{"paper_id":"f55e9ad8-192f-46a1-a671-fc1aa67134ee","body_text":"Вплив ендометріозу на репродуктивне здоров’я та якість життя жінок (Огляд літератури)\nОсновний зміст сторінки статті\nАнотація\nЕндометріоз є одним із найпоширеніших хронічних гінекологічних захворювань, що уражує близько 10–15% жінок репродуктивного віку та чинить суттєвий негативний вплив на репродуктивне здоров’я, фертильність, фізичний і психоемоційний стан пацієнток, а також на якість їхнього життя. Захворювання характеризується наявністю ендометріоподібної тканини поза межами порожнини матки, що супроводжується хронічним запальним процесом, больовим синдромом різної інтенсивності, порушеннями менструального циклу та розвитком безпліддя.\nУ статті узагальнено сучасні наукові дані щодо механізмів патогенезу, клінічних проявів, діагностичних підходів і методів лікування ендометріозу. Показано, що етіологія захворювання має мультифакторний характер і включає взаємодію гормональних, імунологічних, генетичних, епігенетичних і мікробіологічних чинників. Важливими ланками патогенезу є формування локального естрогензалежного мікрооточення, розвиток прогестеронової резистентності та дисрегуляція клітинного імунітету, що супроводжується підвищенням рівнів прозапальних цитокінів і факторів ангіогенезу.\nОсобливу увагу приділено ролі мікробіоти кишечника та репродуктивного тракту у формуванні імунної відповіді, регуляції метаболізму естрогенів, підтриманні хронічного запалення та прогресуванні ендометріоїдних вогнищ. Проаналізовано сучасні терапевтичні стратегії, що охоплюють гормональне лікування, хірургічні методи, комбіновані підходи та застосування допоміжних репродуктивних технологій у жінок із порушеннями фертильності. Розглянуто перспективні напрями терапії, спрямовані на корекцію мікробіотного дисбалансу як потенційної патогенетичної мішені. Наголошено на важливості ранньої діагностики, міждисциплінарного підходу та індивідуалізації лікування з урахуванням клінічних особливостей захворювання та репродуктивних планів пацієнток.\nБлок інформації про статтю\nЦя робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.\nАвтори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.\nПосилання\nBecker CM, Bokor A, Heikinheimo O, Horne A, Jansen F, Kiesel L, et al. ESHRE guideline: endometriosis. Hum Reprod Open. 2022;2022(2):hoac009. doi: 10.1093/hropen/hoac009.\nZondervan KT, Becker CM, Koga K, Missmer SA, Taylor RN, Viganò P. Endometriosis. Nat Rev Dis Primers. 2018;4(1):9. doi: 10.1038/s41572-018-0008-5.\nZondervan KT, Becker CM, Missmer SA. Endometriosis. N Engl J Med. 2020;382:1244-56. doi: 10.1056/NEJMra1810764.\nShafrir AL, Farland LV, Shah DK, Harris HR, Kvaskoff M, Zondervan K, et al. Risk for and consequences of endometriosis: A critical epidemiologic review. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018;51:1-15. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2018.06.001.\nParasar P, Ozcan P, Terry KL. Endometriosis: Epidemiology, Diagnosis and Clinical Management. Curr Obstet Gynecol Rep. 2017;6(1):34-41. doi: 10.1007/s13669-017-0187-1.\nSemeniuk L, Yuzvenko T, Pankiv V, Kozachuk Y, Chernukha L, Kryzhanovska O. Alternative approaches to treating endometriosis. Literature review. Clin Endocrinol Endocr Surg (Ukraine). 2025;(3):63-72. doi: 10.30978/CEES-2025-3-63.\nMissmer SA, Tu FF, Agarwal SK, Chapron C, Soliman AM, Chiuve S, et al. Impact of endometriosis on life-course potential: A narrative review. Int J Gen Med. 2021;14:9-25. doi: 10.2147/IJGM.S261139.\nSer HL, Au Yong SJ, Shafiee MN, Mokhtar NM, Ali RAR. Current updates on the role of microbiome in endometriosis: A narrative review. Microorganisms. 2023;11(2):360. doi: 10.3390/microorganisms11020360.\nVitale SG, La Rosa VL, Rapisarda AMC, Laganà AS. Impact of endometriosis on quality of life and psychological well-being. J Psychosom Obstet Gynaecol. 2017;38(4):317-9. doi: 10.1080/0167482X.2016.1244185.\nWorld Health Organization. Endometriosis: Key facts and global burden [Internet]. Geneva: WHO; 2021. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/endometriosis.\nSimancas-Racines D, Jiménez-Flores E, Montalvan M, Horowitz R, Araujo V, Reytor-González C. Endometriosis as a Systemic and Complex Disease: Toward Phenotype-Based Classification and Personalized Therapy. Int J Mol Sci. 2026;27(2):908. doi: 10.3390/ijms27020908.\nChapron C, Marcellin L, Borghese B, Santulli P. Rethinking mechanisms, diagnosis and management of endometriosis. Nat Rev Endocrinol. 2019;15(11):666-82. doi: 10.1038/s41574-019-0245-z.\nPakharenko LV, Basiuha IO, Zhurakivskyi VM, Lasytchuk OM, Kurtash NYa. The importance of the genital tract microflora in the endometriosis development. Reprod Health Woman. 2023;(2):21-5. doi: 10.30841/2708-8731.2.2023.278155.\nLee SR, Lee JC, Kim SH, Oh YS, Chae HD, Seo H, et al. Altered composition of microbiota in women with ovarian endometrioma: Microbiome analyses of extracellular vesicles in the peritoneal fluid. Int J Mol Sci. 2021;22(9):4608. doi: 10.3390/ijms22094608.\nAta B, Yildiz S, Turkgeldi E, Brocal VP, Dinleyici EC, Moya A, et al. The endobiota study: Comparison of vaginal, cervical and gut microbiota between women with stage 3/4 endometriosis and healthy controls. Sci Rep. 2019;9(1):2204. doi: 10.1038/s41598-019-39700-6.\nGuo C, Zhang C. Role of the gut microbiota in the pathogenesis of endometriosis: A review. Front Microbiol. 2024;15:1363455. doi: 10.3389/fmicb.2024.1363455.\nKalopedis EA, Zorgani A, Zinovkin DA, Barri M, Wood CD, Pranjol MZI. Leveraging the role of the microbiome in endometriosis: Novel non-invasive and therapeutic approaches. Front Immunol. 2025;16:1631522. doi: 10.3389/fimmu.2025.1631522.\nYuanyue L, Qian H, Ling L, Liufeng Y, Jing G, Xiaomei W. Impact of gut microbiota on endometriosis. Front Cell Infect Microbiol. 2025;15:1526063. doi: 10.3389/fcimb.2025.1526063.\nMartinelli S, Nannini G, Cianchi F, Staderini F, Coratti F, Amedei A. Microbiota transplant and gynecological disorders: The bridge between present and future treatments. Microorganisms. 2023;11(10):2407. doi: 10.3390/microorganisms11102407.\nWang M, Liu W, Zheng L, Ma S, Jin L, Zhao D, et al. Broadening horizons: Microbiota as a novel biomarker and potential treatment for endometriosis. Front Microbiol. 2025;16:1521216. doi: 10.3389/fmicb.2025.1521216.\nPetraglia F, Vannuccini S, Santulli P, Marcellin L, Chapron C. An update for endometriosis management: A position statement. J Endometriosis Uterine Disorders. 2024;6:100062. doi: 10.1016/j.jeud.2024.100062.\nTaylor HS, Kotlyar AM, Flores VA. Endometriosis is a chronic systemic disease: Clinical challenges and novel innovations. Lancet. 2021;397(10276):839-52. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00389-5.\nVercellini P, Viganò P, Somigliana E, Fedele L. Endometriosis: pathogenesis and treatment. Nat Rev Endocrinol. 2014;10(5):261-75. doi: 10.1038/nrendo.2013.255.\nVannuccini S, Clifton VL, Fraser IS, Taylor HS, Critchley H, Giudice LC, et al. Infertility and reproductive disorders: impact of hormonal and inflammatory mechanisms on pregnancy outcome. Hum Reprod Update. 2016;22(1):104-15. doi: 10.1093/humupd/dmv044.\nColgrave EM, Keast JR, Nowell CJ, Healey M, Rogers PAW, Holdsworth-Carson SJ. Distribution of smooth muscle actin and collagen in superficial peritoneal endometriotic lesions varies from the surrounding microenvironment. Reprod Biomed Online. 2024;103610. doi: 10.1016/j.rbmo.2023.103610.\nLovkina OL, Prolygina IV, Oleksiienko IV. Endometriosis: a new look at an old problem. Rep Vinnytsia National Med Uni. 2025;29(2):311-6. doi: 10.31393/reports-vnmedical-2025-29(2)-24.\nKhmil SV, Pidhaina IY, Kulyk II, Koblosh ND. Endometriosis: achievements and issues in world research. Bull Soc Hyg Health Protection Organization Ukr. 2020;(4):84-93. doi: 10.11603/1681-2786.2019.4.10953.\nDonnez J, Dolmans MM. Endometriosis and medical therapy: From progestogens to progesterone resistance to GnRH antagonists: A review. J Clin Med. 2021;10(5):1085. doi: 10.3390/jcm10051085.\nMinistry of Health of Ukraine. Endometriosis [Internet]. 2022. Guideline 00545. 2018. Available from: http://guidelines.moz.gov.ua/documents/2918?id=ebm00545&format=pdf.\nPiyadigama I, Bandara GJ, Piriyatharsan S, Senevirathne TN. Endometriosis Surgery and Fertility Outcomes: An Evidence-Based Review. Fertil Sci Res. 2025;12:24. doi: 10.25259/FSR_17_2025.\nHarth S, Kaya HE, Zeppernick F, Meinhold-Heerlein I, Keckstein J, Yildiz SM, et al. Application of the #Enzian classification for endometriosis on MRI: Prospective evaluation of inter- and intraobserver agreement. Front Med (Lausanne). 2023;10:1303593. doi: 10.3389/fmed.2023.1303593.\nKeckstein J, Saridogan E, Ulrich UA, Sillem M, Oppelt P, Schweppe KW, et al. The #Enzian classification: A comprehensive non-invasive and surgical description system for endometriosis. Acta Obstet Gynecol Scand. 2021;100(7):1165-75. doi: 10.1111/aogs.14099.\nKeckstein J, Hudelist G. Classification of deep endometriosis (DE) including bowel endometriosis: From r-ASRM to #Enzian-classification. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2021;71:27-37. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2020.11.004.\nPractice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. Endometriosis and infertility: a committee opinion. Fertil Steril. 2012;98(3):591-8. doi: 10.1016/j.fertnstert.2012.05.031.\nFerrero S, Gazzo I, Crosa M, Rosato FP, Barra F, Leone Roberti MU. Impact of surgery for endometriosis on the outcomes of in vitro fertilization. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2024;95:102496. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2024.102496.\nDyndar OA, Dymarska OZ, Oleshko VF. Characteristics of the reproductive potential of women with ovarian endometrioma. Reprod Health of Woman. 2024;4(75):46-53. doi: 10.30841/2708-8731.4.2024.308995.\nYounes G, Tulandi T. Effects of adenomyosis on in vitro fertilization treatment outcomes: a meta-analysis. Fertil Steril. 2017;108(3):483-90.e3. doi: 10.1016/j.fertnstert.2017.06.025.\nMatviikiv N. Assessment of quality of life and psychological condition of women with chronic inflammatory processes of the pelvic organs on the background of pelvic pain. Reprod Health Woman. 2021;(2):69-72. doi: 10.30841/2708-8731.2.2021.232556.\nMuzii L, Di Tucci C, Di Feliciantonio M, Galati G, Di Donato V, Musella A, et al. Antimüllerian hormone is reduced in the presence of ovarian endometriomas: a systematic review and meta-analysis. Fertil Steril. 2018;110(5):932-40.e1. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.06.025.\nKorchynska O, Khashcha I, Stryzhak D. Oncological aspects of ovarian endometriosis. Reprod Health Woman. 2024;(1):10-14. doi: 10.30841/2708-8731.1.2024.301575.\nSurrey E, Taylor HS, Giudice L, Lessey BA, Abrao MS, Archer DF, et al. Long-term outcomes of elagolix in women with endometriosis: Results from two extension studies. Obstet Gynecol. 2018;132(1):147-60. doi: 10.1097/AOG.0000000000002675.\nPratt ML, Manjarres Z, Sadler KE. The vaginal microbiome drives endometriosis pain. bioRxiv. 2025:2025.08.21.671604. doi: 10.1101/2025.08.21.671604.\nColonetti T, Saggioratto MC, Grande AJ, Colonetti L, Junior JCD, Ceretta LB, et al. Gut and vaginal microbiota in the endometriosis: Systematic review and meta-analysis. Biomed Res Int. 2023;2023:2675966. doi: 10.1155/2023/2675966.\nPai AH, Wang YW, Lu PC, Wu HM, Xu JL, Huang HY. Gut microbiome-estrobolome profile in reproductive-age women with endometriosis. Int J Mol Sci. 2023;24(22):16301. doi: 10.3390/ijms242216301.\nHu S, Ding Q, Zhang W, Kang M, Ma J, Zhao L. Gut microbial beta-glucuronidase: A vital regulator in female estrogen metabolism. Gut Microbes. 2023;15(1):2236749. doi: 10.1080/19490976.2023.2236749.\nClinicalTrials.gov. The role of probiotics in the treatment of endometriosis (ProMetrioS). Identifier: NCT06929364 [Internet]. Bethesda (MD): National Library of Medicine (US); 2025. Available from: https://clinicaltrials.gov/study/NCT06929364.\nHyun Ahn S, Singh V, Tayade C. Biomarkers in endometriosis: challenges and opportunities. Fertil Steril. 2017;107(3):523-32. doi: 10.1016/j.fertnstert.2017.01.009.\nChadchan SB, Popli P, Ambati CR, Tycksen E, Han SJ, Bulun SE, et al. Gut microbiota-derived short-chain fatty acids protect against the progression of endometriosis. Life Sci Alliance. 2021;4(12):e202101224. doi: 10.26508/lsa.202101224.\nWoon EV, Greer O, Shah N, Nikolaou D, Johnson M, Male V. Number and function of uterine natural killer cells in recurrent miscarriage and implantation failure: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 2022;28(4):548-582. doi: 10.1093/humupd/dmac006.","source_license":"CC0","license_restricted":false}