{"paper_id":"796857a2-2145-49ca-affe-24161c97f376","body_text":"Вплив генітального ендометріозу та супутніх захворювань на безпліддя за даними ретроспективного аналізу історій хвороби\nDOI:\nhttps://doi.org/10.24061/2413-0737.XXIII.4.92.2019.83Ключові слова:\nендометріоз, аденоміоз, безпліддяАнотація\nАктуальність дослідження. Проблема безпліддя має важливе соціально-медичне значення, що зумовлено різким падінням народжуваності в умовах сучасної кризи. Незважаючи на багаторічні дослідження, ендометріоз залишається захворюванням із невизначеною етіологією. Його розповсюдженість постійно зростає і становить 15–50% усієї популяції жінок репродуктивного віку. Висока соціальна значущість пролеми ендометріозу визначається тим, що 30 40% жінок з ендометріозом страждають на безпліддя. Мета роботи — провести ретроспективний аналіз історій хвороби у пацієнток з ендометріозом, асоційованим із безпліддям. Матеріал і методи. Нами проведено аналіз історій хвороб пацієнтів із діагнозом — зовнішній генітальний ендометріоз та аденоміоз, які перебували на лікуванні в медичному центрі безпліддя за період 2017–2018 рр. Результати. Встановлено, що в жінок із безпліддям, асоційованим із ендометріозом, больовий синдром відзначено в 43 пацієнток (61,16%). Відзначено залежність больового синдрому від менструації (94% випадків). За даними історій хвороби виявлено, що 42 жінки в минулому вагітностей не мали, у них відповідно був виставлений діагноз Безпліддя I, що становило 66,6%. За результатами цитологічного дослідження виявлено, що переважає тип II — 28 жінок (73,6%), що свідчить про запальний процес. За неодноразовими даними УЗД не запідозрено внутрішнього генітального ендометріозу, тому недоцільно ґрунтуватись на дані УЗД як додаткового методу дослідження, і це потребує виявлення нових методик діагностики. Висновки. Таким чином, сучасна медицина повинна продовжувати детальне вивчення захворювань, які викликають безпліддя. Науковцям слід досліджувати причини формування безпліддя з метою подальшої їх профілактики та успішного лікування.\nПосилання\nUeda Y, Enomoto T, Miyatake T, Fujita M, Yamamoto R, Kanagawa T, et al. A retrospective analysis of ovarian endometriosis during pregnancy. Fertil Steril. 2010;94(1):78-84.\nSantos TM, Pereira AM, Lopes RG, Depes Dde B. Lag time between onset of symptoms and diagnosis of endometriosis. Einstein (Sao Paulo). 2012;10(1):39-43.\nGiudice LC, Evers JLH, Healy DL, editors. Endometrisis: Science and Practice. John Wley & Sons; 2012. 600 p.\nBrosens I, Brosens JJ, Fusi L, Al-Sabbagh M, Kuroda K, Benagiano G. Risks of adverse pregnancy outcome in endometriosis. Fertil Steril. 2012;98(1):30-5.\nYuz'ko OM, Yuz'ko TA, Rudenko NH. Stan ta perspektyvy vykorystannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii pry likuvanni bezpliddia v Ukraini [Status and prospects of using assisted reproductive technologies in the treatment of infertility in Ukraine]. Zdorov'e zhenshchiny. 2013;8:26-30. (in Ukrainian).\nMarchenko LA, Il'ina LM. Sovremennyy vzglyad na otdel'nye aspekty patogeneza endometrioza (obzor literatury) [A modern view on separate aspects of the pathogenesis of endometriosis (review of literature)]. Problemy reproduktsii. 2011;17(1):61-6. (in Russian).\nMcLeod BS, Retzolff MG. Epidemiology of endometriosis: an assessment of risk factors. Clin Obstet Gynecol. 2010;53(2):389-96. doi: 10.1097/GRF.0b013e3181db7bde.\nDakhno FV. Bezpliddia v Ukraini: analiz sytuatsii [Infertility in Ukraine: analysis of situation]. Zdorov'ia Ukrainy. 2011;4:10-1. (in Ukrainian).\nMacer ML, Taylor HS. Endometriosis and infertility: a review of the pathogenesis and treatment of endometriosis-associated infertility. Obstet Gynecol Clin North Am. 2012;39(4):535-49. doi: 10.1016/j.ogc.2012.10.002.\nGiudice LC. Clinical practice. Endometriosis. N Engl J Med. 2010;362(25):2389-98. doi: 10.1056/ NEJMcp1000274.\nRobboy SJ, Bean SM. Pathogenesis of endometriosis. Reprod Biomed Online. 2010;21(1):4-5. doi: 10.1016/j.rbmo.2010.03.031.\nShafik A, Ratcliffe N, Wright JT. The importance of histological diagnosis in patients with chronic pelvic pain and laparoscopic evidence of endometriosis. Gynaecol Endosc. 2000;9(5):301-304. doi: 10.1046/j.1365-2508.2000.00366.x.\nBouquet De Jolinière J, Ayoubi JM, Gianaroli L, Dubuisson JB, Gogusev J, et al. Endometriosis: a new cellular and molecular genetic approach for understanding the pathogenesis and evolutivity. Front Surg. 2014;1:16. doi: 10.3389/fsurg.2014.00016.\nAcién P, Velasco I. Endometriosis: a disease that remains enigmatic. ISRN Obstet Gynecol. 2013;2013:242149. doi: 10.1155/2013/242149.\nKhan KN, Kitajima M, Inoue T, Fujishita A, Nakashima M, Masuzaki H. 17β-estradiol and lipopolysaccharide additively promote pelvic inflammation and growth of endometriosis. Reprod Sci. 2015;22(5):585-94. doi: 10.1177/1933719114556487.\nCakmak H, Guzeloglu-Kayisli O, Kayisli UA, Arici A. Immune-endocrine interactions in endometriosis. Front Biosci (Elite Ed). 2009;1:429-43.\nKhan KN, Kitajima M, Hiraki K, Fujishita A, Sekine I, Ishimaru T, et al. Changes in tissue inflammation, angiogenesis and apoptosis in endometriosis, adenomyosis and uterine myoma after GnRH agonist therapy. Hum Reprod. 2010;25(3):642-53. doi: 10.1093/humrep/dep437.\nYoung VJ, Brown JK, Saunders PT, Horne AW. The role of the peritoneum in the pathogenesis of endometriosis. Hum Reprod Update. 2013;19(5):558-69. doi: 10.1093/humupd/dmt024.\n##submission.downloads##\nОпубліковано\nНомер\nРозділ\nЛіцензія\nАвторське право (c) 2020 O. V. Bakun, A. I. Tkachuk\nЦя робота ліцензованаІз Зазначенням Авторства 3.0 Міжнародна.\nАвтори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.\nАвтори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.\nПолітика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).","source_license":"CC0","license_restricted":false}