{"paper_id":"fce465c2-ff6d-40cf-a2fa-5d0dca18414c","body_text":"Олександр Радкевич, \nдоктор пед. наук, професор, \nголовний науковий співробітник відділу моніторингу та оцінювання \nІнституту педагогіки НАПН України \n(м. Київ, Україна) \n \nСАМООЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ \nПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ \n \nЗа умов зрослих вимог до якості  загальної середньої освіти , \nсамооцінювання професійної діяльності педагогічних працівників є ключовим \nінструментом для підвищення їхньої педагогічної майстерності. Це дає змогу \nпедагогам аналізувати результати своєї роботи, рефлексувати, визначати сильні \nта слабкі сторони, планувати професійний розвиток та вдосконалення \nпрофесійної діяльності. Сучасні освітні реформи наголошують на необхідності \nпостійного самовдосконалення та самоосвіти вчителів, що є невід'ємною \nчастиною їхнього професійного зростання. В контексті цих реформ, \nсамооцінювання сприяє адаптації до швидко змінних умов і вимог сучасн ого \nосвітнього середовища. Таким чином, самооцінювання професійної діяльності \nпедагогічних працівників є важливим для здійснення аналізу та вдосконалення \nнавчальних стратегій, методик викладання та взаємоді ї з учнями , які вони \nвикористовують в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. \nОдин із методів самооцінювання - це використання методичного \nінструментарію, що включає критерії та показники професійного розвитку, \nметодики виміру, такі як когнітивні, праксеологічні та мотиваційні методики \n[5]. Ці інструменти допомагають учителям оцінювати свою професійну \nкомпетентність, продуктивність діяльності та інноваційність. \nКомплексне самооцінювання може включати аналіз емоційної стійкості, \nпартнерської взаємодії та спілкування, а також емпа тії, що є важливими \nаспектами професійної діяльності педагогів. Використання таких методик, як: \nвизначення рівня емоційної стабільності і здатності керування психічним \nсамопочуттям, дозволяє педагогам краще розуміти та управляти власними \n\nемоційним стан ом, що сприяє підвищенню якості освітнього процесу. \nМотиваційний аспект самооцінювання охоплює аналіз інтересів, цінностей та \nспіввідношення зовнішньої і внутрішньої мотивації. Методика Рокича \n«Ціннісні орієнтації» та методика визначення рівня мотивації професійної \nдіяльності допомагають учителям визначати свої основні мотиваційні чинники \nта сприяють саморозвитку. Важливим елементом самооцінювання є також \nздатність педагога до професійної саморефлексії, яка включає усвідомлення \nвласних професійних якостей та здатність до саморозвитку. Методика \n«Професійна саморефлексія педагога» дозволяє вчителям аналізувати та \nоцінювати свою діяльність, визначати сильні та слабкі сторони, а також \nпланувати шляхи подальшого професійного зростання [ 5]. Для забезпечення \nоб'єктивності самооцінювання важливо використовувати зовнішні джерела \nінформації та результати досліджень. Наприклад, результати самооцінювання \nнапряму «Педагогічна діяльність» можуть включа ти аналіз дотримання \nакадемічної доброчесності та використання методичних розробок для \nформування основ академічної доброчесності [7].  \nЗарубіжні дослідження також свідчать про важливість розвитку \nпрофесійної культури педагогів закладів освіти та якості інструментів і методів, \nщо використовуються під час самооцінювання  їхньої професійної діяльності. \nВони підкреслюють необхідність посилення критеріїв, які дозволять \nвикористовувати результати самооцінювання для вдосконалення діяльності \nзакладу освіти [4]. \nСамооцінювання професійної діяльності педагогічних працівників є \nключовим елементом професійного розвитку та управління освітнім процесом. \nОднак, цей процес не позбавлений типових помилок та упереджень, які можуть \nспотворювати результати та впливати на подальше прийняття рішень. Однією з \nпоширених помилок є надмірна самокритичність або, навпаки, надмірна \nсамовпевненість, що призводить до нереалістичного сприйняття власної \nефективності. Іншою проблемою є вплив стереотипів та особистісних \n\nупереджень на оцінювання результатів власної роботи, що може призвести до \nігнорування важливих аспектів професійної діяльності. \nПедагоги можуть також стикатися з помилкою конформізму, коли вони \nоцінюють свою діяльність високо лише тому, що вона відповідає \nзагальноприйнятим нормам або очікуванням колег. Це може призвести до \nнедооцінювання потреби у змінах та інноваціях у власній освітній практиці. \nТакож, існує тенденція до переоцінювання впливу зовнішніх факторів на успіхи \nта недооцінювання  особистого внеску, що ускладнює об'єктивне \nсамооцінювання професійної діяльності педагогічних працівників. \nВажливим аспектом є також ілюзія контролю , коли педагоги \nпереоцінюють свою здатність впливати на навчальний процес та результати  \nнавчання учнів, ігноруючи багатофакторність освітнього середовища. Це може \nпризвести до неправильного розуміння причин успіхів або невдач. Ще однією \nпомилкою є ефект гало, коли загальне позитивне або негативне враження про \nпедагога впливає на оцінку окремих аспектів його діяльності.  У контексті \nпедагогічної діяльності, ефект гало може призвести до того, що вчителі можуть \nбути оцінені на основі несуттєвих або нерелевантних факторів, що може \nспотворювати об'єктивність оцінюв ання. Наприклад, якщо вчитель має \nприємну зовнішність або доброзичливу манеру, здобувачі освіти  або колеги \nможуть несвідомо приписувати йому вищі професійні якості, ніж це є \nнасправді. Аналогічно, якщо він здається менш привабливим або має неприязне \nставлення, його професійні навички можуть бути недооцінені. \nДля уникнення цих помилок та упереджень, педагогам рекомендується \nвикористовувати об'єктивні критерії та інструменти оцінювання, залучати до \nпроцесу самооцінювання колег і експертів, а також регулярно переглядати та \nкоригувати свої методики з урахуванням зворотного зв'язку та результатів \nдосліджень. Про це йдеться у наукових публікаціях вчених і педагогів, в яких \nобґрунтовані результати самооцінювання педагогічної діяльності та  \nзапропоновані рекомендації щодо їх удосконалення  [3; 1]. Також існують \n\nдослідження, в яких проаналізовано типові педагогічні помилки та викладено \nшляхи їх корекції [2]. \nСучасні цифрові технології відкривають нові можливості для \nсамооцінювання професійної діяльності педагогічних працівників, зокрема \nчерез використання електронних портфоліо, онлайн -анкетування та \nінтерактивних платформ для обміну досвідом. Ці інструменти сприяють більш \nоб'єктивному та систематичному оцінюванню, а також забезпечують зворотний \nзв'язок від колег та учнів.  Наприклад, платформи для професійного розвитку, \nонлайн-курси та ресурси, дають змогу педагогам вдосконалювати свої навички \nта знання, а також ефективно оцінювати свою діяльність. Важливою є \nінтеграція самооцінювання в повсякденну практику діяльності педагогів, що \nвключає регулярне відстеження та аналіз власної роботи, встановлення \nпрофесійних цілей та планування шляхів їх досягнення. Це сприяє створенню \nкультури безперервного самовдосконалення та професійного зростання. \nІншим важливим аспектом є розроблення внутрішніх систем забезпечення \nякості освіти, які включають критерії та індикатори для самооцінювання  \nпрофесійної діяльності педагогічних працівників . Такі системи допомагають \nвизначати рівні досягнень та встановлювати цілі для подальшого розвитку. \nВони також можуть включати методи збору інформації, такі як анкетування, \nінтерв'ю, аналіз документів та спостереження [6].  \nЗагалом, інноваційні методики та інструменти самооцінювання є \nневід'ємною частиною сучасної освітньої практики, що спрямована на \nпідвищення якості навчання здобувачів освіти та розвиток професійн ої \nкомпетентності педагогічних працівників. Вони допомагають їм бути в курсі \nсучасних тенденцій у сфері загальної середньої освіти, швидко адаптуватися до \nзмін та ефективно реагувати на виклики сучасного освітнього середовища. \n \nСписок використаних джерел \n1. На Урок. Самооцінювання закладу освіти: ефективний інструмент \nпідвищення управлінської діяльності . 2021 URL: \nhttps://naurok.com.ua/post/ \n\nsamoocinyuvannya-zakladu-osviti-efektivniy-instrument-pidvischennya-\nupravlinsko-diyalnosti  \n2. Мазниченко, М.А. Корекція педагогічної діяльності.  2018. URL:  \nhttps://stud.com.ua/165701/pedagogika/prikladi_pedagogichnih_pomilok \n3. Шишацький ліцей ім В.І.Вернадського. Про результати самооцінювання \nнапряму «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти». \n2022. URL: https://vernadskyschool.e-schools.info/pages/pro-rezultati-\nsamootsnjuvannja-naprjamu-pedagogchna-djalnst-pedagogchnih-pratsvnikv-\nzakladu-osvti \n4. Лукіна, Т. Зарубіжні підходи до розроблення моделей самооцінювання \nзакладів загальної середньої освіти. Український педагогічний журнал, 2022, \n(2), 19-30. \n5. Методист ТКМЦНОІМ Гапон Л.О. Методичний інструментарій для \nсамооцінювання вчителів у процесі професійного розвитку. 2021. URL: \nhttps://gapon.te.ua/rubryka-metodysta/dorobok-metodysta/metodychni-\nrekomendatsii/item/1514-materialy-dlia-samootsiniuvannia-vchyteliv  \n6. Осадчий, І. Г. Розроблення та впровадження внутрішньої системи \nзабезпечення якості освіти закладу загальної середньої освіти. 2019. \n7. Фоміна, В. Про результати самооцінювання напряму «Педагогічна \nдіяльність педагогічних працівників закладу освіти. 2022.","source_license":"CC0","license_restricted":false}