{"paper_id":"2d70dfe3-6292-469a-9359-501eac5a8dee","body_text":"Комплексна реабілітаційна терапія генітального ендометріозу у жінок з ендометріоз-асоційованою безплідністю\nDOI:\nhttps://doi.org/10.15574/HW.2019.142.84Ключові слова:\nгенітальний ендометріоз, безплідність, гормональний дисбаланс, онкомаркери, реабілітаційна терапіяАнотація\nНайбільш актуальним та найменш дослідженим є взаємозв’язок генітального ендометріозу із порушеннями фертильної функції. Саме відсутність чіткого алгоритму обстеження для раннього виявлення генітального ендометріозу, а також вибору адекватного лікування потребує подальшого розроблення цих питань як для підвищення якості життя у зазначеної категорії жінок, так і для покращання репродуктивного потенціалу.\nМета дослідження: підвищення ефективності реабілітаційної терапії у пацієнток з генітальним ендометріозом та порушенням фертильності на підставі оцінки окремих факторів і механізмів імунологічної взаємодії та оптимізації шляхів подолання цих негативних впливів.\nМатеріали та методи. Для досягнення мети було обстежено 68 пацієнток з ендометріоз-асоційованою безплідністю, у яких проведено оцінювання характеру гормонального дисбалансу, порушень окремих ланок імунного захисту у взаємозв’язку із коливанням рівнів окремих онкомаркерів. Для визначення ефективності результатів запропонованих програм пацієнток з ендометріоз-асоційованою безплідністю було розподілено на дві групи дослідження – основну (38 жінок) та групу порівняння (30 пацієнток). Особливостями запропонованої лікувальної програми було використання після оперативного втручання комплексної терапії із застосуванням гестагенів (дідрогестерону у контрацептивному режимі) та антипроліферативного комплексу: індол-3-карбінол і епігалокатехін-3-галат.\nРезультати. Характерними ознаками аденоміозу є збільшення у цієї категорії хворих рівнів ЛГ (у 2,67 разу) і ФСГ (в 1,98 разу) переважно у ІІ фазі менструального циклу, а також збільшення рівня естрадіолу, особливо у фолікуліновій фазі менструального циклу (у 2,13 разу). У хворих з внутрішнім ендометріозом у 30,9% випадків (за даними УЗД) і у 41,1% випадків (за даними гістологічного дослідження) спостерігалися прояви гіперпластичних процесів ендометрія. Підвищення рівня СА-125 у сироватці крові (за нашими даними – у 3,1 разу) у жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом є ефективним діагностичним маркером для підтвердження наявності цієї патології.\nЗаключення. Отже, слід відзначити, що запропонована реабілітаційна фармакотерапія генітального ендометріозу у післяопераційний період є ефективною у лікуванні больового синдрому та підвищує фертильність при ендометріоз-асоційованій безплідності.\nПосилання\nKorchynska OO, Mashtepa AM, Voloshyna UV ta in. 2015. Endometrioz yak odna iz suchasnykh problem u ginekologii ta akusherstvi (analitychnyi ohliad naukovoi literatury). Ukraina. Zdorovia natsii 2 (34):104–115.\nTolstanova HO. 2017. Patologiia endometriia riznoho genezu yak prychyna porushen reproduktyvnoi funktsii. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO imeni P.L. Shupyka. K. 28; 1:212–216.\nACOG Practice Bulletin 114. Management of endometriosis. Obstet Gynecol. 116: 223–236. 2018.\nUnanyan AL. 2017. Endometrioz i reproduktivnoe zdorove zhenschin. Akusherstvo, ginekologiya i reproduktsiya 4;3:6–11.\nKogan EA, Agokova EO, Unanyan AL. 2017. Besplodie pri endometrioze: kratkiy ocherk sovremennyih predstavleniy. Prostranstvo i vremya 1 (27):251–259.\nHuhtinen K, Perheentupa A, Poutanen M et al. 2017. Pathogenesis of endometriosis. Duodecim. 127;17: 1827–1835.\nKoval HD, Chopiak VV, Kamyshnyi AM. 2016. Zminy imunohenetychnoi rehuliatsii imunnoi vidpovidi pry endometriozi, shcho asotsiiovanyi iz bezpliddiam. Akusherstvo. Ginekologiia. Genetyka 1:5–10.\nMelnykov SM, Tatskyi OF. 2017. Novyi pohliad na endometrioz: rol vidnovlennia povnotsinnoho imunnoho nahliadu nad ektopichnymy klitynamy endometriia. Zdorove zhenshchynы 7 (123): 10–16.\nVdovychenko YuP, Hnyp IP, Vorobii VD. 2015. Optymizatsiia diahnostyky y endoskopichnoho likuvannia adenomiozu i porushen reproduktyvnoi funktsii. Zdorove zhenshchiny 6 (102): 149–150.\nTatarchuk TF, Zakharenko NF, Manoliak IP. 2014. Udoskonalennia likuvalnoi taktyky vedennia zhinok z endometriozom. Reproduktyvna endokrynologiia 4: 24–29.\nPavlov RV, Kundohova MS. 2017. Immunologicheskie kriterii rannego prognozirovaniya retsidivov naruzhnogo genitalnogo endometrioza. Med. vestnik Sev. Kavkaza 1: 39–43.\nDiahnostyka i likuvannia endometriozu: kerivnytstvo Korolivskoho koledzhu akusherstva i hinekolohii Velykobrytanii. Zhinochyi likar 5: 42–52. 2017.\n13. Tatarchuk TF, Kalugina LV, Tutchenko TN. 2015. Giperplasticheskie protsessyi endometriya: chto novogo? Reproduktivnaya endokrinologiya 5 (25):7–13. doi: 10.18370/2309-4117.2015.25.7-13\nUlricha U, De Wild RL. 2016. New guidelines on diagnosis and treatment of endometriosis in German-speaking countries. Gynecology and Minimally Invasive Therapy 5.1: 41–3. https://doi.org/10.1016/j.gmit.2015.07.004\n##submission.downloads##\nОпубліковано\nНомер\nРозділ\nЛіцензія\nАвторське право (c) 2019 Здоров’я жінки\nЦя робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.","source_license":"CC0","license_restricted":false}