{"paper_id":"23934807-98df-4abc-9a7f-60df76b4041f","body_text":"Вісник медичних і біологічних досліджень\nBulletin of Medical and Biological Research\nISSN 2706-6282(print)\nISSN 2706-6290(online)\n103 \nОригінальні дослідження\nOriginal research\n1(11), 2022\nУДК 618.14-072.1:[618.11-002.191+618.14-002]-06:618.177-089.888.11\nDOI 10.11603/bmbr.2706-6290.2022.1.12936\nА. С. Хміль Досвальд, Л. М. Маланчук \nТернопільський національний медичний університет імені І. Я. Г орбачевського МОЗ України  \nМЦ «Клініка професора С. Хміля»\nГІСТЕРОСКОПІЧНО-МОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЕНДОМЕТРІЯ У \nЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ПРИ КОМОРБІДНОСТІ СИНДРОМУ \nПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА ХРОНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ В \nПРОТОКОЛАХ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ\n©А. С. Хміль Досвальд, Л. М. Маланчук, 2022\nГістероскопічно-морфологічна оцінка ендометрія \nу жінок репродуктивного віку при коморбідності \nсиндрому полікістозних яєчників та хронічного \nендометриту в протоколах екстракорпорального \nзапліднення \nА. С. Хміль Досвальд, Л. М. Маланчук \nТернопільський національний медичний університет \nімені І. Я. Горбачевського МОЗ України\nМЦ «Клініка професора С. Хміля»\nРезюме. На сьогодні безпліддя, яке пов’язане із \nсиндромом полікістозних яєчників, є актуальною про-\nблемою акушерства, гінекології та репродуктології. \nСиндром полікістозних яєчників (СПКЯ) – поширене ен-\nдокринне захворюванням, яке спостерігається близь-\nко у 6–20 % жінок репродуктивного віку. Основними \nознаками його є порушення овуляторної та менстру-\nальної функції (у тому числі ановуляція), підвищення \nрівнів гонадотропін-рилізинг-гормону, гіперсекреція \nлютеїнізуючого гормону, гіперандрогенемія, метабо-\nлічні порушення та морфологічні зміни ендометрія та \nяєчників.\nМета дослідження – оцінити гістероскопічні та \nморфологічні зміни стану ендометрія у жінок із без-\nпліддям на тлі СПКЯ і хронічного ендометриту та \nпроаналізувати вплив модифікованої схеми лікування у \nпротоколах екстракорпорального запліднення на про-\nяви хронічного ендометриту.\nМатеріали і методи. Проведено обстеження \n140 жінок із ендокринним безпліддям на тлі СПКЯ \nта хронічного ендометриту, яких поділили на 2 клі -\nнічні групи залежно від причини та схеми лікування \nбезпліддя, а також 35 жінок із чоловічим фактором \nбезпліддя, які склали контрольну групу. Усім об -\nстеженим пацієнткам проводили гістероскопію, \nздійснювали прицільну біопсію  та імуногістохімічне \nдослідження ендометрія. З метою вивчення струк -\nтурних змін ендометрія у жінок дослідних груп \nпроводилось гістологічне дослідження . Тканину \nендометрія фіксували у нейтральному формаліні, \nзабарвлювали гематоксиліном та еозином, дослі -\nджували за стандартною методикою. Проведення \nімуногістохімічного дослідження включало виявлен -\nHysteroscopic and morphological evaluation  \nof endometrium in reproductive age women  \nwith comorbid polycystic ovarian syndrome and \nchronic endometritis in the protocols of in vitro \nfertilization\nА. S. Khmil Doswald, L. M. Malanchuk\nI. Horbachevsky Ternopil National Medical University\n\"Professor S. Khmil Clinic\"\nе-mail: klinika_khmil@ukr.net\nSummary. Today, infertility, which is associated \nwith polycystic ovary syndrome, is a pressing problem \nin obstetrics, gynecology and reproductive medicine. \nPolycystic ovary syndrome (PCOS) is a common \nendocrine disease that affects about 6 to 20 % of women \nof childbearing potential. Its main signs are ovulatory and \nmenstrual dysfunction (including anovulation), increased \nlevels of gonadotropin-releasing hormone, hypersecretion \nof luteinizing hormone, hyperandrogenemia, metabolic \ndisorders and morphological changes in the endometrium \nand ovaries.\nThe aim of the study – to evaluate hysteroscopic and \nmorphological changes in the endometrium of women with \ninfertility against the background of PCOS and chronic \nendometritis and to analyze the effect of a modified \ntreatment regimen in the protocols of in vitro fertilization on \nthe manifestations of chronic endometritis.\nMaterials and Methods. We examined 140 women \nwith endocrine infertility against the background of PCOS \nand chronic endometritis, who were divided into 2 study \ngroups, depending on the cause and treatment approach \nfor infertility, as well as 35 women with male-caused \ninfertility who comprised the control group. All examined \npatients underwent hysteroscopy, targeted biopsy \nand immunohistochemical study of the endometrium. \nHistological study of the endometrium was performed by \nstaining the tissue with hematoxylin and eosin according \nto a standard protocol in order to understand the structural \nchanges of the endometrium in women of the study groups. \nImmunohistochemical testing involved the detection of \nCD138 using standard Daco antibody kits (Denmark). \nResults. Patients with PCOS and chronic endometritis \nused standard anti-inflammatory treatment which followed \n\nВісник медичних і біологічних досліджень\nBulletin of Medical and Biological Research\n1(11), 2022\nISSN 2706-6282(print)\nISSN 2706-6290(online)\n104 \nОригінальні дослідження\nOriginal research\nня CD138 із використанням стандартних наборів \nантитіл « Daco» (Данія).\nРезультати. У пацієнток із СПКЯ та хронічним \nендометритом застосування стандартної протиза-\nпальної терапії за схемою, яку ми модифікували, вклю-\nчає інозитол та альфа-ліпоєву кислоту в преграві -\nдарній підготовці, PRP-терапію порожнини матки та \nінфузію ліпофундину на 2–3 день менструального ци-\nклу та в день перенесення ембріонів, достовірно зни-\nжує прояви хронічного ендометриту, що відображено у \nрезультатах наших досліджень. \nВисновки. Гістологічне дослідження ендометрія із \nпроявами стромально-аденоматозних поліпів та/або \nгіперплазії виявляло зниження ознак проліферації ци-\nтогенної строми, зменшення периваскулярного набря-\nку та кількості еритродіапедезів. Кількість залозис-\nтих елементів та розміри залоз також зменшувались. \nКлючові слова: безпліддя; гістероскопія; екстракор-\nпоральне запліднення; синдром полікістозних яєчників; \nхронічний ендометрит; CD138.\nour modified protocol. This resulted in significantly reduced \nmanifestations of chronic endometritis. The modified \nprotocol includes inositol and alpha-lipoic acid in pre-\npregnancy preparation; PRP therapy of the uterine cavity; \nand lipofundin infusions on day 2–3 of the menstrual cycle \nand on the day of embryo transfer. \nConclusions. Histological examination of the \nendometrium with manifestations of stromal-adenomatous \npolyps revealed reduced signs of cytogenic stroma \nproliferation, decreased perivascular edema and the \nnumber of erythrocyte diapedesis. The number of glandular \nelements and the size of the glands also decreased. \nKey\n words: infertility; hysteroscopy ; IVF; PCOS; chronic \nendometritis; CD138.\nВСТУП\nНа сьогодні безпліддя, яке пов’язане із синдро-\nмом полікістозних яєчників, є актуальною проблемою \nакушерства, гінекології та репродуктології. Синдром \nполікістозних яєчників (СПКЯ) – поширене ендокринне \nзахворюванням, яке спостерігається близько у 6–20 \n% жінок репродуктивного віку [1, 2]. Основними озна-\nками його є порушення овуляторної та менструальної \nфункції (у тому числі ановуляція), підвищення рівнів \nгонадотропін-рилізинг-гормону, гіперсекреція лютеїні-\nзуючого гормону, гіперандрогенемія, метаболічні по-\nрушення та морфологічні зміни ендометрія та яєчників \n[3]. Протягом останнього часу все більша кількість \nнаукових досліджень спрямована на вивчення змін у \nструктурі ендометрія при синдромі полікістозних яєч-\nників. У пацієнток із синдромом полікістозних яєчників \nчасто бувають наступні репродуктивні порушення: \nнизька частота настання вагітності, високі показники \nвиникнення ранніх та пізніх викиднів, низька частота \nживонародження. Саме ці прояви зумовлені не лише \nвищеперерахованими симптомами, характерними при \nданій ендокринопатії, але й зумовлені змінами у стані \nслизової оболонки матки у пацієнток на тлі СПКЯ. \nДоведено, що кілька факторів, таких, як: відсутність \nовуляції, наявність метаболічних та ендокринних по-\nрушень зумовлюють зміни у структурі ендометрія, а \nсаме, призводять до виникнення запальних та гіпер-\nпластичних процесів, порушення імплантації ембрі-\nонів та перебігу вагітності [4]. Хронічний ендометрит \nтакож впливає на імплантацію перенесених ембріонів \nпід час циклів ЕКЗ/ІКСІ шляхом сповільнення дозріван-\nня децидуальної оболонки, зменшуючи дію естрогену \nта прогестерону за рахунок запалення, яке може бути \nвідповідальним за резистентність до статевих стеро-\nїдів [5, 6], що потребує додаткових методів корекції. \nОсновними маркерами для встановлення діагнозу ХЕ \nє наявність маркерів запалення методом імуногістохі-\nмії за результатами біопсії ендометрія (CD138+) або \nдіагностичної гістероскопії. Проте інформативність \nрезультатів біопсії ендометрія є відносно низькими, \nлише 27,1 % [7]. Це пов’язано із проведенням так зва-\nного сліпого дослідження ендометрія без попередньої \nвізуальної оцінки стану порожнини матки, що можливе \nпід час проведення діагностичної гістероскопії. Отже, \nгістероскопія підвищує чутливість/точність діагностики \nХЕ [8]. Під час гістероскопії виявляють мікрополіпи, \nгіперемію (симптом «полуниці»), набряк строми і \nгіперплазію ендометрія [9].\n До сучасних потенційних методів лікування \nбезпліддя у протоколах ДРТ відносять введення \nліпідних емульсій та аутоплазми, збагаченої тром-\nбоцитами [10, 11].\nТаким чином, коморбідність СПКЯ та хронічного \nендометриту є зростаючою проблемою, яка супрово-\nджується безпліддям. Актуальним залишається ви-\nвчення проведення одночасної гістероскопії та біопсії \nендометрія для виявлення морфологічних змін ендо-\nметрія, що буде сприяти верифікації діагнозу хронічного \nендометриту та розробці нових підходів до лікування.\nМета дослідження – оцінити гістероскопічні та \nморфологічні зміни стану ендометрія у жінок із без-\nпліддям на тлі СПКЯ і хронічного ендометриту та \nпроаналізувати вплив модифікованої схеми лікуван-\nня у протоколах екстракорпорального запліднення \nна прояви хронічного ендометриту.\nМАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ\nПроведено клінічне обстеження 140 жінок з ен-\nдокринним безпліддям на тлі СПКЯ та хронічного ен-\nдометриту. Пацієнток поділили на три клінічні групи \nзалежно від причини та схем лікування безпліддя.\n\nВісник медичних і біологічних досліджень\nBulletin of Medical and Biological Research\nISSN 2706-6282(print)\nISSN 2706-6290(online)\n105 \nОригінальні дослідження\nOriginal research\n1(11), 2022\nУ першу клінічну групу включили 43 жінки \n(30,71 %) із ендокринним безпліддям на тлі СПКЯ \nта хронічного ендометриту, яким було запропо -\nновано загальноприйняте лікування хронічного \nендометриту та проведено відтерміноване пере -\nнесення ембріонів у кріоциклах через 2–4 місяці із \nвикористанням замісної гормональної терапії та в \nприродному циклі.\nУ другу клінічну групу були включені 62 жінки \n(44,29 %) із ендокринним безпліддям на тлі СПКЯ \nта хронічного ендометриту. Перед проведенням КОС \nта після пункції фолікулів до ембріотрансферу паці-\nєнтки отримували комбіновану терапію вітамінним \nкомплексом «FT 500 Рlus» («Інозитол» – 2000  мг \n(вітамін B8), вітамін С – 160 мг, вітамін Е –12 мг, фо-\nлієва кислота – 400 мкг, селен – 55 мкг, глутатіон – \n50 мг, цинк – 10 мг, лютеїн – 3 мг) 1 пакетик 1 раз на \nдобу, та препарат «Pelvidol» (600 мг альфа-ліпоєвої \nкислоти та 241,2 мг магнію) у середньопрофілак -\nтичних дозах (1 таблетка 1 раз на добу протягом \n2–4 місяців). Ці препарати використовували з ме -\nтою відновлення овуляції та в комплексі лікування \nхронічного ендометриту. Пацієнткам було зроблено \nвідтерміноване кріоперенесення – через 2–4 місяці \nпісля проведеного лікування хронічного ендометриту \nза модифікованою схемою, яка включала препарат \nальфа-ліпоєвої кислоти, PRP-терапію ендометрія та \nінфузію ліпофундину на 2–3 день менструального \nциклу та в день кріоембріотрансферу. Кріопрото -\nкол вели із використанням замісної гормональної \nтерапії та в природному циклі. Контрольну групу (25,0 \n%) склали 35 жінок із чоловічим фактором безпліддя. \nОскільки у жінок із СПКЯ часто виявляють  гі-\nперпластичні процеси ендометрія, їм рекомендова-\nна підготовка ендометрія перед ембріотрансфером \nу вигляді гістероскопії, а також гормонотерапії пре-\nпаратами прогестеронового ряду.\nПід загальним знеболюванням проводили \nгістероскопію механічним чи електрохірургічним \nшляхом за допомогою  гістерорезектоскопа  фір-\nми «KarlStorz». Оцінювали стан порожнини матки, \nкутів матки, огляд вічка маткових труб, стан ен-\nдометрія, наявність та локалізацію патологічних \nутворень, цервікальний канал. \nЗа допомогою ріжучої петлі механічним шля -\nхом видаляли поліпи ендометрія чи гіперплазовані \nділянки. Також здійснювали прицільну біопсію \nендометрія із наступним імуногістохімічним дослі -\nдженням з використанням маркера для виявлення \nхронічного ендометриту (CD138). Після проведеного \nоперативного втручання усім пацієнткам була при-\nзначена адекватна гемостатична, антибактеріальна \nта гормональна терапії. \nЗ метою вивчення структурних змін ендометрія \nу жінок дослідних груп проводилось гістологічне \nдослідження ендометрія шляхом забарвлення тка-\nнини гематоксиліном та еозином за стандартною \nметодикою [12]. Проведення імуногістохімічного \nдослідження включало виявлення CD138 із викорис-\nтанням стандартних наборів антитіл «Daco» (Данія). \nІмунозабарвлене предметне скло оцінювали на \nнаявність мембранного імунного фарбування плаз-\nматичних клітин за допомогою світлової мікроскопії, \nщонайменше 10 HPF. Кожен зріз оцінювався як не-\nгативний (-): коли не було забарвлених плазматич-\nних клітин CD138; позитивний (+) при виявленні <5 \nплазматичних клітин; (++), коли було виявлено 5–10 \nплазматичних клітин, і (+++), коли було забарвлено \n>10 плазматичних клітин [13].\nРЕЗУЛЬТАТИ Й ОБГОВОРЕННЯ\nДля досягнення позитивного результату в про-\nграмах ДРТ важлива не тільки адекватна відповідь \nяєчників на контрольовану оваріальну стимуляцію \nсуперовуляції, а й необхідно мати відповідність \nстану ендометрія.  Саме тому одним з етапів на-\nшого дослідження стало проведення гістероскопії \nдля визначення оптимальних умов для імплантації \nембріона та оптимізації тактики ведення пацієнток \nу програмах ЕКЗ. Пацієнткам було проведено діа -\nгностично-лікувальну гістероскопію з дослідженням \nбіоптату ендометрія та імуногістохімічним дослі -\nдженням CD138 для верифікації його патологічного \nстану та подальшої розробки індивідуальної тактики \nведення пацієнток. \nПід час виконання гістероскопії візуально про-\nводилася оцінка форми та розмірів порожнини \nматки, її деформації, наявність внутрішньоматко-\nвих синехій, ендометріоїдних ходів, складчастість \nендометрія, огляд вічка маткових труб, наявність та \nлокалізацію патологічних утворень, цервікальний \nканал.\nУ першій та другій дослідних групах під час \nвиконання гістероскопії мали місце морфологічні \nознаки хронічного ендометриту: наявність склеро-\nзованих судин, прояви склерозу строми, наявність \nлімфоїдних фолікулів або лімфоїдних інфільтратів. \nТакож в окремих випадках візуалізувались пучки \nспіральних артерій та плазматичних клітин. Мі -\nкрополіпоз та гіперплазія ендометрія становили \n36,20 % досліджуваних випадків. Практично у всіх \nдосліджуваних випадках мала місце дифузна або \nвогнищева гіперемія слизової оболонки із помірним \nнабряком цитогенної строми.\nМи виконали функціональну оцінку ендометрія \nі провели порівняльний аналіз із структурою ендо-\nметрія групи контролю. \nТак, у жінок досліджуваних груп виявлялись мор-\nфологічні ознаки хронічного ендометриту, а саме, \nущільнення строми через насиченість дрібними \nлімфоцитами, місцями із формуванням дрібних \nфолікулів (рис. 1, 2). В полі зору спостерігались \nсегментоядерні лейкоцити, переважно навколо \nсудин. Окремі маткові залози відставали у розвитку.\n\nВісник медичних і біологічних досліджень\nBulletin of Medical and Biological Research\n1(11), 2022\nISSN 2706-6282(print)\nISSN 2706-6290(online)\n106 \nОригінальні дослідження\nOriginal research\nЦитогенна строма була представлена великими \nклітинами проміжного та епітеліального типу, із ді-\nлянками лімфоцитарної та лейкоцитарної інфільтра-\nції (рис. 2). Окремі залози частково розширювались, \nу їх просвітах виявлялась десквамація епітеліоцитів \nунаслідок збільшення лімфоцитарної та лейкоци-\nтарної інфільтрації базального шару із частковим \nїх проникненням у просвіт залоз. Більшість залоз \nне розгалужена, а їх просвіти не містили секрету. \nТаким чином, хронічний ендометрит супроводжу -\nється недостатнім розвитком залозистих структур \nендометрія, що ймовірно перешкоджає імплантації \nембріонів через структурні зміни ендометрія. \nРезультати гістологічного дослідження більшості \nвипадків виявили ознаки хронічного ендометриту, \nякі супроводжувались функціональними змінами \nзалоз та строми, що викликало необхідність про-\nведення імуногістохімічного дослідження біопсій \nдля визначення експресії CD138 Ab-2 (Clone Mi 15) \nмаркер плазматичних клітин, що підтверджує діа -\nгноз хронічного запалення ендометрія.\nНевелику кількість плазматичних клітин у біо-\nпсії ендометрія важко ідентифікувати на зрізах, за-\nбарвлених гематоксиліном та еозином. Крім того, \nгістологічні зміни проліферативної та секреторної \nфаз ендометрія також можуть перешкоджати вияв-\nленню плазматичних клітин та діагностиці хронічно-\nго ендометриту. Так, у ранній стадії проліферації в \nтканині ендометрія з’являються значні лімфоцитарні \nінфільтрації, збільшується кількість мітозів у стромі \nта плазмоцитоїдних клітин, схожих на стромальні \nклітини. Вони можуть імітувати плазматичні клітини \nв тканині ендометрія і заважати діагностиці хроніч-\nного ендометриту. \nУ ході імуногістохімічної реакції CD138+ ви -\nявлявся у вигляді забарвлених мембран або цито-\nплазми клітин у коричневий колір. Даний маркер \nбув виявлений як при фарбуванні плазматичних \nклітин інфільтрату, так і у вигляді окремих клітин при \nрозсіяній лімфогістіоцитарній інфільтрації (рис. 3). \nУ всіх випадках реакція була позитивною, що дозво-\nлило підтвердити наявність класичного хронічного \nендометриту в усіх пацієнтів з попереднім діагнозом \nхронічного ендометриту, що становило 15 % 2+. \nДослідження ендометрія у пацієнтів із проявами \nхронічного ендометриту підтверджують, що лімфо-\nцити цитогенної строми стимулюють імунні реакції, \nякі потенційно повертають циркулюючі В-клітини \nв строму ендометрія та в ділянці залоз. Мігруючі \nВ-клітини можуть диференціюватися в плазматичні \nклітини у стромі ендометрія. Встановлено, що стро-\nмальні плазматичні клітини ендометрія експресують \nкілька підкласів імуноглобулінів (IgM, IgA1, IgA2, \nРис. 1. Хронічний ендометрит. Вогнищева гіперемія судин цитоген-\nної строми, помірний набряк, помірна дифузна лімфоїдна інфіль-\nтрація. Забарвлення гематоксиліном та еозином. ×200.\nРис. 2. Комплексна гіперплазія ендометрія. Формування лімфоїд-\nних фолікулів у цитогенній стромі, помірне розширення окремих за-\nлоз. Забарвлення гематоксиліном та еозином. ×100.\nРис. 3. Плазмоцити у лімфогістіоплазмоцитарних інфільтратах \nстроми ендометрія при хронічному ендометриті (15% 2+). ІГХ з МАТ \nдо CD138+ ×100.\n\n\nВісник медичних і біологічних досліджень\nBulletin of Medical and Biological Research\nISSN 2706-6282(print)\nISSN 2706-6290(online)\n107 \nОригінальні дослідження\nOriginal research\n1(11), 2022\nIgG1 та IgG2) з переважаючим IgG2. Збільшена \nкількість антитіл до слизової оболонки негативно \nвпливає на процес імплантації ембріона [6].\nПісля проведенння стандартної протизапальної \nтерапії за модифікованою схемою, яка включає \nінозитол та альфа-ліпоєву кислоту в прегравідар -\nній підготовці, PRP-терапію порожнини матки та \nінфузію ліпофундину на 2–3 день менструального \nциклу та в день перенесення ембріонів протягом \n2–4 місяців, ми встановили різке зменшення про-\nявів хронічного ендометриту. Так, при гістологічному \nдослідженні ендометрія із проявами стромально-\nаденоматозних поліпів візуалізувалось зниження \nознак проліферації цитогенної строми, зменшувався \nпериваскулярний набряк та кількість еритродіапеде-\nзів. Кількість залозистих елементів та розміри залоз \nтакож зменшувались. Проте в ділянках судинних \nпучків візуалізувались вогнищеві лімфогістіоцитарні \nінфільтрати (рис. 4). \nУ пацієнтів із попередньою верифікацією про-\nстої гіперплазії ендометрія помірно зменшувалась \nпроліферація цитогенної строми та знижувались \nпрояви гіперплазії епітелію залоз. Кількість зало -\nзистого компоненту знижувалась, розміри та форми \nзалоз практично не змінювались (рис. 5). \nIмуногістохімімічне дослідження з моноклональ-\nними антитілами до CD138 не виявило плазмоцитів \nяк у ділянках базальних мембранах залоз, так і в \nцитогенній стромі ендометрія (рис. 6). ІГХ дослі-\nдження лімфоїдних інфільтратів навколо судинного \nпучка строми (рис. 7) також не встановило наявності \nклітин запалення – плазмоцитів, що свідчить про \nвідсутність класичного хронічного ендометриту. В \nстромі різко зменшувався набряк та прояви пролі-\nферації епітелію залоз (рис. 8). Лімфогістіоцитарна \nінфільтрація залишалась помірною. \nТаким чином, у пацієнтів першої та другої груп \nіз синдромом полікістозних яєчників морфологічно \nРис. 4. Вогнищева гіперплазія залоз ендометрія, порушення їх \nструктури та розмірів. Вогнищеві лімфогістіоцитарні інфільтрати \nнавколо структур судинного пучка цитогенної строми. Забарвлення \nгематоксиліном та еозином. ×200.\nРис. 5. Зменшення проявів набряку цитогенної строми та практична \nвідсутність еритродіапедезів. Залози переважно округлої форми, \nневеликих розмірів. Забарвлення гематоксиліном та еозином. ×200.\nРис. 6. Імунореактивність до синдекану-1 у цитогенній стромі ендо-\nметрія не відмічається. ІГХ з МАТ до CD138. ×400.\nРис. 7. Імунореактивність до синдекану-1 у цитогенній стромі ен -\nдометрія навколо судинного пучка не відмічається. ІГХ з МАТ до \nCD138. ×400.\n\n\nВісник медичних і біологічних досліджень\nBulletin of Medical and Biological Research\n1(11), 2022\nISSN 2706-6282(print)\nISSN 2706-6290(online)\n108 \nОригінальні дослідження\nOriginal research\nбуло виявлено прояви хронічного ендометриту за \nкомплексом основних гістологічних проявів: на -\nявність в ендометрії запальних інфільтратів, які \nскладаються переважно з лімфоїдних елементів із \nдомішкою макрофагів, розташованих частіше на -\nвколо залоз, і кровоносних судин, рідше дифузно, \nнаявність плазматичних клітин; осередкований \nфіброз строми, склеротичні зміни стінок спіральних \nартерій ендометрія. Прояви хронічного ендометриту \nбули підтверджені імуногістохімічним дослідженням, \nа саме, маркерами запалення ендометрія CD138, \nякі верифікують плазмоцити в лімфоїдних інфіль -\nтратах. \nПерспективи подальших досліджень полягають \nв удосконаленні методів лікування безпліддя в жі-\nнок із СПКЯ у поєднанні з ХЕ в протоколах ЕКЗ із \nзастосуванням сучасних медикаментозних засобів, \nякі ґрунтуються на впливі на основні патогенетичні \nланки досліджуваних патологій.\nВИСНОВКИ \nУ пацієнток із СПКЯ та хронічним ендометри-\nтом після проведення стандартної протизапальної \nтерапії за модифікованою схемою, яка включає \nінозитол та альфа-ліпоєву кислоту в прегравідар -\nній підготовці, PRP-терапію порожнини матки та \nінфузію ліпофундину на 2–3 день менструального \nциклу та в день перенесення ембріонів протягом \n2–4 місяців ми встановили різке зменшення проявів \nхронічного ендометриту. Гістологічне дослідження \nендометрія із проявами стромально-аденоматозних \nполіпів візуалізувало зниження ознак проліферації \nцитогенної строми, зменшення периваскулярного \nнабряку та еритродіапедезів. Кількість залозистих \nелементів та розміри залоз також зменшувались. \nІГХ-дослідження не встановило наявності плазмо-\nцитів у цитогенній стромі та базальних мембранах \nзалоз, що свідчить про відсутність класичного хро-\nнічного ендометриту.\nРис. 8. Вогнищева гіперплазія залоз ендометрія. Залози невеликих \nрозмірів, переважно округлої форми, без проявів проліферації за -\nлозистого епітелію. Забарвлення гематоксиліном та еозином. ×200.\nСПИСОК ЛІТЕРАТУРИ\n1. Comparison of Cumulative Live Birth Rate Between\nAged \nPCOS Women and Controls in IVF/ICSI Cycles, Front \nEndocrinol (Lausanne). Published online. – 2021. – No. 12. \n– P. 724–733.\n2. Юзько О. М. Подолання безпліддя за допомогою\nдопоміжних репродуктивних технологій / О. М. Юзько,  \nТ. А. Юзько // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2009. – \n№ 3 (20). – С. 50–55.\n3. An integrated in silico analysis highlighted angiogenesis\nregulating miRNA-mRNA network in PCOS pathophysiology / \nKrutika Patil, Shaini Joseph, Jatin Shah, Srabani Mukherjee // \nJ. Assist. Reprod. Genet. Published online. – 2022. – No. 39\n(2). – P. 427–440.\n4. Research progress on the mechanism between\npolycystic ovary syndrome and abnormal endometrium / \nZhu Xue, Juanli Li, Jiaxing Feng [et al.] // Front. Physiol. \nPublished online. – 2021. – Nо. 12. – P. 772–778.\n5. The reliability of the histological diagnosis of\nendometritis in asymptomatic IVF cases: a multicenter \nobserver study / J. C. Kasius, F. J. Broekmans,  \nD. M. Sie-Go [et al.] // Hum. Reprod. – 2012. – Vol. 27 (1). –\nP. 153–158. DOI: 10.1093/humrep/der341. Epub 2011 Oct\n24. PMID: 22025228.\n6. Chronic endometritis and altered embryo\nimplantation: a unified pathophysiological theory \nfrom a literature systematic review / G. Buzzaccarini,  \nA. Vitagliano, A. Andrisani [et al.] // J. Assist. Reprod.\nGenet. – 2020. – Vol. 37 (12). – P. 2897–2911.\nDOI: \n10.1007/s10815-020-01955-8. Epub 2020 Oct 6.\nPMID: 33025403; PMCID: PMC7714873.\n7. A new hysteroscopic scoring system for diagnosing\nchronic endometritis / H. Liu, J. Song, F. Zhang [et al.] //  \nJournal of Minimally Invasive Gynecology. – 2020. –  \nVol. 27 (5). – P. 1127–1132.\n8. Higher chronic endometritis incidences within infertile\npolycystic ovary syndrome clinical cases / Wang Huishan \nZhao, Fenghua Li, Yanping Xu [et al.] // Hindawi Journal \nof Healthcare Engineering. Vol. 2022. – P. 6. Article ID \n9748041.\n9. Correlation between hysteroscopy findings and\nchronic endometritis / D. Song, T.-C. Li, Y. Zhang [et al.] // \nFertility and Sterility. – 2019. – Vol. 111, No. 4. – P. 772–779. \n10. Evaluating the utility of intralipid infusion to improve\nlive birth rates in patients with recurrent pregnancy loss or \nrecurrent implantation failure / A. E. Martini, S. Jasulaitis, \nL. F. Fogg [et al.] // J. Hum. Reprod. Sci. – 2018. Vol. 11\n(3). – P. 261–268. DOI: 10.4103/jhrs.JHRS_28_18. PMID:\n30568356; PMCID: PMC6262661.\n\nВісник медичних і біологічних досліджень\nBulletin of Medical and Biological Research\nISSN 2706-6282(print)\nISSN 2706-6290(online)\n109 \nОригінальні дослідження\nOriginal research\n1(11), 2022\n11. Lin Y. Platelet-rich plasma as a potential new strategy\nin the endometrium treatment in assisted reproductive \ntechnology / Y. Lin, J. Qi, Y. Sun // Front Endocrinol \n(Lausanne). – 2021. – Vol. 18 (12). – P. 7075–7084.  \nDOI: 10.3389/fendo.2021.707584. PMID: 34733236; \nPMCID: PMC8558624\n12. Методики морфологічних досліджень : моно-\nграфія / М. М. Багрій, В. А. Діброва, О. Г. Попадинець,  \nІ. М. Грищук ; за ред. М. М. Багрія, В. А. Діброви. – Ві-\nнниця : Нова книга, 2016. – 238 с.\n13. Analysis of the diagnostic value of CD138 for chronic\nendometritis, the risk factors for the pathogenesis of chronic \nendometritis and the effect of chronic endometritis on \npregnancy: a cohort study / Yq. Chen, Rl. Fang, Yn. Luo \n[et al.] // BMC Women's Health. – 2016. – Vol. 16 (60).  \nDOI: 10.1186/s12905-016-0341-3\nREFERENCES\n1. Comparison of Cumulative Live Birth Rate Between\nAged PCOS Women and Controls in IVF/ICSI Cycles, Front \nEndocrinol (Lausanne). Published online. 2021;12: 724-33. \n2. Yuzko OM, Yuzko TA. [Overcoming infertility with the\nhelp of assisted reproductive technologies]. Med aspekt \nzdorov zhin. 2009;3(20): 50-5. Ukrainian.\n3. Patil K, Joseph S, Shah J, Mukherjee S. An integrated\nin silico analysis highlighted angiogenesis regulating \nmiRNA-mRNA network in PCOS pathophysiology. J Assist \nReprod Genet. Published online. 2022;39(2): 427-40. \n4. Zhu Xue, Juanli Li, Jiaxing Feng, Han Han, Jing\nZhao, Jiao Zhang, Yanhua Han, Xiaoke Wu, Yuehui Zhang..\nResearch Progress on the Mechanism Between Polycystic \nOvary Syndrome and Abnormal Endometrium. Front \nPhysiol. Published online. 2021;12: 772-8.\n5. Kasius JC, Broekmans FJ, Sie-Go DM, Bourgain\nC, Eijkemans MJ, Fauser BC, Devroey P, Fatemi HM. \nThe reliability of the histological diagnosis of endometritis \nin asymptomatic IVF cases: a multicenter observer study. \nHum Reprod. 2012;27(1): 153-8. \n6. Buzzaccarini G, Vitagliano A, Andrisani A, Santarsiero\nCM, Cicinelli R, Nardelli C, Ambrosini G, Cicinelli E. Chronic \nendometritis and altered embryo implantation: a unified \npathophysiological theory from a literature systematic \nreview. J Assist Reprod Genet. 2020;37(12): 2897-911. \nDOI: 10.1007/s10815-020-01955-8. Epub 2020 Oct 6. \nPMID: 33025403; PMCID: PMC7714873.\n7. Liu H, Song J, Zhang F. A new hysteroscopic scoring\nsystem for diagnosing chronic endometritis. Journal of \nMinimally Invasive Gynecology. 2020;27(5): 1127-32.\n8. Shuang Wang,Huishan Zhao, Fenghua Li, Yanping\nXu, Hongchu Bao, Dongmei. Higher chronic endometritis \nincidences within infertile polycystic ovary syndrome clinical \ncases. Hindawi Journal of Healthcare Engineering. 2022;6 .\n9. Song D, Li TC, Zhang Y. Correlation between\nhysteroscopy findings and chronic endometritis. Fertility \nand Sterility. 2019;111(4): 772-9. \n10. Martini AE, Jasulaitis S, Fogg LF, Uhler ML, Hirshfeld-\nCytron JE. Evaluating the utility of intralipid infusion to \nimprove live birth rates in patients with recurrent pregnancy \nloss or recurrent implantation failure. J Hum Reprod Sci. \n2018;11(3): 261-8. DOI: 10.4103/jhrs.JHRS_28_18. PMID: \n30568356; PMCID: PMC6262661.\n11. Lin Y, Qi J, Sun Y. Platelet-rich plasma as a potential\nnew strategy in the endometrium treatment in assisted \nreproductive technology. Front Endocrinol (Lausanne). \n2021;12: 7075-84. DOI: 10.3389/fendo.2021.707584. \nPMID: 34733236; PMCID: PMC8558624\n12. Bagriy MM, Dibrova VA, Popadynets OG, Grishchuk\nIM. Methods of morphological research: monograph. [Мето-\nдики морфологічних досліджень : монографія] Vinnytsia: \nNova knyha; 2016. Ukrainian.\n13. Chen Yq, Fang Rl, Luo Yn. Analysis of the diagnostic\nvalue of CD138 for chronic endometritis, the risk factors for \nthe pathogenesis of chronic endometritis and the effect of \nchronic endometritis on pregnancy: A cohort study. BMC \nWomen's Health. 2016;(16): 60. DOI: 10.1186/s12905-016-\n0341-3","source_license":"CC0","license_restricted":false}