{"paper_id":"90e44a1c-c74a-48e9-a5e8-53446c831d5f","body_text":"ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ ТА РІВНЯ ВІТАМІНУ D У ПАЦІЄНТОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З ЕНДОМЕТРІОМАМИ ЯЄЧНИКІВ\nDOI:\nhttps://doi.org/10.24061/1727-4338.XXIV.4.94.2025.03Ключові слова:\nоваріальний резерв, антимюллерів гормон, вітамін D, лапароскопічна цистектомія, ендометріоми яєчників, склеротерапія, агоністи рилізинггормонів (а-ГнРг), ендометріоїдні кісти яєчниківАнотація\nПошук методів збереження репродуктивного потенціалу у жінок з\nендометріомами яєчників залишається однією з найбільш дискусійних тем\nсучасної гінекології. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю\nмінімізації негативного впливу лапароскопічної цистектомії на оваріальний\nрезерв, який часто знижується внаслідок хірургічної травми. Особливої уваги\nзаслуговує вивчення ролі супутньої недостатності вітаміну D, яка може бути\nдодатковим патогенетичним фактором прогресування ендометріозу та\nзниження фертильності.\nМета дослідження – порівняти особливості гормонального гомеостазу та рівня\nвітаміну D за даними ретроспективного аналізу у пацієнток репродуктивного\nвіку з ендометріомами яєчників із використанням хірургічного лікування, без нього\nта групи контролю.\nМатеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток\nстаціонарних пацієнток у медичному центрі «Інномед» за період 2019 – 2025 рр.\nДослідження виконано з дотриманням положень Гельсінської декларації,\nприйнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (1964-2008\nрр.), Конвенції ради Європи про права людини та біомедицину (1977 р.),\nвідповідних положень ВООЗ, Міжнародної ради медичних наукових товариств,\nМіжнародного кодексу медичної етики (1983 р.), наказу МОЗ України № 690 від\n23.09.2009 р. (зі змінами № 523 від 12.07.2012 р.). Рішенням комісії з питань\nбіоетики Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова\n(протокол № 1 від 16. 01. 2025 р.) дослідження схвалено.\nДо дослідження було залучено 140 жінок репродуктивного віку (25-37 р.), які\nпроходили лікування з приводу ендометріом яєчників. Сформовано чотири групи:\nперша – 41 пацієнтка з ендометріомами яєчників після лапароскопічної\nцистектомії і призначення агоністів рилізинг-гормону; друга – 37 пацієнток після\nлапароскопічної цистектомії без призначення а-ГнРГ; третя – 32 пацієнтки з\nендометріомами яєчників без хірургічного лікування; четверта – контрольна (30\nжінок репродуктивного віку з безпліддям трубного генезу). Досліджено\nгормональний фон та рівень вітаміну D, проведено порівняння між групами\nпацієнток із ендометріомами яєчників із застосуванням хірургічного лікування,\nбез нього та групою контролю. Обробку результатів проводили за допомогою\nMicrosoft Excel та Statistica. Для перевірки нормальності розподілу застосовували\nкритерій Шапіро-Вілка, міжгрупові відмінності оцінювали за тестом КраскелаВолліса, а динаміку показників у межах груп – за критерієм Вілкоксона. Рівень\nстатистичної значущості встановлено при p<0,05.\nРезультати. Аналіз показників гормонального фону жінок, включених у\nдослідження показав, що в усіх основних групах зафіксовано суттєве зниження\nоваріального резерву: рівень антимюллерового гормону (АМГ) був мінімальним у\nпершій групі (0,95 ± 0,15) нг/мл та дещо вищим у другій (1,11 ± 0,19) нг/мл і третій\n(1,29 ± 0,11) нг/мл порівняно з контролем (2,37 ± 0,11) нг/мл. Рівень ФСГ був\nстатистично значуще вищим за контроль (7,15 ± 1,35) МО/л і становив (11,01 ±\n1,75); (10,93 ± 1,51) та (10,15 ± 1,49) МО/л відповідно, демонструючи слабкий\nзворотний кореляційний зв’язок з АМГ. Концентрація ЛГ мала тенденцію до\nзниження (4,94 ± 2,08); (5,34 ± 1,79) та (5,41 ± 1,73) МО/л проти (5,95 ± 1,57)\nМО/л у контролі, що призвело до зменшення індексу ЛГ/ФСГ. Також у пацієнток\nосновних груп виявлено вірогідне підвищення рівнів: естрадіолу: (48,7 ± 6,9); (54,9\n± 5,8) та (58,75 ± 4,7) пг/мл (контроль – (35,1 ± 21,9) пг/мл); пролактину:\nпоказники сягали верхньої межі норми (16,95 ± 3,8); (18,79 ± 3,51) та (17,31 ± 3,16)\nмкг/л проти (10,99 ± 2,31) мкг/л у контролі (р < 0,05); прогестерону: (1,21 ± 0,18);\n(1,17 ± 0,16) та (1,14 ± 0,17) нг/мл (контроль – (0,95 ± 0,17) нг/мл). Натомість\nрівень загального тестостерону був значно зниженим (0,37 ± 0,19); (0,45 ± 0,18)\nта (0,49 ± 0,17) нг/мл порівняно з (1,55 ± 0,37) нг/мл у контролі. Вміст вітаміну D\n(25(OH)D) в основних групах відповідав нестачі (20,16 ± 4,8); (23,79 ± 5,1) та (24,35 ± 4,7) нг/мл, тоді як у контрольній групі він був значно вищим – (51,19 ± 5,7)\nнг/мл.\nВисновки. Результати дослідження підтверджують негативний вплив\nлапароскопічної цистектомії на оваріальний резерв та гормональний дисбаланс у\nпацієнток з ендометріомами яєчників: зниження рівнів АМГ, ЛГ і тестостерону\nна тлі підвищення ФСГ, естрадіолу, пролактину та прогестерону, а також\nдемонструють супутню недостатність вітаміну D у цих пацієнток.\nПосилання\nTaylor HS, Kotlyar AM, Flores VA. Endometriosis is a chronic\nsystemic disease: clinical challenges and novel innovations.\nLancet. 2021;397(10276):839-52. doi: 10.1016/s0140-\n(21)00389-5\nHorne AW, Missmer SA. Pathophysiology, diagnosis, and\nmanagement of endometriosis. BMJ [Internet]. 2022[cited 2025\nNov 29];379:e070750. Available from:\nhttps://www.bmj.com/content/379/bmj-2022-070750\ndoi: 10.1136/bmj-2022-070750\nSmolarz B, Szyłło K, Romanowicz H. Endometriosis: Epidemiology,\nClassification, Pathogenesis, Treatment and Genetics (Review of\nLiterature). Int J Mol Sci [Internet]. 2021[cited 2025 Nov\n;22(19):10554. Available from:\nhttps://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8508982/pdf/ijms-22-\npdf doi: 10.3390/ijms221910554\nShafrir AL, Farland LV, Shah DK, Harris HR, Kvaskoff M,\nZondervan K, Missmer SA. Risk for and consequences of\nendometriosis: A critical epidemiologic review. Best Pract Res\nClin Obstet Gynaecol. 2018;51:1-15. doi:\n1016/j.bpobgyn.2018.06.001\nNezhat FR, Cathcart AM, Nezhat CH, Nezhat CR. Pathophysiology\nand Clinical Implications of Ovarian Endometriomas. Obstet\nGynecol. 2024;143(6):759-66. doi:\n1097/aog.0000000000005587\nPenzias A, Azziz R, Bendikson K, Falcone T, Hansen K, Hill M, et\nal. Testing and Interpreting Measures of Ovarian Reserve: A\nCommittee Opinion. Fertil Steril. 2020;114(6):1151–7.\ndoi: 10.1016/j.fertnstert.2020.09.134\nYounis JS, Shapso N, Fleming R, Ben-Shlomo I, Izhaki I. Impact of\nunilateral versus bilateral ovarian endometriotic cystectomy on\novarian reserve: a systematic review and meta-analysis. Hum\nReprod Update. 2019;25(3):375-91. doi: 10.1093/humupd/dmy049\nAnh ND, Ha NTT, Tri NM, Huynh DK, Dat DT, Thuong PTH, et al.\nLong-Term Follow-Up Of Anti-Mullerian Hormone Levels After\nLaparoscopic Endometrioma Cystectomy. Int J Med Sci.\n;19(4):651-8. doi: 10.7150/ijms.69830\nMaignien C, Santulli P, Bourdon M, Korb D, Marcellin L, Lamau\nMC, et al. Deep Infiltrating Endometriosis: a Previous History of\nSurgery for Endometriosis May Negatively Affect Assisted\nReproductive Technology Outcomes. Reprod Sci. 2020;27(2):545-\ndoi: 10.1007/s43032-019-00052-1\nMoreno-Sepulveda J, Romeral C, Niño G, Pérez-Benavente A. The\nEffect of Laparoscopic Endometrioma Surgery on Anti-Müllerian\nHormone: A Systematic Review of the Literature and MetaAnalysis. JBRA Assist Reprod. 2022;26(1):88-104. doi:\n5935/1518-0557.20210060\nGardella B, Dominoni M, Gritti A, Arrigo A, Antonucci S, Carletti\nGV, et al. Endometriosis pain and epithelial neutrophil activating\npeptide-78 levels. Scientific Reports [Internet]. 2022[cited 2025\nNov 29];12(1):3227. Available from:\nhttps://www.nature.com/articles/s41598-022-07349-3 doi:\n1038/s41598-022-07349-3\nNezhat FR, Cathcart AM, Nezhat CH, Nezhat CR.\nPathophysiology and Clinical Implications of Ovarian\nEndometriomas. Obstet Gynecol. 2024;143(6):759-66. doi:\n1097/aog.0000000000005587\nAtiakshin D, Patsap O, Kostin A, Mikhalyova L, Buchwalow I,\nTiemann M. Mast Cell Tryptase and Carboxypeptidase A3 in the\nFormation of Ovarian Endometrioid Cysts. Int J Mol Sci [Internet].\n[cited 2025 Nov 27];24(7):6498. Available from:\nhttps://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10095096/pdf/ijms-24-\npdf doi: 10.3390/ijms24076498\nLentzaris D, Gkrozou F, Skentou C, Koutalia N, Bais V,\nVatopoulou A, Paschopoulos M. Future of Sclerotherapy in the\nTreatment of Endometriosis: A Narrative Literature Review.\nCureus [Internet]. 2025[cited 2025 Nov 27];17(3):e81215.\nAvailable from:\nhttps://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12022720/pdf/cureus0017-00000081215.pdf doi: 10.7759/cureus.81215\nCohen A, Almog B, Tulandi T. Sclerotherapy in the management of\novarian endometrioma: systematic review and meta-analysis. Fertil\nSteril. 2017;108(1):117-24. doi: 10.1016/j.fertnstert.2017.05.015\nRonsini C, Iavarone I, Braca E, Vastarella MG, De Franciscis P,\nTorella M. The Efficiency of Sclerotherapy for the Management of\nEndometrioma: A Systematic Review and Meta-Analysis of\nClinical and Fertility Outcomes. Medicina (Kaunas) [Internet].\n[cited 2025 Nov 27];59(9):1643. Available from:\nhttps://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10535205/pdf/medicin\na-59-01643.pdf doi: 10.3390/medicina59091643\nHan K, Seo SK, Kim MD, Kim GM, Kwon JH, Kim HJ, et al.\nCatheter-directed Sclerotherapy for Ovarian Endometrioma: Shortterm Outcomes. Radiology. 2018;289(3):854-9. doi:10.1148/radiol.2018180606\nKim GH, Kim PH, Shin JH, Nam IC, Chu HH, Ko HK. Ultrasoundguided sclerotherapy for the treatment of ovarian endometrioma:\nan updated systematic review and meta-analysis. Eur Radiol.\n;32(3):1726-37. doi: 10.1007/s00330-021-08270-5\nKaradağ C, Demircan S, Turgut A, Çalışkan E. Effects of\nlaparoscopic cystectomy on ovarian reserve in patients with\nendometrioma and dermoid cyst. Turk J Obstet Gynecol.\n;17(1):15-20. doi: 10.4274/tjod.galenos.2020.37605\n##submission.downloads##\nОпубліковано\nНомер\nРозділ\nЛіцензія\nАвторське право (c) 2025 О.В. Булавенко, Ю.Ю. Лепетенко\nЦя робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.","source_license":"CC0","license_restricted":false}