{"paper_id":"18c04db0-f5c2-4847-9508-ec7b823d6942","body_text":"Анотація\nАктуальність. Лейоміома матки й ендометріоз є поширеними гінекологічними захворюваннями жінок репродуктивного віку. Це створює потребу розроблення оптимального протоколу обстеження хворих для реалізації індивідуального підходу в лікуванні. Діагностика змішаних форм патологічних станів міометрія викликає певні труднощі. Методика еластографії дає змогу оцінити щільність міометрія, що може мати значення для диференціації діагнозу лейоміоми й аденоміозу при змішаних формах.\nМета роботи – виявити можливості трансвагінального ультразвукового дослідження із застосуванням компресійної соноеластографії з визначенням коефіцієнта деформації в диференційній діагностиці різних патологічних станів міометрія.\nМатеріали та методи. Проведено аналіз еластографічних даних матки 155 жінок, отриманих із застосуванням компресійної соноеластографії апаратом HITACHI AVIUS. Хворих розподілили на 4 групи: порівняння, жінки з лейоміомою матки, з аденоміозом матки, з поєднаними лейоміомою й аденоміозом. Результати трансабдомінального / трансвагінального УЗД підтверджувалися патогістологічним дослідженням. За стандартною бальною шкалою жорсткості визначали коефіцієнт деформації.\nРезультати та їх обговорення. За соноеластограмами визначені еластографічні характеристики — коефіцієнти деформації, характерні для лейоміоми й аденоміозу. Максимальні значення коефіцієнта деформації отримані при лейоміомі (у межах від 2,0 до 6,0 од. виміру). При наявності дифузного або вогнищевого аденоміозу коефіцієнт деформації був у межах від 0,5 до 1,5 од. вимірювання, що свідчить про високу еластичність міометрія проти незміненого міометрія. У I групі (порівняння) коефіцієнт деформації коливався в межах від 1,0 до 1,7 од. вимірювання. Відзначається висока еластичність міометрія при аденоміозі проти незміненого міометрія; низька еластичність або висока щільність міометрія при лейоміомі.\nВисновки. При проведенні УЗД із застосуванням компресійної соноеластографії у пацієнток із лейоміомою й аденоміозом і незміненим міометрієм отримані коефіцієнти деформації, які дають змогу визначити ступінь еластичності міометрія та його зміни при відповідній патології. Еластографія дає змогу ідентифікувати чіткі відмітні ознаки лейоміоми й аденоміозу. Збіг між діагностикою аденоміозу на основі еластографії та гістології є істотним, але не оптимальним. Незмінений міометрій має певну еластичність, яку можна прирівняти до числового значення, а саме коефіцієнта деформації, і цей показник змінюється в разі наявності лейоміоми або аденоміозу, що створює можливість диференціювати ці патологічні стани міометрія.\nПосилання\nStewart EA, Cookson CL, Gandolfo RA, SchulzeRath R. Epidemiology of uterine fibroids: a systematic review. BJOG. 2017;124:1501–12. (In English). DOI: https://doi.org/10.1111/1471-0528.14640\nSparic R, Mirkovic L, Malvasi A, Tinelli A. Epidemiology of Uterine Myomas: A Review. International journal of fertility & sterility. 2016;9(4):424– 35. (In English). DOI: https://doi.org/10.22074/ijfs.2015.4599\nKoninckx PR, Ussia A, Adamyan L, Wattiez A, Gomel V, Martin DC. Pathogenesis of endometriosis: the genetic/epigenetic theory. Fertility and sterility. 2019;111(2):327–40. (In English). DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.10.013\nVercellini P, Viganò P, Somigliana E, Fedele L. Endometriosis: pathogenesis and treatment. Nature reviews. Endocrinology. 2014;10(5):261–75. (In English). DOI: https://doi.org/10.1038/nrendo.2013.255\nAgarwal SK, Chapron C, Giudice LC, Laufer MR, Leyland N, Missmer SA, Singh SS, Taylor HS. Clinical diagnosis of endometriosis: a call to action. American journal of obstetrics and gynecology. 2019;220(4):354.e1-e12. (In English). DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.12.039\nBrucker SY, Huebner M, Wallwiener M, Stewart EA, Ebersoll S, Schoenfisch B, Taran FA. Clinical characteristics indicating adenomyosis coexisting with leiomyomas: a retrospective, questionnaire-based study. Fertility and sterility. 2014;101(1):237–41. e1. (In English). DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2013.09.038\nLow G, Kruse SA, Lomas DJ. General review of magnetic resonance elastography. World journal of radiology. 2016;8(1):59–72. (In English). DOI: https://doi.org/10.4329/wjr.v8.i1.59\nStoelinga B, Hehenkamp WJ, Brölmann HA, Huirne JA. Real-time elastography for assessment of uterine disorders. Ultrasound in obstetrics & gynecology. 2014;43:218–26. (In English). DOI: https://doi.org/10.1002/uog.12519\nDietrich CF, Bibby E, Jenssen C, Saftoiu A, IglesiasGarcia J, Havre RF. EUS elastography: How to do it?. Endoscopic ultrasound. 2018;7(1):20–8. (In English). DOI: https://doi.org/10.4103/eus.eus_49_17\nChe D, Wei H, Yang Z, Zhang Y, Ma S, Zhou X. Application of transvaginal sonographic elastography to distinguish endometrial cancer from benign masses. American journal of translational research. 2019;11(2):1049–57. (In English).\nStoelinga B, Hehenkamp WJ, Brölmann HA, Huirne JA. Real-time elastography for assessment of uterine disorders. Ultrasound in obstetrics & gynecology. 2014;43(2):218–26. (In English). DOI: https://doi.org/10.1002/uog.12519\nЦя робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.\nАвторське право (c) 2021 О. P. Sharmazanova, I. N. Safonova, Y. S. Mityakova","source_license":"CC0","license_restricted":false}