V., Tatarchuk, T. F. (2016). National consensus on the management of patients with hyperprolactinemia. Reproductive endocrinology, 4(10):6-18. DOI: 10.18370/2309-4117. 2016. 30.8-18. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2016.30.8-18 Núñez-Sánchez, E., Flores-Espinosa, M. D. P., Mancilla-Herrera, I., González, L., Cisneros, J., Olmos-Ortiz, A., … Zaga-Clavellina, V. (2021). Prolactin modifies the in vitro LPS-induced chemotactic capabilities in human fetal membranes at the term of gestation. American journal of reproductive immunology (New York, N.Y.: 1989), 86(2), e13413. DOI: 10.1111/aji.13413. DOI: https://doi.org/10.1111/aji.13413 Martynovska, O.V., & Nosenko, O.M. (2023). Prolactin levels in the dynamics of the gestational period in women with cured infertility due to hyperprolactinemia syndrome. Journal of marine medicine. Materials of the II interdisciplinary scientific and practical conference with international participation "Reading named after Professor Oleksandr Zelinskyi”, 2(99) (April-June):222-223. DOI: 10.5281/zenodo.8171419. Gierach, M., Bruska-Sikorska, M., Rojek, M., & Junik, R. (2022). Hyperprolactinemia and insulin resistance. Endokrynologia Polska, 73(6), 959–967. DOI: 10.5603/EP.a2022.0075. DOI: https://doi.org/10.5603/EP.a2022.0075 Varaldo, E., Cuboni, D., Prencipe, N., Aversa, L. S., Sibilla, M., Bioletto, F., … Grottoli, S. (2024). Are prolactin levels efficient in predicting a pituitary lesion in patients with hyperprolactinemia? Endocrine, 84(2), 670–676. DOI: 10.1007/s12020-023-03678-z. 4 DOI: https://doi.org/10.1007/s12020-023-03678-z Holesh, J. E., Bass, A. N., Lord, M. (2023). StatPearls [Internet] StatPearls Publishing; Treasure Island, FL, USA: 2023. Physiology, Ovulation. Munro, M. G., Balen, A. H., Cho, S., Critchley, H. O. D., Díaz, I., Ferriani, R., … FIGO Committee on Menstrual Disorders and Related Health Impacts, and FIGO Committee on Reproductive Medicine, Endocrinology, and Infertility (2022). The FIGO Ovulatory Disorders Classification System. Human reproduction (Oxford, England), 37(10), 2446–2464. DOI: 10.1093/humrep/deac180. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/deac180 Vander Borght, M., & Wyns, C. (2018). Fertility and infertility: Definition and epidemiology. Clinical biochemistry, 62, 2–10. DOI: 10.1016/j.clinbiochem.2018.03.012. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clinbiochem.2018.03.012 Auriemma, R. S., Del Vecchio, G., Scairati, R., Pirchio, R., Liccardi, A., Verde, N., … R., & Colao, A. (2020). The interplay between prolactin and reproductive system: focus on uterine pathophysiology. Frontiers in endocrinology, 11, 594370. DOI: 10.3389/fendo.2020.594370. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2020.594370 Štelcl, M., Vrublovský, P., & Machač, Š. (2018). Prolactin and alteration of fertility. Prolaktin a poruchy reprodukce. Ceska gynekologie, 83(3), 232–235. Iancu, M. E., Albu, A. I., & Albu, D. N. (2023). Prolactin relationship with fertility and in vitro fertilization outcomes-a review of the literature. Pharmaceuticals (Basel, Switzerland), 16(1), 122. DOI: 10.3390/ph16010122. DOI: https://doi.org/10.3390/ph16010122 El Hachem, H., Crepaux, V., May-Panloup, P., Descamps, P., Legendre, G., & Bouet, P. E. (2017). Recurrent pregnancy loss: current perspectives. International journal of women's health, 9, 331–345. DOI: 10.2147/IJWH.S100817. DOI: https://doi.org/10.2147/IJWH.S100817 Tomkiewicz, J., & Darmochwał-Kolarz, D. (2023). The diagnostics and treatment of recurrent pregnancy loss. Journal of clinical medicine, 12(14), 4768. DOI: 10.3390/jcm12144768. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12144768 Zhang, L., Du, Y., Zhou, J., Li, J., Shen, H., Liu, Y., … Qiao, C. (2023). Diagnostic workup of endocrine dysfunction in recurrent pregnancy loss: a cross-sectional study in Northeast China. Frontiers in endocrinology, 14, 1215469. DOI: 10.3389/fendo.2023.1215469. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1215469 Zhukova, E. V., Melnychenko, G. V., Romantsova, T. I., & Dzeranova, L. K. (2009). Pregnancy and childbirth in patients with hyperprolactinemic hypogonadism. Journal of reproductive health. 20-25. DOI: https://doi.org/10.14341/brh2009120-25 Teede, H. J., Tay, C. T., Laven, J. J. E., Dokras, A., Moran, L. J., Piltonen, T. T., … International PCOS Network (2023). Recommendations from the 2023 international evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome. European journal of endocrinology, 189(2), G43–G64. DOI: 10.1093/ejendo/lvad096. DOI: https://doi.org/10.1093/ejendo/lvad096 Xu, X., Yang, A., Han, Y., Wang, W., Hao, G., & Cui, N. (2023). The association between serum prolactin levels and live birth rates in non-PCOS patients: A retrospective cohort study. PloS one, 18(11), e0295071. DOI: 10.1371/journal.pone.0295071. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0295071 Kaur, R., & Gupta, K. (2016). Endocrine dysfunction and recurrent spontaneous abortion: An overview. International journal of applied & basic medical research, 6(2), 79–83. DOI: 10.4103/2229-516X.179024. DOI: https://doi.org/10.4103/2229-516X.179024 Palomba, S., Santagni, S., & La Sala, G. B. (2015). Progesterone administration for luteal phase deficiency in human reproduction: an old or new issue?. Journal of ovarian research, 8, 77. DOI: 10.1186/s13048-015-0205-8. DOI: https://doi.org/10.1186/s13048-015-0205-8 Flores-Espinosa, P., Preciado-Martínez, E., Mejía-Salvador, A., Sedano-González, G., Bermejo-Martínez, L., Parra-Covarruvias, A., … Zaga-Clavellina, V. (2017). Selective immuno-modulatory effect of prolactin upon pro-inflammatory response in human fetal membranes. Journal of reproductive immunology, 123, 58–64. DOI: 10.1016/j.jri.2017.09.004. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jri.2017.09.004 Benetti-Pinto, C. L., Prestes Nácul, A., Rosa-E-Silva, A. C. J. S., Maciel, G. A. R., Dos Santos Nunes Nogueira, V., Condé Lamparelli Elias, P., … Glezer, A. (2024). Treatment of hyperprolactinemia in women: A Position Statement from the Brazilian Federation of Gynecology and Obstetrics Associations (Febrasgo) and the Brazilian Society of Endocrinology and Metabolism (SBEM). Archives of endocrinology and metabolism, 68, e230504. DOI: 10.20945/2359-4292-2023-0504. 75 DOI: https://doi.org/10.20945/2359-4292-2023-0504 Chen, H., Fu, J., & Huang, W. (2016). Dopamine agonists for preventing future miscarriage in women with idiopathic hyperprolactinemia and recurrent miscarriage history. The Cochrane database of systematic reviews, 7(7), CD008883. DOI: 10.1002/14651858.CD008883.pub2. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD008883.pub2 Cozzi, R., Simona Auriemma, R., De Menis, E., Esposito, F., Ferrante, E., Iatì, G., … Attanasio, R. (2023). Italian guidelines for the management of prolactinomas. Endocrine, metabolic & immune disorders drug targets, 23(12), 1459–1479. DOI: 10.2174/1871530323666230511104045. DOI: https://doi.org/10.2174/1871530323666230511104045 Bashiri, A., Galperin, G., Zeadna, A., Baumfeld, Y., & Wainstock, T. (2023). Increased live birth rate with dydrogesterone among patients with recurrent pregnancy loss regardless of other treatments. Journal of clinical medicine, 12(5), 1967. DOI: 10.3390/jcm12051967. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12051967 Tetruashvili, N., Domar, A., & Bashiri, A. (2023). Prevention of pregnancy loss: combining progestogen treatment and psychological support. Journal of clinical medicine, 12(5), 1827. DOI: 10.3390/jcm12051827. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12051827 Muneeba, S., Jr, Acharya, N., & Mohammad, S. (2023). The role of dydrogesterone in the management of luteal phase defect: a comprehensive review. Cureus, 15(11), e48194. DOI: 10.7759/cureus.48194. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.48194 Carp H. (2012). A systematic review of dydrogesterone for the treatment of threatened miscarriage. Gynecological endocrinology : the official journal of the International Society of Gynecological Endocrinology, 28(12), 983–990. DOI: 10.3109/09513590.2012.702875. DOI: https://doi.org/10.3109/09513590.2012.702875 Carp H. (2015). A systematic review of dydrogesterone for the treatment of recurrent miscarriage. Gynecological endocrinology : the official journal of the International Society of Gynecological Endocrinology, 31(6), 422–430. DOI: 10.3109/09513590.2015.1006618. DOI: https://doi.org/10.3109/09513590.2015.1006618 Kumar, A., Begum, N., Prasad, S., Aggarwal, S., & Sharma, S. (2014). RETRACTED: Oral dydrogesterone treatment during early pregnancy to prevent recurrent pregnancy loss and its role in modulation of cytokine production: a double-blind, randomized, parallel, placebo-controlled trial. Fertility and sterility, 102(5), 1357–1363.e3. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2014.07.1251 (Retraction published Fertil Steril. 2023 Mar;119(3):518). DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2014.07.1251 Mirza, F. G., Patki, A., & Pexman-Fieth, C. (2016). Dydrogesterone use in early pregnancy. Gynecological endocrinology : the official journal of the International Society of Gynecological Endocrinology, 32(2), 97–106. DOI: 10.3109/09513590.2015.1121982. DOI: https://doi.org/10.3109/09513590.2015.1121982 Dante, G., Vaccaro, V., & Facchinetti, F. (2013). Use of progestagens during early pregnancy. Facts, views & vision in ObGyn, 5(1), 66–71. ##submission.downloads## Опубліковано Як цитувати Номер Розділ Ліцензія Авторське право (c) 2024 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License. Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: 1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. 2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. 3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access). ##plugins.generic.dates.accepted## 2024-07-15 ##plugins.generic.dates.published## 2024-04-15

Text is read by the "Ask this paper" AI Q&A widget below. Extraction quality varies by source — PMC NXML preserves structure cleanly, OA-HTML may include some navigation residue, and OA-PDF can have broken hyphenation. The publisher copy (via DOI) is the canonical version.

My notes (saved in your browser only)

⚙ Ask this paper AI returns verbatim quotes from the full text · source: oa-doi-fallback ⓘ

Answers must be backed by verbatim quotes from this paper's full text. Hallucinated quotes are dropped automatically; if no verbatim passage answers the question, we say so. How this works

Citation neighborhood (sparse)

Too few in-corpus citations on either side for a chart; here are the lists.

Cites (3)

References (35)

Source provenance

openalex
last seen: 2026-06-10T17:14:06.276822+00:00
License: CC0 · commercial use OK