{"paper_id":"10c909a7-75ae-4beb-afd1-e27cda2742ef","body_text":"Патогенетичні особливості та передумови розвитку ендометріозу післяопераційного рубця\nОсновний зміст сторінки статті\nАнотація\nЕндометріоз післяопераційного рубця (ЕПР) – рідкісна форма екстрагенітального ендометріозу, що діагностується у 0,03–1,5% жінок.\nМета дослідження: визначення патогенетичних особливостей і передумов розвитку ЕПР на основі клініко-статистичного аналізу обстежених жінок.\nМатеріали та методи. Проведено аналіз анамнестичних даних та обстеження 30 жінок з ЕПР після кесаревого розтину (КР), які увійшли до основної групи. Контрольну групу становили 30 гінекологічно здорових невагітних жінок із рубцем на передній черевній стінці після КР.\nРезультати. Визначено патогенетичні особливості, фактори та передумови розвитку ЕПР у досліджуваній групі: КР в анамнезі, обтяжена спадковість, висока частота медичних абортів і спонтанних викиднів. У жінок цієї категорії відзначається низький рівень здоров’я, що характеризується високою частотою гінекологічної та екстрагенітальної патології, а також дитячих і респіраторних захворювань в анамнезі. Хірургічні втручання на матці та яєчниках зумовлюють виникнення й прогресування ЕПР. Найчастішим клінічним проявом ЕПР є пухлиноподібне утворення в ділянці рубця, ущільнене та болюче під час менструації.\nВисновки. Аналіз анамнестичних даних та обстеження жінок дав змогу визначити передумови розвитку ЕПР: електровакуумна аспірація (46,7%); операції на шийці матки (26,7%); обтяжена гінекологічна спадковість (63,3%), зокрема наявність ендометріозу (50,0%) та лейоміоми матки (30,0%) у близьких родичів; високий інфекційний індекс (93,3%); супутні та перенесені екстрагенітальні захворювання (36,7%); аномальні маткові кровотечі (36,7%); запальні процеси статевих органів (40,0%); патологія шийки матки (33,3%); медичні (63,3%) та мимовільні (16,7%) аборти.\nБлок інформації про статтю\nЦя робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.\nАвтори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.\nПосилання\nBenyuk VA, Kurochka VV, Benyuk SV, Altibaeva DM. Menstrual function in women with adenomiosis in combination with the hyperplastic processes of endometry on the background of hormonotherapy. Health Woman. 2017;4(120):115-17. doi: 10.15574/HW.2017.120.115.\nGovsieiev DO, Goncharenko VM, Kurochka VV, Usevych IA, Kovaliuk TV, Shapovaliuk OV. Postoperative scar endometriosis: relevance of the present time. Ukr J Health Woman. 2025;1(176):17-22. doi: 10.15574/HW.2025.1(176).1722.\nKatwal S, Katuwal S, Bhandari S. Endometriosis in cesarean scars: A rare case report with clinical, imaging, and histopathological insights. SAGE Open Med Case Rep. 2023;11:2050313X231197009. doi: 10.1177/2050313X231197009.\nKováč I, Novotný M, Kováčová K, Hribíková Z, Belák J. Cesarean scar endometriosis: our recent experiences. Rozhl Chir. 2021;100(1):27-31. doi: 10.33699/PIS.2021.100.1.27-31.\nKocher M, Hardie A, Schaefer A, McLaren T, Kovacs M. Cesarean-Section Scar Endometrioma: A Case Report and Review of the Literature. J Radiol Case Rep. 2017;11(12):16-26. doi: 10.3941/jrcr.v11i12.3178.\nGolyanovskiy OV, Kluzko IV, Gubar IA, Kulchytskyi DV. Postoperative scar endometriosis: a case report. Health Woman. 2019;1(137):44-7. doi: 10.15574/HW.2019.137.44.\nPlotski A. Endometriosis of Postoperative Scar. In: Chiriac A, editor. Scars. London: IntechOpen; 2019. doi: 10.5772/intechopen.88246.\nCarsote M, Terzea DC, Valea A, Gheorghisan-Galateanu AA. Abdominal wall endometriosis (a narrative review). Int J Med Sci. 2020;17(4):536-42. doi: 10.7150/ijms.38679.\nKurochka VV, Kirieieva IV. Postoperative scar endometriosis. In: Priority directions of research in scientific and educational activities: problems and prospects: proceedings of the II All-Ukrainian Scientific and Practical Conference with International Participation; 2022 Oct 12-13; Rivne, Ukraine. Rivne: Rivne Medical Academy; 2022, p. 222-30.\nMalutan AM, Simon I, Ciortea R, Mocan-Hognogi RF, Dudea M, Mihu D. Surgical scar endometriosis: a series of 14 patients and brief review of literature. Clujul Med. 2017;90(4):411-5. doi: 10.15386/cjmed-743.\nMarras S, Pluchino N, Petignat P, Wenger JM, Ris F, Buchs NC, et al. Abdominal wall endometriosis: An 11-year retrospective observational cohort study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol X. 2019;4:100096. doi: 10.1016/j.eurox.2019.100096.\nZhang P, Sun Y, Zhang C, Yang Y, Zhang L, Wang N, et al. Cesarean scar endometriosis: presentation of 198 cases and literature review. BMC Womens Health. 2019;19(1):14. doi: 10.1186/s12905-019-0711-8.\nRexhepi M, Asani LV, Mulaki L, Koprivnjak K, Azemi M. Abdominal Wall Endometriosis at the Cesarean Section Scar. Pril (Makedon Akad Nauk Umet Odd Med Nauki). 2023;44(3):121-6. doi: 10.2478/prilozi-2023-0055.\nFerrandina G, Palluzzi E, Fanfani F, Gentileschi S, Valentini AL, Mattoli MV, et al. Endometriosis-associated clear cell carcinoma arising in caesarean section scar: a case report and review of the literature. World J Surg Oncol. 2016;14(1):300. doi: 10.1186/s12957-016-1054-7.\nTatli F, Gozeneli O, Uyanikoglu H, Uzunkoy A, Yalcın HC, Ozgonul A, et al. The clinical characteristics and surgical approach of scar endometriosis: A case series of 14 women. Bosn J Basic Med Sci. 2018;18(3):275-8. doi: 10.17305/bjbms.2018.2659.\nInce C, Wagner A, Rajakumar C. Abdominal Wall Endometriosis. J Obstet Gynaecol Can. 2018;40(7):859. doi: 10.1016/j.jogc.2017.03.107.\nSharmila V, Kamatham V, Shankaralingappa A. Abdominal scar endometriosis: A case report and review of literature. Indian J Pathol Microbiol. 2023;66(4):871-3. doi: 10.4103/ijpm.ijpm_460_22.\nGonzalez RH, Singh MS, Hamza SA. Cutaneous Endometriosis: A Case Report and Review of the Literature. Am J Case Rep. 2021;22:e932493. doi: 10.12659/AJCR.932493.\nBodard S, Razakamanantsoa L, Geevarghese R, O’Gorman J, Dohan A, Marcelin C, et al. Percutaneous cryoablation of abdominal wall endometriosis: a systematic literature review of safety and efficacy. Insights Imaging. 2024;15(1):282. doi: 10.1186/s13244-024-01823-4.\nAgha RA, Franchi T, Sohrabi C, Mathew G, Kerwan A; SCARE Group. The SCARE 2020 Guideline: Updating Consensus Surgical CAse REport (SCARE) Guidelines. Int J Surg. 2020;84:226-30. doi: 10.1016/j.ijsu.2020.10.034.\nAl Hoshan MS, Shaikh AA. A Classical Case of Cesarean Scar Endometriosis in a 35-Year-Old Woman Presenting with Cyclical Abdominal Pain: A Case Report. Am J Case Rep. 2023;24:e940200. doi: 10.12659/AJCR.940200.\nOzturk A, Kaya C, Bozkurtoglu H, Tan N, Yananli ZD, Ucmakli E. Scar Endometrioma: An Uncommon Yet Easily Treated Condition. J Reprod Med. 2016;61(5-6):249-53.\nPurbadi S, Purwoto G, Winarto H, Nuryanto KH, Scovani L, Sotarduga GE. Case report: Caesarean scar endometriosis – A rare entity. Int J Surg Case Rep. 2021;85:106204. doi: 10.1016/j.ijscr.2021.106204.\nYang E, Chen GD, Liao YH. Spontaneous abdominal wall endometriosis: a case report and review of the literature. Taiwan J Obstet Gynecol. 2023;62(1):155-7. doi: 10.1016/j.tjog.2022.07.009.\nPhilip CA, Warembourg S, Dairien M, Lefevre C, Gelet A, Chavrier F, et al. Transrectal high-intensity focused ultrasound (HIFU) for management of rectosigmoid deep infiltrating endometriosis: results of Phase-I clinical trial. Ultrasound Obstet Gynecol. 2020;56(3):431-42. doi: 10.1002/uog.21937.\nMao A, Rana HN, Steffler B, Figarola S. Post-Cesarean Section Abdominal Wall Endometrioma. Cureus. 2020;12(8):e10088. doi: 10.7759/cureus.10088.\nDavis DM, Rasheid SH, Boucher ZH, Burgueno-Vega DA, Molina MA. Endometrioma Within the Anterior Abdominal Wall Causing Cyclic Abdominal Pain. Am Surg. 2023;89(9):3911-12. doi: 10.1177/00031348231175122.\nMinistry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol of primary and specialized medical care “Tactics of management of patients with genital endometriosis” [Internet]. 2016. Order No. 319; 2016 April 06. Available from: https://www.dec.gov.ua/mtd/genitalnyj-endometrioz/.\nPyrohova VI, Shurpyak SO, Kozlovskyy IV. Gynecological prerequisites for the development of chronic pelvic pain syndrome: diagnosis and treatment: literature review. Reprod Health Woman. 2023;(2):59-66. doi: 10.30841/2708-8731.2.2023.278288.\nBenyuk VA, Altibaeva DM, Goncharenko VN, Kurochka VV. The role of immune mechanisms in the development of benign uterus pathology. Health Woman. 2016;5(111):30-2. doi: 10.15574/HW.2016.111.30.\nMurji A, Biberoğlu K, Leng J. Use of dienogest in endometriosis: a narrative literature review and expert commentary. Reproductive Endocrinology. 2020;(52):73-81. doi: 10.18370/2309-4117.2020.52.73-81.\nAljbawi M, Redan L, Al-Bitar A, Saghier E. Abdominal wall endometriosis in a cesarean scar: a case report. J Med Case Rep. 2025;19(1):239. doi: 10.1186/s13256-025-05301-3.\nAl Shenawi H, Al Shenawi N, Al Mousa NA, Al Abbas LA, Al Zayer NM, Alqhtani MM, et al. A Typical Presentation of Cesarean Section Scar Endometriosis: A Case Report. Cureus. 2023;15(12):e49884. doi: 10.7759/cureus.49884.\nGruber TM, Lange K, Ebeling GS, Henrich W, Mechsner S. Scar endometriosis, a form of abdominal wall endometriosis-a neglected obstetrical complication? Arch Gynecol Obstet. 2025;312(1):1-8. doi: 10.1007/s00404-024-07834-2.","source_license":"CC0","license_restricted":false}