{"paper_id":"1b959255-647e-4b1b-8f3f-2fc512c70e61","body_text":"ІМУНОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ В ДІАГНОСТИЦІ ТЯЖКОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ АДЕНОМІОЗУ\nDOI:\nhttps://doi.org/10.35278/2664-0767.2(46).2020.219477Ключові слова:\nаденоміоз, цитокіни, фактори росту, хронічна тазовий біль, аномальне маткова кровотечаАнотація\nЧастота аденоміозу в структурі генітального ендометріозу досягає 70-90%. Існуючі труднощі в постановці діагнозу і тактики лікування пов’язані з тим, що залишається маловідомим вплив механізмів розвитку захворювання на вираженість клінічних симптомів аденоміозу. До теперішнього часу можна вважати доведеною роль багатьох цитокінів і факторів росту в патогенезі ендометріозу. Визначення імунологічних показників і їх взаємозв’язок з клінічною картиною аденоміозу дозволить вивчити питання патогенезу, сучасні критерії діагностики та прогнозування перебігу даного захворювання, а також вибрати тактику ведення хворих.\nМета роботи. Оцінити патогенетичне та діагностичне значення рівня цитокінів і факторів росту в залежності від тяжкості клінічного перебігу аденоміозу.\nМатеріали і методи. Обстежено 170 пацієнток, з яких 120 (70,6%) - хворі ізольованим аденоміозом I, II і III ступеня поширення. Середній вік хворих склав 32,6 ± 3,7 років. Контрольну групу склали 50 (29,4%) практично здорових жінок.\nРезультати і обговорення. Аналіз цитокінового статусу і факторів росту дозволив виявити взаємозв’язок між тяжкістю клінічного перебігу аденоміозу і концентрацією вивчених факторів. Встановлено, що при клінічно вираженому аденоміозі значно підвищується продукція прозапального цитокіна (ІЛ-6) і протизапального (ІЛ-10), факторів росту ЕФР, СЕФР, що свідчить про активацію процесів проліферації і неоангіогенезу.\nВисновки. Отримані результати служать аргументом для проведення клініко-молекулярних паралелей між певними симптомами аденоміозу з тим чи іншим імунологічним фактором і можуть розглядатися як ключові патогенетичні медіатори хронічного тазового болю, аномальних маткових кровотеч.\nПосилання\nBaskakov VP, Tsvelev YuV, Kira EF. Endometrioid disease. Saint Petersburg: publishing N-L; 2002. 448 p. (In Russian).\nVercellini P, Viganò P, Somigliana E, Daguati R, Abbiati A, Fedele L. Adenomyosis: epidemiological factors. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2006;20(4):465-77. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2006.01.017. PMID: 16563868.\nGolubeva OV. Clinical and molecular genetic analysis of genital endometriosis: ovarian endometriomas and adenomyosis abstract of dissertation. Saint Petersburg: Research Institute of Obstetrics and Gynecology named after DO. Ott; 2007. 22 p. (In Russian).\nIl’ina EN, Govorun VM. Mass spectrometry of nucleic acids in molecular medicine. (In Russian) Journal of Bioorganic Chemistry. 2009;35(2):149-164. (In Russian).\nRadzinski VE, Chamoshina MB. Endometriosis: to treat or not to treat and if to treat what to treat with?. Farmateka. 2009;(9):64-67. (In Russian).\nShaaban OM, Ali MK, Sabra AM, Abd El Aal DE. Levonorgestrel-releasing intrauterine system versus a low-dose combined oral contraceptive for treatment of adenomyotic uteri: a randomized clinical trial. Contraception. 2015;92(4):301-307. doi: 10.1016/j.contraception.2015.05.015. PMID: 26071673.\nBrosens I, Benagiano G. Endometriosis, a modern syndrome. Indian J Med Res. 2011;133(6):581-593. PMID: 21727656; PMCID: PMC3135985.\nBut I, Pakiž M, Rakić S. Overactive bladder symptoms and uterine adenomyosis-is there any connection? Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2011;156(1):109-112. doi: 10.1016/j.ejogrb.2010.12.032. PMID: 21277074.\nLarsen SB, Lundorf E, Forman A, Dueholm M. Adenomyosis and junctional zone changes in patients with endometriosis. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2011;157(2):206-211. doi: 10.1016/j.ejogrb.2011.03.003. PMID: 21733615.\nChapron C, Tosti C, Marcellin L, et al. Relationship between the magnetic resonance imaging appearance of adenomyosis and endometriosis phenotypes. Hum Reprod. 2017;32(7):1393- 1401. doi: 10.1093/humrep/dex088. PMID: 28510724.\nShklyar A, Adamyan L, Kogan E, Paramonova N, Kozachenko I, Gavrilova T. The clinical and morphological features of nodular and diffuse forms of adenomyosis. (In Russian) Journal of Human Reproduction = Problemy reproduktsii. 2015; 21(1):74-9. doi: 10.17116/repro20152174-79. (In Russian).\nWang Y, Li Y, Yang Z, Liu K, Wang D. Genome-Wide Microarray Analysis of Long Non-Coding RNAs in Eutopic Secretory Endometrium with Endometriosis. Cell Physiol Biochem. 2015;37(6):2231-2245. doi: 10.1159/000438579. PMID: 26618670.\nRocha AL, Reis FM, Taylor RN. Angiogenesis and endometriosis. Obstet Gynecol Int. 2013;2013:859619. doi: 10.1155/2013/859619. PMID: 23766765; PMCID: PMC3677669.\nDzhamalutdinova KM, Kozachenko IF, Gus AI, Adamyan LV. The pathogenesis and diagnosis of adenomyosis: current aspects. Obstetrics and Gynecology (Moscow). 2018;(1):29- 34. doi: 10.18565/aig.2018.1.29-34. (In Russian).\nPinzauti S, Lazzeri L, Tosti C, et al. Transvaginal sonographic features of diffuse adenomyosis in 18-30-year-old nulligravid women without endometriosis: association with symptoms. Ultrasound Obstet Gynecol. 2015;46(6):730-736. doi: 10.1002/uog.14834. PMID: 25728241.\nChoi YS, Cho S, Lim KJ, et al. Effects of LNG-IUS on nerve growth factor and its receptors expression in patients with adenomyosis. Growth Factors. 2010;28(6):452-460. doi: 10.3109/08977194.2010.511619. PMID: 20854189.\n##submission.downloads##\nОпубліковано\nНомер\nРозділ\nЛіцензія\nАвторське право (c) 2020 М. О. ЩЕРБИНА\nЦя робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.\nНаше видання використовує положення про авторські права CreativeCommons для журналів відкритого доступу.\nАвтори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:\n- Автори зберігають за собою права на авторство своєї роботи і надають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та оригінальну публікацію в цьому журналі.\n- Автори, направляючи до редакції (видавця) матеріал для публікації, погоджуються з тим, що редакції (видавцю) передаються права на захист та використання даного матеріалу, в тому числі такі охоронювані об'єкти авторського права, як фотографії автора, малюнки, схеми, таблиці тощо, у тому числі на відтворення в пресі та в мережі Інтернет; на поширення; на переклад рукопису на будь-які мови; експорт та імпорт примірників видання зі статтею авторів з метою поширення, доведення до загального відома.\n- Зазначені вище права автори передають редакції (видавцю) без обмеження терміну їх дії та на території всіх країн світу.\n- Автори гарантують наявність у них виключних прав на використання переданої редакції (видавцю) матеріалу. Редакція (видавець) не несе відповідальності перед третіми особами за порушення даних авторами гарантій.\n- Автори зберігають право укладати окремі угоди на неексклюзивне поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному архіві установи або публікувати в складі монографії), з умовою збереження посилання на оригінальну публікацію в цьому журналі.\n- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад в інститутському сховищі або на персональному сайті) рукописи опублікованої роботи, так як це сприяє продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування статті.\n- Права на статтю вважаються переданими авторами редакції (видавцю) з моменту публікації матеріалу друкованої або електронної версії видання. Перепублікація матеріалу, опублікованого у виданні, іншими фізичними та юридичними особами можливе лише з дозволу редакції (видавця), з обов'язковим зазначенням повного бібліографічного посилання.","source_license":"CC0","license_restricted":false}