{"paper_id":"ddd2655b-a723-4a62-8fb6-f2f3d2a6e5b3","body_text":"ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ\nhttp://med-expert.com.ua\nISSN: 1992-5891     ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ  • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ  • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 2019 25\nАлгоритм надання допомоги жінкам з лейоміомою\nматки в післяпологовому періоді\nДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ\nУДК 618.14П006.П36:618.6/7\nВ.Г. Тиха, Н.Я. Скрипченко\nМета — вивчити ефективність запропонованого нами алгоритму надання допомоги жінкам із лейоміомою матки в післяпологовому періоді.\nПацієнти та методи. Проаналізовано розроблений нами алгоритм надання допомоги породіллям із лейоміомою матки, призначений з перших\nднів післяпологового періоду. Обстежено 100 жінок із лейоміомою матки на 5–6Иту добу післяпологового періоду та через 3 місяці після пологів.\nЖінок розподілено на 2 групи: до 1Иї групи (основної) увійшло 50 жінок, які отримували розроблений нами комплекс лікувальноИпрофілактичних\nзаходів, до 2Иї групи (порівняння) — 50 жінок із лейоміомою матки, які не отримували зазначений комплекс, а лише симптоматичну терапію.\nОтримані результати були порівняні в цих групах.\nРезультати. Запропонований нами алгоритм надання допомоги породіллям із лейоміомою матки привів до швидшого зворотного розвитку\nзміненого параметра гормонального, гемостазіологічного, імунологічного, мікробіологічного гомеостазу цієї категорії породіль, що, своєю\nчергою, вплинуло на прискорення інволютивних процесів, триваліший і повноцінніший процес лактації, швидше відновлення менструал ьної\nфункції порівняно з групою жінок, які отримували лише загальноприйняте лікування.\nВисновки. Запропонований нами алгоритм надання допомоги жінкам із лейоміомою матки в післяпологовому періоді сприяє профілактиці\nпрогресуванню цього захворювання, попередженню його рецидивів, що, своєю чергою, допомагає зберегти репродуктивну функцію жінок  із\nлейоміомою матки і, тим самим, дає змогу рекомендувати його до застосування в зазначеної категорії породіль.\nКлючові слова: лейоміома матки, післяпологовий період, алгоритм надання допомоги.\nAn algorithm for assisting women with leiomyoma in the postpartum period\nV.G. Tykha, N.Y. Skripchenko\nSI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named after academician O.M. Lukyanova NAMS of Ukraine», Kyiv\nPurpose — to examine the effectiveness of the proposed algorithm for providing relief to women with leiomyoma in the postpartum period.\nPatients and methods. We analyzed the algorithm developed by us for providing support to women with leiomyoma uterus, which was prescribed from\nthe first days of the postpartum period. 100 women with leiomyoma of the uterus were screened for the 5–6th day of the postpart um period and 3 months\nafter childbirth. Women were divided into 2 groups: 50 women entered the 1st group (main), which received the complex of treatm entИprophylactic measИ\nures developed by us; in the 2nd group (control) 50 women from the uterine leiomyoma who did not receive this complex entered t he group, but only\nsymptomatic therapy. The results obtained were compared in these groups.\nResults. The algorithm proposed by us for the treatment of pregnant women with leiomyoma of the uterus contributed to a faster reverse d evelopment\nof the changed parameter of the hormonal, hemostasis, immunological, microbiological homeostasis of this category of mothers, w hich in turn affects\nthe acceleration of the involutionary processes, a longer and more complete process of lactation, a faster restoration of the m enstrual function in comИ\nparison with a group of women who received only the usual treatment.\nConclusions. The proposed algorithm for providing medical care to women with leiomyoma in the postpartum period contributes to preventing th e proИ\ngression of the disease, preventing its recurrence, which in turn helps to preserve the reproductive function of women with lei omyoma in the uterus and,\ntherefore, allows it to be recommended for its use in this category of pregnancy.\nKey words: leiomyoma of the uterus, postpartum period, support algorithm.\nАлгоритм оказания помощи женщинам с лейомиомой матки в послеродовом периоде\nВ.Г. Тихая, Н.Я. Скрипченко\nГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии имени академика Е.M. Лукьяновой НАМН Украины», г. Киев\nЦель — изучить эффективность предложенного нами алгоритма оказания помощи женщинам с лейомиомой матки в послеродовом периоде.\nПациенты и методы. Проанализирован разработанный нами алгоритм оказания помощи роженицам с лейомиомой матки, назначенный\nс первых дней послеродового периода. Обследованы 100 женщин с лейомиомой матки на 5–6Ие сутки послеродового периода и через 3 м есяца\nпосле родов. Женщины разделены на 2 группы: в 1Ию группу (основную) вошли 50 женщин, получавших разработанный нами комплекс леч ебноИ\nпрофилактических мероприятий, во 2Ию группу (сравнения) — 50 женщин с лейомиомой матки, которые не получали данный комплекс, а только\nсимптоматическую терапию. Полученные результаты были сравнены в этих группах.\nРезультаты. Предложенный нами алгоритм оказания помощи роженицам с лейомиомой матки привел к более быстрому обратному развитию\nизмененного параметра гормонального, гемостазиологического, иммунологического, микробиологического гомеостаза данной категории\nженщин, что, в свою очередь, повлияло на ускорение инволютивных процессов, длительный и полноценный процесс лактации, более быс трое\nвосстановление менструальной функции по сравнению с группой женщин, получавших только общепринятое лечение.\nВыводы. Предложенный нами алгоритм оказания лечебной помощи женщинам с лейомиомой матки в послеродовом периоде способствует\nпрофилактике прогрессирования данного заболевания, предупреждению его рецидивов, что, в свою очередь, помогает сохранить\nрепродуктивную функцию женщин с лейомиомой матки и, тем самым, позволяет рекомендовать его к применению у данной категории\nродильниц.\nКлючевые слова: лейомиома матки, послеродовой период, алгоритм оказания помощи.\nPERINATOLOGIYA AND PEDIATRIYA.2019.1(77):25-29; doi 10.15574/PP.2019.77.25\nВступ\nО\nстанніми роками в Україні зросла кільП\nкість жінок репродуктивного віку з добП\nроякісними пухлинами матки. Лейоміома\nматки — доброякісна пухлина, що розвивається\nіз гладком'язової тканини міометрію, є одним\nіз найпоширеніших пухлинних захворювань\nжіночих статевих органів.\nЗа літературними даними, кожна п'ята\nжінка у світі хворіє на лейоміому матки [1, 3, 6,\n9]. Установлено, що 20–50% жінок репродукП\nтивного віку страждають від цієї патології, хоча\nреальний рівень захворюваності значно вищий,\nоскільки лише в половини хворих, за даними\nпроведених досліджень, спостерігаються\nсимптоми, пов'язані з лейоміомою матки [3, 7].\n\nОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ\nhttp://med-expert.com.ua\nISSN: 1992-5891     ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ  • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ  • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 201926\nУ структурі гінекологічної захворюваності лейоП\nміома посідає друге місце після запальних проП\nцесів матки та її додатків [7]. Тривалий\nчас вважали, що лейоміома матки — хвороба\nпременопаузального віку, тому що максимальП\nний відсоток захворюваності припадав саме на\nцей період життя жінки. Проте останнім часом\nусе частіше констатують «омолодження» лейоП\nміоми: частіше трапляються випадки захворюП\nвання у жінок віком 18–22 роки. Висловлюють\nдумку, що 80% усіх жінок віком від 30\nдо 40 років мають високий ризик захворювання\nна лейоміому [5, 9]. На жаль, у 20–30% випадП\nків вона є етіологічним фактором безпліддя\nта ще в 15–30% — причиною невиношування\nвагітності [2, 4, 7]. Слід зазначити, що 70–80%\nусіх втручань у гінекології проводять саме\nз приводу цього захворювання [8, 9]. З настанП\nням менопаузи лейоміома матки регресує [1].\nПісляпологовий період життя жінки — найП\nменш вивчений період, особливо це стосується\nжінок із лейоміомою матки. Якщо початок\nпісляпологового періоду можна встановити\nточно, то кінець — складно, бо якихось певних\nознак його закінчення не існує. Причина поляП\nгає в тому, що інволюція всіх органів і систем\nпісля пологів у жінок узагалі, і у породіль\nіз лейоміомою матки зокрема, залежить від\nнизки факторів, пов'язаних як із конституційП\nними особливостями жінки, з умовами її проП\nживання, так і з тривалістю та розмірами\nлейоміоми матки, характером лікування до\nвагітності, перебігом вагітності та пологів, стаП\nном плода та новонародженого, психоемоційП\nним станом жінки.\nПісляпологовий період починається після\nнародження посліду і триває 6–8 тижнів. У цей\nперіод у жінок із лейоміомою матки, так само\nяк і в здорових, відбуваються зміни в ценП\nтральній нервовій, серцевоПсудинній, системі\nтравлення та інших системах, інтенсивні проП\nцеси морфофункціональної перебудови, а найП\nвідчутніше — в ендокринній, статевій сфері\nта молочних залозах.\nНами проведено попередні дослідження\nщодо перебігу пологів, раннього післяпологоП\nвого періоду та інволютивних процесів у післяП\nпологовому періоді в жінок із лейоміомою\nматки. На основі отриманих даних розроблено\nалгоритм надання допомоги жінкам із лейоміоП\nмою матки з перших днів післяпологового\nперіоду, спрямований на зниження частоти\nпісляпологових ускладнень, поліпшення інвоП\nлютивних процесів матки, гормонального\nфону, стану системи гемостазу, психосоматичП\nного стану, санацію вогнищ хронічних запальП\nних процесів, особливо в генітальній сфері.\nЦі заходи мають на меті попередження та лікуП\nвання ускладнень післяпологового періоду,\nзапобігання прогресуванню основного захвоП\nрювання та рецидивів лейоміоми матки в разі\nїї видалення. Отже, спрямовані на реабілітацію\nрепродуктивної функції такої категорії пороП\nділь.\nМета дослідження — вивчити ефективність\nзапропонованого нами алгоритму надання\nдопомоги жінкам із лейоміомою матки в післяП\nпологовому періоді.\nМатеріали та методи дослідження\nНами обстежено 100 жінок із лейоміомою\nматки на 5–6Пту добу післяпологового періоду\nта через 3 місяці після пологів. Жінок розпоП\nділено на 2 групи: до 1Пї групи (основної)\nувійшло 50 жінок, які отримували розроблений\nнами комплекс лікувальноПпрофілактичних\nзаходів, до 2Пї групи (порівняння) — 50 жінок із\nлейоміомою матки, які не отримували цей комП\nплекс, а лише симптоматичну терапію. Крім\nклінічних обстежень, досліджено рівні горП\nмонів (естрадіол, прогестерон, пролактин, корП\nтизол) у сироватці крові, стан згортальної\nсистеми крові (розширена коагулограма, ДПдиП\nмер), біоценоз статевих шляхів, стан міомаП\nтозних вузлів за допомогою ультразвукового\nапарату з трансабдомінальним трансд'юсером\nіз частотою сканування 3,5 МГц. Під час ехоП\nграфії виміряно об'єм вузлів, визначено\nїх локалізацію та кількість, проведено фіксуП\nвання наявності патологічних змін у матці та\nдодатках.\nРозроблений нами алгоритм надання допоП\nмоги породіллям із лейоміомою матки, приП\nзначений з перших днів післяпологового\nперіоду, включає такі заходи:\n1. Дієтотерапія (вживання продуктів, які\nсповільнюють ріст новоутворень, — цільні\nзерна бобових культур, пшениці, чорного рису,\nморепродукти, ягоди).\n2. Вітамінотерапія (обов'язкове застоП\nсування вітаміну D у профілактичній дозі\n2000 МО/добу, адже є докази того, що чим\nнижчий рівень вітаміну D, тим вища частота\nвиникнення міом у різних етнічних групах).\n3. Підтримування і пролонгування лактації\n(дотримання основних принципів грудного\nвгодовування відповідно до протоколу\n«Медичний догляд за здоровою новонароджеП\n\nОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ\nhttp://med-expert.com.ua\nISSN: 1992-5891     ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ  • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ  • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 2019 27\nною дитиною» (наказ МОЗ України від\n04.04.2005 № 152), зокрема, раннє прикладання\nдо груді, грудне вигодовування на вимогу дитиП\nни, цілодобове спільне перебування матері\nта дитини). Грудне вигодовування сприяє стаП\nбілізації та зменшенню розмірів вузлів за рахуП\nнок зміни гістогенезу міоми, перетворенню її\nз проліферуючої в просту, що в ряді випадків\nспричиняє припинення її подальшого розвитку.\n4. Застосування аналога окситоцину в таблеП\nтованій формі — дезаміноокситоцин у середній\nтерапевтичній дозі з першого дня післяпологоП\nвого періоду протягом 10 днів (для профілактиП\nки субінволюції матки).\n5. Санація піхви місцевим препаратом\nширокого спектра дії протягом 12 днів після\nпологів, при цьому відновлення нормобіоценоП\nзу із використанням пробіотика в середній\nтерапевтичній дозі протягом першого місяця\nпісля пологів.\n6. Застосування антибіотика цефалоспориП\nнового ряду в середній терапевтичній дозі проП\nтягом 5 днів після пологів у разі розродження\nоперативним шляхом (для профілактики гнійП\nноПсептичних захворювань матки в післяполоП\nговому періоді).\n7. Призначення препаратів заліза в таблетоП\nваній формі в середній терапевтичній дозі за\nнаявності анемії.\n8. Призначення низькомолекулярних гепаП\nринів у профілактичній дозі протягом 3 днів\nпісля пологів із подальшим застосуванням\nвенотоніків протягом першого місяця після\nпологів (для нормалізації системи гемостазу).\nЦе дає змогу профілактувати тромботичні\nускладнення та порушення живлення лейомаП\nтозних вузлів у післяпологовому періоді.\n9. Застосування гепатопротекторів по 2 капП\nсули тричі на добу за півгодини до їди протягом\nпершого місяця після пологів (для поліпшення\nгепатопротекторної, детоксикаційної функції\nпечінки та нормалізації вуглеводного, білковоП\nго і ліпідних обмінів).\n10. Призначення препаратів магнію та седаП\nтивних препаратів (для нормалізації психоемоП\nційного стану жінок).\nСтатистична обробка одержаних результатів\nпроведена за стандартними методами варіаційП\nної статистики з урахуванням розбіжностей\nза tПкритерієм Стьюдента, яку оцінювали за\nпоказником довірчої ймовірності (p), меншим\nза 0,05.\nКритерії включення пацієнток у досліП\nдження: першороділлі з міомою матки; відсутП\nність інфекцій, що передаються статевим\nшляхом; відсутність підвищеної чутливості до\nзапропонованих препаратів.\nКритерії виключення: жінки, що мали\nсупутню важку соматичну патологію; паралеП\nльна участь пацієнтки в іншому аналогічному\nдослідженні.\nДослідження виконано відповідно до принП\nципів Гельсінської Декларації. Протокол досліП\nдження ухвалено Локальним етичним комітеП\nтом усіх зазначених у роботі установ. На провеП\nдення досліджень отримано поінформовану\nзгоду жінок.\nРезультати дослідження та їх обговорення\nСередній вік породіль вірогідно не відрізП\nнявся і становив 31,0±1,4 року. Середній гестаП\nційний термін при народженні в обох групах —\n37–38 тижнів. В обстежених жінок, як у 1Пй, так\nі в 2Пй групі, народилися живі, доношені діти\nз оцінкою за шкалою Апгар 7–8 балів.\nЗа даними дослідження, структура післяпоП\nлогових ускладнень у породіль із лейоміомою\nматки, які не отримували зазначений лікувальП\nний комплекс, мала такий вигляд: субінвоП\nлюція матки діагностувалася в 14 (28%) жінок;\nінфекційні ускладнення, зокрема, метроендоП\nметрит — у 3 (6%) породіль, інфільтрація\nпісляопераційного шва — в 1 (2%) жінки; післяП\nпологовий тромбофлебіт — в 1 (2%) породіллі;\nпорушення живлення лейоматозного вузла —\nв 1 (2%) жінки; рання післяпологова кровотеча —\nу 3 (6%) породіль.\nСтруктура та частота післяпологових\nускладнень у жінок із лейоміомою матки, які\nдотримувалися зазначеного алгоритму ведення\nпісляпологового періоду: субінволюція матки\nдіагностувалася у 3 (6%) жінок; інфекційні\nускладнення, післяпологовий тромбофлебіт\nта порушення живлення лейоматозного вузла —\nв жодному випадку; рання післяпологова кроП\nвотеча — в 1 (2%) породіллі.\nТаблиця 1\nПоказники гормонів через 3 місяці після пологів у породіль із лейоміомою матки\nГрупа Естрадіол, нмоль/л Прогестерон, моль/л Пролактин, нг/мл Кортизол, нмоль/л\nОсновна (n=50) 0,54±0,19* 5,7±10,8* 30,15±35,5 280,6±75,8*\nПорівняння (n=50) 0,72±0,17 4,0±9,1 26,6±37,7 330,35±107,3\nПримітка: * — вірогідність різниці відносно групи порівняння; p<0,05.\n\nОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ\nhttp://med-expert.com.ua\nISSN: 1992-5891     ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ  • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ  • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 201928\nРозроблена терапія привела до швидшого\nзворотного розвитку зміненого параметра горП\nмонального, гемостазіологічного, імунологічП\nного, мікробіологічного гомеостазу цієї когорти\nпороділь, що, своєю чергою, вплинуло на приП\nскорення інволютивних процесів, триваліший\nі повноцінніший процес лактації, швидше відП\nновлення менструальної функції.\nУ 1Пї групі на тлі застосування цього\nалгоритму в післяпологовому періоді під\nчас вивчення стану матки за допомогою УЗД\nна 5–6Пту добу лише у 4% жінок відмічалася\nболючість матки при пальпації порівняно\nз 8% у 2Пй групі, висота дна матки не відповідаП\nла інволютивним термінам відповідно у 8%\nта 16% жінок, порожнина матки була розширеП\nна — відповідно у 4% та 12% жінок. При\nвивченні стану лейоматозних вузлів у жінок\nчерез 3 місяці після розродження, за даними\nУЗД, встановлено, що дрібні вузли не візуаліП\nзувалися, а великі вузли прогресивно зменП\nшилися в 1Пй групі. У жінок, яким під час кесаП\nревого розтину проводили консервативну\nміомектомію, рецидиви захворювання через\n3 місяці не фіксувалися. Отже, у 1Пї групі\nжінок процеси інволюції лейоматозних вузлів\nперебігали значно швидше, ніж у 2Пй групі.\nМенструальна функція відновилася набагаП\nто швидше у 1Пї групі жінок порівняно з 2Пю,\nзокрема, через 3 місяці — відповідно у 20%\nі 13% жінок. Лактація зберігалася до 3 місяців\nвідповідно у 95,5% та 52% жінок. Не годували\nгруддю або годували лише до 1 місяця відповідП\nно 3% та 15% жінок. Анемія через 3 місяці після\nпологів фіксувалася відповідно у 5 (10%)\nта 12 (24%) жінок.\nВивчення гормональних показників у жінок\nіз лейоміомою матки через 3 місяці свідчили\nпро абсолютну та відносну гіперестрогенію\nі гіпопрогестеронемію. Проведення спеціальП\nних лікувальноПпрофілактичних заходів у\nжінок 1Пї групи сприяло нормалізації конценП\nтрації естрадіолу та прогестерону, яка була\nблизькою до рівнів гормонів здорових пороП\nділь. Результати досліджень рівнів гормонів\nкрові наведено в таблиці 1.\nЗа даними табл. 1, концентрація естрадіолу\nчерез 3 місяці після пологів у жінок, які отриП\nмували загальноприйняте лікування, достовірП\nно перевищувала показники здорових жінок. \nА концентрація естрадіолу в жінок, які отримуП\nвали розроблену нами терапію, була нижчою.\nКонцентрація прогестерону через 3 місяці\nпісля пологів у жінок, які отримували загальП\nноприйняте лікування, не досягала норми,\nа в жінок основної групи нормалізувалася.\nДослідження рівня пролактину в крові вказали\nна його зниження в 3,8–4,15 разу відносно відП\nповідного показника в перші дні післяпологоП\nвого періоду.\nУ жінок всіх груп через 3 місяці після полоП\nгів концентрація пролактину в крові переП\nвищувала верхню межу норми для невагітних\nжінок репродуктивного віку (25 нг/мл), що\nпов'язано з фізіологічною лактацією. КонценП\nтрація кортизолу, як стресПреалізуючого гормоП\nну, в жінок 2Пї групи значно перевищувала\nпоказники жінок 1Пї групи.\nВивчення мікрофлори статевих шляхів\nу попередньо проведених дослідженнях у\nперші дні післяпологового періоду показало,\nщо кількісні показники умовноПпатогенної\nмікрофлори були незначними і не перевищуваП\nли діагностичного рівня (Іg 2,2–3,9 КУО/мл).\nУ 79% жінок рівень контамінації статевих шляП\nхів лактобактеріями відповідав нормі. ПроведеП\nні дослідження через 3 місяці після пологів\nзасвідчили, що з найбільшою частотою в жінок\nобох груп висівалися кишкова паличка, кориП\nнебактерії, стрептокок зелений, стафілокок епіП\nдермальний, гриби роду Candida. Крім того,\nв обстежених жінок із лейоміомою виявлялися\nасоціативні форми бактеріального обсіменіння\nпіхви. До складу асоціацій найчастіше входили\nгрампозитивні коки та ентеробактерії (клебсіП\nєла, кишкова паличка) або гриби роду Candida\nта ентерокок. Проте в жінок 1Пї групи, в яких\nзастосовували запропонований нами спосіб\nкорекції біоценозу піхви, мікробний пейзаж\nпіхви вірогідно відрізнявся, зокрема, мав менші\nпоказники обсіменіння умовноПпатогенною\nмікрофлорою: в менших титрах висівався\nТаблиця 2\nІмунологічні показники цервікального слизу породіль\nіз лейоміомою матки залежно від лікування (г/л) через 3 місяці після пологів\nГрупа жінок\nіз лейоміомою матки Лізоцим IgG IgA sIgA IgM\nОсновна (n=50) 0,3±0,08 1,75±0,17* 0,88±0,2 1,11±0,02* 1,53±0,04\nПорівняння (n=50) 0,35±0,12 1,82±0,2 0,86±0,03 1,08±0,02 1,53±0,07\nПримітка: * — вірогідність різниці відносно групи порівняння; p<0,05.\n\nОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ\nhttp://med-expert.com.ua\nISSN: 1992-5891     ПЕРИНАТОЛОГИЯ И ПЕДИАТРИЯ  • ПЕРИНАТОЛОГІЯ І ПЕДІАТРІЯ  • PERINATOLOGY AND PEDIATRIC 1 (77) 2019 29\nстафілокок епідермальний, стафілокок гемоліП\nтичний, стрептокок зелений, стрептокок\nβПгемолітичний, кишкова паличка, клебсієла,\nпротей, гриби роду Candida, в жодному випадП\nку в основній групі не висівався стафілокок\nзолотистий, своєю чергою, колонізація піхви\nлактобактеріями була вірогідно вищою. РозроП\nблений комплекс терапії сприяв зменшенню\nобсіменіння слизових оболонок статевих\nорганів жінок основної групи коковою флорою,\nентеробактеріями, грибами роду Candida та\nзбільшенню рівня нормальної мікрофлори.\nОтримані нами результати дослідження\nцервікального слизу в породіль із лейоміомою\nматки показали, що у стані локального імунітеП\nту та протективної функції цервікального\nслизу не відмічалося суттєвих порушень.\nУ породіль із лейоміомою матки на 5–6Пту добу\nпісляпологового періоду достовірно була\nпідвищеною концентрація IgG та зменшеною —\nконцентрація SIgA, яка достовірно була нижП\nчою, ніж у здорових породіль. Через 3 місяці\nпісля отриманого лікувальноПпрофілактичного\nалгоритму концентрація SIgA зросла, а IgG\nзменшилася і наблизилася до такої, як у здороП\nвих породіль.\nВисновки\nПроведені спеціальні дослідження через\n3 місяці після пологів свідчать, що в організмі\nжінок із лейоміомою відбуваються зміни, спряП\nмовані на інволюцію матки, оптимізацію лактації,\nщо пов'язано з гормональною перебудовою\nорганізму, імунологічними та психоемоційниП\nми змінами. Ці зміни тотожні тим, які мають\nмісце у здорових жінок після пологів, за винятП\nком інволюції матки, яка в жінок із лейоміомою\nвідбувається повільніше.\nЧерез 3 місяці після пологів у жінок із лейоП\nміомою матки концентрація пролактину\nзнижується відносно відповідного показника\nв період вагітності, що можна вважати позитивП\nним моментом, оскільки гіперсекреція гормону\nв період вагітності пов'язана з прискоренням\nросту лейоматозних вузлів та акушерською\nпатологією. Дещо нижчі концентрації пролакП\nтину в крові можуть сприяти гальмуванню\nросту лейоміоми матки та запобігти рецидивам\nросту лейоматозних вузлів у разі їх видалення\nпід час кесаревого розтину.\nУ жінок із лейоміомою матки через 3 місяці\nпісля пологів послаблюються протективні влаП\nстивості цервікального слизу, що супроводжуєтьП\nся активацією хронічного запального процесу, і\nформується дисбаланс у проП та протизапальних\nзахисних реакціях організму. Це пояснює причиП\nну збільшення частоти контамінації піхви умовП\nноПпатогенною мікрофлорою зі збільшенням терП\nміну від дати пологів. Крім того, недостатність\nнормальної мікрофлори зростає також зі збільП\nшенням терміну післяпологового періоду.\nТаким чином, жінки з лейоміомою матки\nпісля пологів потребують систематичного\nмедичного спостереження та спеціальних лікуП\nвальних заходів. Запропонований нами алгоП\nритм надання лікувальної допомоги жінкам із\nлейоміомою матки в післяпологовому періоді\nсприяє профілактиці прогресуванню цього захвоП\nрювання, попередженню його рецидивів, що,\nсвоєю чергою, допомагає зберегти репродукП\nтивну функцію такої категорії жінок. Це є сутП\nтєвим внеском у загальнодержавну проблему\nборотьби з депопуляцією народонаселення в\nУкраїні та збереження її генофонду.\nАвтори заявляють про відсутність конфлік-\nту інтересів.\nТиха Виктория Г еннадиевна — врач акушер)гінеколог ГУ «ИПАГ имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины». Адрес: г . Киев, ул. П. Майбороды, 8.\nСкрипченко Наталья Яковлевна — д.мед.н., зав. отделением внедрения и изучения эффективности современных медицинских технологий в акушерстве и перинатологии\nГУ «ИПАГ имени академика Е.М. Лукьяновой НАМН Украины». Адрес: г . Киев, ул. П. Майбороды, 8; тел. (044) 483 80 59\nСтатья поступила в редакцию 07.12.2018 г ., принята в печать 25.02.2019 г .\nСведения об авторах:\n1. Айламазян ЭК, Потин ВВ и др. (2004). Миома матки. Гинекология\nот пубертата до менопазы: Практическое руководство для врачей.\nПод ред. акад. РАМН, професора Э.К. Айламазяна. Москва:\nМЕДпрессинформ: 250–257.\n2. Вдовиченко ЮП, Ледін ДС. (2005). Неплідність у жінок з лейоміомою\nматки. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 6: 89–93.\n3. Вихляева ЕМ. (2009). Руководство по диагностике и лечению лейо)\nмиомы матки.\n4. Вовк ІБ, Карнацька АГ , Кондратюк ВК. (2009). Нові підходи до відно)\nвлення репродуктивної функції жінок з лейоміомою матки. Здоров'я\nУкраїни. 27 (1): 40–42.\n5. Коханевич ЕВ, Джулакян ГЛ и др. (2006). Неэпителиальные опухоли\nматки. Санкт)Петербург: ТриадаХ: 305–315.\n6. Савицкий Г А, Савицкий АГ . (2003). Миома матки (проблемы\nпатогенеза и патогенетической терапии). Санкт)\nПетербург: 235.\n7. Сидорова ИС. (2003). Миома матки (современные проблемы этио)\nлогии, патогенеза, диагностики и лечения). Москва: МИА.\n8. Стрижаков АН, Давыдов АИ, Пашков ВМ, Лебедев ВА. (2011).\nДоброкачественные заболевания матки. Москва: ГЭОТАР\nМедиа: 288.\n9. Тихомиров АЛ, Лубнин ДМ. (2006). Миома матки. Москва: МИА: 176.\nЛІТЕРАТУРА","source_license":"CC0","license_restricted":false}